Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

23 червня 2023
Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії

Микола Ярмистий, директор Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації, кандидат наук з державного управління

 

За ініціативою Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації традиційно до Дня державної служби відбувся експертний круглий стіл на тему стійкості та розвитку державної служби в умовах війни, учасники якого якраз і визначали найактуальніші питання у цій сфері. Тому, власне, зупинюся на декількох з них.

 

В системі державного управління є низка проблем, які потрібно вирішувати. Одна з головних – взаємодія органів влади з громадськістю як принцип управлінської демократії та стандартів Європейського Союзу. Власне, коли ми говоримо про стандарти, то часто не задумуємося, які вони. Ми можемо приймати гарні рішення в кабінетах, але якщо ці рішення не відповідають очікуванням громадськості – вони не працюють, а ефективність їх реалізації майже нульова.

 

Важливою проблемою вже довгий час залишається проблема соціального та правового захисту державних службовців. Коли ми говоримо про соціальний захист службовців в країнах ЄС, то в першу чергу це стосується заробітної плати. Державний службовець ЄС на рівні спеціаліста отримує середню заробітну плату 2000 тис євро, не рахуючи різних надбавок, премій і соціальних пакетів. Я вже не говорю про керівництво вищого рівня., Незважаючи на реформу щодо оплати праці службовців, яку впроваджує Нацдержслужба, я дещо скептично ставлюся до нових принципів оплати праці, адже є велика ймовірність, що державні службовці як отримували малу зарплату, так і будуть її отримувати навіть при всіх гарних ідеях та ініціативах.

 

Серйозний прорив в роботі органів влади відбувається у цифровій трансформації публічної служби. Мабуть, жодна з європейських держав не має таких  досягнень, як Україна. І я думаю, це тільки початок, перший серйозний  крок до удосконалення всієї системи державного управління та державної служби.

 

     На жаль в системі державної служби не враховується  мотиваційні аспекти діяльності службовців. Декілька років тому ми проводили опитування наших державних службовців щодо мотивації їхньої роботи. Отримали цікаві результати: посадовців на державній службі цікавить не стільки зарплата, скільки можливість самореалізуватись.  Наші державні службовці не бачать перспективи для свого кар’єрного росту, вони не знають, які посади вони будуть займати через два, п’ять чи десять років.

 

На підставі цього опитування ми розділили наших державних службовців умовно на три категорії: це державні службовці-консерватори, тобто ті, які добросовісно працюють, але не більше. Друга категорія – це державні службовці-новатори, які крім виконання своїх службових обов’язків хочуть зробити більше. І третя категорія – це  імітатори, які роблять вигляд, що працюють, але насправді не дуже намагаються щось робити. Найбільша кількість службовців за нашими підрахунками (більше 80%) – це консерватори, і найменша – це імітатори, близько 3%. Але тут є дуже багато причин, чому людина вибрала саму таку мотивацію до роботи, які потрібно враховувати при формуванні кадрової політики в органах влади на центральному та регіональному рівнях. Відсутність чіткого механізму кар’єрного росту, наявність службових традицій та спадковості є необхідною складовою функціонування державної служби.

 

Вже давно науковцями та політиками обговорюється проблема адаптації державної служби до стандартів ЄС. У 2000 році указ Президента України визначив основні шляхи адаптація державної служби до стандартів ЄС. Наступним кроком стало прийняття у 2015 році  нової редакції Закону України «Про державну службу».  Попередній закон був не стільки поганий, скільки не відповідав європейським стандартам. Новий закон про державну службу в більшості своїх положень відповідає цим вимогам: відбір кадрів (проведення конкурсів, іспитів), класифікація посад, зокрема їх поділ на політичні та адміністративні тощо. Це один зі стандартів ЄС: державний службовець адміністративного спрямування має бути захищений на правовому рівні  та професійно працювати на своїй посаді, незважаючи на те, який політик приходить. У випадку дотримання цих вимог, можливо, ми не мали б такої плинності кадрів, яка є зараз.

 

На практиці проходить все трохи по-іншому. Ще до періоду воєнного стану я зробив аналіз вступу на державну службу в центральних органах влади. Вимальовувалася цікава картина: НАДС проводить конкурси на заміщення вакантних посад, визначає переможця, а міністерство чи інший центральний орган його не приймають на роботу. Виникає питання: чому? А причина прагматична – бо це не «та» людина і вона не підходить команді, навіть якщо має досвід роботи і знання. Випливає простий висновок: або ми дотримуємося європейських стандартів, або міняємо наше законодавство і говоримо, що новий керівник, який представляє політичну силу, бере на себе відповідальність і може приймати людей без конкурсу.

 

Проблема добору кадрів передбачає підготовку та адаптацію до роботи в органах влади. Відсутність інституційної пам’яті в кадровій роботі, нехтуванням систематичної роботи щодо підготовки послідовності   кадрів зменшує ефективність функціонування державної служби. Людині, яка приходить на державну службу, потрібно півтора-два роки, щоб вона адаптувалася до нових видів діяльності, зрозуміла, в якій системі працює, ефективно виконувала свої функціональні обов’язки. Над цим треба працювати, тому  що без стабільної, ефективної системи державної служби ми не  можемо говорити про ефективність її роботи.

 

Державна служба під час воєнного стану адаптується до нових умов роботи. За даними Нацдержслужби станом на березень 2023 року сьогодні в Україні трохи більше 207 тисяч державних службовців, із них 25% – це чоловіки, 75% – жінки. У порівнянні з 2015 роком скорочення державних службовців відбулося майже на 30%. На регіональному рівні це в першу чергу пов’язано із проведенням адміністративно-територіальної реформи та зменшенням кількості районних державних адміністрацій. Другий фактор – це повномасштабне військове вторгнення. Близько 4 тис. державних службовців сьогодні в ЗСУ, близько 2 тис. – за кордоном, частина знаходиться на окупованих територіях, де вони працюють в іншому режимі. Основний висновок  щодо роботи органів влади в умовах воєнного стану  один - державна служба функціонує, вона сконцентрувала свої зусилля на вирішення нагальних проблем в період російської агресії.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook