Цієї осені виповнюється 25 років Єврорегіону «Верхній Прут», який був утворений 22 вересня 2000 р. Його членами якого стали Чернівецька область України, Белцький і Єдинецький повіти Республіки Молдова, а також Ботошанський і Сучавський повіти Румунії. Восени 2003 р., після проведення у сусідній державі чергової адміністративно-територіальної реформи, замість зазначених двох молдовських повітів до Єврорегіону приєдналися шість новостворених районів і муніципій Белць. Також до його складу увійшла Івано-Франківська область України, а за кілька років – ще один район Республіки Молдова – Синджерейський.

Метою створення Єврорегіону «Верхній Прут» є розширення субрегіональних зв’язків та сприяння подальшому розвитку транскордонного співробітництва регіонів, окремих міст та інших населених пунктів. До співпраці залучені органи місцевого самоврядування та державного управління, окремі установи, підприємства, неурядові і громадські організацій, етнонаціональні спільноти та окремі громадяни.  

Співпраця має різноманітний характер і відбувається у сферах економіки, освіти, науки, культури і спорту, а також у розбудові нових механізмів міждержавного співробітництва та безпечного і сталого розвитку регіону в рамках інтеграції до сучасного загальноєвропейського процесу. Проєкт Єврорегіону «Верхній Прут» органічно вписується в систему сучасних європейських пріоритетів регіонального співробітництва, розбудови системи європейської безпеки та вдосконалення транскордонних фінансово-економічних, комунікаційних і природоохоронних відносин.

Структура Єврорегіону «Верхній Прут» побудована наступним чином: Рада Єврорегіону – Рада керівників адміністративно-територіальних одиниць-членів Єврорегіону; Виконавчий Голова Ради Єврорегіону; Секретаріат Ради Єврорегіону; чотири Робочі Комісії Єврорегіону з різних напрямків співпраці.

Єврорегіон «Верхній Прут», як і інші єврорегіони на західних кордонах України, має певні особливості.

- Першою особливістю є те, що процес його утворення був ініційований згори, тобто центральними органами влади.

- Другою особливістю є те, що єврорегіони несуть в собі не тільки риси територій, а й цілих регіонів, які співпрацюють. Тобто єврорегіони включають загалом прикордонні регіони, в яких представлені етнічні спільноти, що мають за лінією кордону основну частину свого етносу чи «історичну Батьківщину», де вони є титульною нацією.

- Третьою особливістю і, водночас, відмінністю, є те, що в Євросоюзі єврорегіони створюються на території 10-15 кілометрів у глибину кожної з держав, що співпрацюють, у нашому ж випадку глибина єврорегіонів набагато більша.

- Четверта особливість: якщо у державах Євросоюзу головна мета єврорегіонів полягала виключно в економічному зростанні територій, цілі діяльності Єврорегіону «Верхній Прут» більш багатогранні. Вони охоплюють і економічні, і екологічні, і національно-культурні, і соціально-психологічні, і фінансові сфери.

- П’ятою особливістю Єврорегіону є залучення до його робочих органів лише посадовців за практичної відсутності представництва інститутів громадянського суспільства.

- Ще однією принциповою відмінністю Єврорегіону «Верхній Прут» є відкритість для спільного партнерства його членів з регіональними структурами інших країн Європи, зокрема Федеральною австрійською землею Карінтія і німецьким округом Швабія землі Баварія для повноцінної реалізації повномасштабних можливостей співпраці.

Одразу після створення Єврорегіону сторони намагалися покращити умови співпраці. За рішенням Ради Єврорегіону та за підтримки регіональних органів місцевого самоврядування з 1 липня 2001 р. були скасовані місцеві збори і платежі при перетині державного кордону для місцевих жителів і юридичних осіб, зареєстрованих на території Єврорегіону. Були визначені загальні пріоритети і механізми їх реалізації, а також списки потенційних пріоритетних проєктів.

З метою популяризації транскордонної економічної співпраці було ініційовано створення Асоціації торговельно-промислових палат Єврорегіону. Особливість полягає в тому, що створення цієї асоціації відбулося до офіційного конституювання Єврорегіону «Верхній Прут». Крім того, Чернівецькою торговельно-промисловою палатою було ініційовано збір інформації з подальшим виданням каталогу товаровиробників Єврорегіону. За ініціативою Палати щорічно, шляхом ротації, проводилися трьохсторонні українсько-румунсько-молдовські бізнес-форуми. Успішно проводилися міжнародні виставки «Вироблено в Єврорегіоні «Верхній Прут». Традиційним стало проведення Днів Єврорегіону у всіх адміністративно-територіальних одиницях його ареалу, під час яких особлива увага приділялася економічній співпраці прикордонних підприємців.

Особливе місце в діяльності Єврорегіону було відведене захисту прав етнонаціональних та конфесійних спільнот, збереженню їх культурної та духовної спадщини по різні боки кордону. Також серед пріоритетів були питання екологічної безпеки, захисту довкілля, поводження з водними ресурсами та сталого розвитку. З цією метою було проведено низку міжнародних конференцій, круглих столів, зустрічей.

Проте з часом активність Єврорегіону значно зменшилася, істотних змін в економічному співробітництві, які б збільшували надходження в державний і місцеві бюджети, не відбулося. З різних причин потенціал транскордонної співпраці трьох країн не використовувався на повну силу.

Пов’язано це, на наш погляд, із досить слабким включенням до діяльності Єврорегіону широкої громадськості та медіа, великими масштабами Єврорегіону та великою кількістю територіальних акторів (особливо після чергової адміністративно-територіальної реформи в Республіці Молдова, внаслідок якої значно збільшилась кількість членів Єврорегіону, та приєднання до нього Івано-Франківської області).

Реалізація програм транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства

За період діяльності Єврорегіону відбулися певні зміни і на державному рівні країн, чиї адміністративно-територіальні одиниці є членами Єврорегіону «Верхній Прут». Так, Румунія стала членом ЄС та НАТО, що об’єктивно сприяло спрямуванню внутрішнього соціально-економічного розвитку в напрямку до європейських норм та стандартів, коригування зовнішньої політики, появі нових можливостей для формування сприятливої політики добросусідства. Вступ Румунії до ЄС став своєрідним викликом для членів Єврорегіону з України та Республіки Молдова, які не були готові до швидкого впровадження європейських норм та стандартів у взаєминах партнерів. Водночас досвід євроінтеграції Румунії став корисним і для України, і для Республіки Молдова.

Починаючи з 2007 р. відзначаємо зростання темпу транскордонної співпраці на рівні проєктної діяльності і, як наслідок, – відносно швидкий темп коригування та європеїзації менталітету акторів, які докладають зусиль до міжрегіонального співробітництва. У цьому процесі надзвичайно важливу роль у транскордонному співробітництві адміністративно-територіальних одиниць України, Республіки Молдова та Румунії відіграли програми сусідства та прикордонного співробітництва в рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства (ЄІСП).

Слід зазначити, що програми сусідства Європейського Союзу значною мірою вплинули на пожвавлення транскордонного українсько-молдовсько-румунського співробітництва, на ефективну співпрацю місцевих та регіональних властей, громад, інститутів громадянського суспільства по різні боки кордону. Хоча при реалізації проєктів за європейськими програмами сусідства та партнерства часто не згадувався Єврорегіон «Верхній Прут», проте чимало з них виросло з ідей, які народжувалися при розробці пріоритетів діяльності Єврорегіону. Формування та подальша діяльність Єврорегіону сприяла подоланню негативних стереотипів взаємного сприйняття та заклала основи співпраці, взаєморозуміння та взаємодопомоги між органами влади та інститутами громадянського суспільства по різні боки кордону.

Участь інститутів громадянського суспільства у транскордонній співпраці

В успішній реалізації транскордонних ініціатив та проєктів на території Єврорегіону «Верхній Прут» значну роль відіграли представники громадянського суспільства. На жаль, органи влади не одразу визнають ініціативу неурядових організацій брати участь у єврорегіональному русі. Це, у свою чергу, негативно впливає на віру представників громадських організацій в свої сили і на їх бажання займатися транскордонною співпрацею.

Незважаючи на усі спроби, представники інститутів громадянського суспільства так і не потрапили до складу робочих органів Єврорегіону «Верхній Прут», хоча про їх потенціал співробітництва можна судити з кількості успішно реалізованих транскордонних проектів.

Виклики ефективній роботі єврорегіону

Єврорегіони є одним із найбільш вдалих прикладів інституціоналізованого транскордонного співробітництва на європейському континенті. Єврорегіони слугують ефективним знаряддям передачі «ноу-хау» у сфері управління, зокрема в контексті розширення ЄС та існування різних швидкостей інтеграції країн Центральної Європи та України.

Попри усі переваги єврорегіонів, конкретні транскордонні заходи та успіхи двосторонніх та тристоронніх проєктів, які були реалізовані на території єврорегіонів, на шляху успішного співробітництва є й значні перепони. На наш погляд, найсуттєвішими є наступні:

1. Недостатньо чіткою є нормативно-правова база для здійснення загального фінансування транскордонних проєктів (кредитування, концентрація місцевих, регіональних і державних бюджетних асигнувань і засобів приватних і міжнародних структур) і забезпечення відповідних гарантій.
2. Значна географічна площа єврорегіонів та велика кількість членів єврорегіонів не сприяють знаходженню оптимальних управлінських рішень, які б приймалися регіональними та місцевими органами влади для розв’язання проблем, що і є основною місією діяльності подібних структур у Європі.
3. У структурах Єврорегіону «Верхній Прут» недостатньо представлені та задіяні ділові кола. Робочі органи Єврорегіону представлені здебільшого державними службовцями, що мало сприяє вирішенню проблем представників бізнесу та інших зацікавлених сторін.
4. Регіональні та місцеві органи влади недостатньо залучають і, водночас, надають недостатню підтримку транскордонному співробітництву на рівні інститутів громадянського суспільства, особливо у випадках, коли останні реалізують проєкти, які вписуються в стратегії розвитку територій.
5. Практично відсутньою є ефективна співпраця з просторового розвитку прикордоння та розбудови інфраструктури, що є традиційно основним завданням подібних структур у країнах Європейського Союзу.
6. Водночас правовий та організаційний потенціал єврорегіонів не використовується повністю, зазвичай через те, що ні єврорегіони, ні їх інституції не мають статусу юридичної особи, що унеможливлює безпосереднє залучення ними проєктів, інвестицій тощо.

22 вересня 2020 р., за ініціативи Чернівецького регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій та за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні, Республіці Молдова та Румунії, відбувся міжнародний круглий стіл «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут», присвячений 20-річчю його утворення. Висловлені учасниками круглого столу пропозиції були узагальнені та упорядковані його організаторами.  

19 вересня 2025 року, у місті Сірет (Румунія) відбувся ювілейний круглий стіл «25 років транскордонного співробітництва на території Єврорегіону «Верхній Прут»: досвід, особливості, виклики і шляхи посилення співпраці", організований Сучавським регіональним бюро з транскордонного співробітництва у партнерстві з Благодійним фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» та мерією міста Сірет.

На круглому столі посадовці, представники інститутів громадянського суспільства та експерти ділилися своїм баченням минулого, сьогодення та майбутнього тристоронньої співпраці між Україною, Румунією та Республікою Молдова, аналізували проблеми та окреслювали нове стратегічне бачення та шляхи інтенсифікації транскордонного співробітництва.