У Чернівцях відбулася презентація оновлених майстерень Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки та Професійно-технічного училища № 8. Реконструкція здійснена в межах проєкту «EU4Skills: Модернізація інфраструктури системи професійно-технічної освіти в Україні», що фінансується за кошти Європейського союзу через німецький державний  банк розвитку KfW. Від імені Німецького державного банку розвитку KfW Проєкт реалізує Український Фонд соціальних інвестицій.

Подію відвідав заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку Дмитро Завгородній. За його словами, Чернівці стали яскравим прикладом того, як має виглядати сучасний професійний освітній простір. Він підкреслив, що оновлені майстерні мають бути орієнтиром для всієї системи профосвіти, адже саме такі простори створюють мотиваційне середовище для учнів і забезпечують сучасні умови навчання.

Новий закон про професійну освіту — фундамент масштабних змін

Спілкуючись із журналістами, Дмитро Завгородній розповів про ключові напрямки й цілі реформи професійно-технічної освіти, що нині реалізується в Україні.

У вересні цього року Президент України підписав новий Закон «Про професійну освіту», який запускає комплексну модернізацію системи професійно-технічної освіти на найближчі роки. Серед структурних змін — оновлення змісту навчання та створення наглядових рад. Наглядові ради складатимуться із представників місцевої влади чи організацій, яким будуть делеговані ці повноваження, а також роботодавців. Саме роботодавці отримають реальний вплив на зміст освіти: перегляд програм, формування професійних стандартів, упровадження нових кваліфікацій та практикоорієнтованих модулів тощо. Тобто реформа передбачає, що бізнес перестає бути «стороннім спостерігачем» і перетворюється на повноцінного партнера закладу.

Один із важливих акцентів реформи — розвиток дуальної освіти: створення умов, за яких студенти вчитимуться не лише в майстернях, а й безпосередньо на підприємствах. Ефективність такого підходу Дмитро Завгородній проілюстрував прикладом Швейцарії, де заклад, співставний за розміром із чернівецькими училищами, навчає близько 3000 студентів, адже більшість навчання відбувається на реальних виробництвах. Запровадити податкові пільги для підприємств, які беруть студентів на стажування, планується вже у 2027 році. Але першим кроком стане оновлення програм та створення наглядових рад у 2026 році.

Фінансова автономія та нова модель управління закладами

Із 2027 року всі заклади професійної освіти поступово реорганізують у комунальні підприємства. За словами заступника міністра, це означає:

• можливість укладати індивідуальні контракти з працівниками;
• гнучку систему оплати праці, що враховує специфіку професій;
• прозоре планування фінансів і можливість залучати додаткові джерела доходів;
• нові механізми призначення директора та визначення його показників ефективності.

Наглядова рада фактично стане «роботодавцем» директора, що створить нову культуру управління закладами і підвищить їхню відповідальність перед студентами, бізнесом і громадою.

Профілізація та оптимізація мережі закладів професійно-технічної освіти

Реформа передбачає поступову профілізацію закладів: у кожному місті має залишитися один сильний центр за напрямом, але добре обладнаний і модернізований. За словами Дмитра Завгороднього, цей підхід дасть змогу створити якісні навчальні хаби: автотехнічні, кулінарні, машинобудівні, швейні тощо. Такі центри отримають сучасні лабораторії, інноваційне обладнання, можливість проводити реальні виробничі процеси та навчання на сучасній техніці. Чернівецький приклад демонструє підхід, який держава прагне масштабувати на всю країну: ремонт не лише майстерень, а й будівель, оновлення фасадів, термомодернізацію, облаштування навколишнього простору.

Освіта для дорослих, ВПО та ветеранів

Важливою частиною реформи є переорієнтація системи професійно-технічної освіти на роботу з дорослими. В Україні збільшується кількість людей, які потребують перекваліфікації, зокрема внутрішньо переміщені особи та ветерани. Заклади мають стати центрами другої освіти, де можна швидко опанувати нову професію, отримати практичні навички, щоб знайти роботу або відкрити власну справу. Скорочені програми, динамічні курси, можливість навчання у форматі «вечірніх» або «інтенсивних» модулів — усе це має з’явитися в системі вже у найближчі роки.

Скільки коштів потрібно на модернізацію та як обирають заклади

Повне переобладнання всіх закладів, як зауважив Дмитро Завгородній, не є необхідним, однак близько 300 закладів по всій країні мають значний освітній потенціал та потребують модернізації в першу чергу. Фінансування здійснюється на конкурсній основі. Заклади готують великі проєктні заявки, які оцінюють за 17 критеріями, серед яких пріоритетність професії, участь бізнесу, розмір закладу, рівень працевлаштування випускників, співфінансування з боку області чи громади тощо. При цьому пріоритет надається тим напрямам, які відповідають державній політиці підтримки переробної промисловості та стратегії «Зроблено в Україні». Держава відходить від ідеї миттєвого оновлення всієї системи. Натомість запроваджується довгострокова модель: щороку планується виділяти кошти на оновлення близько 100 майстерень і лабораторій. За 10 років це дозволить повністю модернізувати мережу та підтримувати в сучасному стані.

Заступник міністра освіти підсумував, що реформа професійно-технічної освіти має на меті формування повноцінної, конкурентної та гнучкої системи, здатної забезпечити країну фахівцями, яких гостро потребує економіка. Сучасні майстерні, тісна співпраця з бізнесом, оновлені програми та можливості для дорослих створюють реальний інструмент подолання дефіциту кадрів і зниження рівня безробіття. Реформа прагне повернути престиж робітничим професіям, роблячи їх зрозумілими, перспективними і привабливими для молоді.