Світлана Олексійчук, директор комунальної установи «Молодіжний центр Чернівців «Резиденція молоді» Із початком війни комунальна установа «Резиденція молоді» стала волонтерським штабом і розпочала активну діяльність. Як вдалося так швидко зорганізуватися?
У переддень війни міський голова зібрав на нараду всіх, хто мав стосунок до волонтерської діяльності, щоб обговорити створення такого штабу, і ми тоді запропонували нашу установу. Тому з початком воєнних дій почали одразу працювати як координаційний штаб з надання волонтерської допомоги. Паралельно в цих умовах ми також встигли провели захід із надання першої домедичної допомоги, розповідали про укладання тривожної валізки, адже було важливо поінформувати населення про загрози в такій ситуації. Було дуже багато охочих відвідати ці заняття. Ми спочатку планували проводити захід онлайн, однак вирішили, що буде і онлайн, і офлайн.
Оскільки міський голова озвучив, що Головна, 41 є одним із пунктів прийому гуманітарної допомоги, уже наступного дня нам почали приносити дуже багато речей, і після того ми уже розпочали надавати допомогу переселенцям. Весь колектив працював, практично, нон-стоп. Тоді ще не було комендантської години, тому ми були тут цілодобово, адже люди приїжджали і серед ночі, ми їм допомагали знайти можливість переночувати, давали номери гарячої лінії, шукали спальні місця. Вже коли ввели комендантську годину, коли збільшилася кількість населення, стало більше пунктів прийому та видачі допомоги, то наш графік роботи трошки змінився. Ми почали координувати волонтерську діяльність, розподіляти, хто на яких точках має бути, відповідно, приймали в себе вже менше людей.
Зараз ми працюємо щоденно, на вихідні також. Відчиняємо двері з дев’ятої- десятої години ранку і завершуємо о 22.00, хоча вночі у нас також залишається черговий, який може допомогти тим, хто звертається.
Це був надзвичайно важкий і насичений місяць. Що вдалося зробити і на чому штаб зосереджений зараз? Зараз ми, в основному, займаємося тим, що збираємо замовлення із різних точок, від військових, які до нас звертаються. Надходить дуже багато запитів, тому ми намагаємося допомогти. Якщо у потрібний населений пункт їде машина або там працюють відділення Нової Пошти – пересилаємо потрібні речі. Ми налагодили співпрацю з логістами, які волонтерять у нас в Чернівцях, і направляємо вантажі у «гарячі» точки. Допомогу спрямовували у Київ, Харків, Попасну, Боярку, Бучу, Рівне та інші міста – усім, хто до нас звертався, намагалися допомогти. В чому зараз є потреба? Інформацію про потреби регулярно публікуємо у нас на сторінках в інстаграмі та фейсбуці, в телеграм-каналі. Велика потреба у продуктах харчування, тому що ті люди, які зараз не мають доступу до цивілізації, які знаходяться у підвалах і не можуть вийти, просять їжу, яка не потребує обробки – те, чим можна швидко перекусити. Просять по це і військові. Крім того, необхідні засоби гігієни, ліки для формування тактичної аптечки. Ми не приймаємо одяг – це роблять на Небесної Сотні, 6. Є потреба в дитячих іграшках, якими можна гратися на вулиці – це самокати, велосипеди. Люди просять також посуд для приготування їжі – каструлі, сковорідки.
Про що важливе варто було б ще сказати? Хотіла б подякувати всім волонтерам, які продовжують працювати, не зважаючи ні на що, які зберігають оцей дух, що хочеться допомагати і ділитися своїм ресурсом. Волонтерів у нас дуже багато, зокрема і з переселенців. Вони приходять, допомагають – кажуть, що так і час швидше проходить, і набагато веселіше, коли з кимось спілкуєшся. Хочеться їх заохотити продовжувати, тому що ця робота надзвичайно важлива. Люди її цінують, цінують по-особливому, навіть якщо і не мають змоги подякувати.
|