Джерела стійкості нашої держави в умовах сучасних  загроз – дуже важлива і непроста тема. Позитивним є те, що система публічного управління загалом й місцевого самоврядування зокрема спромоглися підтвердити два важливих аспекти свої життєдіяльності. Перший: вона пройшла випробування повномасштабного вторгнення і засвідчила свою спроможність вистояти в екстремальних, надзвичайно складних і безпрецедентних умовах. 

Вже не викликає сумнівів необхідність інтегрувати транспортні[1], енергетичні[2] та цифрові[3] системи України у відповідні мережі ЄС (TEN-T, TEN-E і TEN-e) та з безпековими засобами НАТО[4]. В умовах війни і провокованого нею наростання глобальної продовольчої, економічної, енергетичної, екологічної  та безпекової кризи ці пріоритети є ключовими для перемоги, відновлення і європейської та євроатлантичної інтеграції України. 

Ідея європейської єдності має  багатовікову історію, однак успішний інтеграційний процес реально розпочинається після Другої світової війни, після Перемоги над нацизмом і фашизмом. Європейці усвідомлюють свою безпосередню причетність до розв’язання двох світових воєн і те, що саме Європа стала вогнищем цих руйнівних світових процесів. 

Дев’ять років війни проти російського агресора. Рік активного спротиву повномасштабному військовому вторгненню з боку Росії. Цей час став знаковим для кожного з нас. І кожному доводиться проходити свій шлях до усвідомлення того, чому попри всі злочини проти людяності Росія залишається не покараною світовим співтовариством.

Реформа децентралізації в Україні розпочалась із приходом нових політичних груп у Парламент на хвилі Революції Гідності в 2014 р., відповідаючи суспільному запиту змін. Попередні кілька спроб децентралізації  1997, 2005 та 2008-2009 років[1] не зазнавали реального втілення, незважаючи на відсутність організованої опозиції проти децентралізації.