Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

20 березня 2022
Сергій Осачук: «Я хочу запитати канцлера Шольца: Хіба ми ще не у Третій світовій війні?»

Інтерв'ю Сергія Осачука для FAZ.NET - Frankfurter Allgemeine Zeitung

 

Начальник Чернівецької військової адміністрації каже, що для нього більше немає хороших росіян. Путінська війна згуртовує українців – німецька мирна політика зазнала невдачі.


▪️Чернівці – одне з небагатьох великих українських міст, яке ще не зазнало обстрілів. Проте, якби Білорусь також напала на Україну і західна Україна раптом опинилася б у небезпеці. Як регіон готується до цього?
Кожна область та місто України готуються до будь-якого з можливих сценаріїв. Війська з Білорусі фактично можуть вторгнутися в Україну, замаскувавшись під російські підрозділи, або навіть відкрито як білоруські частини. Але нападники повинні бути свідомими того, що на Заході України боєздатними є щонайменше мільйон озброєних чоловіків і жінок. А що дає нам абсолютну перевагу в цій війні, — це сильна воля зберегти нашу державу, захистити нашу свободу і зберегти свій суверенітет. Ми не можемо відступити. Путін веде знищувальну війну проти України. Або ми захищаємося до останнього пострілу і виживаємо, або ми зникаємо як народ.
▪️Моральний дух багатьох росіян, натомість, вважається поганим, вони не хочуть бути втягнутими у так звану «братовбивчу війну»...


Моя порада — бути дуже обережним, використовуючи припущення та формулювання на кшталт «братовбивчої війни». Цей термін більше не актуальний. Ці так звані брати напали на нас.  Цим вони показали, що вони ні християни, ні православні, і точно не брати. Російські солдати виконують накази. Нам байдуже, чи згідні вони з цими наказами чи ні, бо вони в Україні, обстрілюють і руйнують наші міста з повітря чи на землі. Поки війна, для нас немає хороших росіян. Більше двох третин населення Росії підтримує Путіна у цій війні. Вони на боці агресії Путіна. Тому всі вони відповідальні за це.


▪️Чернівці є легендарними завдяки своїй багатоконфесійності, багатокультурності, багатомовному минулого. Місто все ще принаймні двомовне, на вулицях чути російську та українську. Що означає ця війна для майбутнього співіснування українців?
Подібно до того, як Друга світова війна означала глибокий поворот у відносинах між німецькомовними євреями та німецькою культурою, сьогодні виник надзвичайно глибокий розрив між російськомовними українцями та Росією як країною та як суспільством. Це однозначно.


▪️Чи буде складніше після цієї війни у Чернівцях розмовляти російською?
Абсолютно ні. Не лише в моєму місті, а й скрізь по Україні російська може залишатися гордою мовою українських патріотів, бо російськомовні українці на півдні, сході та півночі нашої країни показали себе як найбільші патріоти, які голими руками протистояли російським танкам і захищали рідну землю, як зі зброєю так і цивільні. Вони продемонстрували, що хочуть зберегти Україну як свою державу і готові за неї померти. Тому сьогодні звучання російської мови з уст українських патріотів є синонімом західноукраїнського діалекту української мови з Галичини чи Буковини.


▪️Якою Україна вийде з цієї війни?
Цією війною ми назавжди попрощаємося з усіма пережитками пострадянського життя. Ми створюємо нову, сучасну Україну своїми руками і вчинками. Я впевнений, що після перемоги Україна стане процвітаючою європейською державою в 21 столітті. Пострадянська епоха однозначно закінчилася.


▪️Ви історик. Чи розглядаєте Ви Путіна як мимовільного творця цієї нової України, так само, як колись Сталін з'єднував Західну Європу?
Я не хотів би асоціювати це з Путіним. Ця людина не заслуговує на те, щоб увійти в історію як хтось, хто щось створив. Він військовий злочинець. Путінська агресія, російська знищувальна війна надзвичайно об’єднали нас, українців, і перетворила великий український народ на сильну, сучасну, багатомовну, багатоконфесійну, демократично-європейську націю.


▪️Як Європа може зараз допомогти Чернівцям?
Європа може допомогти собі, розглядаючи допомогу Україні як самодопомогу. Нам потрібні дії, а не відмовки та виправдання. І реалізм. Після Другої світової війни мир був нашою найвищою цінністю в Європі. Тому багато хто намагався поговорити з Путіним так, щоб не дай Бог його не провокувати. На жаль, ця мирна політика зазнала краху, провалилася. Війна прийшла. І коли канцлер Шольц повторює часто почуте речення про те, що не можна провокувати Третю світову війну, я хотів би запитати: чи не здається Вам, що Третя світова війна вже триває? Те, що в одному місці не було стрілянини чи бомбардувань, не означає, що війна не почалася. Санкції, виключення Росії з міжнародних організацій – це частина цієї війни. Можливо, у 1938 чи 1939 роках люди не відразу заговорили про Другу світову війну – але пізніше люди зрозуміли, що вона почалася вже тоді, мир був нашим головним пріоритетом у Європі після 1945 року. Саме тому необхідно захищати тут і зараз спільні цінності, які ми створили. Якби ми це мали на увазі серйозно, якби ми не брехали один одному і не лише вдавали, що маємо це бажання миру, якщо ми хочемо бути чимось більшим, ніж процвітаючою громадою та суспільством споживачів, де все інше є прикрасою, тоді важливо боротися зараз. Інакше ми б зрештою нічим не відрізнялися від Путіна. Він лише вдавав, що хоче миру. Європейці прикрасили себе фасадом європейського єднання, інтеграції та мирного розвитку, свободою та правами людини. Це зараз потребує захисту. За останні 30 років українці зробили все можливе, щоб звільнитися від радянської в’язниці. Аж ось приходить схиблений тюремник і хоче знищити дім українців, бо стверджує, що його в’язниця – найкраща модель життя. На це має бути реакція. Відвертати погляд – боягузтво. Ніхто не каже, що німецькі солдати мають воювати в Україні. Але кликати на допомогу сильніших – це право людей, на яких напали.


(Інтерв’ю для FAZ.NET - Frankfurter Allgemeine Zeitung)

Джерело: https://www.facebook.com/CVoda

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Любов Кожолянко: Можливості перепідготовки та працевлаштування ветеранів війни службами зайнятості Микола Ярмистий «Державна служба України: регіональні та європейські виміри» Валентин Пабат: Цифрова трансформація Чернівецької області Світлана Бостан: Сім’ї у сладних життєвих обставинах можуть безкоштовно отримувати фахову соціальну та психологічну допомогу Наталія Свестун: Збільшується перелік препаратів, які можна отримати за програмою «Доступні ліки» Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі
Наталія Фрунзе: Реалізація ветеранської політики у Чернівецькій громаді Рукшинська громада: розвиток, виклики та пріоритети Вікторія Чебан: Працюємо з усіма громадам області, допомагаючи їм у розвитку Анатолій Круглашов: Місцеве самоврядування в умовах війни Віктор Прутяну: Основне завдання для Кишинева на сьогодні – підвищити рівень стійкості Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Інна Дутчак: Гуманітаризація реформування системи освіти: проблеми і виклики. Роль гуманітарної освіти в умовах воєнного стану Зиновій Бройде: Від до- і пост-кризового до постійно-кризового регіонального розвитку і його транскордонного виміру Анатолій Круглашов: Україна та Об’єднана Європа. Виклики і нові можливості інтеграційного процесу Сергій Федуняк: Система міжнародних відносин у період турбулентності Валентина Підгірна: Сучасний стан та перспективи розвитку туристичного потенцуіалу Чернівецької області Максим Ярмистий: Інституціональний імператив оптимізації органів виконавчої влади Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя!