У процесі змін, які супроводжують розвиток міста, важлива роль належить взаємодії місцевих і центральних органів влади, ефективному діалогу на різних рівнях, а також обміну досвідом – насамперед зі своїми сусідами, якими є Румунія та Україна. На цьому наголосив Віктор Прутяну, радник генерального мера муніципії Кишинів, під час зустрічі з посадовцями органів місцевого самоврядування Чернівецької області. За словами Віктора Прутяну, основне завдання для Кишинева на сьогодні – підвищити рівень стійкості, адже місто за декілька років пережило низку криз, і це відобразилося безпосередньо на органах місцевого самоврядування та «вдарило» по місцевому бюджету. Перша криза була спричинена пандемією Covid-2019, і Кишинів, де мешкає більша частина населення Республіки Молдова, найбільше відчув її наслідки. Друга криза, енергетична, була пов’язана з ударами по енергетичній системі України [до 2022 року Україна була експортером електроенергії – ред.], а на території муніципії розташовано досить багато об’єктів, що потребують значних енергетичних ресурсів. Третю кризу зумовило повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну: країні довелося прийняти велику кількість біженців війни та вирішити низку соціальних, економічних та освітніх питань, пов’язаних із цим. «На початку повномасштабного вторгнення в Кишиневі було організовано центри прийому біженців і транспорт, який привозив людей із кордону. В період найбільшої хвилі біженців ми мали від 40 до 50 таких центрів, яким опікувалося керівництво муніципії Кишинів. Але це і є обов’язок хорошого сусіда – допомагати у важких ситуаціях», – пояснює радник мера. Через Молдову, додає він, пройшло близько мільйона людей, 100 тисяч з яких залишилося в країні. 2 тисячі українських дітей навчаються зараз в муніципальних навчальних закладах Кишинева. Для освітніх потреб було переоблаштовано ліцей імені Тараса Шевченка, і діти з України зараз навчаються там українською мовою. Заняття також проводять українські вчителі, які були вимушені евакуюватися. За словами Віктора Прутяну, такі кризи стали значним викликом для управлінців, адже доводилося адмініструвати проблеми, знаходити відповідні рішення і, водночас, займатися також проблемами міста, реалізовуючи як дрібні, так і дуже великі проєкти: облаштовувати тротуари, проводити ремонти, впроваджувати енергозберігальні технології в школах, лікарнях, дитячих садках, створювати нові місця для навчання, вирішувати питання поводження з відходами тощо. Тому тут важливе значення мають ефективний менеджмент і правильне використання бюджетних коштів. Багато речей, зазначив посадовець, намагалися вирішувати не лише за рахунок бюджету, а й шляхом залучення грантових коштів – переважно з ЄС. Зокрема, муніципія зараз має багато спільних проєктів з міськими радами Румунії, Австрії, Франції, Німеччини, Польщі. Ще однією з проблем, яка потребує вирішення, є децентралізація – зокрема фінансова. Як приклад, Кишинів має дохід приблизно 60-70 млрд лей. До 2015 року назад до бюджету міста поверталося близько 50 відсотків від суми, після реформи 2015 року повертається лише 7 відсотків. З цією проблемою зіштовхнулися всі органи місцевого самоврядування – через це збільшилася їх залежність від центральних органів влади. І якщо у Кишиневі є кошти, які можна використати для вирішення тих чи інших питань, то на рівні сільських рад це неможливо зробити без допомоги центральних органів влади. У цьому контексті Віктор Прутяну навів приклад збільшення заробітної плати бюджетникам, яке оголосив уряд, але покриття витрат на це було покладено на органи місцевого самоврядування. Якщо для деяких населених пунктів це кілька тисяч або десятків тисяч (що також є великою сумою), то для Кишинева це більше 150 млн леїв. «Такого роду дії здійснюють тиск на органи місцевого самоврядування, і це великою мірою руйнує наші плани, адже замість проведення благоустрою, ремонту доріг тощо ми змушені виплачувати заробітну плату», – зауважив радник мера. Також, додав він, це стосується і соціальних послуг: якщо по всій країні соціальні послуги, надані громадянам, покриваються за рахунок центрального бюджету, то в Кишиневі – за рахунок місцевого. «Коли в країні робиться реформа, вона має бути для всіх – про це говорять і Асоціація органів місцевого самоврядування Молдови, і представники Ради Європи. Надзвичайно важливо, щоб органи влади були послідовними як на локальному рівні, так і у співвідношенні локальний-центральний», – підсумував Віктор Прутяну. Нагадаємо, що зустріч відбулася у рамках дводенного семінару «Стійкість демократії в державах-кандидатах на інтеграцію до Європейського Союзу», організованого Інститутом публічного управління Державного університету Молдови у партнерстві з Чернівецьким регіональним центром підвищення кваліфікації за підтримки Чернівецької обласної ради. |