Татарчук Тетяна Михайлівна - директор Чернівецького відокремленого підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування

Вже третій рік ми живемо в нових реаліях реформування системи управління на місцях; в Україні відбувається реформа децентралізації влади, формуються нові адміністративно-територіальні одиниці – об’єднані територіальні громади. Як живеться цим новим формам місцевого народовладдя, як відбувається їхній розвиток?

У 2014 році було ухвалено Концепцію реформи місцевого самоврядування, а в 2015 році в Україні було утворено перші 159 об’єднаних територіальних громад. В результаті перших виборів в них було обрано органи управління, та з січня 2016 року вони вийшли на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України.

 Не оминув цей процес і Чернівецьку область: у 2016 році на Буковині 10 об’єднаних громад почали працювати в нових для себе умовах: це Глибоцька, Сокирянська, Вашковецька, Великокучурівська, Клішковецька, Рукшинська, Недобоївська, Усть-Путильська, Мамалигівська, Волоківська об’єднані територіальні громади.

 На першому етапі бюджетної децентралізації, в умовах законодавчої невизначеності щодо розподілу повноважень між районними державними адміністраціями та ОТГ, певного вакууму в законодавчій сфері, яка регулює їхню діяльність, їм довелося долати кілька суттєвих викликів.
 Перша і, мабуть, найбільша проблема, з якою стикнулись громади – це відсутність кваліфікованих кадрів, які б забезпечували виконання нових функцій та повноважень громад. Адже, фактично отримавши повноваження міст обласного значення, громади мають управляти закладами освіти, охорони здоров’я первинного рівня, культури, питаннями благоустрою, соціального захисту, надання адміністративних послуг. Крім того, власними повноваженнями громад залишаються:
-  планування розвитку громади та формування бюджету;
- економічний розвиток, залучення інвестицій, розвиток підприємництва;
- управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво, прийняття будівель в експлуатацію;
- розвиток місцевої інфраструктури: утримання та будівництво доріг; водо-, тепло-, газопостачання;
- надання житлово-комунальних послуг (теплопостачання і водовідведення, управління відходами, утримання об’єктів комунальної власності);
- утримання вулиць і доріг;
- організація пасажирських перевезень на території громади;
- контроль виконання рішень ради та громадська безпека силами муніципальної варти;
- пожежна охорона.

Очевидно, що для виконання цього спектру повноважень неможливо швидко сформувати потужну команду висококваліфікованих кадрів; особливо це стосується сільських громад, які переважають в Чернівецькій області. Перевагою, яку надає реформа, є надане громаді право самостійно визначатися зі штатним розписом в раді відповідно до потреб.

 Можна стверджувати, що цей ключовий виклик наші громади подолали, утворивши виконавчі органи в радах диференційовано. Так, у Недобоївській громаді фактична кількість працівників складає 22 штатні одиниці, зокрема:
1.Сільський голова – 1 од.
2.Секретар сільської ради – 1 од.
3.Заступник сільського голови – 2.
4.Керуючий справами – 1 од.
5.Старости – 3 од.
6.Фінансовий відділ – 3 од.
7.Відділ бухгалтерського  обліку та фінансової звітності – 6 од.
8.Відділ правового забезпечення та організаційно-кадрової роботи – 5 од.
9. Центр надання адмін. Послуг – 5 од.
10.Сектор земельних відносин, благоустрою та комунальної власності – 2 од.
11.Відділ освіти, молоді та спорту – 4 од.
12.Інспектор з обліку та бронювання військовозобов’язаних – 1.

В Рукшинській громаді структура виконкому ради виглядає наступним чином:
Сільський голова –1 од.
- Заступник сільського голови –1 од.
- Секретар сільської ради –1 од.
- Керуючий справами виконавчого комітету  – 1 од.
- Старости – 4 од.
- Відділ організаційної, кадрової роботи та зв’язків з громадськістю – 1 од.
- Відділ документообігу та комп’ютерно-технічного забезпечення – 6 од.
- Юридичний відділ – 1 од.
- Відділ бухгалтерського обліку та звітності – 2 од.
- Фінансовий відділ – 3  од.
-  Реєстраційний відділ – 2 од.
Відділ з питань архітектури, містобудування, земельних ресурсів та інвестицій – 1 од.
- Відділ соціально-економічного розвитку, інвестицій, міжнародного співробітництва – 2 од.
Всього – 26 штатних одиниць.

У Сокирянській міській об’єднаній громаді загальна кількість працівників – 57. Фактична кількість – 46, вакантних посад – 11.
У найменшій Усть-Путильськй громаді штат складає  9 чоловік, утворено:
- сектор з питань архітектури, містобудування, земельних ресурсів та інвестицій;
- відділ бухгалтерського обліку і звітності;
- сектор  житлово-комунального господарства, праці,  соціального захисту населення, транспорту та благоустрою;
- фінансовий відділ.

Другим викликом став розподіл майна між установами і закладами районного рівня та тими, які перешли в ОТГ. Також певні помилки були допущені при реорганізації виконавчих органів рад населених пунктів, що увійшли до об'єднаної громади. Ці помилки також стали наслідком законодавчої неврегульованості технічних питань. Втім, вони були вчасно подолані і це стало цінним досвідом для наступників у об’єднанні.

 Така специфіка цієї реформи: принцип добровільності передбачає активізацію і роботу громади «знизу», і ця робота відбувається так швидко, що законодавець часто не встигає за громадами, які ставлять щоразу нові виклики.
 Ще одним викликом стало управління фінансовими ресурсами, які надали держава та міжнародні донорські організації об’єднаним громадам. У 2016 році за рахунок державної субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних громад в Чернівецькій області було виділено 45,5 мільйонів гривень. Оскільки субвенція розраховується за формульним принципом відповідно до площі території та кількості сільського населення, найбільшу суму в 2016 р. отримала Мамалигівська ОТГ – 8,7 млн. грн., найменшу – Глибоцька ОТГ – 1744 тис. грн.

Ці кошти були освоєні в проектах модернізації інфраструктури в ОТГ.  Це зокрема, такі проекти, як:
- ремонт доріг, мостів;
- ремонт дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів із заміною вікон та дверей на енергоефективні;
- ремонт фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторій загальної практики сімейної медицини;
- будівництво ДНЗ;
- закупівля комунальної спецтехніки (грейдери, бульдозери, асенізаторні машини тощо).

Державна підтримка громад через інфраструктурну субвенцію стала потужним поштовхом для мобілізації інших ресурсів на користь розвитку громад. Це і власні надходження ОТГ, і кошти міжнародної технічної допомоги від донорських організацій. Найбільш інноваційними в цьому плані виявились Глибоцька та Сокирянська ОТГ, хоча і інші мають позитивні приклади реалізації соціально важливих проектів.

Так, в Глибоцькій ОТГ за 1 рік управління в новому форматі відкрито Центр первинної медико-санітарної допомоги, громада однією з перших в Україні отримала на нього ліцензію в Міністерстві охорони здоров’я. Було закуплено медичний автомобіль для надання допомоги сімейним лікарем в населених пунктах громади.  Якісні адмінпослуги надає новостворений ЦНАП. Між селами громади курсує соціальний автобус, який безкоштовно довозить літніх людей, учнів та вчителів до Глибоцького ліцею. Запровадження цієї послуги дозволило уникнути можливої соціальної напруги при створенні опорної школи на базі ліцею – дійсно закладу нового типу, з сучасним обладнанням, учнями-переможцями численних олімпіад та конкурсів, власною Школою енергоефективності та небайдужим директором, який разом з колективом впровадив вже понад 25 освітніх проектів.
 Голова громади, старости, депутати постійно в пошуку нових форм управління інфраструктурою. Із останніх новацій – цікава послуга в районній бібліотеці: забезпечення цікавого кількагодинного дозвілля для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку за читанням книжок разом з бібліотекарями, поки батьки зайняті справами в центрі селища. Громада самостійно готує та реалізує проекти розвитку, нещодавно виграла конкурсний відбір проекту Австрійської агенції міжнародного розвитку та програми ПРООН «Сталий розвиток сільських територій Чернівецької та Одеської областей» на створення молочного кооперативу.

Глибоцька ОТГ

В Сокирянській громаді велику увагу приділяють питанням благоустрою, чистоті довкілля та покращенню освітньо-культурних послуг. Так, у 2016 р., вже після об’єднання, в Сокирянах здано в експлуатацію очисні споруди, придбано сміттєвоз та баки для роздільного збору сміття, прес для ПЕТ-пляшок, які далі відправляються на переробку. До послуг мешканців громади – оновлений сквер та дитячий майданчик, відремонтований дитячий садочок. А музей гончарства при Коболчинській школі – унікальний та знаний не лише в Україні, а і далеко поза її межами; тут зібрано предмети старожитності, зразки гончарного ремесла, виготовлені за різними методиками, якими в цьому селі здавна володіли всі родини. Незмінний директор музею з промовистим прізвищем Іван Гончар є Заслуженим майстром народної творчості України та художнім керівником першого в Україні хору Сокирянської об’єднаної громади – учасника та переможця багатьох конкурсів та фестивалів.  

Сокирянська ОТГ

Такі здобутки є в кожній громаді, кожна себе чітко ідентифікує, шукає точки економічного та культурного зростання, пропагує свою унікальність, мобілізує власні ресурси і сміливо мріє про майбутні проекти. Видається, що об’єднаним громадам пощастило на небайдужих людей, які дбають про розквіт і подальший розвиток. Чи випадково це? Мабуть, ні. Нові адміністративно-територіальні утворення гуртують навколо себе кращих, небайдужих, з креативним мисленням, досить швидко вирощують молоді кадри, підтримують їхнє інтелектуальне зростання. І ця діяльність повертається не лише у вигляді сучасних проектів соціально-економічного розвитку, а і об’єднанням інтересів людей, створенням громадянського суспільства. Нова модель управління вже показує свою ефективність – в громадах стає престижно працювати, там існує конкуренція за кадри та історії успіху. А де здорова конкуренція – там розвиток.

Результати роботи десяти ОТГ області стають прикладом для наслідування шести наступним громадам, утвореним у 2016 році – Сторожинецькій, Вижницькій, Вашківецькій, Красноїльській, Чудейській, Тереблеченській. На своєму шляху вони вже можуть спиратись на досвід «піонерів». Стають вони і стимулом для об’єднання і утворення нових громад практично в усіх районах області, і ці процеси значно активізувались в Кіцманському, Хотинському, Заставнівському, Новоселицькому районах. У процесі реформи місцевого самоврядування керівники нових громад проходять своєрідну школу виживання, і, з одного боку, в співпраці, з іншого – в конкурентній боротьбі стають лідерами нової формації та потужними гравцями на політичній мапі України.