Наталія Нечаєва-Юрійчук кандидат історичних наук, доцент кафедри політології та державного управління Чернівецького національно університету імені Юрія Федьковича, докторант кафедри політології та державного управління Четвертий місяць поспіль Україна змушена відстоювати своє право на незалежність у кривавій борні з агресором. Збройний сухопутний наступ супроводжується ракетними обстрілами, блокуванням портів та постійними дезінформаційними вкидами, що фактично перетворилися на дезінформаційний водоспад, який обрушується на кожного, хто потрапляє в інформаційний простір пропагандистів. Наративи та теми, використовувані російською пропагандою, вражають своєю різноманітністю та типовістю водночас. Більше того, якщо уважно придивитися до тих меседжів, які «випускаються» у мережу, то виявляємо певну системність, спрямовану на формування цілісної картинки, яка дискредитує саму ідею Української держави, нашу суб’єктність на міжнародній арені. Причому робиться це за допомогою окремих інформацій-пазлів, які видаються мало пов’язаними між собою, однак складені разом утворюють єдиний образ.
ДО ПРИКЛАДУ: У квітні цього року у мережі активно поширювалася інформація, з посиланням на міфічну заяву Пентагона, про те, що Президент України Володимир Зеленський є двоюрідним братом Джорджа Сороса. Незалежні інформаційні агентства, зокрема Reuters (https://factcheck.kz/v-mire/pentagon-ne-zayavlyal-chto-vladimir-zelenskij-yavlyaetsya-kuzenom-dzhordzha-sorosa-reuters/), довели її недостовірність, а Фб позначив її як «неправдиву інформацію» (https://www.facebook.com/vishnu.kumbhar/posts/4334091546694499).
Важливо: коротке інфо подавалося зі світлиною, яка повинна була підтвердити родинну схожість між Зеленським та Соросом. І ось тут варто звернути увагу на кілька моментів: 1) наратив для опису поточних подій в Україні у вигідній для Росії подачі, зокрема про прихід до влади так званих «соросят» (https://ukrcontent.com/reports/sorosyata.-yak-uryad-goncharuka-bulo-vpisano-v-rosijskij-strategichnij-narativ.html), що здійснюють недружню до Росії політику та грабують український народ в інтересах Заходу є стратегічним наративом російської пропаганди. Він активно «розганявся» в підконтрольних Росії медіа як в Україні, так і в інших державах світу спершу епізодично (до 2019 року), а потім – системно; 2) ВАЖЛИВО: даний наратив отримав «друге життя» після онлайн-виступу Володимира Зеленського перед Конгресом США, який викликав надзвичайно позитивний відгук як у самих США, так і у світі в цілому. Тож виникає питання щодо цілей подібного кроку роспропаганди та цільової аудиторії, на яку було розраховано поширення подібної дезінформації. На початку травня почала активно просуватися дезінформація про родинні зв’язки канцлера ФРН Олафа Шольца (https://voxukraine.org/oglyad-provokatsij-ta-dezinformatsiyi-rf/). Його справжній дід був працівником залізниці, однак саме прізвище Шольц є досить поширеним у Німеччині, що дозволило російським пропагандистам видати іншого Шольца – Фріца, який воював у складі військ СС та загинув у бою з радянською армією у 1944 році, за діда нинішнього канцлера ФРН. Мета?
І знову: травень 2022 року – відродження застарілого, але не забутого російськими пропагандистами фейку про те, що ніби то діда нинішнього Президента Польщі Анджея Дуди звали Михайлом і він був українським націоналістом та командиром УПА, воював з поляками та брав участь у подіях на Волині 1943 року. Цей фейк спростував сам Аджей Дуда ще 7 років тому (https://nv.ua/ukr/world/countries/rospropaganda-znovu-rozpovsyudzhuye-feyk-pro-ukrajinskogo-dida-dudi-ostanni-novini-50244899.html), оприлюднивши інформацію про те, що його справжній дід – Алоїз Дуда – жив у Старому Сончі та помер у 1992 році. Однак звинувачення Президента Польщі у підтримці «українських неонацистів» є логічним для російської пропаганди, яка прагне ізолювати Україну від допомоги країн ЄС, насамперед Польщі, яка є нашим союзником та промотером наших інтересів у світовому співтоваристві.
Три інформації, випущені в інформаційний простір у різний час. Однак якщо подивитися на них як на частинки пазлу однієї картини, то побачимо відверту спробу дискредитації України та її союзників на міжнародній арені та в очах російськомовної аудиторії, яка проживає не лише в РФ, але й в інших державах світу і є «п’ятою колоною» не лише в Україні. Можемо припустити, що ці повідомлення не з’явилися в інформаційному полі випадково чи хаотично. Травень з його 9 травня – сакральний місяць для росіян. Дискредитація канцлера Німеччини та Президента Польщі відбувалася крізь призму радянського наративу про події Великої вітчизняної війни. І якщо до цього додати сучасну російську риторику про «необхідність «денацифікації» України», то бачимо, як крок за кроком твориться чергова конспірологічна теорія про «неминучість боротьби російського народу проти «пронацистського» Заходу» з активним використанням традиційних маніпулятивних технологій, у першу чергу, когнітивного спотворення (https://kfund-media.com/kognityvni-spotvorennya-6-osnovnyh-filtriv-mozku-vid-realnosti/). І останнє цілком відповідає зовнішньополітичному російському дискурсу та практичним діям Кремля.
P.S. Можна зауважити, що подібні наративи поширюються переважно для росіян чи то російськомовного населення, які продовжують мислити радянським минулим. Для інших – це просто смішно. Але: Homo Soveticus та Homo Putinus (дозволю собі запропонувати дане означення) проживають не лише в Росії, але й далеко за її межами. І вони є громадянами ЄС чи інших держав, мають виборчі права, впливають на процес прийняття рішень. Тож розвінчання подібних наративів та поширення правдивої інформації потребує ще більшої системності та охоплення. І тут кожен наш лайк, кожен коментар, кожне непоширення мають значення.
|