Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

12 листопада 2015
Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах

Управління молоді та спорту – структурний підрозділ обласної державної адміністрації, головне завдання якого – участь у забезпеченні реалізації на території області державної політики у сфері молоді, фізичної культури та спорту. Про те, як це втілюється на практиці, «Буковинському віснику» розповів начальник управління Богдан Вітовський.


«БВ»: Богдане Івановичу, вже сама назва управління – «молоді та спорту» – говорить про те, що воно має відрізнятися від інших структурних підрозділів, бути більш сучасним і цікавим. Чи керуєтесь у роботі таким принципом?
БВ: Без сумніву. Організовуючи наші заходи, ідеї беремо саме у молоді – це можна назвати таким собі «ноу-хау». До нас приходять молоді лідери, вони пропонують свої думки, ідеї, потім ми разом обговорюємо, як зробити так, щоб це було цікаво. Адже коли молоді нецікаво, вона на захід просто не йтиме.


Для прикладу, у вересні у нас відбувся ярмарок професій. Захід мав на меті зустріч роботодавців та студентів, зацікавлених у вакансіях. Його відвідали понад 300 молодих людей із різних ВНЗ Чернівців, зі сторони потенційних роботодавців було презентовано 16 компаній міста Чернівці. Учасникам дуже сподобалось, тому подібні ярмарки будемо організовувати ще, адже чим більше молодих людей зможуть завдяки нашому сприянню знайти роботу – це буде показником нашої діяльності.


Нещодавно у Мигово було проведено молодіжний студентський форум. Ми ставили за мету підвищити обізнаність студентів щодо актуальних питань інтеграції до європейського союзу, познайомити з новими стандартами освіти, підвищити рівень їх знань у сфері працевлаштування, навчити молодь протидіяти негативним факторам, які впливають на безробіття тощо. З’їхалось більше ста учасників – молодих людей з креативним мисленням, цікавими ідеями. Форум відвідало наше обласне керівництво, зокрема був Руслан Сенчук, приїхав народний депутат Іван Рибак. Депутат і студенти спілкувались на рівних, молодь ділилися ідеями, як покращити економічне життя на Буковині. В рамках заходу учасники готували і презентували свої соціальні та бізнес-проекти.


Цікавим молодіжним заходом є  «Студентська республіка». Це міжнародна програма, яка реалізується по всій території України та проходить одночасно в усіх обласних центрах, АР Крим, містах Київ і Севастополь. «Студентська республіка» має 3 етапи – вишівський, регіональний і всеукраїнський. На регіональному рівні результатом гри є вибори Студентського мера та депутатів Студентського магістрату. Переможці регіональних етапів їдуть на фінальну частину. Зміст гри полягає в тому, щоб здійснити моделювання усіх політико-правових та економічних процесів, що відбуваються у суспільстві як під час виборів, так і в «мирний» час. Ми провели регіональний етап у Виженці, участь в заході взяло понад 600 учасників – студентів наших вищих навчальних закладів, які відпочивали, спілкувалися між собою. На фінал всеукраїнської студентської республіки наша команда виїжджала в Генічеськ, двоє її учасників стали членами всеукраїнської парламенту. Зважаючи на те, що парламент складається з 15 чоловік – для нас це  досить  хороший результат. Минулого року ми також мали два депутати, а попередні два роки президент Студреспубліки був з Чернівецької області. Це активні молоді люди, які з часом замінять нас, і, сподіваюся, нам буде житися добре при їх керівництві.


 «БВ»: З якими молодіжними організаціями, об’єднаннями найбільше співпрацюєте і у якому форматі відбувається діалог?
Найактивніші – це Чернівецька міська молодіжна організація «Станиця Чернівці Пласту – НСОУ», представництво AIESEC у Чернівцях, «Студентська рада Буковини», Чернівецький обласний молодіжний центр праці, Чернівецький магістрат Студентської республіки. Ініціативна група складається приблизно з 20 осіб, ми збираємося зазвичай тут, у нас. Зважаючи на те, що наше приміщення для цього не дуже пристосоване, у планах є побудова молодіжного центру, де молоді люди могли б збиратися для обговорення і працювати над тими чи іншими питаннями, проектами. Час від часу проводимо наші заходи у Horizont Business Hub, що на Доброго, 5. Там нам йдуть назустріч, дають знижки на оренду.

 

Ще у 2013 році в Києві відбувся з’їзд громадських організацій, було дано доручення в кожній області створити молодіжні центри, які б охоплювали різні напрями щодо роботи з молоддю. Це питання у нас досі на контролі. Зараз ми розробили проект програми реалізації молодіжної політики в Чернівецькій області і туди заклали пункт створення цього центру. Якщо не вийде через програму, будемо шукати інші шляхи, але молодіжний центр обов’язково мусить бути.


«БВ»: Чи є якісь пріоритетні напрямки молодіжної політики?
БВ: В останні роки на перше місце в нашій роботі вийшло національно-патріотичне виховання. Уже розроблено концепцію національно-патріотичного виховання для дітей та молоді, вона ще не затверджена, наразі перебуває на розгляді, однак вже відбулося її громадське обговорення на координаційній раді. Громадські організації, районні структурні підрозділи висловили свої думки та внесли пропозиції.
Вперше у нашій програмі національно-патріотичне виховання виділене в окремий розділ. З 1 січня реалізація цього напрямку буде у нас першочерговим завданням. Важливе місце займає підтримка скаутського руху.


«БВ»:Чи відрізняється сьогоднішня молодь від попередньої, тієї, яка була раніше, скажімо, декілька років тому?
БВ: Сьогоднішня молодь відрізняється навіть від минулорічної. Переломним моментом стала революція гідності. Молоді люди змінилися кардинально, змінилися їх вимоги, потреби, змінилося ставлення до влади, змінилося абсолютне все. Якщо раніше управління придумувало заходи, розробляло якусь концепцію, а потім запрошувало молодь долучитися до заходів, писало листи у навчальні заклади, щоб прислали представника, то зараз формат повністю змінився. Молоді люди самі хочуть щось робити, пропонують ідеї, збираються, приходять, ми разом все обмірковуємо, визначаємо, хто якою ділянкою роботи займатиметься. Для спілкування активно використовуємо соцмережі – це дуже швидко і зручно. Ми не є координаторами, не є їхніми старшими помічниками – ми партнери. Немає такого, що молоді люди висловлюють свою думку, а наше слово залишається верхнім і ми самі вирішуємо, як зробити. Ми не диктуємо умови. Спілкування відбувається на рівних. Ніяких рішень про молодь без молоді ми не приймаємо. Все вирішується шляхом спільних обговорень. Здебільшого йдемо на компроміс – і ми, й вони, тому що часом важко знайти спільну думку, адже є такі бажання, які не завжди співпадають з нашими фінансовими можливостями. Оце і є компроміс – їхні бажання і наші можливості. Але завжди знаходимо спільну мову.


Для прикладу, управління співпрацює з благодійним фондом «Серце до серця». Волонтери фонду займаються збором коштів для закупівлі медичного обладнання у лікувальні заклади. Акція проводиться щороку і триває місяць. Ми допомагаємо в організації збору коштів, проводимо спільно навчання волонтерів, займаємося публічним висвітленням результатів акції. Волонтери, у свою чергу, потім допомагають нам у проведенні наших заходів. 


Є також цікава всеукраїнська інформаційно-профілактична акція «Відповідальність починається з мене», яку ми теж пропагуємо. У нас взагалі окремий напрямок роботи – це пропаганда здорового способу життя. У 2013 році наша область зайняла перше місце за результатами акції, ми отримали у подарунок 5 дитячих спортивно-ігрових майданчиків, які розмістили на території області – у віддалених населених пунктах, де дійсно була у цьому потреба.


Загалом проводимо багато різних акцій, заходів, щоб зацікавити якомога більше молоді, активізувати її потенціал, залучити до суспільно-громадського життя. Варто згадати такий захід як День вишиванки. Ідея його відзначати виникла не у нас, це придумали студенти, однак управління активно долучилося до проведення свята. Два роки тому на Соборній площі ми зробили «живий» герб, встановивши рекорд. Минулого року, у зв’язку з подіями в Україні,  не можна було робити якихось помпезних заходів, тому у нас була хвилина мовчання. Разом з тим через соцмережі ми закликали людей, молодь з інших міст України відзначити свято спільним виконанням гімну. О 12.15 на площах обласних центрів – в Івано-Франківську, Харкові, Одесі – зібрались групи людей – десь більше, десь менше, і, вийшовши на зв’язок, всі разом в онлайн-режимі проспівали гімн.

 

 Цього року також хотілося зробити щось цікаве, таке, щоб запам’яталося. Спільно з громадськими активістами разом обговорювали формат заходу. Ми хотіли розвивати тему герба, молодь, у свою чергу, думала про якийсь фестиваль, пов’язаний з танцями. В ході обговорення вирішили зробити «танцювальний» герб, щоб це було і показово, і несло, разом з тим, національно-патріотичне навантаження. Два тижні репетицій – і Чернівці протанцювали на всю Україну. Були присутні всі центральні телеканали, велася повітряна зйомка. Такі заходи варто проводити, вони об’єднують молодь.

 

«БВ»: Діяльність управління охоплює багато різних напрямків, зокрема це робота з дітьми пільгових категорій. Яким чином вона здійснюється?

Важливий напрям – це оздоровлення дітей пільгових категорій. Ми є координаторами цієї діяльності. Нещодавно було проведено координаційну раду, на якій підбили підсумки цьогорічної оздоровчої кампанії. Зважаючи на реалії сьогодення, цього року на перший план у нас вийшло оздоровлення та відпочинок дітей осіб, переміщених з Донецької і Луганської областей та Криму, а також дітей учасників АТО. Ініціатором цього виступила обласна державна адміністрація. Завдяки спільній роботі, 37 дітей зазначеної категорії абсолютно безкоштовно відпочили та оздоровились в Угорщині. Ще 77 дітей побували в Республіці Хорватія – у дитячих таборах на островах Лошинь та Раб. Там була дуже цікава програма, діти зустрілися з послом України в Хорватії, відвідали Загреб, де сфотографувалися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Велику допомогу надала українська діаспора. В Угорщині її представники організовували дітям обіди, провели екскурсію Будапештом, підготували подарунки. На запрошення мера міста Конін (Польша) 30 дітей з м. Чернівці їздили туди на відпочинок.


Щодо місцевого оздоровлення, то цього року на території області працювало 13 таборів. Зважаючи на те, що Фонд соціального страхування призупинив фінансування цього напрямку, оздоровчими заходами цього річ було охоплено дещо менше дітей. Але, не дивлячись на це, багато дітей все ж таки мали можливість оздоровитися та відпочити в таборах.


Зараз, відповідно до «Стратегії розвитку Чернівецької області 2020», управління розробляє Програму відпочинку та оздоровлення, в яку вже будуть включені також категорії дітей переселенців та учасників АТО, дітей, батьки яких загинули чи пропали безвісти, адже за цих дітей теж потрібно дбати.


Хотілося б також сказати, що у саму оздоровчу програму намагаємося додавати якісь цікаві елементи. Наприклад, цього року управління долучилось до проведення наметового містечка у Вижницькому районі «Буковинська мозаїка». До речі, і на мою особисту думку, і на думку колег, наметове містечко – це набагато краще, ніж відпочинковий варіант у пришкільних таборах. Ми організували там «День Робін Гуда». В гості до учасників табору приїхали заслужений тренер України зі стрільби з лука Анатолій Єгоров, відомі спортсмени, майстри спорту міжнародного класу. Вони привезли луки, щити, провели майстер-класи. Кожен з учасників мав можливість спробувати свої сили у стрільбі.  Без сумніву, коли дитина бачить, як майстер спорту з п’ятдесяти метрів влучає у ціль – це стимул для неї. Тобто форм і методів зацікавити дітей та молодь, пропагувати здоровий спосіб життя є багато.


Окрім цього, для дітей пільгових категорій ми щороку організовуємо новорічні заходи. Для цього орендуємо драматичний театр, філармонію. Артисти театру готують для дітей новорічну програму. Так, минулого року ми провели п’ять новорічних вистав, охопили більше трьох тисяч дітей з усієї області – з багатодітних, малозабезпечених сімей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Окрім цього, вперше залучили дітей учасників АТО. Було вручено більше трьох тисяч подарунків. Такі заходи плануємо провести і цього року.


 «БВ»: Велика ділянка роботи, якою займається управління – це розвиток фізичної культури та спорту в області. Розкажіть, будь ласка, про це більш детально.
БВ: Управління розвиває спорт вищих досягнень, координує роботу фізичної культури і спорту, організовує і проводить чемпіонати першості, кубки області з різних видів спорту. У Чернівецькій області культивуються як олімпійські, так і не олімпійські види спорту,  спорт для людей з обмеженими фізичними можливостями. Цим напрямком, зокрема, займається така структура як регіональний центр фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт». Спортом вищих досягнень – обласна школа вищої спортивної майстерності. Також управління координує роботу центру «Спорт для всіх» – обласного центру фізичного здоров’я населення, роботу всіх дитячо-юнацьких спортивних шкіл області незалежно від відомчого підпорядкування. В області станом на сьогодні є 36 спортивних шкіл, з них 35 – дитячо-юнацькі і одна – дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву зі стрільби з лука. В цих школах займається більше 16 тисяч учнів. Загалом у нас в області усіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи займається більше 115 тис. людей.


Щодо спортивної бази, то зараз в області всього нараховується 2180 спортивних споруд. Сюди входять і стадіони, і футбольні поля, і спортивні зали. Спортивних залів в області є 346 – це  такі, що мають площу не менше 162 м2. Все, що менше, вважається пристосованими приміщеннями для занять. Є стрілецькі тири, є кінно-спортивна база «Троя», є дві споруди зі штучним льодом.


З ініціативи Федерації плавання України та за нашого сприяння був підписаний меморандум про розвиток плавання в області. В міській раді уже було проведено презентацію проектів із реконструкції басейну на стадіоні «Буковина» та басейну в  школі №27. Це програма по місту Чернівці, вона розрахована на 5 років. На це необхідно 87 млн грн., окрім видатків міської ради будуть залучатися кошти інвесторів. Басейни – це наболіле для Чернівців питання, тому його потрібно вирішувати – поступово, зробивши спочатку хоча б дві споруди, але щоб уже через певний проміжок часу люди могли ними користуватися.


Хочеться сказати про спортивні успіхи. Види спорту, не тільки в Чернівецькій області, а й скрізь, мають свої пріоритети. У нас такими пріоритетними видами є стрільба з лука та легка атлетика. На останніх Олімпійських іграх, які були у 2012 році, до збірної України увійшло четверо представників з нашої області – двоє з легкої атлетики і двоє зі стрільби з лука.  Наші спортсмени показують результати міжнародного рівня. У стрільбі з лука варто відзначити Лідію Січенникову. Вона і Наталя Лупул мають усі шанси взяти участь в Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро у складі збірної України. Також взяти участь в Олімпійських іграх 2016 року має Еміль Ібрагімов (легка атлетика, естафета 4х100 м.).


Нещодавно 5 спортсменів нашої області повернулись з чемпіонату світу з рукопашного бою, здобувши одну золоту та чотири бронзові медалі. Збірна України з панкратіону стала чемпіоном світу з цього виду спорту серед дорослих, друге місце посіла серед молоді. Наш вклад – це 15 чоловік, з яких усі 15 – чемпіони і призери. Спортсменці з панкратіону Анні Беженар цього року присвоїли звання заслуженого майстра спорту України – це найвище спортивне звання. За підсумками 2014 р. її назвали кращою спортсменкою України з неолімпійських видів спорту.


Ще один популярний неолімпійський вид спорту в області – спортивне орієнтування. До речі, цього року 40 років спортивному орієнтуванню на Буковині. Зважаючи на те, що Чернівецька область має дуже цікавий ландшафт, у нас можна проводити і чемпіонати Європи, і чемпіонати світу.  До речі, декілька років тому ми проводили чемпіонат Європи з 24-годинного орієнтування – рогейну. Це екстремальне орієнтування.  Учасники стартують о 12 годині дня і йдуть маршрутом, щоб знайти відзначені на карті точки. Загальна площа карти – 156 км2. База змагань була в Мілієво, приїхало 9 команд з Європи. Тобто у нас є і досвід, і можливість, а основне – чудова природа і ландшафт, якого немає в інших областях.


Досить активно у нас розвивається велосипедний спорт, особливо маунтенбайк. Ландшафт дозволяє організувати хороші траси, приїжджає багато учасників. Маємо наміри провести у наступному році міжнародні змагання з маунтенбайку в Чернівецькій області. Багато змагань проводиться зі стрільби з лука. Недавно відбулися змагання з боксу серед жінок, Чемпіонат України з велосипедного спорту, Кубок України з мотоспорту. Загалом на рік ми організовуємо і проводимо більше 70 обласних змагань, близько 15 чемпіонатів України та 8 міжнародних змагань – це тільки ті заходи, до яких ми причетні. А є ще інші спортивні організації, міське управління спорту, районні структури, які проводять свої заходи.


Окрім того, проводимо і спартакіаду школярів, і змагання серед професійно-технічних та вищих навчальних закладів, беремо участь у різних всеукраїнських заходах. Організовуємо спільно із фізкультурно-спортивним товариством «Спартак» спартакіади державних службовців, проводимо спартакіади допризовної молоді. Через управління йде фінансування наших структур, спортивних товариств, спортивних шкіл.


Готуємо команди з видів спорту, які у нас культивуються, на чемпіонати та кубки України. На сьогодні підготовлено близько 20 майстрів спорту. Трьом присвоєно звання майстрів спорту України міжнародного класу – і це теж  показник роботи. Маємо переможців і призерів багатьох європейських і світових першостей.


Свою діяльність, спортивні досягнення ми висвітлюємо, пропагуємо. Однак є одне «але», яке не завжди дає нам можливість донести те, що ми хочемо, до людей. На жаль, на сьогодні здоровий спосіб життя, заняття спортом не є першочерговим для людей, вони мають інші потреби. Можливо, це такий період, пов’язаний із соціально-економічними труднощами. Є певні проблеми зі спортивними базами. Їх ніби і вистачає, але відсотків 70 з них побудовані ще у радянський період, інвентар на них не завжди відповідає вимогам і нормам.


Але разом з тим серед молоді спостерігається тенденція до самостійних занять спортом. Збільшується кількість відвідувачів у тренажерних та фітнес-залах. З часом люди дедалі більше розуміють, що їм це потрібно.
Взагалі кожен повинен мати право і можливість займатись тим, чим хоче. Це і є демократія. Людина сама собі вибирає. Один хоче бігати зранку, інший не має можливості бігати, зате йде після роботи в тренажерний зал, а ще хтось двічі на тиждень йде плавати. Інша справа, якщо  вибору немає. В селі, що тут приховувати, у дітей не такий вибір, як у місті, а вони теж хочуть займатися. Саме тому треба розширювати цей вибір, розширювати можливості вибрати щось. Поряд з цим – культивувати окремі види спорту. В Чернівецькій області, для прикладу, чимало шкіл культивують футбол – це традиції, які збереглись. Діти, особливо хлопчики, люблять грати у футбол, ним займається більше 4 тисяч осіб. Тому як не розвивати футбол, коли на це є попит. Дітям треба створювати ці умови, та й не тільки дітям. Є дуже багато оздоровчих груп, які займаються самостійно, вони не чекають вказівки ні від управління, ні від відділу, вони самі домовляються, збираються, йдуть на майданчик і грають у футбол.


Потрібно пропагувати здоровий спосіб життя. Ми проводимо цю роботу у межах своїх можливостей, але крім того є й інші засоби – телебачення, газети. Для дітей надзвичайно важливим є приклад батьків. Якщо брати дитину з собою на спортивні змагання чи тренування, то ця дитина теж піде. Якщо батько брав дитину з собою пити пиво, то ця дитина підросте і піде кроками батька – пити пиво.


Фізична культура і спорт реалізується у закладах освіти. Це 240 дошкільних, 427 загальноосвітніх навчальних закладів, 15 профтехучилищ. В дошкільних закладах оздоровчою фізкультурою займається більше 30 тис. дітей. Для прикладу, у Сполучених Штатах Америки  у дитячих садочках рухова активність на першому місці. Діти зранку до вечора бігають, стрибають, для цього їм створено усі належні умови – ігрові кімнати, дитячі тренажери, дитячі майданчики. Дітей від 4 до 5 років не завантажують навчальними дисциплінами, їм дають можливість бути дітьми. Можливо, незабаром і ми прийдем до того, що у першу чергу дитина повинна бути здорова. В області функціонує 11 центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», завданням яких є задоволення потреб населення у фізкультурно-спортивних послугах за місцем проживання та відпочинку.


У нас є 13 стаціонарних позаміських оздоровчих заклади, так от на кожну зміну представники «Спорту для всіх» приїжджали туди спільно з волонтерами, брали з собою інвентар та проводили різноманітні спортивні заходи.
Діють у нас фізкультурно - спортивні товариства. Це обласні організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», «Україна», «Колос», «Спартак».
У підпорядкуванні «Інваспорту» є дитячо-юнацька спортивна школа для дітей з обмеженими можливостями, яку відвідує 303 дітей. Проводять роботу школа-інтернат в Хотині, де навчаються діти з вадами інтелекту,  школа-інтернат у Чернівцях для дітей з вадами слуху.  Спортсмени-інваліди теж мають свої проблеми, адже це специфічний вид діяльності, він вимагає особливих умов. Але люди з обмеженими фізичними можливостями теж хочуть займатися спортом, хочуть зустрічатися, брати участь у змагання. Їм у цьому плані важливі не так змагання, як можливість поспілкуватися. І ці умови їм теж потрібно створювати.


Займаємось також спортом ветеранів. Це люди, яким у більшості давно за 60, однак вони активні, теж хочуть змагатися, і по цьому спорту теж маємо непогані показники. Загалом дуже багато напрямків, за якими здійснюємо нашу діяльність.
Хотілося б сказати окремо про те, що є тільки нашим здобутком. Це, наприклад, «Буковинська миля». Ми проводили її у себе сім років поспіль, після цього акція стала загальнодержавною і вже три роки Міністерство молоді та спорту України проводить Чемпіонат України з бігу на 1 милю. Це наше нововведення, і ми його будемо пропагувати далі. До Дня фізичної культури і спорту медичний університет вже кілька років організовує біг з метою пропаганди здорового способу життя. Цього року до нього долучились всі вищі навчальні заклади. Учасники стартували від стадіону «Буковина» і бігли до філармонії.


Буковина є учасником Міжнародного турніру «4 регіони для Європи». Раз у чотири роки вона приймає представників Франції, Румунії та Німеччини, а так щороку команда наших спортсменів їде до якоїсь з цих країн. Цим змаганням уже 16 років.
Таким чином наше управління дотичне до всього, що робиться в плані спорту і фізичної культури в області.


«БВ»: І, наостанок, розкажіть, будь ласка, про колектив.
БВ: Управління складається з двох відділів – відділу молоді і відділу фізичної культури та спорту, а також сектору бухгалтерського обліку. За штатним розписом у нас має бути 13 чоловік, однак, на жаль, сьогодні штат у нас не укомплектований, маємо 4 вакансії. Зараз це проблема, мабуть, у всіх структурних підрозділах, і пов’язана вона, насамперед, з низькою зарплатою державних службовців. Через це молодь до нас не дуже охоче йде. Можливо, коли буде прийнятий новий закон про державну службу, ситуація зміниться. Молода людина, яка приходить на роботу, має нові ідеї і хоче зробити щось на краще, не повинна думати, як вона має піти в магазин і щось купити. Вона повинна отримувати гідну заробітну платню, тоді не буде ніяких проблем.


Але загалом наші працівники молоді, креативні, мають бажання працювати. Роботу будуємо за демократичним принципом, я завжди раджуся з колегами, адже, як начальник, здійснюю загальну координацію і можу навіть не знати окремих деталей,  тоді коли вони більш детально можуть розповісти про той чи інший напрямок, оскільки безпосередньо ним займаються. І це теж наше ноу-хау.

 

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook