17 червня 2014 року було прийнято Закон України «Про співробітництво територіальних громад». Цей законодавчий акт мав на меті допомогти громадам налагодити між собою співпрацю перед можливим об’єднанням. Незважаючи на те, що на практиці вийшло навпаки – у 2015 році прийняли Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», і об’єднуватися  громади почали швидше, ніж співпрацювати, –  закон «Про співробітництво територіальних громад» лишається актуальним, адже він є дієвим механізмом для сільських, селищних та міських рад щодо забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей.

Співробітництво може здійснюватися у п’яти формах:
Перша – це делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів. Друга – це реалізація спільних проектів, зокрема  інфраструктурних ( наприклад , будівництво спільного водогону на два села тощо). Третя форма – це спільне фінансування чи утримання певного інфраструктурного об’єкта (підприємств, установ та організацій комунальної форми власності). Четвертою формою є утворення спільних комунальних підприємств, установ чи організацій. П’ятою – створення спільного органу управління. Спільний орган управління властивий більше радам  об’єднаних громад, у яких є потреба в кадрах на виконання власних та делегованих повноважень. Саме тому вони можуть створювати для двох-трьох громад спільні відділи – освіти, культури тощо. 

Для забезпечення виконання повноважень згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (зокрема, ст.26) та підвищення ефективності використання коштів місцевих бюджетів органи місцевого самоврядування можуть використати будь-яку форму співпраці пройшовши ряд етапів та уклавши відповідний договір про співробітництво.

Починається все з ініціативи, яку ініціатор співробітництва ( це може бути сільський, селищний, міський голова, депутати сільської, селищної, міської ради, члени територіальної громади у порядку місцевої ініціативи) подають на розгляд сільської, селищної, міської ради (після попередніх висновків її виконавчих органів щодо відповідності інтересам та потребам територіальної громади) пропозиції про ініціювання співробітництва. Наступний етап – переговорний: після прийняття на сесії сільської, селищної, міської ради рішення про надання згоди на організацію співробітництва, голова ради-ініціатора надсилає пропозицію про початок переговорів з питань організації співробітництва сільським, селищним, міським головам, що представляють відповідні територіальні громади (потенційних суб’єктів співробітництва). Відповідні сільський, селищний, міський голова, які отримали пропозицію співробітництва, за рішенням сільської, селищної, міської ради забезпечують протягом 60 днів із дати надходження пропозиції вивчення її виконавчими органами та проведення громадського обговорення. Після цього пропозиція подається на розгляд відповідної ради для прийняття рішення про надання згоди на організацію співробітництва чи відмову.

Якщо є згода на співпрацю, тоді створюється комісія з однакової кількості представників співробітництва для підготовки проекту договору про співробітництво, який готується протягом 60 днів. Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 15 днів проведення громадського обговорення підготовленого комісією проекту договору про співробітництво. За результатами обговорення сільські, селищні, міські голови вносять питання про схвалення цього проекту на розгляд відповідних рад протягом 30 днів з дати проведення громадського обговорення його проекту.

Далі договір про співробітництво укладається у письмовій формі сільськими, селищними, міськими головами. Один примірник договору про співробітництво передається для внесення до реєстру про співробітництво територіальних громад центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування. Договір про співробітництво набирає чинності через 10 днів з дати його укладення з урахуванням вимог бюджетного законодавства, якщо суб’єкти співробітництва не домовились про інші строки, про що зазначається у договорі.

Держава стимулює співробітництво, порядок якого визначається урядом України у разі, якщо: 1) посилюється спроможність суб’єктів співробітництва до забезпечення реалізації визначених законом повноважень; 2) до співробітництва залучені додаткові ресурси, у тому числі фінансові; 3)співробітництво здійснюється більш як трьома суб’єктами співробітництва; 4) забезпечується широка участь громадськості у здійсненні співробітництва.
Фінансування співробітництва здійснюється за рахунок коштів: 1)місцевих бюджетів суб’єктів співробітництва; 2) самооподаткування; 3)інших не заборонених законодавством джерел, зокрема, державного бюджету, міжнародної технічної та фінансової допомоги, кредитних ресурсів.  Фінансування заходів співробітництва розпочинається з наступного бюджетного періоду.

Працює також система моніторингу співробітництва, яку здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, шляхом отримання від суб’єктів співробітництва річних звітів про  здійснення співробітництва.
Процедура припинення дії договору має свою специфіку, зокрема співробітництво припиняється у разі закінчення строку дії договору про співробітництво, досягнення цілей співробітництва, невиконання суб’єктами співробітництва взятих на себе зобов’язань,  відмови від співробітництва тощо. Припинення співробітництва здійснюється за згодою його суб’єктів у порядку, встановленому законом, шляхом укладення відповідного договору сільськими, селищними, міськими головами після схвалення його проекту сільськими, селищними, міськими радами про припинення співробітництва.