На сучасному етапі, коли відбувається об’єднання територіальних громад, одним з актуальних питань є функціонування та розвиток бібліотечних закладів області в нових умовах. Про те, якою має бути сучасна бібліотека і про виклики, з якими доводиться зустрічатися у процесі реформ, розповідає заступник директора з питань наукової роботи Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.Івасюка Марія Довгань.

М.Д.: Безумовно, що бібліотека сьогодні не може стояти осторонь тих процесів, які відбуваються навколо, тому ми активно вивчаємо питання діяльності бібліотечних закладів в умовах децентралізації. Так, на базі Сторожинецької та Хотинської центральних районних бібліотек на цю тему відбулися круглі столи, під час яких працівники бібліотек спільно з представниками об’єднаних територіальних громад та районної влади розглядали питання щодо співпраці та забезпечення мешканців ОТГ якісними бібліотечними послугами.

Окрім того, обласна наукова бібліотека провела вебінар, в якому взяли участь наші колеги із десяти областей. Мова йшла про одне з найбільш болючих питань – нормативно-правове забезпечення діяльності закладів культури і бібліотек зокрема. Це питання потрібно вивчати, адже сьогодні, на жаль, немає ніяких роз’яснень щодо діяльності бібліотечних закладів в умовах реформи місцевого самоврядування. Все, чим можна керуватися – це Методичні рекомендації з організації мережі публічних бібліотек в об’єднаних територіальних громадах, видані Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого.

На базі обласної бібліотеки нещодавно відбувся круглий стіл «Перший рік роботи в умовах децентралізації», в рамках якого ми обговорювали з представниками бібліотек інших областей деталі правового регулювання бібліотечної справи, обмінювалися досвідом. Багато практичних порад дала експерт з правових питань Офісу реформ у Чернівецькому відділенні Асоціації міст України Ольга Чепель. Такі заходи, веб-конференції ми будемо проводити і надалі – на всеукраїнському рівні, адже бібліотекарі у громадах повинні знати, як працювати і як себе захистити.

«БВ»: Яким, на Ваш погляд, має бути формат роботи бібліотек в ОТГ, адже на сьогодні стоїть питання про їх відокремлення?
М.Д.: Це питання, звичайно, потрібно ретельно вивчати, однак зараз, як показала практика, поки громади не стали «на ноги», недоцільно виводити бібліотеки з добре налагодженої центральної бібліотечної системи. Поясню, чому. По-перше, це комплектація літературою. Обласна бібліотека отримує книги за державною програмою «Українська книга», які ми роздаємо на всі райони, а райони – на села. Нам допомагає з книгами обласна програма підтримки книговидання, також ми  співпрацюємо з видавництвами нашої області, з авторами. Бібліотекам, які не входять до ЦБС ми, на жаль, не можемо таким чином передавати книги, для цього потрібно укладати окрему угоду з територіальною громадою.

По-друге, ці бібліотеки фізично не можуть опрацьовувати літературу, оскільки за браком коштів на їх базах поки не створено публічних бібліотек, де мають бути спеціальні відділи обробки і комплектування, методичної роботи тощо. Через це страждає загальна робота, тому що книгу потрібно опрацювати, внести в електронний каталог (а ми працюємо в автоматизованій бібліотечно-інформаційній системі ІРБІС). Окрім того, є постанова  Кабінету Міністрів України, яка передбачає відмову від використання бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) та перехід бібліотек на універсальну десяткову класифікацію (УДК) як міжнародну систему. Це дуже велика робота, адже потрібно переводити всі фонди. Сільські бібліотеки без районних зробити цього не зможуть.

По-третє – звітність. Вже три роки поспіль бібліотеки всієї України працюють в системі ЕСМаР (Електронна система моніторингу базової мережі публічних бібліотек України), куди вносять всі необхідні для звітності дані: про фонди, матеріально-технічну базу, користувачів, заходи тощо. Працівники сільських бібліотек заповнюють перший рівень, надсилають дані районній бібліотеці, та, у свою чергу – обласній, яка вже формує остаточний звіт і відправляє його в Національну бібліотеку імені Ярослава Мудрого.

Перебуваючи в централізованій системі, бібліотеки також мають змогу користуватися єдиним фондом ЦБС. Якщо в сільській бібліотеці немає певної книги, її можна замовити в районній чи обласній.

Ще один важливий момент – це методичне забезпечення, підвищення фахового рівня бібліотечних працівників. Яку документацію потрібно готувати, які є стандарти бібліотечної роботи, нововведення – це все ми розповідаємо на семінарах, на тренінгах. Окрім того, організовуємо навчальні поїздки для обміну досвідом. Це все робиться для того, щоб бібліотеки могли сьогодні вийти на новий рівень, знайти свого читача.

Сьогодні маємо негативний приклад Великокучурівської об’єднаної територіальної громади. За минулий рік вони не закупили жодної книги, лише передплатили періодику. У громаду входить чотири села, у трьох з них бібліотекарів було переведено на півставки. Як результат – проблеми із плануванням, звітністю. Можливо, з часом громада зможе забезпечити бібліотеку, але сьогодні, як ми бачимо, ні.

Ми розуміємо, що потрібно зробити і дороги, і навчальні заклади, але забрати бібліотеки, забрати ту інформацію, яка потрібна населенню – не можна.  Не забуваймо, що в селах є багато людей похилого віку, до яких бібліотекар приходить і приносить книги, журнали. Якщо забрати в людей ще це, то вважайте, що село мертве. Сьогодні закрити, а завтра створювати хати-читальні?

Один із кращих досвідів діяльності бібліотеки в умовах ОТГ – це Сторожинецька центральна районна бібліотека, яка уклала угоду  про співробітництво територіальної громади зі Сторожинецькою міською радою. ОТГ перерахувала кошти міському відділу культури за послуги, які надає ЦРБ бібліотекам громади: комплектування, обробка літератури, надання методичної, практичної допомоги. Тому на сучасному етапі потрібно або залишити бібліотеки громад у централізованій бібліотечній системі  або  скласти відповідні угоди про співпрацю територіальних громад з центральними районними бібліотеками. Звичайно, певною мірою спрацьовує і людський фактор у бажанні відокремитися: «Тепер нікому не будемо підкорятися», але варто, все ж таки, пам’ятати про той обсяг роботи, який потрібно виконувати.

 «БВ»: Які вони – нові стандарти роботи?
М.Д.: Сьогодні ми говоримо про те, що бібліотеки мають бути центрами громади на селі, культурно-просвітніми та інформаційними центрами, місцем для спілкування і проведення дозвілля. Для цього ми проводимо моніторинг, вивчаємо, що потрібно громаді на сучасному етапі, які послуги повинна надавати сучасна бібліотека.  Протягом 2012-2013 рр, ми провели громадські обговорення «Бібліотека і громада: створюємо майбутнє», які пройшли на базі сільських бібліотек в усіх районах області. Ставилося питання,  якою бачить громада сучасну бібліотеку.

У 2016 році ми перші провели ярмарку бібліотечних послуг «Це цікаво місцевій громаді». Всі райони презентували послуги, які вони надають. Для прикладу, «Мобільна бібліотека» Сторожинецької ЦРБ: вони мають бібліобус, беруть літературу, є спеціальні стоянки, куди вони їдуть, обмінюють книги, видають читачам нову літературу. Минулий рік був оголошений роком англійської мови, тому багато бібліотек запровадили курси вивчення іноземної мови, залучають волонтерів, вчителів. На базах бібліотек області діє 374 клуби за інтересами.

Практично скрізь є доступ до інтернету, тому бібліотеки, особливо в селі, можуть допомагати з пошуком потрібної інформації. Зараз багато установ для зручності запровадили електронні послуги, скайп-консультування тощо, тому людям сьогодні не обов’язково їхати, наприклад, у відділення Пенсійного фонду чи управління соціального захисту, щоб отримати відповідь на своє запитання, а з’ясувати все в онлайн-режимі. Реєстрація на ЗНО, запис до лікаря, юридична консультація, доступ до нормативних документів і багато інших послуг – все це  можна отримати у сучасній бібліотеці. Власне, зазначу, що комп’ютеризація сільських бібліотек проходить сьогодні більш  жваво, влада розуміє, що заклади не можуть працювати в сьогоднішніх умовах без доступу до інтернету. 
 

Бібліотеки – це перші помічники для голів об’єднаних територіальних громад, вони можуть підказати, де знайти інформацію, допомогти в організації і проведенні заходів. Ми завжди наголошуємо нашим працівникам, що бібліотека не повинна стояти осторонь від громади, вона має активно працювати з населенням, знати його потреби, а крім того, повинна вміти себе захищати.
Завдяки програмі «Бібліоміст» у нас було проведено низку тренінгів на різні теми: адвокаційні кампанії, інтелектуальна власність, веб-технології, нові інформаційні послуги, менеджмент та маркетинг в бібліотеці. Все це потрібно, тому що інакше ми не можемо жити, нам треба рухатися в ногу з часом. Це вже зовсім інша бібліотека і вже не той бібліотекар, який просто забрав-видав читачеві книгу. 
 

Всі ці питання ми вивчаємо, раз у п’ять років здійснюємо експертно-діагностичне обстеження кожного району, де вивчаємо, як працюють бібліотеки, як у них поповнилися фонди, які нові заходи було проведено, які проекти впровадили в практику, як отримують  методичну допомогу, як здійснюється співпраця з владою та громадою. Цього року ми проводили його в Кіцманському районі. Надаємо рекомендації та пропозиції. Дуже часто проводимо соціологічне дослідження, у рік їх не менше п’яти:  одне обласне і близько чотирьох всеукраїнських, узагальнюємо досвід бібліотек області.

Багато працюємо над популяризацією книг, намагаємося привернути увагу людей до сучасної української літератури та читання. Цього року ми вже вдруге провели фестиваль «Букфест», в рамках якого відбулося чимало цікавих заходів: презентацій, виставок, зустрічей з письменниками. Проводимо різноманітні конкурси. Цьогоріч буде проводитись конкурс «Бібліотеки – перший крок до успіху», присвячений Всеукраїнському Дню бібліотек. Книгозбірні готують презентації свого досвіду роботи, показують, як працюють з громадою, які заходи проводять, працюють в проектах, програмах.

Нещодавно завершився краєзнавчо-інформаційний проект «Моє село – моя бібліотека». Сільські бібліотечні заклади кожного району презентували в обласній бібліотеці свій проект, на заході були присутні представники влади, навчальних та медичних закладів, активна громадськість. Бібліотека презентувала про своє село, його інфраструктуру, історію, особливості, звичаї і традиції, але головним у презентації було, яке місце займає бібліотека в громаді, як її підтримують. Цей проект тривав три  роки, цього року ми підведемо його підсумки.

Ще один цікавий проект, який ми почали втілювати цього року – «Буковина в бібліомаршрутах». Його ідея полягає в тому, щоб наші бібліотеки розробити такі екскурсійні маршрути для  своїх сіл, які б могли привабити туристів. Практично скрізь є цікаві місця: будинок, де хтось жив чи гостював з відомих особистостей, будівля, парк, сквер чи криниця, які мають якусь історію чи легенду тощо. Всі результати ми потім підсумуємо і видамо такий цікавий туристичний путівник.

Загалом намагаємося розширювати проектну діяльність. Маємо досвід роботи з міжнародними фондами, зокрема були учасниками проекту ЄС «Бібліотеки – відкриті ворота знань», працювали з програмою «Бібліоміст», завдяки якій в нашій області створено 55 інтернет-центрів. Щороку працюємо в Посольством США в Україні, завдяки їх грантовій підтримці у нас діє «Вікно в Америку», зараз ми виграли новий грант. 
 

Весь час навчаємо наші бібліотеки, як писати  проекти, як ведеться контроль над проектною діяльністю. Надаємо методичну допомогу, майстер-класи, тренінги, семінари, вебінари. Завжди інформуємо про оголошені конкурси. Тобто ми не чекаємо, щоб нам хтось щось дав, а намагаємося самі себе забезпечити, і практично все, що ми сьогодні маємо – це результат нашої праці.

«БВ»: Яким ще цікавим досвідом роботи можете поділитися?
М.Д.: Обласна бібліотека проводить дуже активну корпоративну діяльність, ми  співпрацюємо з науковими бібліотеками дванадцяти областей України, обмінюємося напрацюваннями.  В краєзнавчому характері працюємо з науковою бібліотекою університету: у нас є зведений електронний каталог «Буковина», який ми спільно наповнюємо. Наша обласна бібліотека багато працює з колекціями книг. З останніх – бібліотеки Петра Рихла, Олекси Романця, Миколи Фатова. Вони вже оброблені і в електронному варіанті виставлені на нашому сайті. Працюємо над електронною бібліотекою Буковини. В подальшому плануємо взяти участь у програмі Європейського Союзу, щоб придбати сканер для оцифрування літератури. Він вартує досить дорого, тому купити його за бюджетні кошти немає можливості.

На сайті бібліотеки працює також віртуальна служба. Читач може туди зайти, поставити питання, яка література є за тією чи іншою темою, і ми йому протягом дня надаємо відповідь.
Ведемо активну міжнародну діяльність: проводимо спільні заходи із бібліотеками Вільнюса, Сучави, Кишинева.

Тобто сьогодні бібліотека пішла набагато вперед. Ми навчилися працювати із сучасним читачем, вивчати його потреби. Ми відкриті для спілкування, для співпраці. Нашими партнерами є влада, освітні та медичні заклади, громадські організації. І це дає позитивний результат.

Розмову вела Лілія Халавка

Фото із сайту http://www.library.cv.ua/