Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

27 грудня 2023
Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади

Світлана Сидоренко – кандидат філософських наук, магістр історії, головний спеціаліст Департаменту внутрішньої політики та інформаційної діяльності Запорізької обласної (військової) державної адміністрації

 

Глобалізація впливає на становлення та запровадження інноваційних технологій, які поступово цифровізують буття сучасної людини та суспільства. Як бачимо, у світі швидкими темпами поширюються програми зі штучним інтелектом, 3D-друк, біометричні технології, роботизація тощо. Україна в умовах широкомасштабної війни з рф, виборюючи суверенітет і незалежність, не стоїть осторонь від процесів глобалізації та продовжує запроваджувати цифрові технології, які набувають нових якостей та потенціалу, проходячи через горнило війни. Безперечним є той факт, що технічні інновації удосконалюють тактику, логістику, планування сучасного ведення війни. Запровадження процесів цифровізації є тим життєвво важливим містком у системі управління, який «руйнує бар’єри» та в умовах воєнного стану допомагає налагодити систему життєдіяльності соціокультурної, економічної, соціальної, освітньої, духовної сфер українського соціуму.

 

Політика цифровізації є дієвим механізмом взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади.  Аналізуючи наявну інформацію, можна виокремити наступні напрямки розвитку цифрових технологій в умовах війни в Україні: 1) продовжується реалізація програми «Держава в смартфоні»; 2) протистояння агресору у кіберпросторі; 3) сприяння розвитку IT-сектора, який виконує контракти, експортує власні послуги, забезпечує валютні надходження, також підтримує українську економіку[1]; 4) організація та налагодження ефективної взаємодії між органами публічної влади, жителями, українськими військовими, інститутами громадянського суспільства, бізнесом для прийняття дієвих управлінських рішень в умовах війни, які будуть сприяти відновленню сфер розвитку суспільства.

 

Наслідки широкомасштабного вторгнення – матеріальні збитки, які завдані рф, факти проявів геноциду з боку країни-агресора щодо українців – фіксуються та оприлюднюються українською владою, інститутами громадянського суспільства, міжнародними організаціями на локальному, державному і глобальному рівнях. Так, у червні 2023 року Організація об’єднаних націй опублікувала доповідь, в якій зазначається, що понад 7,1 мільйона українців знаходяться за межею бідності та ще 3,7 мільйона близькі до неї. Зазначається, що до маргіналізації найбільше близькі домогосподарства ветеранів, сім’ї загиблих військових. Але ситуація ускладняється тим, що в Україні через повномасштабне вторгнення офіційно зареєстровано станом на березень 2023 року щонайменше п’ять мільйоніввнутрішньо переміщених осіб, а кількість незареєстрованих осіб сягає семи мільйонів[2]. Можна стверджувати, що підтримки держави, інститутів громадянського суспільства, бізнесу під час війни потребують сім’\\\'ї внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю та хронічними захворюваннями, сім’ї безвісти зниклих, загиблих військових, ветеранів, також громади, які зазнали масштабних економічних, культурних, людських втрат тощо.

 

За даними Київської школи економіки станом на кінець травня 2023 року сума прямих збитків, завданих житловому фонду України внаслідок повномасштабної війни, складає понад $54млрд. Аналіз наданих економічною школою показників дає підстави стверджувати, що найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська, Запорізька, Дніпропетровська області, м. Київ. Так, для Запорізької області цей показник дорівнює $1192 млн [3]. За повідомленнями Національної поліції України, станом на 26 лютого 2023 р. м. Запоріжжя за майже рік війни зазнало понад 400ракетних ударів, унаслідок ворожих збройних атак в області загинуло 344 особи, зокрема 21 дитина[4]. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну довкіллю завдано шкоди на $57 мільярдів[5]. Внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС геологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», розташований на острові Хортиця, зазнав збитків на більш ніж 1,5 млрд гривень[6]. Широкомасштабне вторгнення рф в Україну показало, що за незалежність, власний суверенітет, територіальну цілісність треба боротися, українці платять велику ціну за збереження власної держави як суб’єкта міжнародного публічного права: на полях боїв, в мирних містах та селах гинуть її сини та доньки, агресор забирає не тільки людські життя, але й нищить критичну інфраструктуру, економіку, культурні, духовні цінності, погіршилися якість життя українців, стан здоров’я, доступ до освіти, відбувається постійний екоцид тощо. Очевидно, виклики, які постали перед українським суспільством, вимагають гнучких, динамічних, дієвих рішень органів публічного управління, їхньої ефективної взаємодії з інститутами громадянського суспільства, бізнес-структурами.

 

Різноманітну проблематику теми цифровізації достатньо активно вивчають українські науковці: В. Воронкова, Н. Бондарчук, Квітка С., В. Корсун, О.Панькова, О.Касперович та ін. Також над її розробкою працювали такі дослідники як Е. Бріньолфссон, Е.Макафі, К.Келлі, Е.Вебб, С.Грінгард, Д.Аль-Халілі, Д.Роуз, К. Шваб, К. Скіннер, Е. Гідденс, Д. Гелд, К. Робінсон, М. Фезерстоун, Ю. Н. Харарі, Ендрю Макафі та інші.

Аналізуючи наукову літературу, можна зробити наступні висновки: більшість дослідників вважають, що інститути громадянського суспільства в умовах цифрової  трансформації, по-перше,  вирішують актуальні соціальні проблеми, поліпшують якість життя сучасної людини в громаді⁏ по-друге, захищають інтереси соціально незахищених верств населення⁏ по-третє, надають людям можливість об’єднуватися з однодумцями заради вирішення певних життєво важливих завдань, творчих проєктів, проблемних питань,  що, в свою чергу, допомагає у прийнятті ефективних публічно-правових рішень тощо.  Ефективне використання інформаційно-комунікаційних, цифрових та мережевих технологій в умовах війни дозволили розвинутимеханізми соціального замовлення, таким чином налагодити  взаємодію волонтерів із місцевою владою. 

Обмірковуючи взаємодію українського волонтерства з владою, Панькова О. і Касперович О. вважають, що цифрові технології вивели українське волонтерство в умовах широкомасштабної війни на якісно новий рівень за всіма складовими волонтерської діяльності – організаційною, управлінською, фінансовою, інформаційно-комунікативною, координаційною. На їх думку, в створенні сприятливих умов для українського волонтерства виступає державна підтримка волонтерських ініціатив – розширення прав волонтерів та їх сімей, захист прав волонтерів, надання їм додаткових гарантій через розміщення відповідних послуг на державних порталах[7]. Під час форуму «Децентралізація 2023. Законодавчий порядок денний» були визначені головні пріоритетні завдання розвитку України, серед яких: продовження процесів децентралізації, створення дієвої  платформи, яка продовжить діалог між громадами та владою для розвитку і підтримки законодавства у даній області відповідно до європейського⁏ допоможе долати наслідки війни, заохотить український та іноземний бізнес для відновлення України тощо[8].  Крім цього, Міністерство цифрової трансформації запустило 14 липня 2023 року разом із Фондом Східна Європа та компанією «Делойт» Індекс цифрової трансформації громад України, який, на думку його розробників, допоможе не тільки визначити щорічний рівень розвитку цифровізації у громадах, але й налагодити ефективну взаємодію між органами публічної влади, жителями, громадським сектором, бізнесом для прийняття управлінських рішень у процесі деокупації областей України. 
 
Слушною є думка Стефановича Є., голови правління ГС «Український фонд енергоефективності та енергозбереження», координатора Ліги оновлення України ONOVA, про пілотний проєкт цифрового розвитку Макарівської громади Київської області, завдяки якому реалізується Стратегія повоєнного розвитку. За його словами, цифровізація – це безперешкодне надання послуг мешканцям, оптимізація бюджету, залучення інвестицій, крім цього впроваджується  електронний документообіг, відбувається опрацювання звернень та запитів, надаються електронні документи та послуги, корпоративна електронна пошта тощо. Цей проєкт втілюється разом із cBrain (Данія) та Громадською спілкою «Український фонд енергоефективності та енергозбереження», яка надає організаційні послуги[9]. Відповідно до підсумків Індексу цифрової трансформації регіонів Україниза 2022 р.  Запорізька область мала індекс 0,063 (у межах дослідження передбачалося вимірювання процесів електронного документообігу, оцифрування реєстрів в обласних державних адміністраціях та впровадження електронних послуг у закладах різного типу). Такий аналіз передбачає аналіз ефективності органів влади у напрямі цифровізації, потреби у цифровій трансформації[10].

Таким чином сучасний світ, трансформуючись в умовах цифровізації, орієнтується, передусім, на цифрові технології, які, по-перше, впливають на систему життєдіяльності соціокультурної, соціальної, духовної сфер, інститути громадянського суспільства; по-друге, формують свідомість сучасної людини, впливають на її громадську  активність, самовираження, відповідальність за майбутній розвиток країни. В умовах широкомасштабного наступу рф цифровізація як механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади сприяє протидії збройній агресії, допомагає зрозуміти потреби громадського сектору, відновити економіку, культуру, сприяє ефективній взаємодії між органами публічної влади, жителями, громадами, бізнесом для прийняття ефективних управлінських рішень в умовах воєнного стану.
 

Список джерел:

1.Баран М. Взаємодія громадянського суспільства та органів влади: сучасний стан, проблеми, перспективи // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 10. URL:  http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=645 (дата звернення: 25.08.2023).

2.Бойко О. В Україні 7 мільйонів незареєстрованих переселенців – Верещук. 2023. 13 березня. URL:  http://surl.li/kszdb (дата звернення: 10.09.2023).

3. Бондарчук Н.В. Взаємодія органів публічної влади та громадянського суспільства в умовах цифровізації// Публічне управління та  адміністрування в Україні. 2022. Вип 28. URL:  http://surl.li/lhsgx (дата звернення: 20.08.2023).

4. Бріньолфссон, Е. Друга епоха машин: робота, прогрес та процвітання в часи надзвичайних технологій. Київ, 2016. 236 с.

5. В Запорізькій області триває фіксація екологічних збитків.  URL: http://surl.li/lhokg (дата звернення: 20.09.2023)

6. Воронкова В.Г., Нікітенко В.О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика. Видавничий дім «Гельветика». Запоріжжя, 2022. 460 с.

7.Грінгард С. Інтеренет речей. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного Дозвілля». 2018. 175 с.

8.Впровадження електронного голосування. Основні аспекти. Програмний документ. 2011. Грудень. 39 с. URL:   http://surl.li/lhxii (дата звернення 14.09.2023)

9.Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі/ В.В. Лях, В.С. Пазенюк, Я.В. Любавий, К.Ю. Райда, В.К. Федорченко, О.М. Йосипенко, О.М. Соболь, Н.А. Фоменко, О.П. Будя, Ю.О. Безукладніков. К.: ТОВ «XXI століття: діалог культур. 2009. 404 с.

10. Київська школа економіки. Понад $54 млрд – збитки житлового фонду України внаслідок повномасштабної війни на кінець травня 2023 року. 2023. 26 червня. URL:   http://surl.li/iuvhz (дата звернення: 10.09.2023).

11.Келлі К. Невідворотне. 12 технологій, що формують наше майбутнє. К.: Наш формат. 2018. 304 с.

12. Корсун В.В, Квітка С.А. Цифрові механізми взаємодії публічної влади та громадянського суспільства. Матеріали XIII Міжнародної науково-технічної конференції аспірантів та молодих вчених «Наукова весна» 2023. URL:   http://surl.li/lhtjz (дата звернення: 05.09.2023).

 13. Кубраков О. Продовження реформи децентралізації означає збільшення інструментів для відновлення// Урядовий портал. 2023. 29 серпня.  URL:http://surl.li/ktaja  (дата звернення: 10.09.2023).

14. Месюк М.П. Взаємодія інститутів влади та громадянського суспільства в Україні в контексті євроінтеграційних процесів //Інвестиції: практика та досвід.2028. № 8. 2018. URL:   http://surl.li/lhtwg (дата звернення: 25.08.2023).

15. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Руслан Стрілець взяв участь у другому засіданні Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни. 2023. 19 вересня. URL: http://surl.li/lfnwg (дата звернення: 20.09.2023).

16. Мінцифри інформує про результати цифрової трансформації в регіонах України// Урядовий портал. 2023. 23 березня. URL: http://surl.li/kmyzv (дата звернення: 12.09.2023).

17. Панькова О., Касперович О.  Українське волонтерство в умовах збройної російської агресії: зміцнення потужностей через залучення ресурсів цифровізації, платформізації, ІКТ та мережевих технологій// Економічний вісник Донбасу. 2022. № 2 (68) .  URL: http://surl.li/ktizy (дата звернення: 11.09.2023).

18. Портал МВС. Запорізькі поліцейські презентували фотопроєкт «Запоріжжя. Війна в об’єктиві» 2023. 26 лютого. URL:   http://surl.li/lhmpq (дата звернення: 11.09.2023).

19.Роуз Д. Дивовижні технології. Дизайн та інтернет речей. Х. : Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля». 2018. 336 с.

20. Сидоренко С. Розвиток цифровізації в умовах війни як соціокультурного явища// Медіафорум: аналітики, прогнози, інформаційний менеджмент: зб. наук. праць. 2022. Т.11. С. 303.

21.Скинер К. Цифровой человек. Четвертая революция в истории человечества, которая затронет каждого. М.: «Манн, Иванов и Фербер». 2019. 292 с.

22. Стефанович Є. Чому цифровізація громад важлива для відбудови та розвитку України? // Економічна правда. 2023. 19 травня.   URL:   http://surl.li/knbap (дата звернення: 11.09.2023).

 
 
 
 
Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook