Валентина Підгірна, доцент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, кандидат економічних наук

Сталий розвиток територіальних громад у сучасних умовах дедалі більше визначається не офбсягом фінансових ресурсів, а здатністю територій ефективно мобілізувати людський капітал, знання та партнерські зв’язки. Повномасштабна війна суттєво загострила цю залежність, перетворивши питання розвитку на питання стійкості й виживання громад. За умов руйнування традиційних економічних ланцюгів, зростання міграційних потоків і підвищеного соціального навантаження саме заклади освіти набувають ролі ключових інституцій, здатних забезпечити безперервність розвитку навіть у кризових умовах. Освіта в такому контексті перестає бути виключно сферою соціальної політики і дедалі частіше виступає чинником економічної, управлінської та просторової трансформації громад.

Чернівецька область є показовим прикладом цієї тенденції. Станом на жовтень 2025 року в області проживає понад 74 тис. внутрішньо переміщених осіб, що становить близько 8 % довоєнної чисельності населення області (890,5 тис. осіб станом на 01.01.2022). Такий рівень міграційного навантаження є вищим, ніж у більшості західних регіонів України, де частка ВПО зазвичай коливається в межах 4–6 %. У поєднанні з прикордонним положенням, обмеженими промисловими потужностями та домінуванням сфери послуг це формує особливі умови для регіонального розвитку, в яких ключовим ресурсом виступає саме людський капітал. За таких обставин освітні установи фактично виконують функцію інституційної опори громад, забезпечуючи не лише навчання, а й адаптацію населення до нових соціально-економічних реалій.

Реалізація цього потенціалу закріплена й на рівні стратегічного планування. Проєкт Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Чернівецької області на 2025–2027 роки передбачає підготовку та перепідготовку щонайменше 400 осіб, у тому числі ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. У порівнянні з економічно більш потужними регіонами, зокрема Львівською або Київською областями, де аналогічні показники в абсолютному вимірі є вищими, для Чернівецької області цей орієнтир має особливе значення у відносному вимірі, оскільки спрямований на стабілізацію локальних ринків праці та запобігання соціальній маргіналізації вразливих груп населення.

Інституційною передумовою такої політики є розгалужена освітня мережа області, яка включає 337 закладів загальної середньої освіти, 30 закладів професійної (професійно-технічної) освіти та 6 закладів вищої освіти. На відміну від регіонів з менш щільною освітньою інфраструктурою, зокрема гірських або периферійних територій, Чернівецька область має збалансовану модель, у межах якої шкільна освіта забезпечує соціальну стабільність громад, професійна освіта – прикладні навички для локальної економіки, а вища освіта – аналітичну, управлінську та проєктну підтримку розвитку. У воєнний період саме останній компонент набуває критичного значення, оскільки громади потребують не лише виконавців, а й фахівців, здатних працювати з програмами відновлення, інвестиційними проєктами та донорськими ініціативами.

Поступово заклади вищої освіти регіону переходять від традиційної ролі постачальників кадрів до активних учасників процесів управління розвитком. Формування стейкхолдерських платформ за участі органів влади, бізнесу, громадського сектору та освітян створює умови для інтеграції освітніх програм із реальними потребами територій. У порівнянні з більш централізованими моделями управління, характерними для окремих регіонів України, така мережево-партнерська модель дозволяє швидше реагувати на зміни, коригувати пріоритети підготовки кадрів і забезпечувати зворотний зв’язок між освітою та ринком праці.

Особливо наочно потенціал закладів освіти проявляється у сфері туризму та рекреації, яка для Чернівецької області є одним із пріоритетних напрямів розвитку. Відповідно до оперативної цілі 1.4 Стратегії розвитку області, передбачено створення та облаштування рекреаційних об’єктів, туристичних маршрутів, у тому числі інклюзивних, туристичних притулків, а також розвиток промоційних і цифрових інструментів.

У цьому контексті заклади освіти можуть і мають відігравати роль інституційного ядра туристичного кластеру – аналога DMO (Destination Management Organization). На відміну від регіонів з масовим туризмом (Львівщина, Івано-Франківщина), де кластерні структури вже сформовані бізнесом, у Чернівецькій області саме університети здатні забезпечити:

-         аналітику туристичних потоків;

-         підготовку гідів, менеджерів дестинацій, розробників маршрутів;

-         стандарти безпеки та інклюзивності;

-         навчально-практичні туристичні центри.

Таким чином, освіта виступає не допоміжним, а системоутворюючим елементом туристичного розвитку громад.

В умовах значної кількості ВПО освітні установи виконують ще одну критично важливу функцію – зниження соціальної напруги та формування довіри. У порівнянні з регіонами, де ВПО розміщуються переважно у великих міських агломераціях, Чернівецька область має більш рівномірний розподіл переселенців між громадами. Це робить роль шкіл, коледжів і університетів як центрів інтеграції ще більш значущою.

Освітні програми, перекваліфікація, неформальне навчання та партнерство з громадами створюють умови, за яких внутрішньо переміщені особи переходять зі статусу «соціального навантаження» у статус активних учасників місцевого розвитку.

Практично, досвід Чернівецької області переконливо демонструє, що в умовах війни заклади освіти стають не лише елементом соціальної інфраструктури, а ключовими інституціями сталого розвитку громад. Вони формують кадровий потенціал, забезпечують управлінську та аналітичну експертизу, сприяють інтеграції ВПО та можуть виступати центрами кластерного розвитку економіки, зокрема у сфері туризму.

У порівнянні з іншими регіонами України, Чернівецька область має конкурентну перевагу у вигляді щільної освітньої мережі та активної участі університетів у регіональному управлінні. Саме ця модель - «освіта як партнер громади» - може стати базою для післявоєнного відновлення та довгострокового сталого розвитку нашого регіону!