Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

05 жовтня 2022
Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права

Сергій Гакман, заступник директора Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації, кандидат історичних наук

 

Сучасна війна між Росією та Україною є однією із найбільш складних і водночас найбільш дискусійних подій останнього часу, яку досить важко визначити в класичних термінах історичної, політичної науки та теорії міжнародних відносин. Цей конфлікт відбувається на фоні прощання України з радянським минулим, її боротьби за реальну незалежність та у контексті геополітичного протистояння США та Росії.

 

Віктор Янукович, піддавшись тиску Кремля, відмовився підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що викликало протести по всій країні, в першу чергу у столиці та в західних областях України. Побиття підрозділами «Беркуту» студентів у Києві в ніч на 30 листопада 2013 р. спричинило пожвавлення акцій протесту. В столиці та інших містах України на вулицю вийшли сотні тисяч людей. Поступово боротьба за європейську інтеграцію України переросла в Революцію гідності. Внаслідок революції Янукович та близькі до «сім’ї» особи покинули країну, що змусило лідерів Майдану взяли владу у свої руки.

 

Перемога Майдану, зміна виконавчої влади у Києві дратували офіційний Кремль, який відчував, що втрачає вплив на Україну. Росія поспішила скористатися труднощами, які з’явилися у перші дні в нової влади, у своїх геополітичних іграх. Російська Федерація вторглася в Крим, порушивши цілу низку безпекових угод.   

 

Перш за все Росія порушила Будапештський меморандум і Тристоронню заяву від 14 січня 1994 р., якими вона, разом із США та Великобританією, ставала гарантом незалежності і цілісності України, що відмовилася від ядерної зброї.

 

Кремль завдав також суттєвого удару основам міжнародного права, порушивши вторгненням в Україну низку його принципів, зокрема:

– принцип незастосування сили та погрози застосування сили;

– принцип невтручання у внутрішні справи держави;

– принцип територіальної цілісності держав; 

– принцип непорушності державних кордонів;

– принцип добросовісного виконання міжнародно-правових зобов’язань.

 

Кремль порушив також Конвенцію щодо визначення агресії. Зазначимо, що її основу склала ще Лондонська Конвенція щодо визначення агресії від 3 липня 1933 р. Згодом створена вже після Другої світової війни Організація Об’єднаних Націй резолюцією 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї від 14 грудня 1974 р. прийняла нове, більш повне визначення агресії. Зокрема, відповідно до Конвенції, «Агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або яким-небудь іншим чином, несумісним із Статутом Організації Об\'єднаних Націй (…)».  У документі (ст. 3) міститься неповний перелік дій, які кваліфікуються як агресія, незалежно від оголошення війни. Серед них:

 

а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

 

b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

 

d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

 

e) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, в порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

 

f) дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

 

g) засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам, або його значну участь у них. 

 

Ми спостерігаємо здійснення росією щодо України переважної більшості дій, які Конвенцією визначено як агресія.

 

Після анексії Криму росія продовжила вторгнення на Донбас, в Донецьку та Луганську області. Українські війська гідно чинили опір. Навіть вдалось звільнити певну частину цих областей, попередньо захоплених рф.

 

Сторони входили в стадію позиційної війни. Проте в лютому 2022 р. Кремль прийняв рішення про повномасштабне вторгнення в Україну. Сотні тисяч людей втратили свої домівки, сотні тисяч українських громадян шукають притулку в західних областях України або за кордоном. Українські громадяни зіткнулися з надзвичайно жорстокою поведінкою російських військових, які нехтують міжнародним правом, зокрема в частини правил ведення війни. 

 

Українська армія не тільки змогла витримати удар і не здати країну ворогові, а й організувати контрнаступи, внаслідок яких звільнено північ та північний схід України. Кожного дня українські  військові звільняють клаптик за клаптиком українські землі від агресора, демонструючи масовий героїзм. Саме героїзм української армії та українського народу в цілому і стали основою для отримання підтримки всього цивілізованого світу.  

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook