Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

08 грудня 2022
Олег Немчінов про реформу оплати праці держслужбовців: Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, зміни очікуються у 2024 році

В Парламенті зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі кваліфікації посад № 8222. Про новації, які пропонуються законопроєктом, розповів Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов під час телемарафону «Єдині новини». Законопроєкт, зазначив він, стосується безпосередньо державних службовців категорії А, Б, В – тих, хто працює в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях ( зараз це військові адміністрації), а також в центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом.

 

«У нас зараз в переважній більшості держслужбовців достатньо символічні посадові оклади, які не відповідають реальному розмірові заробітної плати. Ми стикаємося з ситуацію, коли для забезпечення, наприклад, виплати мінімальної заробітної плати, яка у нас зараз 6 з половиною тисяч, керівник змушений вдаватися до преміювання, і премія взагалі знівельована як такий інструмент, що дозволяє стимулювати працівника. Зараз це, фактично, перетворилося на складову заробітної плати для забезпечення належного рівня оплати праці. Це породжує існування вакансій. У нас зараз близько 30 тисяч вакансій. Це не означає, що є потреба в працівниках, це означає, що керівники на місцях для того, щоб мати фонд оплати праці, тримають ті вакансії, не заповнюють їх, функціонал перекладають на інших працівників і за рахунок цього вирівнюють їм оплату праці. Звідси за наявності маленьких окладів з’являються астрономічні, у декілька сотень процентів нарахування премій, що завжди збурює суспільство, а реально це достатньо невеликі суми для зарплати по економіці в тій чи іншій галузі.

 

Ми від травня 2020 року розпочали цей процес реформування оплати праці. Спочатку це був пілотний проєкт в чотирьох міністерствах з класифікацією посад, потім тривало достатньо довге обговорення, було декілька урядових комітетів, слухання, робота в рамках Національної ради з відновлення. Суть проста: ми хочемо, щоб структура оплати праці державного службовця на 70% складалася із посадового окладу, а той посадовий оклад вимірювався  виконанням ним тих чи інших посадових обов’язків, які будуть затверджені в класифікаторі посад. І, умовно, щоб працівники, яка виконують однакову функцію з приблизно однаковим статусом – візьмемо, до прикладу, бухгалтера, айтівця чи юриста в центральному органі виконавчої влади – мали приблизно однакову зарплату. Зараз у нас є диспропорції залежно від того, як, наприклад, діє внутрішній закон, що регулює умови оплати праці, як в антикорупційних чи судових органах – різниця може бути в рази. Тобто це справедливий підхід до оплати праці. Ну і, звичайно, щоб 30%, власне, були стимулюючими факторами, реальними преміями, а не такими, що вирівнюють структуру оплату праці».

 

Коли може запрацювати цей законопроєкт?

«Ми розраховуємо на 2024 рік, нас дуже сильно підкосила воєнний стан в Україні, тому що презентація цього законопроєкту була запланована на 24 лютого, і ми планували виносити його на наступне засідання – відповідно, на перші числа березня. Зрозуміло, що процес був припинений, відновили його тільки в рамках Нацради з відновлення, і потім за осінь було тільки декілька погоджувальних рад – достатньо важливих, за підтримки Мінфіну і наших стейкхолдерів. Загалом ми передбачаємо що зараз, після проходження у Верховній Раді, ми не встигаємо на 2023 бюджетний рік, тому  якщо народні депутати підтримають цей законопроєкт, то, відповідно, імплементація його – це 2024 рік.

Буде запроваджено класифікатор посад, будуть запроваджені сім’ї посад, які визначатимуть приблизно однакові функції, і звичайно що будуть проведені перерахунки відповідно до виконання цього функціоналу. Структура оплати праці точно зміниться, тому що основне завдання – це те, щоб стабільний фонд був не менше 70%».

 

Довідково:

Як інформує Національне Агентство з питань державної служби (https://nads.gov.ua/news/yaki-golovni-novaciyi-proponuyutsya-zakonoproyektom-shchodo-vprovadzhennya-yedinih-pidhodiv-v-oplati-praci-derzhsluzhbovciv-na-osnovi-kvalifikaciyi-posad), законопроєкт є важливим кроком не лише у зміні несправедливої та незрозумілої системи оплати праці держслужбовців, а й приведенні цієї системи до Європейських стандартів належного адміністрування, розроблених Програмою підтримки вдосконалення врядування та менеджменту OECD/SIGMA.

Реформа системи оплати праці державних службовців є одним із пріоритетів реформи державного управління та індикатором для членства в ЄС. До того ж, реформа передбачена Антикорупційною стратегією України до 2025 року, Стратегією реформування державного управління України на 2022-2025 роки, міститься у проекті Плану відновлення країни й низці інших стратегічних та програмних документів.

  • Законопроєкт пропонує наступні зміни: Чітка та прозора структура заробітної плати, де 70% становитимуть фіксовані виплати, а 30% варіативні виплати. Наразі ж, посадовий оклад в структурі заробітної плати варіюється від 24%.  
  • Встановлення максимального розміру надбавки за вислугу років на рівні 30% від збільшеного окладу (грейду).  
  • Встановлення розмірів грейдів на основі класифікації посад.  

Робота над законопроектом тривала впродовж двох років із залученням урядових і неурядових організацій, представників профспілок, громадськості, міжнародних партнерів та інших іноземних експертів. До його обговорення мали змогу долучитися й представники громадськості в межах проведених консультацій з громадськістю (інформація розміщена у розділі «Консультації з громадськістю» на офіційному сайті НАДС).  

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook