Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

09 травня 2022
УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ

Сергій Троян
доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету

Наталія Нечаєва-Юрійчук
к.і.н., доцент кафедри політології та державного управління Чернівецького національно університету імені Юрія Федьковича, докторант кафедри політології та державного управління

 

Початок травня уже традиційно в Україні характеризується різноманітними дискусіями щодо відзначення тих чи інших дат, започаткованих радянським минулим. Розв’язана Росією війна проти України у 2014 році, із порушенням територіальної цілісності та державного суверенітету, змусила багатьох українців більш усвідомлено підійти до нав’язаних тоталітарно-авторитарним минулим історико-політичних стереотипів, обраних колишнім радянським керівництвом дат для визначення та відзначення подій державної ваги.


І хоча увесь світ відзначає завершення Другої світової війни у вересні, травень – місяць-символ. У першу чергу для України, яка зустрічає чергову річницю завершення Другої світової війни в Європі в стані війни, віроломно розв’язаної проти нас надядерною наддержавою, до всього ще й одного із гарантів суверенітету та територіальної цілісності України.


З 24 лютого 2022 р. гібридна війна Росії проти України набула тотального характеру конвенційної збройної агресії. Станом на 6 травня, як зазначив прем’єр-міністр України Д.Шмигаль, збитки нашої держави від війни оцінюються в 600 млрд доларів без урахування втрат на тимчасово окупованих територіях. Загинули десятки тисяч громадян України, в тому числі цивільних осіб. Мільйони Українців стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами. Дії держави-агресора фактично – злочини проти людяності. Востаннє подібне на українській землі діялося в часи Другої світової війни та нацистського окупаційного режиму, яка офіційно завершилася в Європі 8 травня 1945 р., а злочини нацизму і фашизму та їх виконавці були засуджені рішеннями і вироками Нюрнберзького трибуналу.


Дуже символічно, що українці перебували в епіцентрі знакових подій, пов’язаних із завершенням війни у Європі. Червоний прапор СРСР над Рейхстагом 30 квітня 1945 р. встановлював також українець із Сумщини лейтенант Червоної армії Олексій Берест. Фото переможного прапора робилися із літака іншого українця з Київщини Івана Вештака. Саме він облітав кілька разів Рейхстаг, поки кореспондент газети «Правда» Віктор Тьомін робив історичні світлини. Остаточно Друга світова війна закінчилась 2 вересня 1945 р. поразкою і підписанням капітуляції Японії. Саме українець з-під Умані генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко підписав акт її капітуляції від імені СРСР.


У незалежній Україні відзначають дві дати: 8 травня - День пам’яті та примирення, а 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Жодна країна не може претендувати на визнання своєї виняткової ролі під час перемоги над нацизмом. Вона стала результатом спільних титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Та День пам’яті та примирення – це вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу держав-союзниць по Антигітлерівській коаліції у війні, що забрала життя десятків мільйонів (за різними даними від 50 до 85 млн) людей у всьому світі.


Внесок українців у спільну перемогу над нацизмом і фашизмом був визнаний одразу по завершенню війни – Україна отримала право стати державою-засновником ООН. Та найважливішим підсумком другого глобального збройного конфлікту для українців став не культ перемоги, а вміння цінувати і захищати мир як ключову умову гуманізму, людської гідності, цінності людського життя, гармонійного розвитку особистості та суспільства. Саме їх захищає сьогодні український народ у Національно-визвольній війні проти брутального і безчесного ворога. Захищає своє і європейське сьогодення і майбутнє від незаконної і засудженої світовим співтовариством російської агресії.


Відкритим залишається лише одне питання: що Європа та світ робитимуть з нинішнім агресором? Як він буде покараний? Який трибунал чи процес засудить ті злочини, що їх чинить російська сторона сьогодні в Україні?

 

Історична довідка:
7 травня 1945 р. о 02:41 за середньоєвропейським часом генерал-полковник Вермахту Альфред Йодль підписав Акт про капітуляцію Німеччини у Другій світовій війні як представник вермахту. Капітуляцію прийняли генерал-лейтенант армії США Вальтер Беделл Сміт (від англо-американської сторони) і генерал-майор Іван Суслопаров (від СРСР). У якості свідка від Франції Акт підписав також бригадний генерал Франсуа Севез. Капітуляція переможеної нацистської Німеччини набрала чинності 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом. Проте в СРСР на інформацію про капітуляцію 7 травня була накладена абсолютна заборона. Й.Сталін, зокрема, заявив: «Договір, підписаний у Реймсі, не можна скасувати, але його не можна і визнати. Капітуляція повинна бути здійснена як найважливіший історичний акт і прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла фашистська агресія, — в Берліні, і не в односторонньому порядку, а обов'язково верховним командуванням всіх країн антигітлерівської коаліції». У відповідь союзники погодилися провести церемонію повторного підписання Акту про капітуляцію в Берліні. Вона відбулася 8 травня о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 за московським) у Карлсхорсті, передмісті Берліна, в будівлі колишньої їдальні військово-інженерного училища. Беззастережну капітуляцію Німеччини, яку підписав зокрема генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, прийняли маршал Георгій Жуков (від СРСР) заступник головнокомандувача союзних експедиційних сил маршал Артур Теддер (Велика Британія). В ролі свідків свої підписи поставили генерали Карл Спаатс (США) і Ж. де Латрі де Тассіньї (Франція).
Різниця в часі підписання Акту стала формальним приводом для святкування перемоги над нацизмом і фашизмом у різні дні - 8 травня в Європі й Америці, 9 травня в СРСР. У європейській історіографії підписання капітуляції німецьких збройних сил, як правило, пов'язують із процедурою в Реймсі, а підписання Акту про капітуляцію в Берліні називають «ратифікацією».

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook