Дмитро Міцевич, консультант по роботі з молоддю громадської організації «Товариство Український Народний Дім у Чернівцях»

У Чернівецькій області реалізується проєкт «Голос громади в місцевому самоврядуванні», виконавцем якого є громадська організація «Товариство Український Народний Дім у Чернівцях». Він впроваджується у рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communites) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

У проєкті «Голос громади в місцевому самоврядуванні» передбачено компонент роботи з молоддю, зокрема активізація впливу молоді на прийняття управлінських рішень у громаді. Крім цього для проєктних громад, яких є десять, паралельно діє ще одна програма, яка називається «Молодіжний працівник в територіальній громаді». По цій програмі у нас є три модулі навчання.

Перший модуль уже відбувся, він передбачав виготовлення молодіжного паспорту громади. Що це таке? Це документ, в якому ініціативна молодіжна група досліджувала портрет молоді: за віком, за місцем проживання, за видом занять, і проводила опитування щодо проблем і потреб молоді. Потім вони робили аналіз цього опитування, проводили презентацію результатів та визначали ідеї молодіжних проєктів. Визначення ідей – це було, власне, ключове завдання для ініціативної групи. 

Спільно з тренеркою від DOBRE ми приїжджали в громади, проводили зустрічі з молоддю, ініціативні групи презентували ці ідеї, серед яких було досить багато таких, що викликали зацікавлення. Якісь  ми об’єднували, якісь забирали взагалі,  потім був другий тур голосування, за результатами якого вибирали три найкращі ідеї, які потім описувалися концептуально і подавалися в програму DOBRE. Уже найближчим часом має бути результат розгляду від представників програми, вони скажуть, які проєкти вибрали до фінансування (на них буде виділено 10 тисяч доларів США).

Восени ще відбудеться третій тренінг із залучення волонтерів. На жаль, ці всі тренінги відбуваються дистанційно і в них немає відчуття такого молодіжного духу, але ми мусимо виходити з того, що є. Ну і паралельно ми як регіональна організація громадянського суспільства пропонуємо ще свої активності. Окрім того, я здійснюю менторську підтримку цих ініціативних груп, якщо у них виникають якісь проблеми. Зараз учасники буквально тільки вийшли з першого домашнього завдання – комусь було легше, комусь важче. Важко було, наприклад, проводити опитування, зокрема через те, що насправді склади ініціативних груп досить невеликі, до 5 чоловік, і для багатьох людей, які зайняті своєю основною діяльністю, це додаткове навантаження. Вони у своїх громадах першопрохідці, однак це хтось мусить зробити – це, так би мовити, їхнє суспільне навантаження. Але ми віримо у те, що ця діяльність принесе в першу чергу користь громаді.

Серед проєктів можна виділити дві основні групи. Перша – це все, що пов’язано зі спортом і активним відпочинком, тобто це обладнання спортивних майданчиків різноманітного плану в різних населених пунктах громад, створення скейтпарків, скеледромів. Друга категорія проєктів пов’язана більше із саморозвитком – створення якихось центрів, хабів, центрів, де молодь може розвиватися, проводити заходи. Ще були проєкти, пов’язані з облаштуванням відпочинкових зон у парках, на берегах річок, озер, тому що громади мають відповідні природні ресурси і такі зони потребують лише якогось мінімального догляду, це облаштування фотозон, створення туристичних маршрутів тощо. Тобто це все певним чином перетинається з відпочинком – його можна назвати таким собі «тихим», і якщо вони це зроблять, то користь також буде для всієї громади.

Паралельно ми ще працюємо над трьома великими напрямками діяльності.  Перший – це «Ідеатон», захід, на якому зберемо всіх представників громад, молодь, і спільно будемо думати над цікавими ідеями і тим, як їх можна впроваджувати у громадах. Будемо підтримувати, звісно, об’єднання команд з різних громад, щоб досягти такого мультиплікаційного ефекту, коли певну ідею можна було реалізувати у всіх громадах.  Ми, зі свого боку, будемо ще фінансово підтримувати якісь мінімальні потреби.

Друга діяльність, яка теж доволі цікава – ми будемо здійснювати обмінні поїздки до молодіжних рад попередніх трьох когорт програми. Зокрема, у  нас є багато хороших прикладів в Івано-Франківській і Тернопільській областях.
І третя діяльність, найсерйозніша – це аналіз діяльності депутатів місцевих рад по трьох компонентах: відвідуваність сесій, звітування перед виборцями і особистий прийом виборців. Це відкрита інформація, яку немає змісту ні від кого приховувати, але натомість ми очікуємо хорошого ефекту: по-перше, це дасть молоді зрозуміти, як працюють органи місцевого самоврядування, по-друге, депутати будуть бачити, що їх роботою цікавляться, за нею спостерігають, тому відповідально ставитимуться до виконання своїх обов’язків.

Молодь, з якою ми працюємо – це, в основному, вікова група від 23-25 років і до 30-35 років, тобто верхня межа. Це пов’язано із серйозністю тих завдань, які вони виконують.

Зараз у нас в шести громадах – Великий Кучурів, Усть-Путила, Глибока, Хотин, Новоселиця, Клішківці – є молодіжні ради. Молодіжна рада – це консультативно-дорадчий орган, який утворюється при місцевій раді і покликаний допомагати приймати рішення, які стосуються молоді. Зокрема, гасло нашої кампанії звучить як «Жодного рішення для молоді без молоді» – це логічно. З тих шести громад, в яких вже є молодіжні ради, деякі потребують активного перезапуску, у деяких переобрали нових людей – їм треба допомогти, навчити. Є такі ради, з якими треба просто сідати і писати плани дій. Є ще чотири громади, в яких молодіжних рад немає, але вони хочуть їх створити, тому наші консультанти поділили їх на умовні групи і з кожною цільовою групою будуть працювати окремо. Дуже приємно відзначати те, що є підтримка від влади, в кожній громаді говорять, що молодь будуть всіляко підтримувати.  Не знаю, як буде по грошах, але ми говорили про те, що навіть якщо на молодіжну раду виділятимуть 10 чи 20 тисяч (для громад, будьмо відвертими, це не є великі гроші), то для молоді  це буде значна підтримка. Як мінімум, щоб забезпечити, аби усі могли приїхати у центральну садибу для проведення засідання раз у місяць – це вже велике зрушення.

Але якщо ми говорили, що в ініціативній групі, в основному, старша молодь, то приємно відзначати те, що в самих молодіжних радах вони намагаються дотримуватися рівних вікових і територіальних квот. За рахунок того, що ініціативні групи зробили ці паспорти, чітко окреслили ареали проживання молоді, їм тепер є чим аргументувати, коли виникають питання, чому з одних населених пунктів представників менше, а з інших більше. Для прикладу, у громаді десять населених пунктів, а 80% молоді проживає у трьох – відповідно, членів рад буде більше звідти. Це все офіційні дані, адже учасники робили відповідні запити. Ще одна річ, яку було створено – це молодіжна карта громади, яку ініціативні групи робили хто на гугл-картах, хто на інших ресурсах. В кожному населеному пункті були нанесені точки, де молодь проживає, де збирається, де проводить час, і вийшла насправді досить така цікава картинка, учасникам це все дуже сподобалося, вони сказали, що будуть доповнювати ці карти і для інших цільових аудиторій. Власне, ось так виглядає наша діяльність.

Насправді з молоддю треба постійно працювати, підштовхувати. Найперше – левову частку членів ініціативних груп складають люди, які працюють в органах місцевого самоврядування, тому насправді на них лягло ще додаткове навантаження. Іноді вони просто опускають руки, тому що у процесі з ініціативної групи лишаються працювати один-двоє. Тому треба робити все можливе, щоб їх підтримати. Ми проводили ще додаткові заходи, консультації, зустрічі. Банально – ознайомлення з новими програмами. За кілька днів вони освоювали ці  програми і робили просто чудові презентації. Для них це важливо – і емоційна підтримка, і освоєння якихось додаткових інструментів. Навіть якщо одна людина чогось навчилася і досягла успіху – це вже результат. Тому сподіваємося на те, що у нас все вийде.