Проект відновлення євроколії Ці ініціативи зустріли повне розуміння національного керівництва[16] і експертного середовища[17] зацікавлених країн, UNECE, РГ високого рівня ЄС і Світового банку. Їх аналіз у вищезгаданих рамках Карпатської конвенції і планування EUSDR, обговорення на Залізничних Самітах у Кишиневі і Бухаресті та підтримка Національним координаційним центром EUSDR і Українсько-румунською міжурядовою комісією в 2012 році дозволили Наглядовій групі пріоритету 1b EUSDR «Автошляхи, залізниці та авіасполучення» рекомендувати фінансування проєктної ініціативи «Відновлення та подальший розвиток транзитного потенціалу України між основними вузлами Пан’європейської транспортної мережі»[18]. Зазначені ініціативи надалі всебічно розглядались спеціальними нарадами в уряді Румунії, ініційованими нинішнім заступником Генерального секретаря НАТО М. Джоане. Згідно з листом віце-президента Єврокомісії[1] такий розгляд був здійснений низкою нарад у Мінінфраструктури України, починаючи з.2014 року, а також профільними Комітетами Верховної Ради України[2], на І засіданні Українсько-румунської міжурядової робочої групи з питань транспорту та інфраструктури[3] і на online нараді Мінінфраструктури України і Мінтрансу Румунії 03.12.2020. На цій основі були включені окремі завдання до Плану заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 р. та до Стратегії регіонального розвитку Румунії. Також пропонувалась низка заявок до CEF і до Програм сусідства ЄС, зокрема, на техніко-економічне обґрунтування (Feasibility study) проєкту відтворення євроколії між кордонами з Польщею і Румунією. Однак, через відсутність належної державно-регіональної координації розробки і просування відповідних проєктів, жодну з пропозицій до CEF та інших джерел ЄС, міжнародних структур і приватних інвестицій не доведено до фінансування робіт. Причиною такого стану речей є відсутність не тільки послідовної національної транспортної політики (її фрагментарність), але й вищезгаданої основи геопросторового планування. проектування і обміну даними. Нажаль, всупереч вищезазначеним спільним інтересам Карпатських країн, сумісне ГІС-планування просторового розвитку, включаючи «стикування» транспортних систем Вищеградської групи (PL, CZ, SK, HU) у розширеному форматі 4+2 з Румунією і Болгарією не обіймало Україну, що було відзначено на VI Конференції Сторін Карпатської конвенції у 2014 році14. Цьогорічне набуття статусу кандидата до ЄС, партнерства у 3SI та заявки на членство в НАТО вкупі з проголошеною 05.09.2022 Радою асоціації «Україна – ЄС» активізацією взаємодії з CEF має докорінно змінити ситуацію. За цих умов життєво важливим для України і області є відтворення євроколії 1435 мм від кордону (Вадул-Сірет) до Чернівців, яка функціонувала з 1865 по 1940 рік до «перешивки» СРСР. Паралельно має відбуватись її відновленням через Івано-Франківськ, Львів і Ковель до польського кордону з розвитком мультимодальних (контрейлерних і контейнерних) перевезень згідно з ініційованою Чернівецькою областю низкою доручень ОПУ, КМУ, ВРУ і РНБОУ. Для цього визначено схему використання маневрових можливостей існуючих колій 1520 мм для здійснення реконструкційних робіт та подальшого суміщеного руху на період запровадження європейської системи логістики, необхідного локомотивно-вагонного парку тощо. Досвід такого відтворення у пілотному Єврорегіоні «Верхній Прут» стане в нагоді для подальшого прискорення переводу на євроколію руху до Києва, Одеси та звільненого сходу України. Водночас, для покращення умов залучення відповідних фінансових ресурсів та їх суміщеного використання відповідно до вимог Лугано і Бюджетного кодексу України запропоновано наступну дорожню карту. Як основу на державному рівні та у стосунках з міжнародними інвестиційними структурами пропонується сформувати Державну цільову програму «Тримор’я» для забезпечення фінансування транспортних, енергетичних і цифровізаційних (ГІС) проєктів із залученням коштів CEF та інших джерел міжнародної технічної допомоги (МТД). Передбачене відповідним Законом створення Робочої групи з розробки концепції такої програми, що включатиме як безпосередніх розробників, так і уповноважених представників ЦОВВ і прикордонних регіонів, забезпечить одночасну координацію внутрішніх дій та їх узгодження з зацікавленим країнами, ЄС, міжнародними фінансовими структурами і потенційними інвесторами. Враховуючи нагальну потребу якнайшвидшого започаткування нових проєктних відносин з ЄС і за «Планом Маршалла», пропонується пілотне опрацювання такого рішення в рамках чинної Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, відповідно пролонгованої та доповненої. Доцільність такого рішення витікає з наступних базових положень цієї програми регіональної розбудови. - пріоритетності розвитку інфраструктури, підвищення рівня безпеки та зменшення негативного впливу на довкілля; - спрямованості на просторове планування і забезпечення сталого розвитку транспорту та інфраструктури, промисловості, а також туризму; - здійснення комплексних заходів, спрямованих на стимулювання соціально-економічного розвитку регіону українських Карпат, шляхом розроблення та впровадження в управлінську діяльність містобудівної документації державного та регіонального рівня, консолідації зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та міжнародних організацій, що надають міжнародну технічну допомогу, розвитку партнерства держави і бізнесу, ефективного використання існуючих та запровадження нових фінансових інструментів регіонального розвитку, скасування інфраструктурних обмежень, розбудова просторово збалансованої дорожньої, виробничої та соціальної інфраструктури, забезпечення розбудови транспортної мережі, розвиток туристичного потенціалу тощо, з урахуванням принципів, визначених Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат (зокрема її базовим Транспортним протоколом). Серед результатів програми та показників її ефективності визначено: - відновлення внутрішньо-регіонального та міжрегіонального транспортного сполучення; - облаштування інфраструктури і сервісних зон прилеглих до пунктів пропуску та розроблення інтегрованої стратегії просторового розвитку територій уздовж державного кордону України та Румунії; - відновлення вузькоколійної залізниці; - створення нових робочих місць у традиційних і найбільш перспективних для регіону видах господарської діяльності. Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік, коштів місцевих бюджетів, а також за рахунок міжнародної фінансової і технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством. Така вихідна спрямованість державної програми регіонального розвитку областей, що безпосередньо межують з країнами 3SI і мають досвід співпраці у єврорегіонах - пілотному «Верхньому Пруті» та «Карпатському»,- дозволяє очікувати, що реалізація запропонованих ініціатив: - на ідеологічному ріні - надасть імпульс «пристосуванню ентропії» війни та кризових процесів, означених на початку статті, для встановлення більш адекватних сьогоденню взаємовідносин у Європі та світі на кшталт задекларованих ЄС перехідних процесів Зеленої угоди, Наступного покоління та Справедливого переходу; - з безпекової точки зору - створить сприятливі умови для гнучкішого реагування та ефективніших дій запобігання і стабілізації, заповнюючи наявні прогалини між північним і південним сегментами східного флангу НАТО та відповідних структур ЄС; - у інноваційно-інвестиційній сфері – стимулюватиме венчурні започаткування та транскордонну кластеризацію бізнесу; - для більш усталеного регіонально-територіального зростання - ініціюватиме формування нових підприємств і сервісів, включаючи кращі умови для більш цілеспрямованої релокації, тісніше прив’язаної до локальних можливостей; - щодо пом’якшення соціально-економічних (зокрема, міграційних) наслідків російської агресії та вищезазначених кризових процесів – створюватиме нове середовище зайнятості, якщо не завжди для остаточного повернення, то, принаймні - віддаленого залучення кваліфікованих працівників та перспективної молоді; - на тлі техногенно-екологічних (зокрема, кліматичних) загроз - спонукатиме до застосування підходів кругової економіки (циркулюючого розвитку) з послідовним виявленням і залученням кращих доступних технологій (ВАТ). |