Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

12 вересня 2022
Соціальна згуртованість. Чому це важливо для громади

Матеріал із сайту https://decentralization.gov.ua/

 

«Соціальна згуртованість» – термін, який увійшов до загального вжитку та регулярно використовується в медіа, політичних промовах, академічних текстах та на міжнародній арені. У Європейському Союзі, наприклад, це поняття стало еталоном у сфері державної політики сприяння економічному та соціальному розвитку різних країн та регіонів. Термін, який з’явився у філософських та соціологічних працях, поступово перетворився на категорію громадських дій, де визначається і як соціальна мета, і як засіб державної політики.  

Що таке соціальна згуртованість?

Соціальна згуртованість хоч і не має універсального визначення, пов’язана з почуттям приналежності до спільноти, а також із солідарністю та взаємоповагою між її членами. Це такі взаємини між владою та громадянами, які дають змогу кожному почуватися залученим і мати рівні права, політичні та соціальні можливості.

Рада Європи визначає соціальну згуртованість насамперед як матеріальну інтеграцію, тобто здатність суспільства забезпечувати добробут усіх своїх членів шляхом зменшення нерівності та забезпечуючи справедливий доступ до наявних ресурсів.

Стратегія Ради Європи щодо соціальної згуртованості базується на 4 ключових ідеях:

  • Інвестування в соціальні права та згуртоване суспільство
  • Розбудова спільної соціальної відповідальності
  • Посилення представництва та демократичного ухвалення рішень, також розвиток суспільного діалогу та громадянської активності
  • Побудова безпечного майбутнього для всіх

Світовий банк описує соціальну згуртованість як «клей, який об’єднує суспільство, сприяє гармонії, відчуттю спільноти та відданості у досягнення спільного блага».

Висока згуртованість у громаді означає, що її мешканці мають високий рівень довіри одне до одного, готові до співпраці, поважають правила спільного життя. А взаємини між владою та громадянами у згуртованих громадах сприймаються як справедливі.

Соціальна згуртованість може бути як метою, так і засобом досягнення інших економічних і розвиткових цілей в громаді. Наприклад, більш згуртовані громади можна вважати більш  привабливими для життя та інвестицій – завдяки меншій кількості злочинів та конфліктів. У громадах, де соціальна згуртованість слабка, конфлікти, як правило, частіші, сильніші та більш руйнівні.

Проте згуртованість громади не означає, що в ній немає ризику виникнення конфліктів. Конфлікти все одно виникатимуть, але більш імовірно, що у згуртованих громадах їх можна буде вирішувати ефективніше; такі громади є більш стійкими до розколу і з більшою готовністю використовують механізми ефективного вирішення конфліктів для захисту спільних норм та цінностей. Наприклад такі як діалогові практики, фасилітовані зустрічі в громадах, медіація, кола вирішення конфліктів тощо.

Соціальна згуртованість складається з таких важливих параметрів сучасного демократичного суспільства: рівня соціальної інклюзивності, рівня розвитку соціального капіталу, готовності співпрацювати задля досягнення спільного блага. Ключову роль у створенні соціального капіталу відіграють міжособистісні стосунки та довіра. Громади з високим рівнем міжособистісної довіри, більшою активністю та залученістю в процеси життя громади можуть бути більш згуртованими. Орієнтація на спільне благо – це здатність мешканців бути соціально відповідальними та діяти в інтересах всієї громади, співпрацювати і підтримувати інших. 

Інклюзивність стосується того, наскільки добре розподілені ресурси та можливості (робота, добробут, соціальні послуги), а також наскільки включеними є вразливі групи і окремі особи (етнічні, релігійні, жінки, ВПО). Інклюзивність полягає в тому, щоб інтегрувати питання, які потребують особливої уваги, у звичайну діяльність. Приклади: діти з особливими потребами інтегровані у звичайний освітній процес; урахування гендерних питань під час розробки проєктів і програм соціально-економічного розвитку; врахування потреб та інтересів ВПО в процесі розробки політик на місцевому рівні.  Загалом інклюзивність є способом гарантувати, що розробка, впровадження та ухвалення рішень УСІХ програм враховують різні потреби та інтереси вразливих груп.

Як досягти згуртованості в громаді

Соціальна згуртованість не є спонтанним явищем та вимагає зусиль від різних гравців у громаді. Для її досягнення необхідна взаємодія влади, організацій громадянського суспільства та приватних структур. Зміцнення соціальної структури у громаді та досягнення прогресу в розвитку можливе завдяки широкому залученню та скоординованим зусиллям, спрямованим на досягнення спільних цілей.

Серед чинників високої групової згуртованості можна виокремити такі:

1. Позитивне ставлення

Якщо члени групи мають позитивні почуття стосовно інших, зв’язки будуть зміцнюватися, і це, більшою чи меншою мірою, сприятиме соціальній згуртованості.

2. Почуття причетності

Соціальна згуртованість може бути викликана почуттям гордості та причетності до життя в громаді. Тобто люди відчувають себе частиною громади та сприймають її як єдине ціле – не обов’язково однорідне, але яке має спільні характеристики.

3. Залученість та співучасть

Залученість до життя громади, командна робота допомагає мешканцям почуватися більш згуртованими. Співучасть, розподіл спільних завдань збільшує відчуття приналежності до громади та сприяє співпраці задля досягненні спільних цілей. Під час спільної роботи люди зазвичай відчувають відповідальність перед громадою.

 Практичні поради

Слід зауважити, що не існує універсального рецепту, за допомогою якого можна створити чи підтримувати згуртованість у громаді. На формування соціальних стосунків впливають різні фактори, і те, що працює в одному випадку, може бути непридатним в іншому. Для тих, хто опікується темою згуртованості, важливо розуміти ситуацію в громадах, з якими вони працюють, і застосовувати методи, які відповідають контексту та потребам людей, залучених до діяльності. Варто пам’ятати, що робота над згуртуванням громади – це тривалий процес, а не разові заходи.

Програми з інтеграції  громади мають стати невід’ємною частиною довгострокової роботи місцевої влади. А короткострокові разові заходи та фінансування, які припиняються саме тоді, коли починає змінюватись ситуація, ризикують завдати більше шкоди, ніж користі, викликаючи розчарування у громадян.

Що важливо врахувати при плануванні заходів із соціальної згуртованості?

Розуміння ситуації в громаді

Усі громади різні, і те, що працює в одній, буде неприйнятним в іншій. Отже, при плануванні заходів важливо розуміти потреби відповідної громади, а також усвідомлювати соціальний, організаційний та політичний контекст.

Об’єднання людей навколо спільних питань/проблем

Важливо знати та розуміти пріоритети, проблеми та занепокоєння людей в громаді й організовувати заходи навколо питань, які мотивують людей до взаємодії. 

Залучення громадськості

Участь громадськості стає все більш поширеною та важливою практикою ухвалення рішень на місцевому рівні.

При залученні громадян важливо пам’ятати, що ці заходи повинні мати чітку мету та політичну волю до врахування отриманих результатів при ухваленні рішень, інакше це буде марним витрачанням часу як для влади, так і для громадян.

Готовність слухати громаду та вчитись

Це показує, що час і думки учасників цінуються, підвищує готовність брати участь в наступних заходах, допомагає зміцнити довіру до органів влади. 

Приклад реалізації проєкту

Серед кращих практик місцевого самоврядування у 2021 році, що організовується Міністерством розвитку громад та територій за підтримки Ради Європи, була тематика «Згуртованість громади». Під час конкурсу оцінювались, зокрема, консолідація мешканців громади, умови, які створила місцева влада для забезпечення згуртованості та рівних можливостей для самореалізації кожної суспільної групи, застосування принципу толерантності та взаємоповаги при реалізації.

Диплом «Спеціальна відзнака» у цій тематиці отримав проєкт Львівської міської ради «Вулиця для всіх». Метою проєкту було створення зручного міського простору з урахування інтересів різних груп мешканців. Під час реалізації проєкту важливим було почути думки різних сторін на ранній стадії, до початку роботи експертів та проєктантів. Ключовим елементом діяльності було проведення семінарів та зустрічей. Завдяки їм дизайнери спочатку дізнались про потреби та очікування мешканців, а потім розробили проєкт реконструкції вулиці. До обговорень залучали водіїв, пішоходів, велосипедистів, людей з інвалідністю, представників бізнес сфери та науковців. Спочатку планувалось проведення трьох семінарів, але в процесі роботи організатори збільшили кількість зустрічей та обговорень, через наявність різних конфліктів інтересів.

Варто зауважити, що головними проблемами при учасницькому плануванні простору є консультування з мешканцями на пізній стадії, коли проєктанти вже виконали свою роботу, а чиновники не хочуть повторювати увесь процес з початку. В результаті зауваження відхиляються, мешканці почувають себе виключеними з процесу, виникають конфлікти. Важливим при будь-якому залученню мешканців не залишити людей з переконанням, що вся їхня праця та зусилля були витрачені даремно.

Джерело: https://decentralization.gov.ua/news/15453

 

 
Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook