Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

05 жовтня 2022
Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права

Сергій Гакман, заступник директора Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації, кандидат історичних наук

 

Сучасна війна між Росією та Україною є однією із найбільш складних і водночас найбільш дискусійних подій останнього часу, яку досить важко визначити в класичних термінах історичної, політичної науки та теорії міжнародних відносин. Цей конфлікт відбувається на фоні прощання України з радянським минулим, її боротьби за реальну незалежність та у контексті геополітичного протистояння США та Росії.

 

Віктор Янукович, піддавшись тиску Кремля, відмовився підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що викликало протести по всій країні, в першу чергу у столиці та в західних областях України. Побиття підрозділами «Беркуту» студентів у Києві в ніч на 30 листопада 2013 р. спричинило пожвавлення акцій протесту. В столиці та інших містах України на вулицю вийшли сотні тисяч людей. Поступово боротьба за європейську інтеграцію України переросла в Революцію гідності. Внаслідок революції Янукович та близькі до «сім’ї» особи покинули країну, що змусило лідерів Майдану взяли владу у свої руки.

 

Перемога Майдану, зміна виконавчої влади у Києві дратували офіційний Кремль, який відчував, що втрачає вплив на Україну. Росія поспішила скористатися труднощами, які з’явилися у перші дні в нової влади, у своїх геополітичних іграх. Російська Федерація вторглася в Крим, порушивши цілу низку безпекових угод.   

 

Перш за все Росія порушила Будапештський меморандум і Тристоронню заяву від 14 січня 1994 р., якими вона, разом із США та Великобританією, ставала гарантом незалежності і цілісності України, що відмовилася від ядерної зброї.

 

Кремль завдав також суттєвого удару основам міжнародного права, порушивши вторгненням в Україну низку його принципів, зокрема:

– принцип незастосування сили та погрози застосування сили;

– принцип невтручання у внутрішні справи держави;

– принцип територіальної цілісності держав; 

– принцип непорушності державних кордонів;

– принцип добросовісного виконання міжнародно-правових зобов’язань.

 

Кремль порушив також Конвенцію щодо визначення агресії. Зазначимо, що її основу склала ще Лондонська Конвенція щодо визначення агресії від 3 липня 1933 р. Згодом створена вже після Другої світової війни Організація Об’єднаних Націй резолюцією 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї від 14 грудня 1974 р. прийняла нове, більш повне визначення агресії. Зокрема, відповідно до Конвенції, «Агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або яким-небудь іншим чином, несумісним із Статутом Організації Об\'єднаних Націй (…)».  У документі (ст. 3) міститься неповний перелік дій, які кваліфікуються як агресія, незалежно від оголошення війни. Серед них:

 

а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

 

b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

 

d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

 

e) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, в порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

 

f) дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

 

g) засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам, або його значну участь у них. 

 

Ми спостерігаємо здійснення росією щодо України переважної більшості дій, які Конвенцією визначено як агресія.

 

Після анексії Криму росія продовжила вторгнення на Донбас, в Донецьку та Луганську області. Українські війська гідно чинили опір. Навіть вдалось звільнити певну частину цих областей, попередньо захоплених рф.

 

Сторони входили в стадію позиційної війни. Проте в лютому 2022 р. Кремль прийняв рішення про повномасштабне вторгнення в Україну. Сотні тисяч людей втратили свої домівки, сотні тисяч українських громадян шукають притулку в західних областях України або за кордоном. Українські громадяни зіткнулися з надзвичайно жорстокою поведінкою російських військових, які нехтують міжнародним правом, зокрема в частини правил ведення війни. 

 

Українська армія не тільки змогла витримати удар і не здати країну ворогові, а й організувати контрнаступи, внаслідок яких звільнено північ та північний схід України. Кожного дня українські  військові звільняють клаптик за клаптиком українські землі від агресора, демонструючи масовий героїзм. Саме героїзм української армії та українського народу в цілому і стали основою для отримання підтримки всього цивілізованого світу.  

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Валентин Пабат: Цифрова трансформація Чернівецької області Світлана Бостан: Сім’ї у сладних життєвих обставинах можуть безкоштовно отримувати фахову соціальну та психологічну допомогу Наталія Свестун: Збільшується перелік препаратів, які можна отримати за програмою «Доступні ліки» Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сергій Федуняк: Система міжнародних відносин у період турбулентності Валентина Підгірна: Сучасний стан та перспективи розвитку туристичного потенцуіалу Чернівецької області Максим Ярмистий: Інституціональний імператив оптимізації органів виконавчої влади Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя!