Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

13 вересня 2016
Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення

Любов Нечипорук - представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Чернівецькій області

 

«БВ»: Яким на сьогодні є стан радіомовлення в області?

Л.Н.: На Буковині продовжує зберігатися динаміка скорочення мережі проводового радіомовлення. Зокрема, впродовж минулого року кількість радіоточок у помешканнях краян скоротилася на 700 одиниць і становить 31 тис. 947 радіоточок (в порівнянні, торік ця кількість складала 32 тис. 646). На сьогодні з 13 місцевих радіоредакцій залишилось 10.


Альтернативою проводовому мовленню на Буковині (оскільки середні та ультракороткі хвилі нині не дозволяють охопити широку слухацьку аудиторію) має стати ФМ-мережа суспільного радіомовлення. Так, у липні 2015 року Чернівецька регіональна дирекція НТКУ отримала ліцензію на мовлення з використанням частоти 91,8 МГц у Чернівцях, і у березні цього року розпочала мовлення. Сьогодні це єдине радіо на Буковині, яке мовить і в проводовому форматі, і в ультракоротких хвилях, і на середніх, і в FM-діапазоні. Територія розповсюдження програм – місто Чернівці, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький та Сторожинецький райони. Загальний обсяг мовлення становить 4 години на добу (решту 20 годин ефірного часу отримала Національна радіокомпанія України). Окрім того, ліцензії на місцеве ФМ-радіомовлення ще мають тільки дві радіоредакції – у місті Новодністровськ та в Сокирянському районі.

 

«БВ»: Наскільки відомо, зараз діє спеціальна програма щодо розвитку мовлення громад?
Л.Н.:
Беручи до уваги тенденцію зменшення обсягів місцевого радіомовлення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення виступає за впровадження малопотужних передавачів для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного та місцевого радіомовлення, що сприятиме підвищенню інформування населення та його оповіщення.


Проект переходу редакцій проводового мовлення на малопотужне FM-мовлення (далі – МПФМ) є одним із перших кроків на шляху впровадження мовлення громад як третього типу мовлення, поряд з комерційним та суспільним. Основною метою проекту є сприяння розвитку локального мовлення та оперативному інформуванню територіальних громад про надзвичайні ситуації.


Для того, щоб отримати ліцензію, телерадіоорганізація (далі – ТРО) у формі комунального підприємства (далі – КП) подає до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) документи на прорахунок частот малопотужного FM-мовлення в тих населених пунктах відповідного району, в яких планує провадити свою діяльність.


Заявні документи мають містити:
• відповідну заяву на ім'я голови Національної ради на прорахунок однієї чи декількох частот (каналу мовлення) у діапазоні 87.5-108 МГц;
• заяви про видачу висновків ЕМС РЕЗ звукового радіомовлення (форма Р2) з потужністю передавача (передавачів) не більше ніж 10 Вт;
• програмно-економічне обґрунтування створення нового каналу мовлення;
• згоду власника споруди (власників споруд) на встановлення передавача (передавачів).


Наступним кроком є те, що Національна рада на основі заявних документів ТРО робить відповідне подання до Українського державного центру радіо-частот (далі – УДЦР) щодо прорахунку радіочастот. УДЦР надає Національній раді відповідний (відповідні) висновок (висновки). Орієнтовний термін прорахунку частот – 3-6 місяців.

Після цього Національна рада оголошує конкурс на канал (або мережу) мовлення з використанням прорахованих частот у відповідній місцевості із зазначенням особливих умов конкурсу.


ТРО бере участь у конкурсі за умови відповідності заявних документів умовам конкурсу та вимогам Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Вимоги до програмної концепції наступні:
1) загальний обсяг мовлення: цілодобово;
2) обсяг програм власного виробництва: відповідає чинній ліцензії на проводове мовлення (у годинах і хвилинах на добу). Обсяг програм власного виробництва може бути збільшено за бажанням мовника;
3) мінімальна частка національного аудіовізуального продукту: відповідає чинній ліцензії на проводове мовлення (у годинах і хвилинах на добу);
4) ретрансляція: у час мовлення, вільний від трансляції власного продукту, ретранслюється одна з програм Українського радіо на безоплатній основі;
5) тематичне спрямування програм (формат): відповідає чинній ліцензії на проводове мовлення;
6) мова ведення передач: українська мова має становити не менше ніж 50 відсотків від власного продукту;
7) за ТРО залишається обов’язок інформувати населення про виникнення надзвичайних ситуацій.


Малопотужне FM-мовлення здійснюється з використанням передавачів потужністю приблизно до 10 Вт із невеликою висотою підвісу передавальної антени – 5-10 м. Антена повинна встановлюватися на будь-якій опорі в найвищій точці населеного пункту, територію якого планується охопити мовленням (водонапірна вежа, елеватор, дах будівлі тощо). Передавач повинен розміщуватися на мінімальній відстані від антени, що зменшить втрати сигналу і скоротить витрати на фідер. У місці встановлення передавача має бути постійне електроживлення.


Для створення районної мережі МПФМ передавачі потужністю 5 – 10 Вт і їх антени повинні бути встановлені в населених пунктах, які планується покривати сигналом.
Орієнтовні витрати, за прорахунком незалежних експертів (станом на червень 2016 р.), на кожну мовну точку складають 20 – 25 тисяч грн., у тому числі на придбання передавача, антени, фідера, а також монтаж. Сигнал (власний продукт і ретрансляція суспільного мовника) формується в районній студії ТРО. Для передачі сигналу на передавачі використовуються наявні з'єднувальні лінії проводового радіо або швидкісне інтернет-з'єднання.

 

«БВ»: Яка ситуація із впровадженням цифрового телебачення?
Л.Н.:
В світлі впровадження цифрового телебачення, важливим є вирішення низки проблемних питань, що суттєво стримують його розбудову, зокрема необхідно: врахувати потребу розрахунку частот для регіональних і місцевих мовників; збудувати локальну мережу багатоканального цифрового мовлення (створення місцевого мультиплексу для компаній, які не отримали ліцензії); створити консорціум телерадіоорганізацій, які не увійшли до мультиплексів; одночасне здійснення переходу від аналогового до цифрового мовлення компаній ТОВ «ТРК «ТВА» і ТОВ «МТРК «Чернівці»; забезпечити тюнерами соціально вразливих мешканців області; відкрити та популяризувати місця продажу сет-топ-боксів.


Насамкінець, в площині характеристики роботи телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги Чернівецької області, зазначу: як засвідчують результати поточних моніторингів та матеріали перевірок, переважна більшість телерадіоорганізацій регіону виконують вимоги чинного законодавства та умови ліцензій, а, у разі наявності фактів недотримання законодавчих норм, оперативно реагують та виправляють порушення.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Микола Проданюк: Публічні закупівлі мають бути відкриті, чесні та прозорі Леся Нос: Налагодження комунікації з громадянським суспільством – важлива складова успіху в реалізації державної політики Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Основна увага району спрямована на завершення реформи децентралізації Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Ярослав Бартош: На часі – створити сприятливе інвестиційне поле об’єднаних громад та відкрити новий потенціал територій Скорочення штатів РДА. Дмитро Дубілет назвав принципи скорочення Опорна школа як основа якісної освіти
Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України
шукайте нас на facebook