Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

11 вересня 2022
Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту

Зиновій БРОЙДЕ, радник голови облдержадміністрації, директор ДНТЦ «Екоресурс», кандидат технічних наук

 

Глобальні енергетичні, продовольчі, транспортно-логістичні, соціально-гуманістичні,    безпекові та кліматичної кризові явища фокусуються в Україні російською агресією. Враховуючи гібридний характер її інформаційно-комунікаційної складової та ядерної загрози, ця війна вже набуває рис світової. Тому, як для вироблення нових національних, міжнародних і територіальних стратегій, так і при визначенні конкретних завдань і проєктів їх втілення має враховуватись досвід попереднього розвитку, союзів і війн біля центру Європейського континенту. Водночас наступні кроки потребують врахування актуальних передумов і чинників, таких як, зокрема, максимальний кліматичний перегрів цієї частини Європи у порівнянні з іншими зонами компактного проживання на Землі[1].

 

Через зростання цієї нестабільності, потрібно обґрунтовувати за принципами Лугано потребу в фінансових ресурсах ЄС, нового «Плану Маршалла» та з інших джерел міжнародних і приватних інвестувань, які необхідні для перемоги, відновлення і повоєнного розвитку України. Тому метою цього короткого огляду є визначення можливих напрямів і необхідних кроків для оптимального використання наявного національного і регіонального потенціалу. Потрібні для цього підходи вже з перших років незалежності розроблялись у При- і Закарпатській областях, які раніше розбудовувались за напрацюваннями Альпійського регіону в усіх 8 нинішніх Карпатських країнах[2].

 

Зусилля, орієнтовані на стале соціально-економічне зростання і техногенно-екологічну безпеку за принципами циркулюючого розвитку[3] за розпорядженням Чернівецької ОДА від 01.12.1993 № 755, ще у 1993-97 рр. були підтримані на фахових заходах з урядовцями Франції, США, Німеччини та у дискутуванні з компетентними представниками ЄС і країн Центрально-Східної Європи. Балансоване використання міжурядових і міжрегіональних стосунків, як з межуючими країнами в ході їх просування до членства в ЄС і НАТО, так і з австрійськими «першоджерелами» вищезгаданого Карпатсько-Альпійського симбіозу, стало підґрунтям для низки спільних вихідних проектів у таких ключових секторах як водозабезпечення, енергетика, лісо-деревообробка, поводження з відходами тощо[4]. Обговорення цих можливостей зі спікером Парламенту (і майбутнім Президентом) Австрії Ґ. Фішером у Чернівцях 01.06.1996 започаткувало послідовну роботу безпосередньо з послами і необхідними урядовими структурами цієї та інших країн, що в 2001 році було узагальнено в ноті МЗС України[5].. Цей «генетичний» контекст, закладений до пілотного Єврорегіону «Верхній Прут»[6] і моделі  Екоєврорегіону, схваленої Президентами України, Румунії та Молдови[7], зараз має суттєве значення для реалізації нового статусу України (і Молдови) як кандидата на вступ до ЄС і партнера Ініціативи Тримор’я (3SI) під егідою Європейської Зеленої угоди[8].

 

3SI поєднує 12 країн ЄС між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями (Австрію, Болгарію Хорватію, Чехію, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Польщу Румунію, Словаччину і Словенію) разом зі стратегічними партнерами: США, Великою Британією, Німеччиною і Японією. Понад 2/3  цих країн  одночасно входить і до Стратегії ЄС для Дунайського регіону (EUSDR). Спільними ключовими завданнями обох макрорегіональних структур є вироблення і фінансування синергетичних транспортних, енергетичних та інформаційно-комунікаційних проєктів на східних кордонах ЄС і НАТО[9], що також охоплює спільні інтереси всіх країн Карпатської конвенції. Для  підтримки саме цих фундаментальних напрямів розвитку наприкінці 2013 року ЄС заснував «Засіб єднання Європи» (Connecting Europe Facility - CEF), у преамбулі якого визначались умови фінансування сусідніх країн.

 

Заявкою на вступ до НАТО 30.09.2022 після червневих просувань до ЄС і 3SI Україна істотно скоротила шлях інтегрування енергосистем України до TEN-E мережі ЄС та її транспортних сполучень з європейськими: TEN-T коридорами і вантажозалізничною мережею RFC. Сьогоднішній спільний транспортний пріоритет 3SI і EUSDR з XVIII ст. був ключовим чинником розбудови усіх 6 українських регіонів, які межують з країнами 3SI, ЄС і НАТО від Волині до Одещини та охоплені суцільною низкою спільних єврорегіонів[10]. Водночас, інформаційно-комунікаційна співпраця вже давно потребує ширшого застосування геопросторових технологій (ГІС) для сумісного територіально-секторального проектування, планування і обміну даними у зазначених та будь-яких інших сферах європейської та євроатлантичної інтеграції в Україні, її регіонах і громадах2.

 

Складність цих завдань за спільними пріоритетами 3SI і EUSDR полягає у історичному «функціональному розподілі» інфраструктурного підґрунтя розвитку в різних частинах України. Це є особливо наочним для транспортної мережі (зокрема залізниць[11]), оскільки у центрі та на сході країни її розбудовано за російським імперським сценарієм. Тоді як західна частина разом з країнами 3SI є складовою системи Балтійсько-Середземноморських сполучень «з варяг у греки» та Захід-Схід, наприклад «Трієст - Одеса»[12]. Ці залізниці будувались на заході України, виходячи з уроків Кримської (Східної) війни 1853-56 рр., у т.ч. коштом Англійського банку в Чернівцях. Їх розвиток і реконструкції у ХХ ст. продовжувалась під впливом подальших військових кампаній та політики СРСР.. Наочними прикладами є перешивка у 1940-х рр. європейської колії 1435 мм через Західну Україну на 1520 мм та наступна побудова таких колій до Славкува у Польщі (понад 400 км), до Кошице у Словаччині (з донедавньою розбудовою до Братислави – Відня) та до Галацу в Румунії.  

 

Тому, спільно з провідними віденськими інститутами TINA-Транспортні стратегії та iC-Group, із застосуванням «Технологічного передбачення» UNIDO12, опрацьовувались можливості  послідовної реінтеграції цих сполучень до мультимодальних мереж ЄС TEN-T (і надалі RFC) з паралельним використанням колій 1435 і 1520 мм[13]. Одночасно оцінювались можливості відновлення та розвитку транс’європейських, транскордонних, міжрегіональних і локальних сполучень з урахуванням їх впливу на геопросторовий розвиток відповідних територій і стан екологічної безпеки. Зокрема, в ході розробки Транспортного протоколу Карпатської конвенції визначалось оптимальне співвідношення сполучень, що оминають і перетинають Карпати[14]. Узагальнення цих напрацювань  для наявного потенціалу мультимодальних перевезень через Буковину[15] з відтворенням  євроколії від польського до румунського кордону було використано при розробці Схем планування розвитку областей України  НДІПМ «Діпромісто» у 2010 році. Водночас було ініційовано відновлення руху колією 1520 мм через кордони з Угорщиною, Словаччиною, Румунією Рахів і Чернівці,  вже частково реалізоване з перспективою розбудови єдиної системи мультимодальних вузлів з країнами 3SI8.

 

 

Проект відновлення євроколії

 

Ці ініціативи зустріли повне розуміння національного керівництва[16] і експертного середовища[17] зацікавлених країн, UNECE, РГ високого рівня ЄС і Світового банку. Їх аналіз у вищезгаданих рамках Карпатської конвенції і планування EUSDR, обговорення на Залізничних Самітах у Кишиневі і Бухаресті та підтримка Національним координаційним центром EUSDR і Українсько-румунською міжурядовою комісією в 2012 році дозволили Наглядовій групі пріоритету 1b EUSDR «Автошляхи, залізниці та авіасполучення» рекомендувати фінансування проєктної ініціативи «Відновлення та подальший розвиток транзитного потенціалу України між основними вузлами Пан’європейської транспортної мережі»[18].

 

Зазначені ініціативи надалі всебічно розглядались спеціальними нарадами в уряді Румунії, ініційованими нинішнім заступником Генерального секретаря НАТО М. Джоане. Згідно з листом віце-президента Єврокомісії[1] такий розгляд був здійснений низкою нарад у Мінінфраструктури України, починаючи з.2014 року, а також профільними Комітетами Верховної Ради України[2], на І засіданні Українсько-румунської міжурядової робочої групи з питань транспорту та інфраструктури[3] і на online нараді Мінінфраструктури України і Мінтрансу Румунії 03.12.2020.

 

На цій основі були включені окремі завдання до Плану заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 р. та до Стратегії регіонального розвитку Румунії. Також пропонувалась низка заявок до CEF і до Програм сусідства ЄС, зокрема, на техніко-економічне обґрунтування (Feasibility study) проєкту відтворення євроколії між кордонами з Польщею і Румунією. Однак, через відсутність належної державно-регіональної координації розробки і просування відповідних проєктів, жодну з пропозицій до CEF та інших джерел ЄС, міжнародних структур і приватних інвестицій не доведено до фінансування робіт.  

Причиною такого стану речей є відсутність не тільки послідовної національної транспортної політики (її фрагментарність), але й вищезгаданої основи геопросторового планування. проектування і обміну даними. Нажаль, всупереч вищезазначеним спільним інтересам Карпатських країн, сумісне ГІС-планування просторового розвитку, включаючи «стикування» транспортних систем Вищеградської групи (PL, CZ, SK, HU) у розширеному форматі 4+2 з Румунією і Болгарією не обіймало Україну, що було відзначено на VI Конференції Сторін Карпатської конвенції у 2014 році14.

 

Цьогорічне набуття статусу кандидата до ЄС, партнерства у 3SI та заявки на членство в НАТО вкупі з проголошеною 05.09.2022 Радою асоціації «Україна – ЄС» активізацією взаємодії з CEF має докорінно змінити ситуацію. За цих умов життєво важливим для України і області є відтворення євроколії 1435 мм від кордону (Вадул-Сірет) до Чернівців, яка функціонувала з 1865 по 1940 рік до «перешивки» СРСР. Паралельно має відбуватись її відновленням через Івано-Франківськ, Львів і Ковель до польського кордону з розвитком мультимодальних (контрейлерних і контейнерних) перевезень згідно з ініційованою Чернівецькою областю низкою доручень ОПУ, КМУ, ВРУ і РНБОУ.

 

Для цього визначено схему використання маневрових можливостей існуючих колій 1520 мм для здійснення реконструкційних робіт та подальшого суміщеного руху на період запровадження європейської системи логістики, необхідного локомотивно-вагонного парку тощо. Досвід такого відтворення у пілотному Єврорегіоні «Верхній Прут» стане в нагоді для подальшого прискорення переводу на євроколію руху до Києва, Одеси та звільненого сходу України. Водночас, для покращення умов залучення відповідних фінансових ресурсів та їх суміщеного використання відповідно до вимог Лугано і Бюджетного кодексу України запропоновано наступну дорожню карту.      

Як основу  на державному рівні та у стосунках з міжнародними інвестиційними структурами пропонується сформувати Державну цільову програму «Тримор’я» для забезпечення фінансування транспортних, енергетичних і цифровізаційних (ГІС) проєктів із залученням коштів CEF та інших  джерел міжнародної технічної допомоги (МТД). Передбачене відповідним Законом створення Робочої групи з розробки концепції такої програми, що включатиме як безпосередніх розробників, так і уповноважених представників ЦОВВ і прикордонних регіонів, забезпечить одночасну координацію внутрішніх дій та їх узгодження з зацікавленим країнами, ЄС, міжнародними фінансовими структурами і потенційними інвесторами.

 

Враховуючи нагальну потребу якнайшвидшого започаткування нових проєктних відносин з ЄС і за «Планом Маршалла», пропонується пілотне опрацювання такого рішення в рамках чинної Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, відповідно пролонгованої та доповненої. Доцільність такого рішення витікає з наступних базових положень цієї програми регіональної розбудови.

- пріоритетності розвитку інфраструктури, підвищення рівня безпеки та зменшення негативного впливу на довкілля;

-   спрямованості на просторове планування і забезпечення сталого розвитку транспорту та інфраструктури, промисловості, а також туризму;

- здійснення комплексних заходів, спрямованих на стимулювання соціально-економічного розвитку регіону українських Карпат, шляхом розроблення та впровадження в управлінську діяльність містобудівної документації державного та регіонального рівня, консолідації зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та міжнародних організацій, що надають міжнародну технічну допомогу, розвитку партнерства держави і бізнесу, ефективного використання існуючих та запровадження нових фінансових інструментів регіонального розвитку, скасування інфраструктурних обмежень, розбудова просторово збалансованої дорожньої, виробничої та соціальної інфраструктури, забезпечення розбудови транспортної мережі, розвиток туристичного потенціалу тощо, з урахуванням принципів, визначених Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат (зокрема її базовим Транспортним протоколом).

 

Серед результатів програми та показників її ефективності визначено:

- відновлення внутрішньо-регіонального та міжрегіонального транспортного сполучення;

- облаштування інфраструктури і сервісних зон прилеглих до пунктів пропуску та розроблення інтегрованої стратегії просторового розвитку територій уздовж державного кордону України та Румунії;

- відновлення вузькоколійної залізниці; 

- створення нових робочих місць у традиційних і найбільш перспективних для регіону видах господарської діяльності.

Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік, коштів місцевих бюджетів, а також за рахунок міжнародної фінансової і технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством. 

 

Така вихідна спрямованість державної програми регіонального розвитку областей, що безпосередньо межують з країнами 3SI і мають досвід співпраці у єврорегіонах -  пілотному «Верхньому Пруті» та «Карпатському»,-  дозволяє очікувати, що реалізація запропонованих ініціатив:

- на ідеологічному ріні - надасть імпульс «пристосуванню ентропії» війни та кризових процесів, означених на початку статті, для встановлення більш адекватних сьогоденню взаємовідносин у Європі та світі на кшталт  задекларованих ЄС перехідних процесів  Зеленої угоди, Наступного покоління та Справедливого переходу;

- з безпекової точки зору - створить сприятливі умови для гнучкішого реагування та    ефективніших дій запобігання і стабілізації, заповнюючи наявні прогалини між північним і південним сегментами східного флангу НАТО та відповідних структур ЄС;

- у інноваційно-інвестиційній сфері – стимулюватиме  венчурні започаткування та транскордонну кластеризацію бізнесу;

-  для  більш усталеного регіонально-територіального зростання  - ініціюватиме формування нових підприємств і сервісів, включаючи кращі умови для більш цілеспрямованої релокації, тісніше прив’язаної до локальних можливостей;

- щодо пом’якшення соціально-економічних (зокрема, міграційних) наслідків російської агресії та вищезазначених кризових процесів – створюватиме нове середовище зайнятості, якщо не завжди для остаточного повернення, то, принаймні - віддаленого залучення кваліфікованих працівників та перспективної молоді;    

- на тлі техногенно-екологічних (зокрема, кліматичних) загроз - спонукатиме до застосування підходів кругової економіки (циркулюючого розвитку) з послідовним виявленням і залученням кращих доступних технологій (ВАТ).

1 https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ekonomika-nagrivaye-planetu

2https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/293/Mountain-areas.pdf С.33 

3 http://cppk.cv.ua/i/1530388.pdf  С.204

4http://buk-visnyk.cv.ua/d/ifile.php?i=393  С.35

5http://ecoresource.ddns.net/DocLib/UA%20MFA%20Note%2012012001.pdf

6http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/59-2002-%d1%80

7http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/EcoEuroRegion_1997_1999.pdf

8http://prismua.org/en/english-development-of-the-infrastructure-on-the-border-between-ukraine-and-the-eu-countries/

9https://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/EN/genaff/121511.pdf   п. 18

10 https://www.academia.edu/44879699/  С.211

11http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/Western

_and_Eastern_Synergies_UA_Transport_System.ppsx

12http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/Technology_Foresight_2002.pdf

13http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/TEN-T_and_contrailer_links_bypass_and_

across_Carpathians.ppsx

14http://www.carpathianconvention.org/eventdetailcop/events/cop4-fourth-meeting-of-the-conference-of-the-parties-to-the-carpathian-

convention-copy.html

15http://ecoresource.ddns.net/DocLib/BukovTransit2009.pdf

16http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/RO_President_

suggestion_19_09_2002.pdf

17http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/UA-RO-PL_bilateral_and_experts_Protocos_extr.pdf

18http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages

/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/RecomLetter1B.jpg

19http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages

/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/EU_Commissioner_Kallas_answer.pdf

20https://komtrans.rada.gov.ua/uploads/documents/29153.pdf

21http://comeuroint.rada.gov.ua/news/72860.html

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Олег Немчінов: Наразі держава виконує свої функції, державні органи працюють чітко й злагоджено Наталія Алюшина: Війна показала, що переважна більшість українських публічних службовців продемонстрували відданість державі Робота служби зайнятості в умовах військового стану Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб Про виклики та перемоги 2021-го року: інтерв'ю з головою Вижницької РДА Михайлом Чорнеєм Голова НАДС Наталія Алюшина про реформу оплати праці державних службовців Павло Польовий: Цифрова компетентність державних службовців як основа процесів цифровізації сфери публічного управління Любов Нечипорук: Для підтримки місцевих мовників Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала проєкт обміну контентом Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Іларій Мінтянський: Діяльність Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Богдан Мельник: Ми хочемо, щоб молоді люди були долучені до процесів управління містом Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Олексій Чернишов: Уряд підтримає власників житла, які безоплатно прихистили переселенців Громади області: дайджест за 7-12 березня 2022 р Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Валерій Романенко: Механізм фінансового забезпечення громад досі недосконалий Тарас Халавка: Розвиток партисипативної демократії у громадах області Дмитро Глобак: Організація системи освіти в територіальних громадах: досвід, проблеми, рішення Анатолій Круглашов "Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні" Світлана Олексійчук: Створення «Резиденції молоді» як новий рівень реалізації молодіжної політики Організація пожежної безпеки у територіальних громадах області Екотолока, спортивні змагання та фестиваль юшки - у територіальних громадах області відбулися заходи згуртування Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Євген Магда "Удар в спину: чому Санду та Спину грають проти України?" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook