Максим Ярмистий, кандидат політичних наук

Стратегія розвитку системи державного управління націлена на підвищення управлінської спроможності органів виконавчої влади щодо формування системи професійної публічної служби та розбудову ефективних державних інституцій. Практична реалізація стратегії визначена нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України (надалі КМУ).  З 2017 по 2024 роки КМУ схвалив концептуальні документи щодо Стратегії реформування державного управління України: «Про схвалення Концепції оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 27 грудня 2017 р. № 1013-р; «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки» від 8 лютого 2017 р. № 142; «Стратегія реформування державного управління України  на 2022-2025 роки» від 21 липня 2021 р. № 831-р., які визначили основні напрями реформування та оптимізації органів виконавчої влади в Україні.

Серед основних стратегічних напрямів реформування є нормативно-правовий напрям – оновлення законодавства про звернення громадян та публічну інформацію; погодження нормативно-правових актів із законом про адміністративну процедуру; інституційний напрям – оновлення організаційної структури апарату міністерств; оптимізація структури та функцій центральних органів виконавчої влади; вдосконалення механізмів спрямування і координації в органах виконавчої влади; позбавлення міністерств невластивих їм функцій і повноважень; забезпечення підзвітності органів виконавчої влади суспільству; спрощення процедур утворення та припинення центральних органів влади; професійна публічна служба та управління персоналом – вдосконалення конкурсного відбору, мотивація та оплата праці службовців;  цифрові інновації управління державною службою та людськими ресурсами; дотримання вимог етичної поведінки на державній службі; впровадження сучасної системи професійного навчання та організаційної культури державних службовців; планування та вироблення політики – запровадження системного підходу до стратегічного планування; формування та реалізації державної політики шляхом аналізу та проведення консультацій з громадськістю; організація праці в органах виконавчої влади – запровадження реінжинірингу процесів документування; запровадження електронного архіву; впровадження «єдиного вікна» для роботи із зверненнями громадян; забезпечення взаємодії між публічними електронними реєстрами та інтегрованої системи електронної ідентифікації; якість та доступність адміністративних послуг – розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг; делегування адміністративних послуг соціального характеру, державну реєстрацію земельних ділянок і транспортних засобів органам місцевого самоврядування; запровадження системи моніторингу та оцінки якості надання адміністративних послуг; комунікації та взаємодія органів влади з громадськістю – розроблення та розповсюдження інформаційних матеріалів про реформу державного управління; проведення опитувань щодо оцінки ефективності державного управління; удосконалення процесу проведення консультацій з громадськістю з питань державної політики.

В контексті ключових концептів нормативно-правових актів КМУ щодо стратегічних напрямів реформування державного управління можна сформувати імперативи розвитку (лат.imperativus – владний, обов’язкова норма) формування управлінської спроможності органів виконавчої влади: 1) модернізація (оптимізація) структури і функцій органів виконавчої влади, налагодження вертикальних і горизонтальних узгоджених взаємозв’язків та вдосконалення нормативно-правової бази функціонування інституцій державного управління; 2) вдосконалення державної служби та управління персоналом, включаючи питання персональної відповідальності та доброчесної поведінки; 3) запровадження механізмів та процедур управлінської діяльності, оцінювання якості управлінської діяльності органів виконавчої влади та вдосконалення механізмів надання адміністративних послуг; 4) налагодження взаємодії з громадами та представниками інститутів громадянського суспільства, впровадження ефективних механізмів комунікативної взаємодії.

Стратегічні напрями реформування державного управління та реалізація імперативів розвитку управлінської спроможності органів виконавчої влади забезпечують умови формування нової моделі управління суспільним розвитком на засадах демократичного врядування та верховенства права. Єврокомісія у звіті щодо України за 2023 рік наголошує, що попри війну Україна продовжує прогрес у демократичних реформах і реформах верховенства права, але в деяких сферах цей процес сповільнився: «Україна має певний рівень підготовки у сфері реформи державного управління, але протягом звітного періоду досягнуто незначного прогресу. Незважаючи на те, що українська державна адміністрація довела свою стійкість під час повномасштабного вторгнення, реформа сповільнилася або зупинилася в ряді секторів, зокрема у сфері найму та відбору на основі заслуг, класифікації посад і реформи заробітної плати, а також розгортання інформаційної системи управління персоналом. Цифровізація надання послуг досягла високого рівня»*. Безперечно, трансформаційні процеси, які сьогодні відбуваються в системі державного управління, сприяють формуванню більш ефективної та якісної моделі управління, підвищенню управлінської спроможності органів виконавчої влади, як запорука успішності проведення реформ.[1]