Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

28 березня 2024
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки

Тарас Кметь, д.мед.н., професор кафедри гігієни та екології Буковинського державного медичного університету

 

Сьогодні у світі загалом та в Україні зокрема відбувається постійне зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, котрі зумовлюють суттєвий вплив на кожну сферу суспільної життєдіяльності. Вміння якісно проводити невідкладні роботи в зоні надзвичайної ситуації, яка зумовлена не тільки біологічними, хімічними чинниками, але й фізичними, зокрема радіаційними, та надавати необхідну допомогу постраждалому населенню дозволяє скоротити число загиблих, зберегти здоров’я людей, зменшити матеріальні втрати. Будь-які заходи з реагування на надзвичайні ситуації проводяться в межах системи цивільного захисту, яка є системою організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, що реалізуються центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, завдяки силам та засобам, з метою запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров\'ю людей.

 

В yмoвaх рociйcькo-yкрaїнcькoї вiйни вce чacтiшe cтaлo пoмiтнo, щo вoрoг вдaєтьcя дo ядeрнoгo тeрoризмy тa мoжe шaнтaжyвaти зacтocyвaнням тaктичнoї чи cтрaтeгiчнoї ядeрнoї збрoї для викoнaння пocтaвлeних йoмy завдань тa дocягнeння oпeрaтивних тa cтрaтeгiчних ycпiхiв. Оcкiльки oдним з гoлoвних зacoбiв збрoйнoї бoрoтьби y cyчacнiй вiйнi мoжe виявитиcя ядeрнa збрoя, тo зaхиcт вiд нeї є oб\'єктивнoю нeoбхiднicтю i oдним із нaйвaжливiших завдань захисту військових формувань та цивільного населення. Cвoєчacнe i yмiлe викoриcтaння мeдичних зacoбiв зaхиcтy є oдним iз зaхoдiв рaдiaцiйнoї безпеки, дoзвoляє в бyдь-яких yмoвaх прaктичнo цiлкoм виключити yрaжeння воєнізованих та невоєнізованих формувань, знaчнo пocлaбити вплив cвiтлoвoгo випрoмiнювaння ядeрнoгo вибyхy, ударної хвилі, дії електромагнітних імпульсів i зaпoбiгти зaрaжeнню рaдioaктивними опадами та пилом.

 

Одним із заходів протирадіаційного захисту суспільства є забезпечення безпеки і захисту населення під час дій в зоні радіаційного забруднення. Воно досягається своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального і колективного захисту, фортифікаційних споруд і протирадіаційних препаратів та антидотів, суворим виконанням особовим складом встановлених вимог безпеки під час дій на радіоактивно забрудненій місцевості.

 

Кодексом цивільного захисту України (стаття 19, пункт 8) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 361 пункт 4) до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території, а також радіаційного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій.

 

       Порядок проведення організації рятувальних та iнших невiдкладних робiт при радiацiйних аварiях є наступним:

  1. Оповiщення населення про аварiю i постiйне його iнформування про наявну обстановку та порядок дiй в даних умовах. Оповіщення забезпечується шляхом функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого попередження про загрозу або централізованого використання електронних комунікаційних мереж загального користування, зокрема мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих електронних комунікаційних мереж і електронних комунікаційних мереж суб’єктів господарювання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації.
  2.  Використання засобів колективного захисту населення, а саме укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту. Одним із основним засобів цивільного захисту населення у випадку застосування зброї масового ураження є правильний вибір споруд призначених для укриття. Усі захисні споруди поділяються на спеціальні та неспеціальні. До спеціальних належать сховища та протирадіаційні укриття. До неспеціальних – споруди подвійного призначення (паркінги, метрополітени, тунелі) та найпростіші укриття (підвальні та цокольні приміщення, фортифікаційні споруди). Cховища, протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення на відміну від найпростішого укриття мають спеціальне обладнання та систему життєзабезпечення (герметично-захисні двері, фільтровентиляційні агрегати, генератори тощо). Крім того, вищевказані споруди проектуються і будуються за спеціальними нормами, які мають нормовані захисні властивості. У випадку можливості вибору з переліку споруд, призначених для укриття, безперечно перевагу слід надати сховищам. Вони володіють найбільш надійним захистом, оскільки являють собою герметичну споруду, в якій створені умови, що виключають вплив на них звичайного озброєння (стрілецької, артилерійської зброї, авіаційних бомб, гранат тощо), а також іонізуючого випромінювання.
  3. Використання засобiв iндивiдуального захисту. У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами території, обов\'язково слід використовувати засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов\'язку або зволожену марлеву пов\'язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри – спеціальним захисним одягом типу ЗЗК, плащем з капюшоном, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.
  4.  У разi, коли наслiдком надзвичайних ситуацiй може бути радiацiйне зараження мiсцевостi, силами ДСНС або невоєнізованих формувань цивiльного захисту проводиться радiацiйна розвiдка. Розвiдку проводять за допомогою спецiальних приладiв дозиметричного контролю. На час робіт в умовах радіаційної аварії залучений персонал прирівнюється до категорії А. При цьому залучений персонал має бути забезпечений в однаковій мірі з основним персоналом усіма табельними і спеціальними засобами індивідуального і колективного захисту (спецодяг, засоби захисту органів дихання, зору і відкритих поверхонь шкіри, засоби дезактивації та ін.), а також системою вимірювання і реєстрації отриманих у ході проведення робіт доз опромінення.
  5. Проведення йодної профiлактики населення, що опинилося в зонi радiоактивного зараження. Профілактика здійснюється при виникненні надзвичайних ситуацій на АЕС та інших ядерних установках із викидом радіоактивних речовин, в першу чергу радіоактивного йоду. Органом-мішенню даного ізотопу є щитоподібна залоза. Найбільш ефективним її захистом від поглинання радіоактивного йоду являється застосування фармакологічного препарату – калію йодиду. Протекторний захист полягає в тимчасовому припиненні утворення тиреоїдних гормонів, які приймають участь в перебігу метаболічних процесів в організмі людини. У хімічну структуру цих гормонів входить йод. Після прийому препарату відбувається блокада щитоподібної залози, що перешкоджає накопиченню в ній радіоактивного йоду і тим самим відвертає радіаційне опромінення залози та знижує ризик негативних наслідків для здоров’я людини. Ризик радіаційного ураження щитоподібної залози може бути знижений, а в деяких випадках повністю усунений не тільки при своєчасному застосуванні калію йодиду, але й в комплексі з такими заходами радіаційного захисту як: перебування в сховищі чи протирадіаційному укритті, евакуація, радіаційний контроль питної води та продуктів харчування тощо. Слід звернути увагу, що йодна профілактика проводиться до моменту впливу радіоактивного йоду або протягом перших 6 годин після поглинання його щитоподібною залозою. Увага! Профілактична дозу калію йодиду проводиться одноразово і тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду радіоактивного йоду та необхідність проведення йодної профілактики. Йод приймається за 6 год до надходження радіоактивної хмари, одночасно з надходження хмари та через 6 год після. Дозування одноразового прийому калію йодиду залежить від віку. А саме, одноразовий прийом калію йодиду для дітей старше 12 років, дорослим до 40 років та вагітним становить 125 мг; діти 3-12 років (1/2 таблетки) – 62,5 мг; діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг (1/4 таблетки); немовлята (від народження до 1 місяця) - 16 мг (1/8 таблетки).
  6.  Введення обмеженого перебування населення на вiдкритiй мiсцевостi (режими радiацiйного захисту). З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку в обов’язковому порядку залишайтесь всередині приміщень не менше 48 годин. Стіни дерев\'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів.
  7.  Здiйснення евакуацiї населення (за розпорядженням Уряду) та iншi заходи.

Пiсля евакуацiї населення розпочинають дезактивацiю територiї i технiки.

У своїй роботі посадовим особам органів місцевого самоврядування, які відповідають за забезпечення цивільного захисту населення, на випадок радіаційного ураження слід використовувати наступні нормативно-правові акти:

  • Кодекс цивільного захисту України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text
  • Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text
  •  Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-%D0%B2%D1%80#Text
  • Закон України «Про будівельні норми» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text
  • Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80#Text
  • Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту (Постанова КМУ від 27 вересня 2017 р. № 733) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text
  • Порядок  здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (Постанова КМУ від 26 червня 2013 р. № 444) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/444-2013-%D0%BF#Text
  • Порядок  створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (Постанова КМУ від 10 березня 2017 р. № 138) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/138-2017-%D0%BF#Text
  • Положення про функціональну підсистему медичного захисту населення єдиної державної системи цивільного захисту (наказ МОЗ від 23.03.2023 № 542) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0590-23#Text
  • Положення про функціональну підсистему забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення єдиної державної системи цивільного захисту (наказ МОЗ від 06.12.2022 № 2213) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1601-22#Text
  • Порядок організації та проведення спеціальних об\'єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту (Наказ МВС України від 28.11.2019  № 991) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0046-20#Text
  • Загальні правила радіаційної безпеки використання джерел іонізуючого випромінювання у медицині (Наказ МОЗ України від 16.02.2017  № 51/151) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0636-17#Text
  • Державні санітарні правил \"Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (Наказ МОЗ України від 02.02.2005  № 54) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0552-05#Text
  • Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (Наказ МВС України від 09.07.2018  № 579)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0879-18#Text

  • Регламент щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційних аварій (Наказ МОЗ України від 09.03.2021 № 408) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0526-21#Text

 

 

 

 

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook