Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

07 березня 2022
Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні

Експертна думка

Ігор Недокус, доцент кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича

 

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляє, що білоруська армія не бере участі в російській війні в Україні і не планує, бо якби Білорусь втрутилася, то це був би подарунок для Заходу. За його словами, Білорусь самостійно прикриває державний кордон від Бреста до Мозиря.

 

Важливо розуміти, що слова та рішення білоруського диктатора обумовлені повною втратою Лукашенком політичної самостійності, абсолютним підпорядкуванням волі Путіна. Лукашенко – інструмент у руках Путіна. Це людина, яка повністю втратила свою суб'єктність як глава держави, яка виконує волю Кремля. Він систематично йшов до цього статусу, розуміючи всі ризики, що дають йому подібні дії, з погляду оцінок та протидії світовій спільноті. Водночас він сам загнав себе у ситуацію, коли змушений виконувати волю Кремля. І вийти із цієї ситуації зовсім неможливо. Окрім того, можливий варіант фізичного усунення Олександра Лукашенка російськими спецслужбами.

 

Також необхідно не забувати про ментальність цієї людини з минулої радянської доби. Людина, яка сформувалася як політик завдяки розумінню, що тільки жорстка влада, диктатура та одноосібне рішення можуть бути ефективними в управлінні державою. Тільки підтримка Кремля може потенційно у його розумінні зберегти йому можливість функціонально управляти Білоруссю.

 

Найактуальніше питання сьогодні – чи виступити Білорусь на боці Росії у війні проти України. Якщо ми говоримо про потенціал збройних сил Білорусі, то зараз вони налічують 600 тис. осіб, з яких близько 40 тис. – це реальні підрозділи. З них найбільш дієздатні сили спеціальних операцій, що налічують 6 тис. військових. Чотири підрозділи сил спеціальних операцій наразі розміщені вздовж кордону Білорусі з Україною. Як другий ешелон у разі можливого вторгнення збройних сил Білорусі на територію України використовуватимуть внутрішні війська МВС Білорусі.

 

Але білоруські військові практично не мають бойового досвіду, що позначається на моральному стані підрозділів. Військовослужбовці білоруської армії почали масово відмовлятися воювати проти українських Збройних Сил, які відбивають російських окупантів. До того ж не лише рядові солдати, а й досвідчені офіцери. Більшість рядового складу частин білоруської армії, які готувалися до відправки в Україну та допомоги російським військам, налаштовані проти бойових дій. Також вказують на ймовірність того, що навіть у разі перетину українського кордону білоруські військові масово здаватимуться в полон.

 

До того ж, білоруські чоловіки починають масово виїжджати за кордон, щоб не їхати воювати в Україну. Тому не дивно, що начальник генштабу Білорусі Віктор Гулевич подав у відставку через неможливість виконання завдання керівництва щодо формування ударних груп.

 

Оцінюючи можливість участі білоруських військ на боці Росії, необхідно також врахувати, що рівень матеріального стимулювання військовослужбовців у Білорусі не дуже високий у зв'язку з досить складною економічною ситуацією в країні та нездатністю білоруської економіки забезпечити відповідний рівень заробітної плати для військовослужбовців.

 

Складна ситуація і серед представників білоруського дипломатичного корпусу. Білоруські дипломати через свої погляди на події в Україні почали звільнятися за власним бажанням. Так, консул Генконсульства Республіки Білорусь у Мюнхені Наталія Хвостова вирішила скласти свої повноваження на знак протесту проти російської агресії в Україні, що здійснюється за сприяння Лукашенка.

 

Підтримка та участь вторгнення Росії в Україну спричинило міжнародну ізоляцію Білорусі слідом за Росією, що означає повну стагнацію її залежності від зовнішніх ринків економіки та загрозу швидкого дефолту. Зокрема, російські банківські картки та російські послуги електронних платежів уже не діють на території Білорусі. В обмінних пунктах Мінська не сприймають російські рублі, не видають їх і банкомати. Експерти не виключають, що білоруська влада свідомо обмежує використання російської валюти.

 

Передбачається, що якщо проти Білорусі будуть введені аналогічні санкції російським, це остаточно загубить її економіку. Західний бізнес намагається вивести останні резерви із країни. Білоруська економіка тісно пов'язана з російською, але асиметрично слабшає, тому ефект санкцій буде згубним. Якщо зараз вводити аналогічні санкції щодо Білорусі, як щодо Росії, економіка Білорусі впаде набагато швидше, ніж російська.

 

Таким чином Лукашенко, який повністю втратив політичну свободу, свідомо погубив життєздатність Білорусі як суверенної країни. Навіть у разі кризового врегулювання білоруська економіка довгі роки залежатиме від фінансових вливань для підтримки її функціонування. Але Кремль не зможе надати Мінську таке «плече» через галопуюче падіння основних економічних показників у самій Росії. Це означає, що аварія Білорусі – питання часу, і це лише посилює зв'язок диктатора Лукашенка з Путіним, який є вже фактом.


 Перекладено з російської

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook