Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

25 січня 2022
Голова НАДС Наталія Алюшина про реформу оплати праці державних службовців

Блог Голови НАДС Наталії Алюшиної у Obozrevatel

 

Кілька днів тому зібрала 25 тисяч голосів петиція до глави держави щодо встановлення справедливої оплати праці державних службовців. Вважаю цю подію знаковою. Оскільки зарплата держслужбовця є маркером поваги громадян до своєї держави.


Мушу визнати, що в Україні інститут публічної служби має низьку соціальну вагу. Через це втрачаємо якісні кадри і можливості розвитку. Тому важливо змінювати і саму інституцію і – ставлення людей до неї. Вважаю, що публічна служба, попри недосконалість, відчутно недооцінена суспільством.

 

За кілька років цей інститут змінився помітніше, аніж уявлення про нього. Причина – численні стереотипи. Приміром, є поширене уявлення про засилля там "кумівства". При тому, що цей сектор – найпрозоріший на ринку праці. Будь-яку посаду у ньому можна здобути лише через публічний конкурс.


Брак довіри відштовхує від державного сектору потенційних службовців. При тому, що публічна служба, значною мірою відповідає очікуванням багатьох суспільних груп. Це підтверджує онлайн-опитування Національного агентства України з питань держслужби (НАДС) серед держслужбовців. Ми проаналізували більше 20 тисяч анкет, аби з’ясувати чинники, що засвідчують важливі позитивні трансформації.

Відтак, 74% респондентів вважають, що у їхніх держорганах спеціалістів добирають за професійними компетенціями. 70,5% - вважають сприятливою організаційну культуру свого відомства. Прикметно, що цей показник за рік зріс більше, як на 10%. 68% - відчувають себе захищеними від протизаконних чи неетичних вказівок.ТОП-5 цінностей публічної служби, як засвідчило опитування, – відповідальність, доброчесність, професіоналізм, командна робота, результативність. Упевнена, такі цінності – прийнятні для значної частини суспільства. Тож у НАДС прагнуть ознайомити з ними країну і цим підвищити соціальну вагу публічної служби.

 

Ключове питання, яке гальмує розвиток публічної служби – принизливо низький рівень зарплат. Усі попередні уряди йшли у фарватері громадської думки, яка звикла бачити у чиновнику хабарника і бюрократа. Критичність зарплатного кейсу відображено у соціології. 93% держслужбовців повністю або частково незадоволені рівнем своєї винагороди.

 

Справді, ця система – непрозора і розбалансована. Оклад деяких категорій держслужбовців – менше за мінімальну зарплату. Приміром посадовий оклад спеціаліста районної державної адміністрації не дотягує до 5 тисяч гривень. Ідеться про гарантовану державою частину оплати. Інше – лишається на розсуд керівника. Я цікавилася, двірнику у Києві платять щонайменше удвічі більше. Це несправедливо, оскільки до держслужбовця держава виставляє значно вищі вимоги.

Зрештою, несправедливо, коли різниця у зарплаті держслужбовців у різних органах складає десятки тисяч гривень. Наголошую, ідеться про однакові посади і функціонал. Причина – відсутність юридичного механізму планування і розподілу фонду оплати праці.

 

Саме тому НАДС просуває реформу системи оплати праці. До речі, її підтримують 90% опитаних нами держслужбовців. Маємо насамперед збалансувати складові зарплати. Наразі посадовий оклад у її структурі – лише 30%. Інше – додаткові виплати, що надаються за рішенням керівника. Це – умови для несправедливості і корупції.

 

Пропонуємо модель, що передбачає сталу частину - 70% і додаткові виплати на рівні 30%. Це прибирає поле для маніпуляцій. Опрацьовано методику класифікації і каталог посад. Це – умова для встановлення справедливих окладів на основі класифікації посад.

 

Будемо актуалізувати рівень зарплат, аби наближати його до винагороди на типових посадах у приватному секторі. Так встановимо ринкові орієнтири в оплаті праці на держслужбі. Рівень державних зарплат може стати ринковим за рахунок супутніх переваг. Серед них – стабільність, прогнозованість, можливість професійного зростання.


Знаю про побоювання окремих колег щодо реформи. Багатьох із різних причин влаштовує існуюча ситуація. Втім, держава не має права бути несправедливою щодо найнятих нею службовців. Вона визначає їм високі кваліфікаційні вимоги, обмежує додатковий заробіток, але пропонує неприйнятну зарплату. Цим вона принижує управлінців, які представляють її інтереси.

 

Маркери нової моделі прописані у редакції відповідного законопроекту. Розрахунки щодо класифікації усіх посад плануємо завершити до 1 червня 2022 року. З 2023-го маємо запровадити цю модель у всіх державних органах. Тому вважаю реформу оплати праці державних службовців невідворотною.

 

Джерело: https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/fea/zarplatnij-kejs-derzhsluzhbovtsyam-v-ukraini-vigidnishe-buti-dvirnikami.htm

 

Фото: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%BB%D1%8E%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Олег Немчінов: Реформа оплати праці держслужбовців Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook