Любов Нечипорук, представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Чернівецькій області

31 березня набув чинності Закон України «Про медіа», який започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі. Він значно розширює коло суб’єктів, які потрапляють у сферу повноважень медіарегулятора – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Не всі його положення набувають чинності у цей день. Окремі норми впроваджуватимуться поступово відповідно до визначених Законом термінів.

Закон України «Про медіа» розроблено й ухвалено на виконання вимог Європейського Союзу до України, зокрема для подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України, впровадження в українському законодавстві положень Директиви Європейського парламенту і Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року, зміцнення незалежності національного регулятора. Впровадження вказаних положень є однією з умов надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Закон визначає:

• · процедуру ліцензування та реєстрації суб’єктів у сфері медіа;
• · процедуру реєстрації іноземних лінійних медіа;
• · відповідальність суб’єктів у сфері медіа за порушення вимог законодавства;
• · особливості правового регулювання в умовах дії збройної агресії;
• · статус національного регулятора;
• · впроваджує механізм співрегулювання і розробки разом з органом спільного регулювання актів.

Особливу увагу слід звернути на положення розділу X Закону – Прикінцеві та перехідні положення, де зазначено строки набуття чинності тими чи іншими нормами Закону, зокрема щодо обсягів мовлення державною мовою, кількості національного та європейського продуктів, а також особливості і строки перереєстрації друкованих медіа, реформування комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа, особливості застосування заходів реагування на порушення у сфері медіа тощо.

31 березня втратили чинність Закони України: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»; «Про телебачення і радіомовлення»; «Про інформаційні агентства»; «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»; «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»; «Про захист суспільної моралі».

Внесено суттєві зміни до Законів України «Про рекламу», «Про всеукраїнський референдум», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який змінить назву на – Закон України «Про Суспільні медіа України», «Про кінематографію», «Про електронні комунікації», «Про авторське право і суміжні права», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», який матиме назву – Закон України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста».

ЗАТВЕРДЖЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ

Пунктом 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про медіа» передбачено обов’язок Національної ради упродовж трьох місяців з дня набуття чинності Законом затвердити нормативно-правові акти, зразки документів, передбачені Законом.

Відповідно до вимог статті 87 Закону кожен проект нормативно-правового акта Національної ради, який регулює діяльність суб’єктів у сфері медіа, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань. Строк одержання таких зауважень і пропозицій встановлюється Національною радою, але не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту.

За таких умов затвердження нормативно-правових актів, у тому числі форм заяв для ліцензування і реєстрації, здійснюється після завершення громадського обговорення таких актів з урахуванням строків, передбачених для його проведення статтею 87 Закону.

З метою дотримання вимог Закону безпосередньо ліцензійні та реєстраційні дії можуть бути виконані після затвердження нормативно-правових актів Національної ради і форм заяв до них. За таких умов з метою дотримання всіх вимог Закону щодо ліцензування і реєстрації суб’єктів у сфері медіа прохання звертатися до Національної ради після затвердження нормативно-правових актів та форм заяв до них.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що ліцензії, видані Національною радою до введення в дію Закону, діють до закінчення визначеного в них строку дії.

Крім того, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» визначено, що строки дії чинних строкових ліцензій і документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану і три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відтерміновуються на строк, зазначений у цьому підпункті.

Деякі проєкти нормативно-правових актів Національної ради будуть винесені на громадське обговорення 6 квітня 2023 року з урахуванням строків, передбачених статтею 87 Закону.

ПРОВАЙДЕРИ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ СЕРВІСІВ

Компанії, які мали ліцензії провайдера програмної послуги, будуть перенесені до Реєстру суб’єктів у сфері медіа.

Перелік програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються є чинним упродовж шести місяців з дня набуття чинності Законом. Упродовж цього строку провайдери аудіовізуальних сервісів можуть включати до пакетів телеканалів та радіоканалів іноземні лінійні медіа, внесені рішеннями Національної ради до вказаного Переліку.

На території України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є членами Європейського Союзу, а також інших радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також вимогам, установленим Законом.

Реєстрація іноземних лінійних медіа, що не походять з країн-членів Європейського Союзу, здійснюється в порядку статті 66 Закону.

 6 квітня Національна рада затвердить перелік телеканалів, що входять до універсального медіасервісу.

ЛІНІЙНІ АУДІОВІЗУАЛЬНІ МЕДІА

Усі телерадіомовники, які мали ліцензії Національної ради станом на 31 березня, будуть перенесені до Реєстру суб’єктів у сфері медіа.

Суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра і мають ліцензію на мовлення, набувають статусу реєстрантів.

НЕЛІНІЙНІ АУДІОВІЗУАЛЬНІ МЕДІА

Упродовж року з дня набрання чинності Законом суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа, що здійснювали свою діяльність до набуття чинності Законом, проходять реєстрацію з дотриманням вимог статті 63  Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується.

Суб’єкти, що мають на меті здійснювати діяльність як суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа можуть розпочати таку діяльність виключно після їх реєстрації в порядку статті 63  Закону, у тому числі з урахуванням частини восьмої цієї статті щодо обов’язковості сплати реєстраційного збору.

Вимоги Закону поширюються на всіх провайдерів аудіовізуальних сервісів незалежно від виду технології поширення програм та незалежно від наявності або відсутності ліцензії, виданої за Законом України «Про телебачення і радіомовлення» або реєстрації відповідно до Закону «Про медіа». 

Для суб’єктів, які поєднують надання послуг як нелінійні аудіовізуальні медіа (аудіовізуальні медіа на замовлення) і провайдери аудіовізуальних сервісів необхідно враховувати вимоги, визначені Законом до їх діяльності та залежно від виду медіасервісу – положення частини восьмої статті 110 та/або статей 113 (зокрема пунктів 1, 2 частини четвертої) і 123 Закону.

ПОСТАЧАЛЬНИКИ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ПОТРЕБ МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРА

Суб’єкти, які мали ліцензію провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T/DVB-T2 зобов’язані подати до Національної ради заяву на отримання ліцензії на право постачання послуг для потреб мовлення протягом десяти місяців з моменту набуття чинності Законом. Отримання такої ліцензії здійснюється на позаконкурсних засадах без стягнення ліцензійного збору.

Дія попередньої ліцензії провайдера програмної послуги припиняється після отримання нової або ж 31 березня 2024 року, якщо суб’єкт не подав відповідної заяви.

ДРУКОВАНІ МЕДІА

Щодо реєстрації нових друкованих медіа у період дії збройної агресії, на час, визначений частиною першою статті 118 Закону (з моменту визнання Верховною Радою України певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та протягом п’яти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу), реєстрація суб’єктів у сфері друкованих медіа є обов’язковою і здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону, у тому числі з урахуванням частини восьмої цієї статті щодо обов’язковості сплати реєстраційного збору.

За реєстрацію стягується реєстраційний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію. Станом на 01 січня 2023 року такий прожитковий мінімум становить 2684 грн відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік».

Щодо друкованих медіа, зареєстрованих до набуття чинності Законом України «Про медіа», відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону суб’єктам, що діють на день набуття чинності Законом на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, необхідно пройти реєстрацію упродовж року з дотриманням вимог статті 63  Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. Після закінчення вищезазначеного строку свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації втрачають чинність.

Реєстрація друкованих медіа у мирний час є добровільною і здійснюється з дотриманням вимог статті 63  Закону.

ІНФОРМАЦІЙНІ АГЕНТСТВА

Інформаційні агентства повинні визначитися зі своїм статусом і перереєструватися як суб’єкти у сфері медіа упродовж року з дня набуття чинності Законом – до 31 березня 2024 року. Перереєстрація здійснюється на підставі свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності та відбувається безкоштовно.

Після цієї дати свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності втратять чинність.

ОНЛАЙН-МЕДІА

Реєстрація добровільна. За реєстрацію стягується реєстраційний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію. Станом на 01 січня 2023 року такий прожитковий мінімум становить 2684 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік».

Переваги реєстрації для онлайн-медіа:

• · офіційний статус медіа;
• · гарантії щодо акредитації та професійної діяльності;
• · можливість брати участь у тендерах та діяльності органів спільного регулювання після їх створення;
• · більш ліберальний підхід при застосуванні санкцій у разі порушень.

КОМУНАЛЬНІ МЕДІА

Органи місцевого самоврядування зобов’язані у шестимісячний строк із дня набрання чинності Законом прийняти рішення про реорганізацію комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа відповідно до вимог Закону. У разі дії воєнного стану в Україні на момент набрання чинності Законом, строк прийняття рішення про реорганізацію обраховується з моменту припинення чи скасування воєнного стану. При цьому Закон не обмежує право на реорганізацію під час дії воєнного стану. Реорганізація чітко регламентується розділом III Закону та здійснюється з метою виведення медіа з-під впливу й контролю органу місцевої влади.

Нововведенням Закону є створення наглядової ради місцевого публічного аудіовізуального медіа для забезпечення участі представників територіальних громад в управлінні суб’єктом у сфері місцевого публічного медіа і з метою гарантування їх редакційної незалежності. Порядок формування наглядової ради, її повноваження визначені статтею 31 Закону.

З метою належного функціонування публічних місцевих аудіовізуальних медіа Національна рада відповідно до Закону зобов’язана розробити і затвердити:

• · типовий статут суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа;
• · типовий трудовий контракт із керівником суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа;
• · порядок проведення конференцій громадських об’єднань та обрання членів наглядової ради підприємства, що є суб’єктом у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа.

ОРГАНИ СПІВРЕГУЛЮВАННЯ

Створюються у п’яти сферах:

• · аудіовізуальних медіасервісів;
• · аудіальних медіа-сервісів;
• · друкованих медіа;
• · онлайн-медіа;
• · платформ спільного доступу до відео.

Завдання органів співрегулювання – розробити кодекси і критерії щодо створення і поширення інформації , а також надання експертних висновків у конкретних справах про порушення у сферах спільного регулювання.

Процес створення органів спільного регулювання розпочинається 30 вересня 2023 року.

Докладно організацію роботи органів співрегулювання буде прописано в їхніх статутах.

Щорічно інформацію про структуру власності зобов’язані подавати до Національної ради:

• · суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа;
• · постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра  (крім фізичних осіб – підприємців).

Така інформація також має бути доступною на їхніх вебсайтах.

Щороку до 10 червня вони повинні подавати річну фінансову звітність за попередній рік. Для загальнонаціональних аудіовізуальних медіа їхня річна фінансова звітність підлягає обов’язковому незалежному аудиту. Проте, оскільки введено воєнний стан в Україні, Законом України від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» передбачено, що, зокрема, юридичні особи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

До 30 вересня суб’єкти у сфері медіа, структура власності яких не відповідає вимогам Закону, зобов’язані привести структуру власності у відповідність із його вимогами.

Інші суб’єкти у сфері медіа подаватимуть до Національної ради відомості про структуру власності на вимогу регулятора в передбачених Законом випадках.