Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

26 травня 2022
Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків

Наталія Нечаєва-Юрійчук
кандидат історичних наук, доцент кафедри політології та державного управління Чернівецького національно університету імені Юрія Федьковича, докторант кафедри політології та державного управління

 

Четвертий місяць поспіль Україна змушена відстоювати своє право на незалежність у кривавій борні з агресором. Збройний сухопутний наступ супроводжується ракетними обстрілами, блокуванням портів та постійними дезінформаційними вкидами, що фактично перетворилися на дезінформаційний водоспад, який обрушується на кожного, хто потрапляє в інформаційний простір пропагандистів.


Наративи та теми, використовувані російською пропагандою, вражають своєю різноманітністю та типовістю водночас. Більше того, якщо уважно придивитися до тих меседжів, які «випускаються» у мережу, то виявляємо певну системність, спрямовану на формування цілісної картинки, яка дискредитує саму ідею Української держави, нашу суб’єктність на міжнародній арені. Причому робиться це за допомогою окремих інформацій-пазлів, які видаються мало пов’язаними між собою, однак складені разом утворюють єдиний образ.


ДО ПРИКЛАДУ:
У квітні цього року у мережі активно поширювалася інформація, з посиланням на міфічну заяву Пентагона, про те, що Президент України Володимир Зеленський є двоюрідним братом Джорджа Сороса. Незалежні інформаційні агентства, зокрема Reuters (https://factcheck.kz/v-mire/pentagon-ne-zayavlyal-chto-vladimir-zelenskij-yavlyaetsya-kuzenom-dzhordzha-sorosa-reuters/), довели її недостовірність, а Фб позначив її як «неправдиву інформацію» (https://www.facebook.com/vishnu.kumbhar/posts/4334091546694499).

 

Важливо: коротке інфо подавалося зі світлиною, яка повинна була підтвердити родинну схожість між Зеленським та Соросом. І ось тут варто звернути увагу на кілька моментів: 1) наратив для опису поточних подій в Україні у вигідній для Росії подачі, зокрема про прихід до влади так званих «соросят» (https://ukrcontent.com/reports/sorosyata.-yak-uryad-goncharuka-bulo-vpisano-v-rosijskij-strategichnij-narativ.html), що здійснюють недружню до Росії політику та грабують український народ в інтересах Заходу є стратегічним наративом російської пропаганди. Він активно «розганявся» в підконтрольних Росії медіа як в Україні, так і в інших державах світу спершу епізодично (до 2019 року), а потім – системно; 2) ВАЖЛИВО: даний наратив отримав «друге життя» після онлайн-виступу Володимира Зеленського перед Конгресом США, який викликав надзвичайно позитивний відгук як у самих США, так і у світі в цілому. Тож виникає питання щодо цілей подібного кроку роспропаганди та цільової аудиторії, на яку було розраховано поширення подібної дезінформації.


На початку травня почала активно просуватися дезінформація про родинні зв’язки канцлера ФРН Олафа Шольца (https://voxukraine.org/oglyad-provokatsij-ta-dezinformatsiyi-rf/). Його справжній дід був працівником залізниці, однак саме прізвище Шольц є досить поширеним у Німеччині, що дозволило російським пропагандистам видати іншого Шольца – Фріца, який воював у складі військ СС та загинув у бою з радянською армією у 1944 році, за діда нинішнього канцлера ФРН. Мета?


І знову: травень 2022 року – відродження застарілого, але не забутого російськими пропагандистами фейку про те, що ніби то діда нинішнього Президента Польщі Анджея Дуди звали Михайлом і він був українським націоналістом та командиром УПА, воював з поляками та брав участь у подіях на Волині 1943 року. Цей фейк спростував сам Аджей Дуда ще 7 років тому (https://nv.ua/ukr/world/countries/rospropaganda-znovu-rozpovsyudzhuye-feyk-pro-ukrajinskogo-dida-dudi-ostanni-novini-50244899.html), оприлюднивши інформацію про те, що його справжній дід – Алоїз Дуда – жив у Старому Сончі та помер у 1992 році. Однак звинувачення Президента Польщі у підтримці «українських неонацистів» є логічним для російської пропаганди, яка прагне ізолювати Україну від допомоги країн ЄС, насамперед Польщі, яка є нашим союзником та промотером наших інтересів у світовому співтоваристві.


Три інформації, випущені в інформаційний простір у різний час. Однак якщо подивитися на них як на частинки пазлу однієї картини, то побачимо відверту спробу дискредитації України та її союзників на міжнародній арені та в очах російськомовної аудиторії, яка проживає не лише в РФ, але й в інших державах світу і є «п’ятою колоною» не лише в Україні. Можемо припустити, що ці повідомлення не з’явилися в інформаційному полі випадково чи хаотично. Травень з його 9 травня – сакральний місяць для росіян. Дискредитація канцлера Німеччини та Президента Польщі відбувалася крізь призму радянського наративу про події Великої вітчизняної війни. І якщо до цього додати сучасну російську риторику про «необхідність «денацифікації» України», то бачимо, як крок за кроком твориться чергова конспірологічна теорія про «неминучість боротьби російського народу проти «пронацистського» Заходу» з активним використанням традиційних маніпулятивних технологій, у першу чергу, когнітивного спотворення (https://kfund-media.com/kognityvni-spotvorennya-6-osnovnyh-filtriv-mozku-vid-realnosti/). І останнє цілком відповідає зовнішньополітичному російському дискурсу та практичним діям Кремля.

 

P.S. Можна зауважити, що подібні наративи поширюються переважно для росіян чи то російськомовного населення, які продовжують мислити радянським минулим. Для інших – це просто смішно. Але: Homo Soveticus та Homo Putinus (дозволю собі запропонувати дане означення) проживають не лише в Росії, але й далеко за її межами. І вони є громадянами ЄС чи інших держав, мають виборчі права, впливають на процес прийняття рішень. Тож розвінчання подібних наративів та поширення правдивої інформації потребує ще більшої системності та охоплення. І тут кожен наш лайк, кожен коментар, кожне непоширення мають значення.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook