Наталія Нечаєва-Юрійчук
к.і.н., доцент кафедри політології та державного управління
ЧНУ імені Юрія Федьковича
(м.Чернівці, Україна)

Сергій Троян
доктор історичних наук, професор,
Національний авіаційний університет
(м. Київ, Україна)

 Чотири місяці широкомасштабної збройної агресії Росії в Україні, помноженої на активну інформаційно-психологічну війну РФ проти України, розгорнутої в усьому світі понад 8 років тому, стали своєрідним лакмусом, який продемонстрував істинне обличчя РФ як міжнародного актора, який нехтує встановленими ним самим правилами й принципами заради встановлення глобального домінування.

Наративи російської пропаганди про Україну як державу, що не відбулася, остаточно розвіяні активним наступом російських збройних сил, так само, як і міф про нездоланність російської армії та про нездатність українців відстояти власну землю. Чотири місяці опору, в результаті якого вдалося не лише зупинити повномасштабний військовий наступ ворога, але й досягти переваги в інформаційно-психологічному протистоянні, засвідчили усьому світові, і Росії насамперед, що Україна – це держава, яка відіграє ключову роль у європейській політиці як мінімум.

Відсіч, яку сьогодні дає Україна мілітарному наступу РФ на демократію, фактично надала нашій державі статус держави-захисника євроінтеграційного простору, свободи і гідності європейських народів. І це той фактор, який відіграв вагому роль у реалізації євроінтеграційного курсу нашої держави, проголошеного ще у 1990-х роках. За чотири місяці Україна подолала європейський інтеграційний шлях від Асоціації з ЄС без перспективи членства в Спільноті до держави-кандидата в члени Європейського Союзу. І це той необхідний крок, який засвідчує вже сталий політичний діалог та готовність до його подальшого розвитку між Україною та ЄС.

Україна перетворилася в провідного суб’єкта світової політики, який на ділі, насамперед збройним шляхом, захищає міжнародно-правові норми та принципи сучасного світопорядку, європейські та загальнолюдські цінності й ідеали. Враховуючи той факт, що Україна – держава-засновник ООН, можемо вести мову про поштовх до переосмислення ролі ООН у світовій політиці та приведення у відповідність проголошеним цілям і принципам структури самої організації. Останнє вже почалося: повільно, але впевнено. 7 квітня цього року РФ була виключена з Ради ООН з прав людини. Переконані, що це лише початок давно назрілих змін у даній організації.

Широкомасштабний український спротив віроломній і брутальній тотальній російській агресії спричинився до створення потужної міжнародної коаліції для підтримки України. Переважна більшість країн підтримали Україну, засудивши при цьому політику РФ та здійснювану нею війну в Україні. Більше того, війна вивела на поверхню питання цінностей як фундаменту демократичного ладу. За результатами Євробарометра (квітень, 2022), 55% громадян ЄС повністю підтримують економічні санкції проти Росії в цілому та персональні санкції проти російських олігархів. Окрім того, 41% повністю підтримує заборону мовлення російських каналів у ЄС. І що найважливіше з огляду на джерела наповнення державного бюджету нашого ворога, 45% абсолютно та 40% частково підтримують тезу про те, що ЄС повинен зменшити свою залежність від російського газу та нафти максимально швидко. Тож прийняття шостого пакету санкцій ЄС є виявом єдності європейського громадянського суспільства та влади, з одного боку, та їхньої солідарності з Україною у боротьбі проти домінування Росії на світовій політичній арені, з другого.

У цьому контексті варто наголосити, що й міжнародні фінансові організації об’єдналися довкола України. Від початку війни Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку та інші системно надають фінансову підтримку та допомогу Україні в її боротьбі з російською агресією. Наша держава отримує гуманітарну, фінансову і, що найважливіше, мілітарну (у вигляді озброєння) допомогу від різних країн – як від близьких сусідів (Польща, Румунія, країни Балтії тощо), так і географічно далеких (США, Канада, Південна Корея, Японія і т.д.), не кажучи вже про західні країни ЄС. Україна та її народ безмежно вдячні своїм друзям і союзникам, які надали і надають як військову, так і гуманітарну підтримку українцям. Особливо сердечна вдячність Польщі та польській спільноті за прихисток і всіляке сприяння понад 4 мільйонам українських біженців і осіб, які потребують захисту від війни.

Наразі «битва за Україну» стала точкою біфуркації для світового політичного розвитку, від якої уже ведемо відлік потужним, кардинальним змінам у сучасній неопостбіполярній системі міжнародних відносин і, особливо, її безпекового чинника.