Одна з найбільш складних ділянок у роботі сільських, селищних рад та об’єднаних територіальних громад – земельні питання. Двічі на рік Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації поводить навчання для землевпорядників. Слухачі розповіли «Буковинському віснику» про свою поточну роботу, основні проблеми, з якими доводиться зустрічатися, а також про подальші перспективи для розвитку, зокрема в контексті проведення реформ. Бойко Марія Василівна, Черешенська с.р., Вижницький р-н. У травні буде вже 10 років з того часу, як працюю землевпорядником у Черешенській сільській раді Вижницького району. Зараз це міська об’єднана територіальна громада. Зустрічаємося з різними питаннями: це і продаж земельних ділянок, і договори оренди. Багато труднощів, зокрема, виникає із договорами оренди на ставки. Коли відбувалося розпаювання, то гідроспоруди – ставки – перейшли до сільської ради. Люди викупили майнові паї і вважають, що вони належать їм, оскільки мають акт прийому-передачі, рішення загальних зборів про купівлю та квитанції за сплату, хоча ці паї потрібно зареєструвати. Частина людей уже зробили господарські паспорти на ті ділянки, що були зареєстровані. Будемо в громаді якось ці питання вирішувати. Пояснюю людям, які мають ці документи, щоб зверталися в суд, і якщо він визнає право власності, тоді вони уже будуть власниками тих земельних ділянок. Зараз також трохи важко працювати без форми №6, куди вносилася інформація про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності, хоча для себе я продовжую її вести. Наступне питання – викуп господарських дворів. Люди беруть ділянку в оренду, здійснюють там підприємницьку діяльність, а без належно оформлених документів, без реєстрації їх важко змусити платити податок. Зараз в об’єднаній територіальній громаді буде працювати інспектор, тому, можливо, ситуація зміниться на краще. Водночас, якихось великих проблем ми не маємо. Багато допомагає податкова. Завдяки електронним формам, які нам надсилають, бачимо, скільки підприємців і коли сплачують кошти, тому можемо контролювати бюджет. Зміна меж у нас пройшла у 2005 році, тому з цим теж простіше. Будемо поновлювати базу даних, робити її в електронному вигляді, переглядатимемо грошову оцінку. Робитимемо все, щоб покращити якість послуг.
Єпуре Василь Костянтинович, Тереблечанська с.р., Глибоцький р-н. Працюю у сільській раді землевпорядником 16-й рік, тому за час роботи довелося зустрічатися з різними питаннями. Окрім того, вже четверте скликання є депутатом сільської ради. В роботі найбільше питань виникає через землі, які знаходяться поза межами населеного пункту, проте це, на жаль, не в нашій компетенції, тому ми не можемо їх вирішити. З нового року у нас створено ОТГ. Подивимося, як працюватимемо далі, адже додається більше повноважень, зростає і обсяг роботи, адже це два додаткових села. Окрім того, на нас покладено відповідальність за всі земельні питання. На мою думку, це неправильно, ми не можемо за все відповідати, адже багато земельних питань вирішується на сесії. До речі, зазначу, що сесії у нас відбуваються добре. Депутати дуже хороші, в основному це молоді люди тридцяти-сорока років, всі активні, всі знають, про що йде мова, включаються до обговорення, вирішують питання. Вони відвідують сесії, їм цікаво працювати, тобто зразу видно, це не випадкові люди, а такі, які хочуть щось робити. Сьогодні серед найбільш актуальних питань, на мою думку, – ремонт доріг. На дороги виділяється дуже мало коштів, вони в поганому стані. Їх можна робити поступово, спочатку в одному населеному пункті, потім іншому, але зробити якісно, за всіма параметрами, а не так, щоб через рік знову вертатися до цього питання.
Мотреску Георгій Тодорович, Чудейська с.р., Сторожинецький р-н В сільській раді працюю землевпорядником з 2004 року. Займаюсь усім, що пов’язано із земельними питаннями. Роботи багато: приватизація, звіти. Із землею завжди були проблеми, лишаються вони і зараз. Одна з основних – це нестача землі. У нас 6 тисяч населення, а землі дуже мало – 3тис. 380 га, з яких 1 тис. 500 га – ліс, 437 га – земельні паї. Не вистачає землі молодим сім’ям для будівництва. За необхідності люди купують її один в одного через нотаріусів. У нас колись був полігон – це землі Міністерства оборони, які у 2000 році передали розпорядженням районної ради. Було розроблено генеральний план забудови на 175 земельних ділянок, але цю землю зараз хочуть забрати назад, мотивуючи це тим, що не було акту передачі від Міністерства оборони сільській раді. Документи зараз знаходяться у Вищому суді в Києві. Окрім того, багато пенсіонерів не мають можливості обробляти землю (у нас пай в межах від до 0,52 га. до 1,5 га), тому вона заростає. Ще одна проблема – землі досить бідні, адже ми знаходимося під горами, маємо лісисту місцевість. Відчувається брак техніки, вона застаріла, бракує елітних сортів насіння. Щодо реформ, то їх було дуже багато, а ефекту, на жаль, не відчулося. Скидан Сільвія Іванівна, Селятинська с.р., Путильський р-н. Спочатку, коли тільки почала працювати, трохи важко було налагодити роботу, тому це було основним питанням. Але коли увійшла у курс справ, і організувала процес так, щоб було зручно працювати, стало простіше. У нас гірський район, тому тут трохи інша специфіка роботи, дещо складніша, як на рівнині. Сільськогосподарських земель у нас більше 2 тис га, паї займають нас 1 тис 114 га. Садівництво і городництво у нас не розповсюджене, люди більше займаються сінокосінням, тримають худобу. Свою основну місію на роботі вбачаю у тому, щоб служити людям, нашій державі. Сьогодні дуже часто буває так, що людина приходить до владних органів з питаннями, а їй кажуть «це не в нашій компетенції» і не пояснюють, куди потрібне звертатися. Я приділяю велику увагу консультаціям, проводжу їх навіть у позаробочий час. Намагаюся сприяти, звичайно, у вирішенні різних земельних питань, зокрема щодо приватизації, паїв. Маємо трохи земельних спорів, проте намагаємося вирішувати ці питання на місці, щоб справа не доходила до суду. За чотири з половиною роки ще не було жодного суду. Хотілося б, щоб наша влада урегулювала земельне законодавство, адже багато чого у законі не передбачено. Ми маємо працювати так, щоб люди мали довіру до влади. Президент, Верховна Рада – це окрема історія, а якщо влада на селі нормальна і відкрита до людей, то це, я вважаю, – основне надбання України.
Штеф’юк Марія Павлівна, Сторожинецька міська об’єднана територіальна громада Працюю землеупорядником у Сторожинецькій об’єднаній територіальній громаді. Досвіду роботи – рік, тобто я поки молодий спеціаліст. Більшість питань, які виникають – це спори, зазвичай люди сваряться за межі. Часто виникають майнові питання. Після утворення об’єднаної територіальної громади завдання залишилися ті самі, однак збільшився обсяг роботи. Проте сама робота подобається. Те, що люди сваряться – це нічого, просто до кожної людини треба мати підхід, адже у кожного є індивідуальні особливості. Багато питань виникає в законодавчому плані. Ставили запитання нашим викладачам, але, як вони сказали, «законодавець цього не передбачив». Тому хотілося б, щоб законодавець, все-таки, передбачав важливі моменти. Взагалі є потреба, щоб законами із земельних питань займалися практики, які зустрічалися з проблемами і знають, як їх вирішити. Для мене це перші курси підвищення кваліфікації. Група дуже хороша, ми всі подружилися, обмінялися телефонами. Будемо і надалі продовжувати спілкування, адже набагато легше вирішувати якісь питання, якщо є з ким порадитися, проконсультуватися. |