Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

13 вересня 2016
Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення

Любов Нечипорук - представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Чернівецькій області

 

«БВ»: Яким на сьогодні є стан радіомовлення в області?

Л.Н.: На Буковині продовжує зберігатися динаміка скорочення мережі проводового радіомовлення. Зокрема, впродовж минулого року кількість радіоточок у помешканнях краян скоротилася на 700 одиниць і становить 31 тис. 947 радіоточок (в порівнянні, торік ця кількість складала 32 тис. 646). На сьогодні з 13 місцевих радіоредакцій залишилось 10.


Альтернативою проводовому мовленню на Буковині (оскільки середні та ультракороткі хвилі нині не дозволяють охопити широку слухацьку аудиторію) має стати ФМ-мережа суспільного радіомовлення. Так, у липні 2015 року Чернівецька регіональна дирекція НТКУ отримала ліцензію на мовлення з використанням частоти 91,8 МГц у Чернівцях, і у березні цього року розпочала мовлення. Сьогодні це єдине радіо на Буковині, яке мовить і в проводовому форматі, і в ультракоротких хвилях, і на середніх, і в FM-діапазоні. Територія розповсюдження програм – місто Чернівці, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький та Сторожинецький райони. Загальний обсяг мовлення становить 4 години на добу (решту 20 годин ефірного часу отримала Національна радіокомпанія України). Окрім того, ліцензії на місцеве ФМ-радіомовлення ще мають тільки дві радіоредакції – у місті Новодністровськ та в Сокирянському районі.

 

«БВ»: Наскільки відомо, зараз діє спеціальна програма щодо розвитку мовлення громад?
Л.Н.:
Беручи до уваги тенденцію зменшення обсягів місцевого радіомовлення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення виступає за впровадження малопотужних передавачів для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного та місцевого радіомовлення, що сприятиме підвищенню інформування населення та його оповіщення.


Проект переходу редакцій проводового мовлення на малопотужне FM-мовлення (далі – МПФМ) є одним із перших кроків на шляху впровадження мовлення громад як третього типу мовлення, поряд з комерційним та суспільним. Основною метою проекту є сприяння розвитку локального мовлення та оперативному інформуванню територіальних громад про надзвичайні ситуації.


Для того, щоб отримати ліцензію, телерадіоорганізація (далі – ТРО) у формі комунального підприємства (далі – КП) подає до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) документи на прорахунок частот малопотужного FM-мовлення в тих населених пунктах відповідного району, в яких планує провадити свою діяльність.


Заявні документи мають містити:
• відповідну заяву на ім'я голови Національної ради на прорахунок однієї чи декількох частот (каналу мовлення) у діапазоні 87.5-108 МГц;
• заяви про видачу висновків ЕМС РЕЗ звукового радіомовлення (форма Р2) з потужністю передавача (передавачів) не більше ніж 10 Вт;
• програмно-економічне обґрунтування створення нового каналу мовлення;
• згоду власника споруди (власників споруд) на встановлення передавача (передавачів).


Наступним кроком є те, що Національна рада на основі заявних документів ТРО робить відповідне подання до Українського державного центру радіо-частот (далі – УДЦР) щодо прорахунку радіочастот. УДЦР надає Національній раді відповідний (відповідні) висновок (висновки). Орієнтовний термін прорахунку частот – 3-6 місяців.

Після цього Національна рада оголошує конкурс на канал (або мережу) мовлення з використанням прорахованих частот у відповідній місцевості із зазначенням особливих умов конкурсу.


ТРО бере участь у конкурсі за умови відповідності заявних документів умовам конкурсу та вимогам Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Вимоги до програмної концепції наступні:
1) загальний обсяг мовлення: цілодобово;
2) обсяг програм власного виробництва: відповідає чинній ліцензії на проводове мовлення (у годинах і хвилинах на добу). Обсяг програм власного виробництва може бути збільшено за бажанням мовника;
3) мінімальна частка національного аудіовізуального продукту: відповідає чинній ліцензії на проводове мовлення (у годинах і хвилинах на добу);
4) ретрансляція: у час мовлення, вільний від трансляції власного продукту, ретранслюється одна з програм Українського радіо на безоплатній основі;
5) тематичне спрямування програм (формат): відповідає чинній ліцензії на проводове мовлення;
6) мова ведення передач: українська мова має становити не менше ніж 50 відсотків від власного продукту;
7) за ТРО залишається обов’язок інформувати населення про виникнення надзвичайних ситуацій.


Малопотужне FM-мовлення здійснюється з використанням передавачів потужністю приблизно до 10 Вт із невеликою висотою підвісу передавальної антени – 5-10 м. Антена повинна встановлюватися на будь-якій опорі в найвищій точці населеного пункту, територію якого планується охопити мовленням (водонапірна вежа, елеватор, дах будівлі тощо). Передавач повинен розміщуватися на мінімальній відстані від антени, що зменшить втрати сигналу і скоротить витрати на фідер. У місці встановлення передавача має бути постійне електроживлення.


Для створення районної мережі МПФМ передавачі потужністю 5 – 10 Вт і їх антени повинні бути встановлені в населених пунктах, які планується покривати сигналом.
Орієнтовні витрати, за прорахунком незалежних експертів (станом на червень 2016 р.), на кожну мовну точку складають 20 – 25 тисяч грн., у тому числі на придбання передавача, антени, фідера, а також монтаж. Сигнал (власний продукт і ретрансляція суспільного мовника) формується в районній студії ТРО. Для передачі сигналу на передавачі використовуються наявні з'єднувальні лінії проводового радіо або швидкісне інтернет-з'єднання.

 

«БВ»: Яка ситуація із впровадженням цифрового телебачення?
Л.Н.:
В світлі впровадження цифрового телебачення, важливим є вирішення низки проблемних питань, що суттєво стримують його розбудову, зокрема необхідно: врахувати потребу розрахунку частот для регіональних і місцевих мовників; збудувати локальну мережу багатоканального цифрового мовлення (створення місцевого мультиплексу для компаній, які не отримали ліцензії); створити консорціум телерадіоорганізацій, які не увійшли до мультиплексів; одночасне здійснення переходу від аналогового до цифрового мовлення компаній ТОВ «ТРК «ТВА» і ТОВ «МТРК «Чернівці»; забезпечити тюнерами соціально вразливих мешканців області; відкрити та популяризувати місця продажу сет-топ-боксів.


Насамкінець, в площині характеристики роботи телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги Чернівецької області, зазначу: як засвідчують результати поточних моніторингів та матеріали перевірок, переважна більшість телерадіоорганізацій регіону виконують вимоги чинного законодавства та умови ліцензій, а, у разі наявності фактів недотримання законодавчих норм, оперативно реагують та виправляють порушення.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook