Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

23 січня 2023
Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі

Валентина Підгірна, доцент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, кандидат економічних наук

 

Туристична галузь є важливим чинником економічного зростання. Розвиток туризму зумовлює стабільне й динамічне збільшення надходжень до бюджету, здійснює істотний позитивний вплив на галузі економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підняттю зайнятості населення, міжнародній інтеграції, піднесенню ринкових відносин, збереженню екологічної рівноваги, залученню громадян до популяризації історико-культурної спадщини краю.

 

Регіональний аналіз міста Чернівці та Чернівецької області показує, що регіон є мультикультурним, має значну кількість об’єктів релігійного туризму та історико-архітектурної спадщини. Розвинута мережа заповідників, національних парків, велика кількість пам’яток природи, пам’яток садово-паркового мистецтва та інших об’єктів природно-заповідного фонду (природно-заповідний фонд області включає 331 об’єкт площею 101,231 тис. га та становить 12,8% території області, що удвічі більше, ніж у середньому по Україні) ваблять потенційного туриста. Окрім того, цей мальовничий куточок України на час воєнного стану став прихистком для багатьох людей, що змушені втікати з окупованих територій.

 

Варто зазначити про вплив на туризм фотолокацій, що стають потужним туристичним двигуном, який спонукає до подорожей. Зростає кількість тюльпанових полів, в цьому році було висаджено лавандове поле – фото з них надзвичайно популярні в соціальних мережах. Також варто згадати про гастрономічний потенціал нашої області, адже буковинська кухня увібрала в себе найкраще з кухонь різних регіонів. Цей напрямок зараз популярний в усьому світі.

 

Використовуючи статистичні дані Державного сайту статистики, не зайве відзначити, що станом на 1 січня 2022 року туристичні послуги в межах Чернівецької області надавали 55 суб’єктів туристичної діяльності, з яких 6 туроператорів і 49 турагентів.У регіоні станом на кінець 2022 року дотичними до надання спектру туристичних послуг були 126 колективних закладів розміщення та 99 садиб сільського зеленого туризму. Хоча в Україні наразі триває війна, регіон вдало популяризує розвиток туристичної галузі, адже це додаткові фінансові ресурси, які можуть залишитись і бути апробовані на рівні громад регіону.

 

На основі даних Державної служби статистики та зведеної інформації Чернівецької обласної військової адміністрації (ОВА), Департаменту регіонального розвитку за 9 місяців 2022 року до бюджетів громад області надійшло 1589,0 тис. грн, що на 133 % більше в порівняні з аналогічним періодом 2021 року – тоді до місцевого бюджету надійшла 681 тис. гривень. Найбільший приріст туристичного збору був у Чернівецькій, Тарашанській, Хотинській, Сокирянській, Новоселицькій, Вижницькій та Берегометській громадах. Регіон здатний запропонувати туристам відпочинок на будь-який смак та бюджет – від пізнавального до активного, від комфортного до екстремального туризму.

 

З метою розвитку та промоції найбільш привабливих туристичних локацій у Чернівецькій області було визначено 6 туристичних магнітів.

1. Історичне середмістя Чернівців.

2. Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»

3. Великий Гук та буковинські водоспади.

4. Гірськолижний комплекс «Мигово» на Буковині.
5. Урочище Лужки з унікальним мінеральним джерелом (79 км від Чернівців).
6. Центр світового старообрядництва в Білій Криниці.


Для подальшого підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі регіону та досягнення оперативної цілі 1.3 Розвиток туризму та рекреації, визначеної Стратегією розвитку Чернівецької області на період до 2027, розроблено комплексну Програму розвитку туризму в Чернівецькій області на 2021-2023 роки (далі – Програма).

Дані вектори лягли в основу реалізації програм із залучення грантових коштів для розвитку туризму на Буковині. Серед успішно реалізованих програм варто розглянути окремі:

 

1. «Smart Travel Bucovina» - проект фінансується в рамках Спільної операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020». Грант ЄС для України складає 17022,6 євро, в тому числі сума співфінансування на реалізацію проекту «Місто на долоні» становить 1891,4 євро. Проектом передбачено створення мобільного додатку до якого внесено до 304 туристичних об’єктів. Даний застосунок, дає можливість знайти найближчі архітектурні, музейні та гастрономічні локації у регіоні.

2.«Carpathia Unesco – green Carpathia (Integrated cross-border touristic route)» - даний проект фінансується в рамках Спільної операційної програми «Угорщина-Румунія-Україна 2014-2020». В цьому контексті грант ЄС для України складає 75727,65 євро, в тому числі сума співфінансування на реалізацію проекту становить 8414,19 євро. Проектом передбачено створення та промоція транскордонного туристичного маршруту, який об’єднає пам’ятки ЮНЕСКО. Проект покликаний стати концептуальною базою розвитку туризму в області як високорентабельної галузі економіки, покращити рівень туристичної інфраструктури області та привабливості серед гостей краю і забезпечити становлення Чернівецької області як регіону із сучасною індустрією гостинності.

 

Проте існує низка перешкод для освоєння туристичного потенціалу регіону. Так, матеріально-технічна база туристично-рекреаційних об\\\'єктів, зокрема туристичних магнітів, не відповідає сучасним вимогам і потребує значних капіталовкладень для модернізації та переоснащення. Наразі питання збільшення туристичних потоків в область прямо пов’язане з проблемою організації розміщення туристів і будівництвом сучасних закладів сервісного обслуговування.

Недостатнім є рівень забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи вказівників на автошляхах до об’єктів туризму).

Також недостатня кількість облаштованих місць короткочасного відпочинку туристів, незадовільний стан доріг, відсутність під’їздів до багатьох популярних туристичних об’єктів, незадовільний стан більшості пам’яток культурної спадщини, недостатня забезпеченість туристичної галузі висококваліфікованими спеціалістами, відсутність системного рекламного та інформаційного забезпечення, руйнація об’єктів історико-культурної спадщини гальмують розвиток туризму в області.

Проте не дивлячись на складну ситуацію в державі, туризм в області продовжує функціонувати. Для його відновлення у післявоєнний період необхідно включити розвиток туризму в стратегічні та грантові програми.

 

По завершенню війни набуде популярності лікувально-оздоровчий туризм, тому важливо наразі провадити роботу з підготовкою інвестиційних проектів в напрямку рекреаційно-курортної діяльності. А саме:

- сприяти розвитку бальнеологічного туризму у Вижницькій громаді на основі використання лікувально-оздоровчих властивостей мінеральних джерел в с. Черешенька та м. Вижниця (ок. Рівня);

- будівництво санаторно-курортної зони на базі екокурорту «Хутір-Тихий»;

- створення санаторного (сірководневого-банного) комплексу в с. Селятин;

- створення лікувально-санаторного комплексу «Герцаївські джерела»;

- створення курортно-санаторного комплексу купольного типу на г. Томник-Тікуль (РЛС Памір).

 

Також акцент варто зробити на розвитку культурно-пізнавального туризму. В цьому напрямку, запроваджено цикл заходів щодо культури діалогу, соціальної згуртованості, безбарєрності та багатофункціонального культурного простору.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook