Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

25 червня 2022
Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці

Наталія Нечаєва-Юрійчук
к.і.н., доцент кафедри політології та державного управління
ЧНУ імені Юрія Федьковича
(м.Чернівці, Україна)

Сергій Троян
доктор історичних наук, професор,
Національний авіаційний університет
(м. Київ, Україна)

 Чотири місяці широкомасштабної збройної агресії Росії в Україні, помноженої на активну інформаційно-психологічну війну РФ проти України, розгорнутої в усьому світі понад 8 років тому, стали своєрідним лакмусом, який продемонстрував істинне обличчя РФ як міжнародного актора, який нехтує встановленими ним самим правилами й принципами заради встановлення глобального домінування.


Наративи російської пропаганди про Україну як державу, що не відбулася, остаточно розвіяні активним наступом російських збройних сил, так само, як і міф про нездоланність російської армії та про нездатність українців відстояти власну землю. Чотири місяці опору, в результаті якого вдалося не лише зупинити повномасштабний військовий наступ ворога, але й досягти переваги в інформаційно-психологічному протистоянні, засвідчили усьому світові, і Росії насамперед, що Україна – це держава, яка відіграє ключову роль у європейській політиці як мінімум.


Відсіч, яку сьогодні дає Україна мілітарному наступу РФ на демократію, фактично надала нашій державі статус держави-захисника євроінтеграційного простору, свободи і гідності європейських народів. І це той фактор, який відіграв вагому роль у реалізації євроінтеграційного курсу нашої держави, проголошеного ще у 1990-х роках. За чотири місяці Україна подолала європейський інтеграційний шлях від Асоціації з ЄС без перспективи членства в Спільноті до держави-кандидата в члени Європейського Союзу. І це той необхідний крок, який засвідчує вже сталий політичний діалог та готовність до його подальшого розвитку між Україною та ЄС.


Україна перетворилася в провідного суб’єкта світової політики, який на ділі, насамперед збройним шляхом, захищає міжнародно-правові норми та принципи сучасного світопорядку, європейські та загальнолюдські цінності й ідеали. Враховуючи той факт, що Україна – держава-засновник ООН, можемо вести мову про поштовх до переосмислення ролі ООН у світовій політиці та приведення у відповідність проголошеним цілям і принципам структури самої організації. Останнє вже почалося: повільно, але впевнено. 7 квітня цього року РФ була виключена з Ради ООН з прав людини. Переконані, що це лише початок давно назрілих змін у даній організації.


Широкомасштабний український спротив віроломній і брутальній тотальній російській агресії спричинився до створення потужної міжнародної коаліції для підтримки України. Переважна більшість країн підтримали Україну, засудивши при цьому політику РФ та здійснювану нею війну в Україні. Більше того, війна вивела на поверхню питання цінностей як фундаменту демократичного ладу. За результатами Євробарометра (квітень, 2022), 55% громадян ЄС повністю підтримують економічні санкції проти Росії в цілому та персональні санкції проти російських олігархів. Окрім того, 41% повністю підтримує заборону мовлення російських каналів у ЄС. І що найважливіше з огляду на джерела наповнення державного бюджету нашого ворога, 45% абсолютно та 40% частково підтримують тезу про те, що ЄС повинен зменшити свою залежність від російського газу та нафти максимально швидко. Тож прийняття шостого пакету санкцій ЄС є виявом єдності європейського громадянського суспільства та влади, з одного боку, та їхньої солідарності з Україною у боротьбі проти домінування Росії на світовій політичній арені, з другого.


У цьому контексті варто наголосити, що й міжнародні фінансові організації об’єдналися довкола України. Від початку війни Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку та інші системно надають фінансову підтримку та допомогу Україні в її боротьбі з російською агресією. Наша держава отримує гуманітарну, фінансову і, що найважливіше, мілітарну (у вигляді озброєння) допомогу від різних країн – як від близьких сусідів (Польща, Румунія, країни Балтії тощо), так і географічно далеких (США, Канада, Південна Корея, Японія і т.д.), не кажучи вже про західні країни ЄС. Україна та її народ безмежно вдячні своїм друзям і союзникам, які надали і надають як військову, так і гуманітарну підтримку українцям. Особливо сердечна вдячність Польщі та польській спільноті за прихисток і всіляке сприяння понад 4 мільйонам українських біженців і осіб, які потребують захисту від війни.


Наразі «битва за Україну» стала точкою біфуркації для світового політичного розвитку, від якої уже ведемо відлік потужним, кардинальним змінам у сучасній неопостбіполярній системі міжнародних відносин і, особливо, її безпекового чинника.

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook