Ірина Ісопенко – в.о. директора Департаменту освіти і науки облдержадміністрації |
|
Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного й культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства та держави. Саме у час становлення нашої держави, у час реформування усіх сфер нашої життєдіяльності з метою забезпечення рівного доступу до публічних сервісів та послуг, відбувається реформування і галузі освіти, яка потребує докорінних змін, що припинять нині існуючі негативні тенденції, змін, які з часом перетворять українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності. Україні потрібна «Нова українська школа», завдяки якій ми збудуємо суспільство освіченого загалу, в якому кожен зможе не тільки відтворити вивчене, а й буде готовий до застосування набутих в закладі освіти вмінь і навичок у реальному світі.
Важливим моментом на шляху до нової якісної освіти повинно стати створення опорних закладів, що є своєрідним кроком до закладів освіти майбутнього. І державна підтримка опорних закладів дає можливість покращити умови для надання якісних освітніх послуг.
У рамках реформи децентралізації в державі відбувається моделювання мережі закладів загальної середньої освіти. На сьогодні, заклади загальної середньої освіти можуть отримувати додаткову державну підтримку на модернізацію та створення нового освітнього простору. Однак, такі заклади у першу чергу, мають мати статус опорних (опорних шкіл).
Опорний заклад освіти – це заклад загальної середньої освіти, що має зручне розташування для підвезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний забезпечувати на належному рівні здобуття профільної освіти.
З метою наближення місця навчання дітей до їхнього місця проживання у відповідному населеному пункті може утворюватися філія закладу освіти. Філія – це територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку. Філія забезпечує здобуття початкової освіти, а також за рішенням засновника – базової середньої освіти.
На сьогодні, наприклад, у Чернівецькій області створено та функціонують 15 закладів загальної середньої освіти із статусом опорних та 29 філій. Окрім цього, проведені консультації з органами управління освітою районних державних адміністрацій, міської ради, об’єднаних територіальних громад щодо перспективи моделювання мережі опорних закладів та їх філій відповідно до Закону України «Про освіту», Положення про освітній округ і опорний заклад освіти, згідно з вимогами до моделювання мереж надання публічних сервісів та послуг та створено Перспективний план моделювання мережі опорних закладів освіти та їх філій на території Чернівецької області, яким передбачено створити ще 34 опорних заклади із 74 філіями.
Проте, варто зазначити, що остаточне моделювання мережі закладів загальної середньої освіти залежить від завершення процесу децентралізації. Лише після утворення усіх об’єднаних територіальних громад на території Чернівецької області, буде можливим завершити моделювання мережі. Зараз, в умовах великих змін, важливо, щоб діяльність органів управління освітою та закладів освіти була спрямована на здійснення державної політики в галузі освіти, збереження якісних параметрів мережі освітніх закладів, створення належних умов їх функціонування й розвитку, нового освітнього простору, удосконалення змісту освітнього процесу, впровадження нових освітніх технологій, розвиток здібностей дітей і підлітків, підвищення престижу професії вчителя та їх соціального статусу.
Освітній простір повинен задовольняти потреби усіх категорій населення в навчанні й вихованні, наданні різних видів освітніх послуг. Існуюча мережа освітніх закладів повинна бути оптимальною і гарантувати конституційне право кожного громадянина на доступність до якісної освіти.
Новими законодавчими актами передбачено суттєве оновлення прав як адміністрації школи, так і педагога. Ключовими моментами, які можуть підвищити якість освіти, є право на академічну свободу, свободу від втручання в педагогічну діяльність, за умови дотримання визначених стандартів освіти.
У свою чергу, керівник закладу освіти повинен пам’ятати, що саме він здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти, що від його управлінських рішень залежить успішний розвиток освітнього закладу, його конкурентоспроможність і авторитет. Професіоналізм керівника є запорукою працездатності педагогічного колективу, добробуту учнів, спокою батьків, задоволеності соціальних замовників.
Розуміємо, що головне сьогодні не зупинятись на досягнутому. І головним завданням адміністрацій шкіл є якісна організація подальшого навчання, зустрічей, обмін досвідом. Власне, з метою обговорення одного з пріоритетних питань – питання якісної освіти в опорних школах та створення нових опорних закладів 05 листопада 2019 року відбулася Міжнародна конференція «Нова Українська Школа: Компетентності лідерства та менеджменту керівників опорних шкіл для підвищення якості освіти» в місті Києві, яку організовано Міністерством освіти і науки України разом із Австрійським координаційним центром у сфері освіти, науки і культури «Культурконтакт Австрія».
|
|
|
У роботі конференції взяли участь понад 300 учасників з усіх областей України, серед яких: керівники управлінь (департаментів) облдержадміністрацій, органів управління освітою райдержадміністрацій та об’єднаних територіальних громад, керівники інститутів післядипломної педагогічної освіти, директори опорних шкіл та їх заступники, учасники проекту «Компетентності лідерства та менеджменту для розвитку якості освіти в опорних школах».
Активну участь в роботі конференції взяли науково-педагогічні працівники ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України на чолі з ректором, членом-кореспондентом Академії наук вищої освіти України, доктором філософії М. О. Кириченком. У фокусі даної конференції стояли роль керівництва опорного закладу освіти в процесі реформ та питання про те, як керівні команди і певні інструменти для розвитку якості освітньої діяльності, в тому числі стратегія розвитку школи, можуть допомогти в таких процесах.
Якість освіти в опорних школах та створення нових опорних закладів є одним з пріоритетів Міністерства освіти і науки України. Керівники цих закладів не лише мають впровадити реформу НУШ, а й забезпечити функціонування і розвиток опорного закладу. Щоб керувати цим процесом змін керівництву необхідні компетентності лідерства та менеджменту. |
|
У ході конференції учасники працювали в секціях: «Опорний заклад освіти: готовність та спроможність до змін», «Фактори успіху опорної школи. Досвід Австрії», «Розвиток лідерства керівників опорних закладів загальної середньої освіти: командний підхід», «Управлінський супровід діяльності опорних закладів в умовах реформи освітньої галузі».
У форматі круглого столу були обговорені питання в контексті змін: «Опорна школа в умовах децентралізації», «Якість освітньої діяльності», «Розвиток опорного закладу освіти».
На пленарному засіданні ґрунтовну доповідь «Професійний стандарт керівника закладу загальної середньої освіти: основні підходи до їх розроблення» зробила перший проректор – проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи, доктор педагогічних наук, професор Н. І. Клокар. Наталія Іванівна обґрунтувала, що у центрі професійної діяльності керівника ЗЗСО є учень, а все, що відбувається у закладі, повинно бути спрямовано на його розвиток. У доповіді акцентовано, що професійна діяльність керівника ЗЗСО та її успішність пов’язана із зосередженням директора закладу на п’яти фокусах: стратегії розвитку школи, культурі управління, управлінні освітнім процесом, розвитку персоналу, співпраці і партнерстві.
Програма конференції передбачала роботу восьми секцій. Секцію «Розвиток лідерства керівників опорних закладів загальної середньої освіти: командний підхід» успішно провели Н. В. Любченко, доцент кафедри менеджменту освіти та права ЦІПО, кандидат педагогічних наук, доцент та Л. М. Оліфіра, заступник директора з навчальної роботи ЦІПО, кандидат педагогічних наук, доцент. Одним із модераторів секції з актуального питання «Створення модернізаційної матриці опорного закладу загальної середньої освіти» була О. М. Отич, проректор з науково-методичної роботи та міжнародних зв’язків, доктор педагогічних наук, професор.
Для представників органів управління освітою було проведено круглий стіл з обговорення актуального питання «Опорна школа в умовах децентралізації». Модераторами дискусії були перший проректор – проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи, доктор педагогічних наук, професор Н. І. Клокар та експерт з питань освіти програми «U-LEAD з Європою» С. М. Дятленко.
Якість освітньої діяльності обговорювалася директорами закладів ЗСО під час роботи другого круглого столу. Модераторами спілкування учасників були О. В. Крутаков, директор освітнього округу – опорного закладу освіти «Шкарівський академічний ліцей-центр позашкільної освіти» Білоцерківської районної ради Київської області, О. В. Пастовенський, заступник директора інституту з науково-методичної роботи КЗ ЖОІППО, доктор педагогічних наук, І. Я. Юрійчук, директор департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти. У ході роботи круглого столу О. В. Крутаков ініціював обговорення питання фінансової автономії.
Керівники інститутів післядипломної педагогічної освіти під час обговорення на круглому столі, модератором якого була З. В. Рябова, завідувач кафедри менеджменту освіти та права ЦІПО, доктор педагогічних наук, професор, визначили основні вектори розвитку опорного закладу освіти. У роботі круглого столу взяла участь Н. М. Гончаренко, заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», яка надала відповіді на питання нормативно-правового забезпечення діяльності опорного закладу освіти.
Учасники конференції отримали відповіді на проблемні питання щодо функціонування та розвитку опорних закладів освіти. Також, у ході конференції було обговорено роль керівництва опорного закладу освіти в процесі реформ та питання про те, як керівні команди і певні інструменти для розвитку якості освітньої діяльності, в тому числі стратегія розвитку школи, можуть допомогти в таких процесах.
Такі заходи покращують комунікацію та бачення траєкторії руху змін в освіті, що дає змогу краще реагувати на виклики сучасності. Насамкінець, варто зауважити, що робота, яку зараз розпочато, усі зміни, усі окреслені перспективи надзвичайно важливі для людей, для громади, для суспільства в цілому. Адже зараз від нас усіх, хто залучений до реформування галузі освіти, залежить майбутнє найціннішого, що є в світі, – наших дітей. І робота кожного працівника органу управління освітою, методиста, директора, педагога полягає в тому, щоб через власне самовдосконалення та самоосвіту забезпечити дітей як теоретичними, так і практичними знаннями для подальшого ефективного втілення їх в життя. Адже саме ми з вами несемо відповідальність за їх майбутнє.
|
| |