Наталія Нечаєва-Юрійчук, доцент кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ імені Ю.Федьковича, кандидат історичних наук

Як починається Ваш день? З чашки ароматної кави чи чаю? А можливо, зі склянки води? Чи ранкової пробіжки? Які б ритуали не заповнювали Ваш ранок, в умовах війни незмінним є один – втамування інформаційного голоду. Ми всі шукаємо відповіді на питання: що відбулося за ніч? Чи вдалося зупинити ворога? Чи все гаразд з моїми рідними / друзями / знайомими? Перелік питань залежить від хвилювань кожного, однак переважна більшість із них стосуються війни, що триває. Ми турбуємося за долю рідної країни, ми переживаємо за рідних і близьких і від того часто некритично сприймаємо різноманітні повідомлення, що надходять до нас звідусіль. Чим і намагається скористатися ворог для того, щоб посіяти паніку та страх, які допоможуть йому встановити контроль над нами й нашою державою.
Чи можна вберегтися від дезінформаційної зливи? Так. Однак для цього варто дотримуватися простих правил інформаційної гігієни. Ми ж знаємо, що мити руки потрібно милом?

Тож найперше правило: довіряти потрібно лише перевіреним – офіційним – інформаційним джерелам (з переліком можна ознайомитися за посиланням: http://cppk.cv.ua/index.php?cid=1759&page=2 – ред.).
 

Друге: отримавши повідомлення, зазирніть у власну душу: які почуття воно викликало у Вас? Якщо повідомлення викликає надто сильну емоційну реакцію: від надпозитивної до дуже негативної, це може означати, що ця інформація може бути неправдивою. Звісно, в умовах війни наші реакції загострені до межі. Ми реагуємо швидко й часом занадто емоційно, на що і розраховують дезінформатори та виробники фейків. Тож варто пам’ятати: заклики до емоцій, а не фактів – ознака дезінформації та фейків.
 

Джерело: https://t.me/stop_fake_dp

Третє: не варті нашої уваги різноманітні інформації про «теорії змови», які сьогодні тиражуються з блискавичною швидкістю. І про біологічну зброю, і про те, що «США планували використовувати українських птахів та комарів для переносу хвороб в Росію», і про «золотий мільярд»… Цей список кожен із нас може продовжити. Не забуваємо: надто прості пояснення складних речей – це пропагандистський гачок, на який нас із Вами хочуть упіймати. Це – фейкова інформація, спрямована на встановлення контролю над нами й нашою свідомістю. Тож, у даному випадку єдина порада: навіть не зупиняйте свого погляду на прочитанні подібного інформаційного шлаку. Не витрачайте на це свій час і енергію: нині вони потрібні для іншого.
 

Джерело: https://t.me/stop_fake_dp

Четверте і надзвичайно важливе: кожен із нас намагається зробити усе можливе, щоб пришвидшити нашу Перемогу, допомогти тим, хто постраждав під авіаударами і вимушений був залишити власні домівки. Волонтерство у тій чи іншій мірі – частина життя практично кожного українця. Але наше милосердя й співчуття також можуть бути об’єктом маніпулятивного впливу противника, який у т.ч. поширює дезінформацію про «потреби» в крові, одязі тощо, розраховуючи на розчарування й роздратування тих, хто, прийшовши до лікарні чи пункту здачі крові, почує, що всього достатньо. Це розчарування надалі використовується для поширення інших неправдивих новин, для внесення розколу у наше суспільство. Волонтерити потрібно! Допомагати потрібно! Але з’ясовуймо, що саме і де саме насправді потрібно сьогодні. Зараз. Через офіційні ресурси та сайти. Через офіційні канали зв’язку. Врешті, за допомогою тих друзів, знайомих і рідних, яких ми знаємо, яким довіряємо і з якими разом діємо. З тим, щоб принести максимально користь. І не дозволити противнику внести розбрат у наші ряди. 
 

Джерело: https://t.me/stop_fake_dp

І наостанок: не поширюймо неперевірену інформацію! Перш ніж клікнути на «поширити», спробуймо знайти її джерело. Тим самим ми зберігаємо наш дім інформаційно захищеним і безпечним, а це надзвичайно важливо в умовах війни.