Інтерв’ю з Валентином Пабатом, заступником начальника Чернівецької ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації (CDTO)

Якою нормативно-правовою базою регулюється процес цифровізації в Україні?

Головним регулятором та драйвером цифрової трансформації та цифровізації в України є Міністерство цифрової трансформації – Мінцифри. Основним автором нормативно-правових актів, відповідно, є також Мінцифри. Варто зазначити, що на оновленому порталі «Дія.Цифрова громада» розміщено посилання на всю нормативну базу: стратегії, закони, постанови тощо https://hromada.gov.ua/database/legislation

Як Ви оцінюєте стан цифровізації в Чернівецькій області на сьогодні? Які пріоритетні проєкти/програми зараз реалізуються?

Стан цифровізації області можна оцінити як стабільно прогресивний. Ми не лише підтримуємо загальнонаціональні ініціативи, але й активно впроваджуємо власні регіональні рішення. Серед пріоритетів — впровадження електронного документообігу, розвиток ЦНАПів, впровадження сервісів електронної демократії, ведемо роботу щодо сталості мобільного зв’язку, а також популяризуємо серед буковинців цифрові освітні курси на «Дія.Освіта».

Цифровізація на рівні громад: хто на місцях відповідає за цей напрям?

Ключовими фігурами є цифрові лідери, які призначаються в громадах. Їхня роль — бути комунікаційним містком між громадою, областю та Мінцифри.
Важливо, що сьогодні громади все активніше включаються в цей процес — є багато ініціатив знизу, і це дуже мотивує. На кінець 2024 року в області було призначено 18 цифрових лідерів, а на кінець квітня 2025 року вже 38 громад визначились із драйверами цифрової трансформації.

Які ключові досягнення області у сфері цифрових трансформацій?

Чернівецька область є лідером в публікації відкритих даних на порталі data.gov.ua. Покриття інтернетом області є найкращим в Україні. 100% закладів середньої освіти, лікарень, закладів соціального захисту мають доступ до широкосмугового інтернету. Мешканці області активно долучаються до «Дія.Освіта», а держслужбовці обов’язково проходять курси з кібербезпеки. В кожній тергромаді активно працює ЦНАП, а також адмінпослуги надаються на 109 віддалених робочих місцях.

Як забезпечується доступ до цифрових послуг для мешканців сільських територій?

По-перше, через інфраструктуру — розширення покриття інтернетом (у тому числі за програмою Мінцифри).
По-друге, через навчання — цифрова освіта, мобільні хаби, підтримка старост у селах.
По-третє, через доступні сервіси — ми працюємо над тим, щоб мешканці могли отримати максимум послуг без виїзду до центру громади, зокрема через мобільні ЦНАПи або віддалені робочі місця.

Але перевага діджиталізації – доступ до послуг і сервісів онлайн. Цифровізація – це зручність, швидкість, комфорт, прозорість, автоматизація та відсутність корупції.

Які труднощі найчастіше виникають під час впровадження цифрових технологій?

Основні виклики — це брак кадрів та інституційна неспроможність громад. недостатній рівень цифрової грамотності серед частини населення, обмежене фінансування для забезпечення гідної оплати праці. Втім, ми бачимо, що з кожним роком зростає мотивація — і в органів місцевого самоврядування, і у громадян.

Якими навиками цифрової грамотності, на Вашу думку, мають сьогодні володіти державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування?

У сучасних умовах цифрова грамотність — це вже не бонус, а обов’язкова компетенція. Кожен службовець має володіти базовими навичками роботи з е-сервісами, обробкою даних, кібергігієною. Крім того, важливо вміти комунікувати в цифровому середовищі — через офіційні е-платформи, соцмережі, месенджери. Цифровий лідер — це не тільки той, хто розуміє технології, а й той, хто вміє донести їхню користь людям.

 Фото зі сторінки Валентина Пабата у Facebook