Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

27 вересня 2016
Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області

Тетяна Скутар,
к. геогр. н., асистент кафедри соціальної географії  та
рекреаційного природокористування
Чернівецького національного університету ім.Юрія Федьковича

 

Одним із найбільш перспективних напрямків розвитку туристичної діяльності є пізнавальний туризм. Багата та різноманітна історико-культурна спадщина є основою формування системи різнопланових туристичних маршрутів з метою забезпечення всебічного ознайомлення туристів з окремими сторонами матеріальної та духовної культури територіальних громад.


Історико-культурні туристичні ресурси – це сукупність об’єктів матеріальної і нематеріальної культури, що історично зафіксовані на певній території, відображають її неповторність і є мотивом для здійснення подорожі.
Чернівецька область володіє багатою історико-культурною спадщиною. Складна та багатогранна історія краю обумовила формування самобутньої багатонаціональної буковинської культури. Різноманітність та неповторність історико-культурного надбання області відображається в численних пам’ятках історії та культури, самобутніх культурних традиціях, народних промислах та ремеслах.


У Чернівецькій області на державний облік взято понад 2080 історико-культурних пам’яток у т. ч. 241 об’єкт (або 11,6 %) – загальнодержавного значення. У кількісному відношенні переважають пам’ятки археології та пам’ятки архітектури і містобудування.
Археологічні пам’ятки є безцінним джерелом для вивчення давньої історії краю. Багатство та різноманіття археологічних об’єктів на території області створює сприятливі передумови для розвитку популярного в світі археологічного туризму. У багатьох країнах світу пам’ятки первісності сьогодні активно залучаються до туристичної сфери. Практика свідчить, що доходи від ліцензійного збору за проведення археологічних досліджень можуть значно перевищувати збір від дозволів на мисливство і рибальство [6].


У Чернівецькій області археологічні знахідки виявлені у понад півтори тисячі місцях. Найстаріші з них датуються добою палеоліту. Найбільш цінні об’єкти включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (777 об’єктів, у. ч. ч. 14 національного значення). Серед них, зокрема, численні неолітичні стоянки, поселення міді та бронзи, ранньозалізного віку і східних слов’ян, поховання (курганні, підплитові, в кам’яних кромлехах, кам’яних саркофагах, язичницькі та християнські), знаряддя праці, різні види зброї, посуд, прикраси, предмети мистецтва (зокрема, литі та різьблені з коштовного та напівкоштовного каменю ікони) тощо [8].


Цікавими туристичними об’єктами є залишки білокам’яного храму ХІІ ст., зруйнованого турками наприкінці ХVІІ ст., у с. Василів (Заставнівський район), феодальних замків ХІІ-ХІІІ ст. в с. Чорнівка (Новоселицький район) та с. Молодія (Глибоцький район), городище ХІІ-ХІІІ ст. у Ленківцях, руїни князівської фортеці ХІ-ХІІ ст. у с. Горішні Шерівці (Заставнівський район), залишки ремісничої склоробної майстерні пізньоримського часу (ІІІ-ІV ст.) в с. Комарів (Кельменецький район) [8]. Неабияку увагу туристів привертає і наскельний живопис неолітичного часу у відомій Баламутівській печері (Заставнівський район). В околицях сіл Чагор Глибоцького та Остриця Герцаївського районів виявлене стародавнє поселення Кодин, вік якого перевищує 1,5 тис. років.


Одними з найбільш цінних у туристичному відношенні є пам’ятки архітектури. Визначні пам’ятки архітектури Чернівецької області, створені буковинськими, австрійськими та румунськими майстрами, є основою розвитку екскурсійного туризму, який має давню історію. Як свідчать джерела, у 20-30-х рр. ХХ ст. діяли екскурсійні маршрути до лісу Гореча (півгодини їзди фіакром з центру міста), де можна було оглянути православний чоловічий монастир XVIІІ ст., до с. Хрещатик, щоб побачити знаменитий скельно-печерний православний чоловічий монастир, туристичний маршрут з відвідуванням Хотинської фортеці та ін. маршрути історико-пізнавального характеру [3].


В області взято на державний облік 765 пам’яток, з яких понад 200 (майже 30 %) – загальнодержавного значення. Відомо також понад 300 нововиявлених пам’яток, що пропонуються для взяття під охорону держави. Найціннішими є середньовічна фортеця у м. Хотині, на базі якої створено поки що єдиний в області державний історико-архітектурний заповідник (одне з семи чудес України), муровані та дерев’яні храми „хатнього" типу (найдавніший – Миколаївська церква у Чернівцях, 1604 р.), окремі будівлі та їх комплекси, зокрема комплекс резиденції митрополитів Буковини і Далмації (1864-1882), що внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


Сьогодні найбільший інтерес у туристів викликає обласний центр, де сконцентровані найбільш цікаві об’єкти екскурсійного огляду. Тут наявні будівлі найрізноманітніших архітектурних напрямів і стилів (класицизм, неоренесанс, необароко, віденська сецесія тощо). Державний реєстр нараховує 500 об’єктів (65 % архітектурних пам’яток області), з яких 138 – національного значення. Більшість пам’яток  – це ансамблі вулиць центральної частини міста  – О. Кобилянської, І. Франка, Головної, Університетської, пл. Театральної та Центральної. У Чернівцях, зокрема, функціонують такі екскурсійні маршрути: „Чернівці архітектурні”, „Перлини культових споруд”, „Церкви та храми Чернівців” та ін.


Місто Чернівці та ще десять населених пунктів області увійшли до Списку історичних поселень державної категорії охорони. Серед них –  м. Вижниця (XV ст.), м. Герца (1437 р.), смт. Глибока (1438 р.), смт. Кельменці (1559 р.), м. Кіцмань (1413 р.) смт. Лужани (1453 р.), м. Новоселиця (1456 рік), смт. Путила (1501 р.), м. Сторожинець (1448 р.), м. Хотин (XIII ст.).
Невід’ємною частиною історико-культурної спадщини є пам’ятки історії, що репрезентують славне історичне минуле краю. До них належать будинки, споруди, пов’язані з важливими історичними подіями, історичні пам’ятники, пам’ятні місця, пов’язані з боротьбою народу проти завойовників тощо. На території області розташовано 356 пам’яток історії у т.ч. 1 – загальнодержавного значення (без урахування об’єктів, пов’язаних з життєвим циклом видатних людей).


Важливу роль у формуванні туристичної привабливості Чернівецької області відіграють біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси. Біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси (БРТР) – це специфічна складова рекреаційно-туристичних ресурсів, яка об’єднує культурно-історичні та інші об’єкти, пов’язані з певним життєвим циклом (епізодом) тієї чи іншої видатної особи (народження, діяльність, перебування, смерть, поховання) [2].


В області є велика кількість музеїв та меморіальних місць, пов’язаних з життям і творчістю видатних діячів науки і культури Буковини та Європи, що належать до різних національних культур, зокрема української, російської, румунської, єврейської, німецької та ін. З буковинським краєм пов’язані славні імена Юрія Федьковича, Ольги Кобилянської, Сидора Воробкевича, Михайла та Володимира Івасюків, Івана Миколайчука, Назарія Яремчука, Августи Кохановської, Міхая Емінеску, Пауля Целана, Ґеорґа Дроздовського, Йозефа Главки та багатьох інших видатних людей. Тут бували М. Грушевський, Леся Українка, М. Коцюбинський, І. Франко, В. Стефаник, М. Лисенко, С. Крушельницька, Ф. Ліст, Е. Карузо та ін. Загалом нараховується 195 об’єктів, що відносяться до БРТР, у т.ч. 4 – національного значення. Серед них 24 меморіальні музеї, з яких 6 – державні [9].
БРТР стимулювали створення у м. Чернівцях Міжнародного поетичного фестивалю „Meridian Czernowitz”, що сприяє туристичній промоції міста і залученню значної кількості вітчизняних та іноземних туристів.


У Чернівецькій області є чимало пам’ятників класикам української та інших національних культур, що підсилюють історико-інформаційне навантаження екскурсійних програм. Всього на державний облік взято 43 об’єкти монументального мистецтва місцевого значення.
Важливою складовою туристичного потенціалу регіону є музейна спадщина. Музеї є скарбницями пам’яток матеріальної і духовної культури, історії народу, вони зберігають пам’ять про минуле і водночас відображають сьогодення національної культури. Тому як об’єкти пізнавального інтересу музеї є невід’ємною складовою екскурсійних маршрутів.


Історія музейної справи в Чернівецькій області сягає 1863 р., коли з ініціативи любителів старовини були сформовані перші колекції Буковинського крайового музею [4]. Як свідчать джерела, у ХІХ – на початку ХХ ст. на теренах Буковинського краю діяло лише кілька музеїв. Чернівецькі екскурсійні фірми пропонували окремий туристичний маршрут, що передбачав ознайомлення з експонатами Національного військового музею, Краєзнавчого музею, Музею Буковинської митрополії, Промислового та Природничого музеїв, Музею українського народознавства та Нумізматичного кабінету. Проте їх відвідування не набуло масового характеру. Лише у другій половині ХХ ст. музейні установи стають справжніми науково-освітніми та туристичними об’єктами [3], [7]. У другій половині ХХ ст. музейна мережа краю значно розширюється. У 1970 р. в області вже діяло близько 120 музейних установ.


Сьогодні у Чернівецькій області функціонує 8 державних музеїв (у т. ч. 4 філії  Чернівецького обласного краєзнавчого музею), 2 – муніципальні, 1 – приватний та 149 закладів – на громадських засадах. Крім того, у складі Чернівецького обласного краєзнавчого музею функціонують 3 відділи  –  Чернівецький музей буковинської діаспори, Кіцманський і Хотинський районні історичні музеї. За профілем переважають історичні, меморіальні, етнографічні та історико-етнографічні, краєзнавчі музеї.


Вагомою складовою туристичного потенціалу Чернівецької області є етнокультурна спадщина краю. Її багатство й автентичність проявляється в неповторних витворах народної архітектури, самобутніх культурних традиціях, звичаях та обрядах, своєрідному фольклорі, різноманітних народних промислах та ремеслах.
Традиційні народні форми дозвілля, звичаї, обряди, повір’я фокусуються у народних святах, що викликають неабиякий інтерес у туристів. Етнокультурні особливості, пов’язані зі збереженими традиціями відзначення релігійних (Святвечора, Різдва, св. Василія, Водохреща) та обрядових (виходу на полонину) свят, які вже, власне, перетворились на театралізовані дійства з характерними елементами пісенної (колядками, щедрівками) й обрядової культури, створюють можливості для розвитку етнографічного туризму в краї. Найколоритніші свята сьогодні перетворюються на цікаві фестивалі-ярмарки, під час яких господарі демонструють свої набутки й майстерність, пригощають традиційними буковинськими чи бессарабськими стравами. Найбільш популярними є фестивалі „Периберія” (м. Вашківці), „Полонинська ватра” (смт. Путила, смт. Красноїльськ), „Від Різдва Христового до Йордана”, „Маланка-фест”, „Буковинські зустрічі”, „Обнова-фест” (м. Чернівці) та ін.


У Чернівецькій області збереглись і підтримуються самобутні народні художні промисли та ремесла: килимарство, ткацтво, художня вишивка, гончарство, різьбярство, лозоплетіння, художня обробка металу тощо. Наш край здавна відомий своїми народними умільцями. Центрами народних промислів є м. Вижниця, с. Виженка, смт. Путила, с.Підзахаричі, с. Коболчин та ін. [1]. Крім того, вироби прикладного мистецтва демонструються на численних фестивалях та ярмарках м. Чернівців, зокрема на щорічних Різдвяному та Петрівському ярмарках.
Таким чином, багата культурна спадщина області формує передумови для розвитку екскурсійного, фестивального, етнографічного та ін. видів та форм культурно-пізнавального туризму.

 

Список використаних джерел:


1. Барвиста Буковина. Горизонти цільового туризму / [Бузинський М.Д., Никирса М.Д., Коржик В.П., Бучко Ж.І.]. – Чернівці: Прут, 2009. – 152 с.
2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: [Монографія] / О.О. Бейдик. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2001. – 395 с.
3. Боднарюк Б. Туристичні маршрути Буковини та Чернівців у 20-х–30-х рр. ХХ ст. / Б. Боднарюк , І. Сандуляк // Буковинський журнал – 2008. – №3. – С. 156-166.
4. Гаврищук Є. Діяльність меморіальних музеїв Буковини / Є. Гаврищук // Буковинський журнал. – 2006. – №1. – С. 214-220.
5. Костащук В.І. Мета відвідування як прояв мотивації розвитку міжнародного туризму (на прикладі Чернівецької області) / В.І. Костащук // Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VII міжнародної конференції. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2013. – С.229-233.
6. Нємець Л. Культурна спадщина Луганської області / Л. Нємець, Н. Моштакова // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіон. зб. наук. праць. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. – Вип. 7 (2). – С. 144-152.
7. Сандуляк І. Музейні установи північної частини Буковини як туристичні об’єкти 50-80 рр. ХХ ст. / І. Сандуляк // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: зб. наук. праць. – Чернівці: Золоті литаври, 2006. – Т. 2 (22). – С. 228-237.
8. Сандуляк І. Старожитності Північної Буковини як туристичні об’єкти / І. Сандуляк // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: зб. наук. праць. – Чернівці: Прут, 2009. – Т. 1 (27). – С.102-110.
9. Скутар Т.Д. Біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси Чернівецької області / Т.Д. Скутар // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців [„Регіон2014: суспільно-географічні аспекти”], (Харків, 3-4 квітня 2014 р.) / [Гол. ред. колегії Л.М. Нємець].  Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2014.  С.243-245.

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців
Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook