Станом на серпень минулого року в області було утворено 10 об’єднаних громад, які 25 жовтня 2015 року пішли на вибори. В них обрали керівників, депутатів, і з першого січня об’єднані територіальні громади вийшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Було проведено перереєстрацію, утворено нові структури, і об’єднані громади почали функціонувати в умовах нових повноважень і нових фінансових ресурсів.

Про децентралізацію в області розповідає експерт з комунікацій Офісу реформ Чернівецького відділення Асоціації міст України (проект ПУЛЬС) Тарас Халавка:

«БВ»: Як відбувався процес об’єднання громад цього року?
Т.Х.: Починаючи з січня, у багатьох населених пунктах області розпочалися обговорення щодо об’єднання громад. Весною було утворено Красноїльську об’єднану територіальну громаду, наступними стали Чудейська, Сторожинецька, Тереблеченська, Новодністровська, Вижницька та Вашківецька.

Експерти Офісу реформ Чернівецького відділення Асоціації міст України виїжджали в місця, де активно проводилися обговорення, та надавали роз’яснення щодо процесу децентралізації, юридичних та фінансових питань. Станом на серпень ми отримали, по-суті, сім об’єднаних громад, які мали позитивні висновки обласної державної адміністрації. Після цього їх документи були направлені в Центральну виборчу комісію для призначення виборів. ЦВК призначила вибори у шести громадах. Новодністровській відмовили, оскільки там іде мова про утворення громади навколо міста обласного значення.

«БВ»: Чи стало простіше, у порівнянні з минулим роком, здійснювати процес об’єднання? Чим взагалі він відрізняється?
Т.Х.: В певній мірі стало простіше, тому що вже є приклад тих громад, які об’єдналися.  До того ж,  ми досить часто залучали до наших заходів керівників об’єднаних територіальних громад. І вони, власне, своїм прикладом також переконували людей в перевагах об’єднання. Поряд з тим є низка проблем, що перешкоджають процесу, зокрема чутки, які активно розповсюджуються у селах. Так, наприклад, говорять, що внаслідок приєднання до міста село втратить свій статус, що зростуть податки і комунальні платежі, зміняться земельні відносини тощо. В гірських районах це боязнь втратити статус гірських населених пунктів. Наші консультанти працюють, щоб розвінчати ці міфи.

Окрім цього, активізувалась ідея створення районів-громад, яка минулого року ще не була досить поширена, і дехто з керівників районної влади її пропагує, хоча така ідея є досить складною для впровадження у більшості районів області.
Варто відзначити, що новостворені громади відрізняють і кількістю населення – вони є більшими. Середня чисельність в нових громадах складає 15-16 тисяч осіб, у тих, які були створені минулого року – 8 тисяч осіб.

«БВ»: Якими будуть наступні кроки? Які громади планують об’єднатися у перспективі?
Т.Х.: Сьогодні ведуться певні перемовини між Хотином і селами  навколо нього, ми теж туди виїжджаємо, спілкуємося з мешканцями. Є певні ідеї щодо утворення громади навколо селища Кельменці. Тобто зараз більшою мірою це переговори щодо створення громад навколо районних центрів. Окрім того, є позитивний висновок обласної державної адміністрації щодо об’єднання Магалянської та Острицької сільських рад. Це теж міжрайонне об’єднання, адже населені пункти належать до Новоселицького та Герцаївського районів. Однак, попередня практика, показала, що такі громади не були допущені до виборів. Тому ці сільські ради зайняли очікувану позицію, чекають коли Верховна рада законодавчо вирішить цю проблему.

«БВ»: Чи вдалося об’єднаним територіальним громадам, створеним минулого року, адаптуватися до нових умов діяльності і вирішити низку проблеми, які перед ними постали?
Т.Х.: Громади, які були об’єднані раніше, сьогодні не мають якихось великих проблем, окрім кадрових, їм не вистачає кваліфікованих працівників для роботи в органах місцевого самоврядування.
Більше питань буде стосуватися тих громад, які об’єдналися цього року. Вибори призначені на грудень і ще достеменно невідомо, чи будуть ці громади включені у прямі міжбюджетні відносини. Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України, мають бути внесені зміни в Перспективний план, тому що на прямі міжбюджетні відносини виходять тільки ті громади, які йому відповідають. Із семи громад у нас Перспективному плану відповідала тільки Новодністровська, яку не допустили до виборів. Причина невідповідності громад Перспективному плану полягає у відмові частини сільських рад у об’єднанні.  Тому це вимагає коригування на рівні області і на рівні Кабінету Міністрів України.

«БВ»: Яка ситуація із виборами старост?
Т.Х.: Цього року вибори старост відбулись у п’яти із десяти об’єднаних громадах області. Найбільше старост обрано у Рукшинській громаді: у селах Рашків, Гордівці та Чепоноси. У Великокучурівській громаді обрали старост у селах Тисівці та Снячів, у Глибоцькій – у селах Михайлівка та Червона Діброва, в Усть-Путильській обрано старосту села Мариничі, у Волоківській – села Валя Кузьмин.

«БВ»: Загалом як Ви оцінюєте результати, яких вдалося досягти?
Т.Х.: Можна сказати, що більшість із того, що ми запланували, нам вдалося зробити. Звичайно, є низка труднощів, є різне бачення того, якими мають бути громади, однак процес триває і будемо сподіватися, що вже невдовзі він покаже позитивні результати.