Блог Голови Національного  агентства України з питань державної служби (НАДС) Наталії Алюшиної на сайті obozrevatel.com

Мені складно сказати, чи існують у світі щасливі реформи та реформатори. Але знаю напевно, що урядова реформа системи оплати праці державної служби на основі класифікації посад – складна, суперечлива і часом – болісна. Вона має чимало противників. І в політикумі, і самій службі, і в експертних колах… І, до речі, в суспільстві, яке за радянськими лекалами «класифікує» публічних службовців на «чиновників» і «хабарників».

Мотиви неприйняття різні. В управлінській ланці публічного сектору дехто побоюється втратити можливості для неконтрольованих нарахувань. Втім, серед 159 тисяч державних службовців «щасливців» із стимулюючими виплатами у 200 і більше відсотків – не більше п’яти відсотків. Інші 95% отримують за свою складну, відповідальну і ненормовану у часі роботу скромну винагороду. Хоча реформа і їх насторожує через застереження втратити ще більше.

Найбільший спротив генерують політики. Там воліють уникати електорально чутливих питань. Безумовно, саме таким є реформа оплати праці державних службовців. У суспільстві традиційно не люблять «чиновників». Тож легше зміни відкласти, аніж почати переконувати людей у непопулярних рішеннях. Пояснюючи, що гідний рівень оплати праці на публічній службі – чинник стійкості і спроможності держави у війні з могутнім, безжальним ворогом.

Торік стейкхолдери реформи мали сотні годин дискусій і перемовин, аби досягти спільного бачення у її реалізації. Нас підштовхують партнери з ЄС, для яких питання запровадження нової моделі оплати праці – стратегічний маркер реформування державного управління України.

Зрештою, було досягнуто політичного рішення. У базовий законопроєкт № 8222 закладено концептуальну рамку: посилення ролі посадового окладу, скасування необґрунтованих виплат, запровадження системи грейдів, осмислене планування видатків на оплату праці, з огляду на наближення рівня окладів державних службовців до ринкового. 28 липня Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні цей акт, що мав би стати по суті – фундаментом реформи. Але станом на зараз другого читання, а отже,  прийняття в цілому поки не відбулося.

У Мінфіні, аби не втрачати рік реформи, прописали її в Законі «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Тепер усі урядові рішення, якими запроваджено нову систему оплати праці, ґрунтуються з урахуванням положень саме цього Закону.

Задіяні у реформі органи державної влади виконали завдання, покладені Кабміном. НАДС, до прикладу, класифікувало усі посади державної служби. Профільним департаментом НАДС здійснено колосальну за обсягом роботу: змодеровано і реалізовано процес класифікації практично в усіх органах державної влади центрального, регіонального і районного рівнів.

Далі Урядом було схвалено нову схему посадових окладів на основі класифікації посад та оновлений перелік типових посад державної служби. Схему сформовано з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.  

Настільки масштабне завдання в Україні здійснили вперше. Тож, природньо, ми зіштовхнулися із ускладненнями й непорозуміннями. Багато питань допрацьовували, як то кажуть, з коліс. Деякі доведеться вирішувати по ходу. Щодня особисто спілкуюся з державними службовцями з усієї країни. Відповім на найбільш резонансні запитання.

Чи є поточні зміни у системі оплати праці власне реформою системи оплати праці?  

З погляду стратегії досягнуті результати – незавершений шлях у напрямі до повноцінної реформи. Це – крок до окреслених трансформацій. Зауважу, що запроваджені зміни зберігатимуть чинність лише упродовж 2024-го. Натомість завершимо реформу після набрання чинності базовим законопроєктом №8222. Так сформуємо повний юридичний каркас системи.

 Зазначу, що ми розраховуємо на підтримку народних депутатів щодо розгляду та прийняття у І кварталі цього року законопроекту №8222, аби на його основі планувати бюджетний процес на 2025-й.

Чи забезпечать зміни у системі, запроваджені на 2024 рік, гідний рівень оплати праці на державній службі?

Відзначу, що досягнуті зміни враховують суспільний запит на справедливість та прозорість. Ідеться про неприпустимість призначення необґрунтованих доплат окремим службовцям.

Втім, ці трансформації не повною мірою відповідають потребам публічної служби України, зокрема очікуванням службовців на гідну оплату праці. Чимало принципових новел стануть чинними тільки після прийняття базового ЗП №8222. Зокрема, ідеться про наближення рівня окладів на державній службі до рівня приватного сектору.  

Наразі передбачений Мінфіном рівень окладів не дозволяє розраховувати на відчутне підвищення рівня оплати праці. Наразі, в Уряді керуються наявним бюджетом і чинним станом правового регулювання. Колеги-урядовці в умовах війни і обвалу економіки встановили рівень окладів, який здатні забезпечити.

P.S.Останнім часом згадую розмову з словацьким реформатором Іваном Міклошем. В  Youtube проєкті НАДС Policy Talk Іван назвав три чинники успішної реформи: Vision, Will, Courage (Бачення, Воля, Мужність). «Важливо, щоби найвищі політики та реформатори мали лідерство, боролися за проведення реформ й комунікували з громадянами. Вони мають бути на зв\\\'язку з громадянами щодня й пояснювати, що саме і для чого вони роблять, боротись проти демагогів, які не хочуть реформ», - наголосив він.

Маємо усі разом сконцентрувати Бачення, Волю та Мужність і завершити принципову для України реформу оплати праці на державній службі. Повернення до старої системи просто не можливе.