Іван Гешко, начальник Управління молоді та спорту Чернівецької ОВА З перших днів війни спортивна структура Чернівецької області взяла активну участь у захисті нашої держави. Наші спортсмени, з яких багато хто служив у силових структурах, йшли у територіальну оборону, зголошувалися до Збройних Сил України. Ми неодноразово брали участь у різних конференціях, де зустрічалися керівники спортивних організацій, Національного олімпійського комітету, Міністерства молоді та спорту. Учасники ділилися досвідом, говорили про потреби, про необхідну допомогу. Зокрема, через Буковину за кордон виїжджало багато спортсменів, тому була потреба в комунікації, координації, і наше управління працювало в цьому напрямку. Виїхало близько 6 тисяч спортсменів, які не є військовозобов’язаними, і їх прийняли у різних країнах світу. Окрім того, ми зверталися через наші федерації за дозволом на виїзд за кордон і військовозобов’язаним спортсменам для їх участі у міжнародних змаганнях. На рівні держави було прийняте відповідне рішення, і ми знаємо, що за цей період завдяки їм ми отримали багато перемог – а це теж надзвичайно важливий внесок для боротьби проти ворога. І ми дуже вдячні країнам, які прийняли наших спортсменів, дали їм можливість тренуватися. Також це хороша нагода розповісти світовій спільноті саме від наших представників, що насправді відбувається в Україні. До речі, зазначу, що буковинські спортсмени підтримали звернення до Міжнародного олімпійського комітету та керівних органів міжнародних спортивних федерацій щодо рекомендації про заборону участі спортсменів росії та Білорусі у змаганнях і виключення їхніх громадян з керівних органів цих організацій. Для гуманітарних цілей активно використовувалися наші спортивні споруди. Так, на базі спортивно-оздоровчого комплексу «Олімпія» було розгорнуто гуманітарний хаб, де працювала велика кількість волонтерів із підпорядкованих нам структур. У спорткомплексі, що на Небесної Сотні, 6, було відкрито гуманітарний склад із одягом та іншими необхідними речами для внутрішньо переміщених осіб. Багато дитячо-юнацьких спортивних шкіл стали тимчасовим місцем перебування для людей, які були змушені покинути свої домівки через російську агресію. Всі наші працівники, працівники цих закладів працювали практично безперервно, аби допомогти тим людям, що прибували сюди. І ця робота продовжується й надалі. Водночас буквально через місяць ми побачили, що є потреба відновлювати діяльність ДЮСШ, адже є велика кількість дітей, яким потрібно займатися. Ми порадилися з директорами і прийняли рішення розпочати заняття у тих спортивних школах, які не задіяні. Пріоритетом було залучити всіх діток-переселенців, але, водночас, наші вихованці після тривалої перерви також потребували відновлення спортивної форми, тому ми проводили спільні заходи, робили змішані групи, аби діти мали можливість знайомитися, спілкуватися між собою, соціалізовуватися. За неможливості занять у залі шукали альтернативні варіанти – проводили заняття на майданчиках, стадіонах. До нас приїхало багато представників різних спортивних федерацій, професійних спортсменів, тренери з групами зі спортивних шкіл. Ми усім намагаємося створити комфортні умови для подальших тренувань. Тобто ми весь час в роботі, все контролюємо, оперативно вирішуємо завдання, які перед нами постають – працюємо, так би мовити, на своєму фронті, аби наблизити перемогу. |