Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

10 лютого 2024
Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі

Блог Голови Національного  агентства України з питань державної служби (НАДС) Наталії Алюшиної на сайті obozrevatel.com

 

Мені складно сказати, чи існують у світі щасливі реформи та реформатори. Але знаю напевно, що урядова реформа системи оплати праці державної служби на основі класифікації посад – складна, суперечлива і часом – болісна. Вона має чимало противників. І в політикумі, і самій службі, і в експертних колах… І, до речі, в суспільстві, яке за радянськими лекалами «класифікує» публічних службовців на «чиновників» і «хабарників».

Мотиви неприйняття різні. В управлінській ланці публічного сектору дехто побоюється втратити можливості для неконтрольованих нарахувань. Втім, серед 159 тисяч державних службовців «щасливців» із стимулюючими виплатами у 200 і більше відсотків – не більше п’яти відсотків. Інші 95% отримують за свою складну, відповідальну і ненормовану у часі роботу скромну винагороду. Хоча реформа і їх насторожує через застереження втратити ще більше.

 

Найбільший спротив генерують політики. Там воліють уникати електорально чутливих питань. Безумовно, саме таким є реформа оплати праці державних службовців. У суспільстві традиційно не люблять «чиновників». Тож легше зміни відкласти, аніж почати переконувати людей у непопулярних рішеннях. Пояснюючи, що гідний рівень оплати праці на публічній службі – чинник стійкості і спроможності держави у війні з могутнім, безжальним ворогом.

Торік стейкхолдери реформи мали сотні годин дискусій і перемовин, аби досягти спільного бачення у її реалізації. Нас підштовхують партнери з ЄС, для яких питання запровадження нової моделі оплати праці – стратегічний маркер реформування державного управління України.

Зрештою, було досягнуто політичного рішення. У базовий законопроєкт № 8222 закладено концептуальну рамку: посилення ролі посадового окладу, скасування необґрунтованих виплат, запровадження системи грейдів, осмислене планування видатків на оплату праці, з огляду на наближення рівня окладів державних службовців до ринкового. 28 липня Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні цей акт, що мав би стати по суті – фундаментом реформи. Але станом на зараз другого читання, а отже,  прийняття в цілому поки не відбулося.

 

У Мінфіні, аби не втрачати рік реформи, прописали її в Законі «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Тепер усі урядові рішення, якими запроваджено нову систему оплати праці, ґрунтуються з урахуванням положень саме цього Закону.

Задіяні у реформі органи державної влади виконали завдання, покладені Кабміном. НАДС, до прикладу, класифікувало усі посади державної служби. Профільним департаментом НАДС здійснено колосальну за обсягом роботу: змодеровано і реалізовано процес класифікації практично в усіх органах державної влади центрального, регіонального і районного рівнів.

Далі Урядом було схвалено нову схему посадових окладів на основі класифікації посад та оновлений перелік типових посад державної служби. Схему сформовано з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.  

 

Настільки масштабне завдання в Україні здійснили вперше. Тож, природньо, ми зіштовхнулися із ускладненнями й непорозуміннями. Багато питань допрацьовували, як то кажуть, з коліс. Деякі доведеться вирішувати по ходу. Щодня особисто спілкуюся з державними службовцями з усієї країни. Відповім на найбільш резонансні запитання.

Чи є поточні зміни у системі оплати праці власне реформою системи оплати праці?  

З погляду стратегії досягнуті результати – незавершений шлях у напрямі до повноцінної реформи. Це – крок до окреслених трансформацій. Зауважу, що запроваджені зміни зберігатимуть чинність лише упродовж 2024-го. Натомість завершимо реформу після набрання чинності базовим законопроєктом №8222. Так сформуємо повний юридичний каркас системи.

 Зазначу, що ми розраховуємо на підтримку народних депутатів щодо розгляду та прийняття у І кварталі цього року законопроекту №8222, аби на його основі планувати бюджетний процес на 2025-й.

Чи забезпечать зміни у системі, запроваджені на 2024 рік, гідний рівень оплати праці на державній службі?

Відзначу, що досягнуті зміни враховують суспільний запит на справедливість та прозорість. Ідеться про неприпустимість призначення необґрунтованих доплат окремим службовцям.

 

Втім, ці трансформації не повною мірою відповідають потребам публічної служби України, зокрема очікуванням службовців на гідну оплату праці. Чимало принципових новел стануть чинними тільки після прийняття базового ЗП №8222. Зокрема, ідеться про наближення рівня окладів на державній службі до рівня приватного сектору.  

Наразі передбачений Мінфіном рівень окладів не дозволяє розраховувати на відчутне підвищення рівня оплати праці. Наразі, в Уряді керуються наявним бюджетом і чинним станом правового регулювання. Колеги-урядовці в умовах війни і обвалу економіки встановили рівень окладів, який здатні забезпечити.

 

P.S.Останнім часом згадую розмову з словацьким реформатором Іваном Міклошем. В  Youtube проєкті НАДС Policy Talk Іван назвав три чинники успішної реформи: Vision, Will, Courage (Бачення, Воля, Мужність). «Важливо, щоби найвищі політики та реформатори мали лідерство, боролися за проведення реформ й комунікували з громадянами. Вони мають бути на зв\\\'язку з громадянами щодня й пояснювати, що саме і для чого вони роблять, боротись проти демагогів, які не хочуть реформ», - наголосив він.

Маємо усі разом сконцентрувати Бачення, Волю та Мужність і завершити принципову для України реформу оплати праці на державній службі. Повернення до старої системи просто не можливе.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook