Юрій КОРОЛЮК, доктор наук з державного управління, професор Чернівецького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету, експерт CO«UMDS»

Передісторія. Штучний інтелект (ШІ) бере свій початок із середини XX століття, коли вчені вперше задумалися над створенням машин, здатних імітувати людське мислення. У 1956 році на конференції в Дартмутському коледжі термін «штучний інтелект» увійшов у науковий обіг, започаткувавши активні дослідження в цій галузі. Перші алгоритми були простими й базувалися на логічних правилах, але з часом ШІ еволюціонував завдяки розвитку машинного навчання, нейромереж і великих обчислювальних потужностей. У XXI столітті нейронні мережі та глибоке навчання спричинили прориви в розпізнаванні мовлення, зображень і генеративних моделях, що зробило ШІ невід’ємною частиною сучасного життя.

Ідея. Ідея моделі ШІ проста. Уявіть скриньку де є один канал входу інформації і один – виходу. Перед використанням скриньку «навчають». Просто подають і на вхід, і на вихід навчальну інформацію. Наприклад розробка перекладача передбачає подачу на вхід слова чи фрази на одній мові і на вихід його переклад іншою мовою. Далі скринька самостійно генерує всередині себе моделі, які при подальшому використанні перетворюють вхідну інформацію на вихідну. Генерація моделі – це досить примітивний процес послідовного перебору комп’ютером числових коефіцієнтів. Перебір триває до тих пір, допоки сигнал на вході буде відповідати поданому навчальному сигналу на вихід. Зважаючи, що потужність комп’ютерів в середині і наприкінці минулого століття була недостатньою для такого перебору варіантів моделей, технологія ШІ не могла бути реалізованою на побутовому рівні.

Процес розв’язку задач моделями ШІ відмінний від використання методів математичного моделювання. Серед найбільш принципових відмінностей є той факт, що моделі ШІ будуть давати вихідні дані (відповіді на питання) навіть у випадку, коли задача не має розв’язку. Інша відмінність – потреба коректного «навчання» моделі ШІ. Недостатність навчальних даних чи їх надлишок призводить до генерування ШІ неправильних відповідей.

Спроби використання в публічному управлінні. Одні з перших офіційних спроб використання можливостей ШІ в публічному управління датуються 2010-2012 рр. колективом авторів Національної академії державного управління при Президентові України [1-3]. Дослідники використали готову програму для роботи з ШІ з умовно безкоштовною ліцензією, де самостійно сконструювали нейромережу, здатну до «навчання». Для самого навчання моделей ШІ використовувались дані Державної служби статистики Західного регіону. Незважаючи на спрощеність версії програми, вдалось досягти того, що модель ШІ «вивчила» дані Статистичних щорічників за період 5 років. Подальше використання моделі ШІ дозволило отримати дані, придатні для вирішення проблем регіонального управління. До прикладу:

- в яких межах можна сподіватися на зростання показників соціально-економічного розвитку внаслідок реалізації регіональних стратегій;

- який вклад саме місцевої влади у регіональний розвиток, а не макротенденцій;

- які соціально-економічні показники можуть бути точками росту регіональних економік;

- адекватний прогноз наслідків упровадження управлінських рішень на різних рівнях управління регіоном тощо.

Подальші дослідження в даному напрямку, які провадились в рамках науково-дослідної роботи Чернівецького торговельно-економічного інституту ДТЕУ, дозволили відкрити явище гомеостазу регіональних соціально-економічних систем [4].

На жаль, використання моделей ШІ не отримало широкого поширення в діяльності органів публічного управління, і ситуація залишається такою і наразі. Об’єктивними причинами є потреба інтерпретації результатів роботи моделей ШІ у вигляді, прийнятному для розуміння і використання особами, які приймають рішення. Суб’єктивним причинами є бюрократизація і статичність адміністративного апарату.

Ера гіперекспансії ШІ. Однак за 2023-2025 роки відбувся суттєвий прорив можливостей побутового використання моделей ШІ, які набули форм гіперекспансії. Наприклад, станом на 1 березня 2025 року поширення отримали такі види ШІ:

- Генеративний ШІ – створює текст (ChatGPT), зображення (DALL·E), музику та відео.

- Комп’ютерний зір – використовується в розпізнаванні облич, медичних діагнозах, автопілотах.

- Обробка мови (NLP) – чат-боти, перекладачі, голосові помічники (Siri, Google Assistant).

- Рекомендаційні системи – YouTube, Netflix, Amazon підбирають контент відповідно до вподобань.

- Автоматизація та роботи – автономні машини, промислові роботи, дрони.

- Фінанси та безпека – ШІ виявляє шахрайство, аналізує ринки, забезпечує кібербезпеку

та ін.

Причинами такої гіперекспансії є доступність уже готових, навчених (сформованих) моделей ШІ широким верствам населення у форматі низької плати чи навіть на умовах безкоштовного використання. В порівнянні з програмами ШІ 2010-х років, сьогодні користувачу не потрібно розробляти власні нейромережі, вибирати прийнятні технології навчання їх моделей, самостійно готувати навчальні набори даних, імпортувати їх в програму тощо. Іншими словами, вся «кухня» роботи ШІ є «поза кадром», а користувач взаємодіє із програмою у вигляді текстового чи аудіодіалогу.

Іншою причиною є факт чутливого розуміння моделями ШІ запитів користувачів. На відміну від традиційних пошукових систем інформації в мережі Інтернет, користувачу не потрібно чітко формулювати запит на інформацію. ШІ розуміє пропущені символи, сленг, нечіткість фраз тощо. Також на відміну від пошукових систем Інтернету, де користувач отримає тільки жорстко незмінну і наявну інформацію з того чи іншого сайту, моделі ШІ можуть легко генерувати унікальні рішення.

Трансформація цінностей публічного управління. Перейдемо до практики. В якості експерименту оберемо умовно безкоштовну модель ШІ GPT-4-turbo [5].

Розглянемо роль споживача послуг публічного управління. Змоделюємо проблему з побутовими відходами в громаді Х. Попросимо ШІ сформувати звернення до відповідальних органів для її вирішення: «Будь ласка, напиши текст звернення до відповідальних органів влади (згідно з чинним законодавством України) для вирішення проблеми із побутовими відходами на вул. Університетській в місті Х». Результат роботи моделі отриманий протягом 1 с:

«[Ваше ім’я] [Ваша адреса] [Ваш номер телефону] [Ваш email]

[Дата]

Х міська рада [Адреса ради]

Копія: Департамент житлово-комунального господарства Х міської ради

ЗВЕРНЕННЯ

Шановні [посада, ім’я та прізвище посадової особи]!

Від імені мешканців вул. Університетської в місті Х звертаюся до вас із проханням вжити невідкладних заходів щодо вирішення проблеми з накопиченням побутових відходів у нашому районі.

Протягом останніх [вказати період] на вказаній вулиці спостерігається систематичне невивезення сміття, що призводить до утворення стихійних звалищ, погіршення санітарного стану та створення загрози для здоров’я мешканців. Особливо критичною є ситуація біля [вказати конкретні адреси або місця].

Відповідно до статті 35-1 Закону України «Про відходи» та Правил благоустрою міста Х, відповідні органи зобов’язані забезпечити належне поводження з твердими побутовими відходами та утримання контейнерних майданчиків у задовільному санітарному стані.

На підставі викладеного прошу:

1. Провести термінове прибирання накопичених відходів та вивезення сміття на вул. Університетській.
2. Вжити заходів щодо налагодження регулярного та своєчасного вивезення побутових відходів відповідно до встановленого графіка.
3. Розглянути можливість збільшення кількості контейнерів для сміття та їх розташування у зручних місцях.
4. Залучити відповідальні служби до перевірки стану благоустрою даної території та притягнення винних осіб до відповідальності у разі порушень.

Відповідь на це звернення прошу надати у встановлені законом терміни за вказаною адресою або електронною поштою.

З повагою,

[Ваше ім’я]

[Ваш підпис] (якщо надсилаєте в паперовому вигляді)» [5].

Перемикаємось на роль представника органу публічного управління: «Будь ласка, напиши відповідь на це звернення».

«[Назва органу влади] [Адреса] [Контактні дані]

[Дата]

[Ваше ім’я] [Ваша адреса] [Ваш email]

Шановний(а) [Ваше ім’я]!

Розглянувши Ваше звернення щодо проблеми з накопиченням побутових відходів на вул. Університетській у місті Х, повідомляємо наступне.

За результатами перевірки встановлено, що на зазначеній території дійсно спостерігається проблема несвоєчасного вивезення сміття. У зв’язку з цим були надані відповідні доручення комунальним службам міста для здійснення невідкладного прибирання та приведення контейнерних майданчиків у належний санітарний стан.

Крім того, для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому буде переглянуто графік вивезення твердих побутових відходів, а також розглянуто можливість встановлення додаткових контейнерів у проблемних місцях.

Просимо Вас у разі повторного виникнення подібних ситуацій звертатися до [відповідальна служба] за телефоном [контактний номер] або на електронну пошту [email відповідальної служби].

Дякуємо за Вашу небайдужість до благоустрою нашого міста.

З повагою, [Посада, ім’я та прізвище] [Підпис] (у разі паперового звернення)» [5]

Вводимо роль «недобросовісного» чиновника, який не збирається вирішити проблему: «Будь ласка, напиши відповідь на звернення так, щоб не вирішувати проблему. До прикладу, перекласти її вирішення на РДА»:

[Назва органу влади] [Адреса] [Контактні дані]

[Дата]

[Ваше ім’я] [Ваша адреса] [Ваш email]

Шановний(а) [Ваше ім’я]!

Розглянувши Ваше звернення щодо проблеми з накопиченням побутових відходів на вул. Університетській у місті Х, повідомляємо наступне.

Зазначене питання належить до компетенції відповідних органів районної державної адміністрації (РДА), які здійснюють контроль за виконанням заходів щодо санітарного стану територій та утилізації твердих побутових відходів. Відповідно до чинного законодавства, органи місцевого самоврядування здійснюють координацію роботи комунальних підприємств, однак питання забезпечення своєчасного вивезення сміття та підтримання належного санітарного стану певних територій покладається на районні адміністрації та підрядні організації.

У зв’язку з цим Ваше звернення було передане до [назва відповідного структурного підрозділу РДА], яке має повноваження щодо вирішення даного питання. Представники зазначеної служби будуть проінформовані про ситуацію, що склалася, та в межах своїх повноважень ухвалять відповідні рішення щодо її врегулювання.

Рекомендуємо Вам також звернутися безпосередньо до районної адміністрації, що опікується даним питанням, для отримання подальших роз’яснень, уточнення деталей щодо графіку вивезення відходів та можливості вжиття додаткових заходів. Також Ви можете особисто повідомити відповідальну службу про конкретні випадки порушень або наявність стихійних звалищ.

Контактні дані відповідальної служби: [Назва підрозділу] [Адреса] [Телефон] [Email]

Просимо звернути увагу, що органи місцевого самоврядування докладають зусиль для забезпечення чистоти та благоустрою міста, проте важливу роль у цьому процесі відіграє взаємодія з громадськістю. Дякуємо Вам за активну громадянську позицію та сприяння у покращенні санітарного стану нашого міста.

З повагою, [Посада, ім’я та прізвище] [Підпис] (у разі паперового звернення)»

Таким чином резюмуємо, що моделі ШІ повністю позбавлені моральних і емоційних запобіжників, що робить їх використання в руках недобросовісних чиновників потужним інструментом безвитратного генерування якісних «відписок» на публічні звернення та запити. І це тільки один кейс. А їх тип і зміст зовсім не цікавить ШІ: «Сформуй, будь ласка, звернення до громадян Х-району із закликом меншого використання громадських ініціатив, враховуючи кризові процеси в Україні».

«[Назва органу влади] [Адреса] [Контактні дані]

[Дата]

ЗВЕРНЕННЯ ДО ГРОМАДЯН Х-РАЙОНУ

Шановні мешканці Х-району!

У зв’язку з непростими кризовими процесами, що відбуваються в Україні, органи місцевого самоврядування та державної влади докладають максимальних зусиль для забезпечення стабільності та функціонування критично важливих інфраструктурних об’єктів. Разом з тим, у цей складний період необхідно раціонально використовувати ресурси та обмежити залучення громадських ініціатив до вирішення питань, які належать до компетенції державних установ.

Ми цінуємо вашу активну громадянську позицію та ініціативність, однак закликаємо виважено підходити до питання самостійної організації заходів, що потребують фінансових та матеріальних ресурсів. Замість цього рекомендуємо спрямовувати свої зусилля на конструктивну співпрацю з відповідальними органами, які мають необхідні повноваження та можливості для ефективного вирішення питань житлово-комунального господарства, екології, благоустрою та інших важливих сфер.

Звертаємо вашу увагу, що ініціативи, які не узгоджені з відповідними державними органами, можуть призводити до дублювання зусиль, неефективного використання ресурсів та навіть юридичних колізій. У разі виникнення потреби у вирішенні певних питань, просимо звертатися до профільних структурних підрозділів, які готові надати необхідні консультації та підтримку.

Дякуємо за розуміння, відповідальність та прагнення до розвитку громади. Лише спільними зусиллями ми зможемо забезпечити стабільність та порядок у нашому регіоні.

З повагою, [Посада, ім’я та прізвище] [Підпис] (у разі паперового звернення)»

І ще кейс. «Напиши, будь ласка, текст в стилі посту на фейсбук про незадовільну роботи міського голови міста Х у вирішенні питань звернення мешканців щодо проблем із твердими побутовими відходами»:

«‼️ Бездіяльність міського голови – сміттєва катастрофа у місті Х ‼️

Друзі, скільки ще ми будемо терпіти безвідповідальність міської влади? 📢

Місяцями мешканці міста Х звертаються до міського голови та комунальних служб із проханнями вирішити проблему твердих побутових відходів. Переповнені контейнери, стихійні звалища у дворах, нестерпний сморід – ось реальність, у якій ми живемо. Але, схоже, влада цього просто не помічає або не хоче помічати! 🤷‍♂️

Чому на численні звернення людей – тиша? Чому в інших містах питання вивозу сміття вирішуються, а у нас це вічна проблема? Може, керівництву міста час вийти з кабінетів і пройтися дворами? 🤔

Ми заслуговуємо на чисте та комфортне місто! 🏡 Досить ігнорувати мешканців! Вимагаємо негайних дій та конкретних рішень від міської влади!

👉 Друзі, давайте разом піднімемо це питання! Діліться цією публікацією, пишіть свої історії в коментарях, звертаймося до відповідальних органів! Разом – сила! 💪

#МістоХ #СміттєваПроблема #БездіяльністьВлади #ЧистеМісто» [5].

Віддамо належне об’єктивності. Дані кейси відображають здатність ШІ генерувати загальні відповіді на запити. Але… Якщо ми задамо більш детальні кейси щодо реальних громад і реальних посадових осіб? Тоді ШІ скористається пошуком доступної інформації, дуже ефективно і сповна скористається наявними даними з джерел ЗМІ, постів соцмереж, офіційних сайтів, інформації персональних вебсторінок тощо. Більше того: моделі ШІ здатні неперервно навчатися. Тобто чим більше запитів такого типу буде сформовано, тим якіснішими і складнішими будуть генеровані відповіді. І це в режимі надзвичайно простого текстового чи аудіодіалогу, і у нашому випадку – обраної в якості експерименту однієї з найпростіших комерційних моделей сервісу ChatGPT.

Деталізація проблеми. У кейсах ми використали найпростішу модель ШІ. В найближчий час навіть такі моделі будуть вдосконалюватися.

Безумовно, в руках громадсько свідомих і порядних людей моделі ШІ забезпечать зменшення технічної рутини і швидше вирішення проблем. Однак…:

Перша загроза: втрата людського контролю над управлінськими рішеннями.

Використання ШІ в адміністративних процесах може призвести до ситуації, коли чиновники більше покладаються на автоматизовані алгоритми, ніж на власний аналіз і прийняття рішень. Це створює ризик бездумного слідування рекомендаціям ШІ без урахування специфіки конкретної проблеми чи людського фактора. 

Наприклад, у сфері ЖКГ ШІ може пропонувати стандартні алгоритми вирішення проблем зі сміттям, не враховуючи реальні умови в конкретному місті: логістику, погодні умови, особливості інфраструктури. В результаті прийматимуться неефективні або навіть шкідливі рішення, а відповідальність розмиватиметься, адже «так сказав ШІ». 

Друга загроза: автоматизація бюрократії та безвідповідальність.

Якщо чиновники масово використовуватимуть ШІ для створення відповідей на звернення громадян, це може призвести до формалізації процесу без реальних дій. Генеровані нейромережею відписки виглядають переконливо і юридично правильно, проте їхня цінність для вирішення проблем – мінімальна. 

ШІ дозволяє створювати грамотні відповіді, які звучать як турбота про проблему, але фактично не містять конкретних зобов’язань. Наприклад, замість реального вжиття заходів щодо вивезення сміття, посадовці можуть просто відправляти шаблонні відповіді, де відповідальність перекладається на інші органи або громадян. 

Третя загроза: маніпуляція громадською думкою.

ШІ також можна використовувати для створення інформаційних кампаній, які відволікають увагу громадян від реальних проблем. Наприклад, влада може генерувати масові пости в соцмережах, які дискредитують активістів або нав’язують думку, що проблема не така серйозна, як здається. 

Якщо місто Х потерпає від невивезеного сміття, але в інформаційному просторі з’являться сотні публікацій про те, що «ситуація під контролем», «влада працює» або «громадяни самі винні», суспільний тиск на чиновників послабиться, а проблема залишиться невирішеною. 

Розвиток ШІ відкриває величезні можливості, але й несе серйозні загрози для публічного управління. Без належного контролю та етичних обмежень технології можуть бути використані не для покращення життя громадян, а для спрощення роботи чиновників та уникнення відповідальності.

Безпека. Проблема безпеки даних державного управління при використанні зовнішніх засобів ШІ.

Використання ШІ у державному управлінні відкриває значні можливості для автоматизації процесів, аналізу великих обсягів даних та покращення взаємодії з громадянами. Проте це також створює серйозні загрози для безпеки даних, особливо коли використовуються зовнішні сервіси, такі як комерційні моделі ШІ (наприклад, ChatGPT, Google Gemini, Microsoft Copilot тощо). 

Основні загрози для безпеки державних даних:

1. Витік конфіденційної інформації.

Державні установи працюють із великим обсягом чутливих даних – від персональних відомостей громадян до стратегічних документів. Використання ШІ-сервісів, які обробляють дані на зовнішніх серверах, створює ризик несанкціонованого доступу до цієї інформації. 

Наприклад, якщо працівники вводять службову інформацію у відкритий чат-бот або генеративну модель, такі дані можуть потрапити у глобальні бази навчання ШІ або навіть стати доступними третім сторонам. 

2. Зовнішній контроль над обробкою даних.

Зовнішні постачальники ШІ часто використовують сервери, розташовані за межами країни. Це означає, що держава фактично втрачає контроль над обробкою своїх даних, що може стати загрозою національній безпеці. 

Наприклад, якщо державна установа користується ШІ-сервісом, який розміщує дані в іншій юрисдикції, ці дані можуть підпадати під законодавство іншої країни, що потенційно дозволяє спецслужбам або приватним компаніям отримати доступ до них. 

3. Можливість кібератак та зловживань.

Зовнішні ШІ-сервіси є потенційними мішенями для хакерських атак. У разі злому бази даних постачальника зловмисники можуть отримати доступ до конфіденційної інформації державних органів, що загрожує безпеці громадян та національним інтересам.

Особливо небезпечно, якщо ШІ використовується для обробки даних у сферах оборони, економіки, охорони здоров’я чи правосуддя. Кібератака може призвести до викрадення, підробки або знищення критично важливої інформації. 

4. Маніпуляція результатами аналізу.

Алгоритми ШІ можуть бути спотворені або навмисно модифіковані постачальниками послуг. Це створює ризик отримання хибних або маніпулятивних результатів аналізу, що може вплинути на прийняття державних рішень.

Наприклад, якщо штучний інтелект використовується для прогнозування економічних тенденцій або аналізу криміногенних ситуацій, недобросовісні постачальники можуть впливати на його алгоритми, сприяючи певним політичним чи бізнес-інтересам. 

5. Відсутність прозорості та контролю над алгоритмами.

Багато комерційних моделей ШІ є «чорними скриньками» – їхні алгоритми не розкриваються для користувачів. Це означає, що державні органи не можуть повністю зрозуміти, як саме ШІ ухвалює рішення, що унеможливлює аудит його роботи.

Якщо державні установи почнуть приймати управлінські рішення, ґрунтуючись на таких алгоритмах, це може спричинити юридичні та етичні проблеми, адже відповідальність за наслідки буде розмитою.

Як можна мінімізувати ризики?

1. Використання локальних моделей ШІ.

Державні установи мають створювати та використовувати власні моделі штучного інтелекту, які працюють на захищених серверах у межах країни. 

2. Розробка законодавчих норм.

Необхідно на законодавчому рівні регулювати використання ШІ в державному секторі, включаючи заборону на обробку чутливих даних у зовнішніх комерційних системах без належних гарантій безпеки. 

3. Обов’язковий аудит та сертифікація ШІ-систем.

Перед впровадженням будь-яких ШІ-рішень у державне управління необхідно проводити їхню незалежну перевірку на предмет безпеки, надійності та відповідності етичним стандартам.

4. Навчання державних службовців.

Працівники держустанов повинні отримати знання про ризики використання ШІ, щоб уникати витоку інформації та ненавмисного введення конфіденційних даних у небезпечні системи. Дані заходи можна провадити, наприклад, в рамках програм підвищення кваліфікації Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації [6].

Попри всі переваги ШІ, його неконтрольоване використання у публічному управлінні може призвести до серйозних загроз для безпеки даних, національної безпеки та довіри громадян до державних інституцій. Ключовий виклик – створити ефективний баланс між впровадженням інновацій та забезпеченням інформаційної безпеки. Держави, які зможуть побудувати власні, захищені ШІ-рішення, отримають стратегічну перевагу та мінімізують ризики зовнішнього втручання.

Прогнози і роздуми. Моделі ШІ на сьогодні перебувають у фазі навчання і подальшого використання як досить ефективні системи підтримки прийняття рішень обома частинами системи публічного управління: посадовими особами і громадянами. Однак, якщо не врахувати вищенаведені застереження, в досить близькій перспективі ми матимемо справу із появою нового актора в суб’єкт-об’єктній взаємодії публічного управління.

Широке використання моделей ШІ в публічному управлінні сприятиме їх навчанню до тих пір, поки вони самостійно чи керовано перейдуть з фази систем підтримки прийняття рішень у фазу активного гравця. Маючи доступ до мережі Інтернет, здатність обробляти аудіо- і відеоінформацію, моделі ШІ з власної ініціативи зможуть безбар’єрно писати дописи в соцмережах, формувати запити, критикувати дії посадових осіб та багато іншого. Всі ці дії ШІ будуть опиратися виключно на сформовані у процесі вирішення місцевих проблем і запитів громадян моделі. В рамках останніх ШІ буде вважати за правильне самостійно виявляти, до прикладу, комунальні чи інші проблеми і з упередженням ініціювати їх вирішення. Це в оптимістичному сценарії прогнозу.

В песимістичному, без деталей – важко уявити шкоду, завдану опублікуванням фейкових фото-, аудіо- чи відеоконтентів як стосовно посадових осіб, так і фейкової генерації громадської активності. Вже сьогодні ШІ може продукувати такого типу інформацію і, зважаючи на показану вище відсутність морально-етичних запобіжників, легко її поширювати коли, до прикладу, ШІ зрозуміє, що це дієвий (але, звісно, неетичний і навіть злочинний) шлях вирішення якоїсь комунальної чи іншої проблеми. Ускладнює проблему той факт, що ШІ не є суб’єктом кримінальної відповідальності, оскільки він не має правосуб’єктності та свідомості.

Усвідомлюємо, що такі прогнози і роздуми здаються надто малореальними в короткостроковій перспективі. Але пригадаймо реалізовані в останніх поколіннях відомого бренду електромобілів моделі ШІ, яким дозволяється в критичних ситуаціях (які вони ж самі і оцінюють) «відбирати» керування авто у водія-людини…

Джерела:

1. Королюк Ю. Інтелектуальний аналіз управлінського впливу місцевої влади на соціально-економічний стан регіону (на прикладі Чернівецької області) // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2009. – №. 4. – С. 138-147.

2. Оболенський О. Ю., Королюк Ю. Г. Модель регіональної соціально-економічної системи як інструмент аналізу та управління регіональним розвитком // Економіка та держава. – 2010. – №. 1. – С. 90-94.

3. Королюк Ю. Г. Прикладний системний аналіз внутрішніх механізмів функціонування регіональної соціально-економічної системи (на прикладі Чернівецької та Івано-Франківської областей) // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №. 1.

4. Koroliuk Y. Measurement of Regional Resilience: ANN Modeling of the Carpathian Area’s Homeostasis Effect // International Journal of Computer Information Systems and Industrial Management Applications. – 2019. – Т. 11. – С. 11-11.

5. ChatGPT - URL: https://chatgpt.com/

6. Чернівецький регіональний центр підвищення кваліфікації URL: http://cppk.cv.ua/

P.S.

При подачі даного допису до редакції «Буковинського вісника державної служби та місцевого самоврядування» надійшло повідомлення про заяву Пета Макфаддена службі BBC про те, що Великобританія скоротить кількість державних службовців і використовуватиме штучний інтелект для підвищення ефективності уряду: «Не можна витрачати час на завдання, де цифровий або штучний інтелект може виконувати це краще, швидше та з такою ж високою якістю» (https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-03-09/uk-will-slash-civil-service-jobs-and-use-ai-to-boost-efficiency)…