Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

04 жовтня 2023
Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад

Христина Марчук, заступник директора – начальник управління з питань стратегічного планування Департаменту регіонального розвитку Чернівецької обласної військової адміністрації

 

Відповідно до Закону України  «Про засади державної регіональної політики» мають бути ключові речі на рівні держави, регіонів, громад. Якщо говорити про рівень місцевого самоврядування, то законодавством визначено, що у кожній громаді повинна бути стратегія розвитку – документ, який дає розуміння, куди рухатися і як системно працювати у цьому напрямку. До стратегії передбачений план заходів, тобто перелік вже конкретних проєктів, виконання яких дасть можливість досягти оперативних та стратегічних цілей, визначених стратегією.

 

В умовах війни ситуація в Україні погіршилася, виникла диференціація між розвитком різних територій, різних громад, тому в минулому році до закону про державну регіональну політику були внесені  зміни, якими передбачено розподіл територій за їх функціональним типом. Наразі визначено, що буде  чотири основні функціональні типи територій: території відновлення, регіональні полюси зростання, території з особливими умовами для розвитку та території сталого розвитку.

 

Насамперед актуальним напрямом є території відновлення, тому що триває повномасштабна війна і паралельно країна намагається відновлювати території, які вже деокуповані. У цьому напрямку розроблені постанови, які передбачають створення громадами комплексних програм відновлення регіонів та громад і планів відновлення та розвитку. В цих документах визначено, що реалізація програм має відбуватися через проєкти.

 

Подання проєктних заявок дає змогу залучати як позабюджетні кошти (грантові, із транскордонних програм), так і кошти, акумульовані на рівні уряду (Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який формується з надходжень від Національного банку та надходжень від конфіскації майна осіб, які перебувають під санкціями, а також державної субвенції на реалізацію проектів в рамках «Програми з відновлення України»). Розподіл цих бюджетних коштів відбувається на конкурсній основі і спрямовується на реалізацію конкретних проєктів. Іншого шляху розподілу коштів немає і вже не буде – ми повинні бути реалістами і розуміти, що тільки конкуруючи за обмежений державний та донорський ресурс громади можуть залучати кошти для розвитку територій. А щоб бути конкурентоспроможним, потрібно вміти якісно заповнити проєктну заявку та обґрунтувати свій проєкт.

 

Щодо  інших  функціональних типів територій, то зараз на рівні Мінвідновлення триває робота щодо розробки критеріїв, відповідно до яких має здійснюватися розподіл.

 

Зазначу, що за формальними підрахунками відповідно до критеріїв, визначених в Постанові КМУ від 18.07.2023 №731, до територій відновлення можуть підпадати 14 територіальних громад Чернівецької області. Справа в тому, що законодавець розширив перелік критеріїв і окрім територій, де відбулись руйнування інфраструктури, включив території, в яких відбулись певні негативні соціально-економічні зміни: більше як на 15% зменшилась чисельність населення, не менше ніж на 15% збільшився рівень безробіття, не менше за 15% зменшився обсяг надходжень від сплати податків та зборів до загального фонду місцевого бюджету; а також громади, на території яких кількість внутрішньо переміщених осіб становить понад 10% від загальної чисельності населення громади. Тобто це дозволяє громадам нашої області претендувати на статус території відновлення і подавати проєктні заявки до різних фондів, які спрямовані на проєкти відновлення. Спеціально створена комісія при Мінвідновлення буде визначати остаточний перелік громад, які матимуть статус територій відновлення.  

 

Цей поділ зроблено для того, аби документи щодо планування відновлення і розвитку все-таки мали диференційований підхід і відповідали тим умовам, в яких живе реальна громада, адже ці умови дуже різні, особливо там, де велися бойові дії.

 

Ще варто зазначити про програмно-цільовий метод роботи з публічними коштами, який чітко виписаний у бюджетному законодавстві. Це той метод управління бюджетними коштами, який орієнтується на досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу.  Тобто найбільш ефективним є саме проєктний підхід, який чітко дає можливість визначити ціль, виконати взаємопов’язані заходи, щоб досягти цієї цілі, визначити учасників цього процесу, порахувати бюджет і окреслити конкретні часові рамки для досягнення цієї цілі.

 

Саме орієнтація на результат є ключовою вимогою і проходить червоною ниткою крізь державну політику, особливо регіональну політику, яка активно реформується останніх кілька років разом із процесом реформування адміністративно-територіального устрою України.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook