Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

10 березня 2017
Об'єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи

Татарчук Тетяна Михайлівна - директор Чернівецького відокремленого підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування

 

Вже третій рік ми живемо в нових реаліях реформування системи управління на місцях; в Україні відбувається реформа децентралізації влади, формуються нові адміністративно-територіальні одиниці – об’єднані територіальні громади. Як живеться цим новим формам місцевого народовладдя, як відбувається їхній розвиток?


У 2014 році було ухвалено Концепцію реформи місцевого самоврядування, а в 2015 році в Україні було утворено перші 159 об’єднаних територіальних громад. В результаті перших виборів в них було обрано органи управління, та з січня 2016 року вони вийшли на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України.


 Не оминув цей процес і Чернівецьку область: у 2016 році на Буковині 10 об’єднаних громад почали працювати в нових для себе умовах: це Глибоцька, Сокирянська, Вашковецька, Великокучурівська, Клішковецька, Рукшинська, Недобоївська, Усть-Путильська, Мамалигівська, Волоківська об’єднані територіальні громади.


 На першому етапі бюджетної децентралізації, в умовах законодавчої невизначеності щодо розподілу повноважень між районними державними адміністраціями та ОТГ, певного вакууму в законодавчій сфері, яка регулює їхню діяльність, їм довелося долати кілька суттєвих викликів.
 Перша і, мабуть, найбільша проблема, з якою стикнулись громади – це відсутність кваліфікованих кадрів, які б забезпечували виконання нових функцій та повноважень громад. Адже, фактично отримавши повноваження міст обласного значення, громади мають управляти закладами освіти, охорони здоров’я первинного рівня, культури, питаннями благоустрою, соціального захисту, надання адміністративних послуг. Крім того, власними повноваженнями громад залишаються:
-  планування розвитку громади та формування бюджету;
- економічний розвиток, залучення інвестицій, розвиток підприємництва;
- управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво, прийняття будівель в експлуатацію;
- розвиток місцевої інфраструктури: утримання та будівництво доріг; водо-, тепло-, газопостачання;
- надання житлово-комунальних послуг (теплопостачання і водовідведення, управління відходами, утримання об’єктів комунальної власності);
- утримання вулиць і доріг;
- організація пасажирських перевезень на території громади;
- контроль виконання рішень ради та громадська безпека силами муніципальної варти;
- пожежна охорона.


Очевидно, що для виконання цього спектру повноважень неможливо швидко сформувати потужну команду висококваліфікованих кадрів; особливо це стосується сільських громад, які переважають в Чернівецькій області. Перевагою, яку надає реформа, є надане громаді право самостійно визначатися зі штатним розписом в раді відповідно до потреб.

 

 Можна стверджувати, що цей ключовий виклик наші громади подолали, утворивши виконавчі органи в радах диференційовано. Так, у Недобоївській громаді фактична кількість працівників складає 22 штатні одиниці, зокрема:
1.Сільський голова – 1 од.
2.Секретар сільської ради – 1 од.
3.Заступник сільського голови – 2.
4.Керуючий справами – 1 од.
5.Старости – 3 од.
6.Фінансовий відділ – 3 од.
7.Відділ бухгалтерського  обліку та фінансової звітності – 6 од.
8.Відділ правового забезпечення та організаційно-кадрової роботи – 5 од.
9. Центр надання адмін. Послуг – 5 од.
10.Сектор земельних відносин, благоустрою та комунальної власності – 2 од.
11.Відділ освіти, молоді та спорту – 4 од.
12.Інспектор з обліку та бронювання військовозобов’язаних – 1.


В Рукшинській громаді структура виконкому ради виглядає наступним чином:
Сільський голова –1 од.
- Заступник сільського голови –1 од.
- Секретар сільської ради –1 од.
- Керуючий справами виконавчого комітету  – 1 од.
- Старости – 4 од.
- Відділ організаційної, кадрової роботи та зв’язків з громадськістю – 1 од.
- Відділ документообігу та комп’ютерно-технічного забезпечення – 6 од.
- Юридичний відділ – 1 од.
- Відділ бухгалтерського обліку та звітності – 2 од.
- Фінансовий відділ – 3  од.
-  Реєстраційний відділ – 2 од.
Відділ з питань архітектури, містобудування, земельних ресурсів та інвестицій – 1 од.
- Відділ соціально-економічного розвитку, інвестицій, міжнародного співробітництва – 2 од.
Всього – 26 штатних одиниць.


У Сокирянській міській об’єднаній громаді загальна кількість працівників – 57. Фактична кількість – 46, вакантних посад – 11.
У найменшій Усть-Путильськй громаді штат складає  9 чоловік, утворено:
- сектор з питань архітектури, містобудування, земельних ресурсів та інвестицій;
- відділ бухгалтерського обліку і звітності;
- сектор  житлово-комунального господарства, праці,  соціального захисту населення, транспорту та благоустрою;
- фінансовий відділ.


Другим викликом став розподіл майна між установами і закладами районного рівня та тими, які перешли в ОТГ. Також певні помилки були допущені при реорганізації виконавчих органів рад населених пунктів, що увійшли до об'єднаної громади. Ці помилки також стали наслідком законодавчої неврегульованості технічних питань. Втім, вони були вчасно подолані і це стало цінним досвідом для наступників у об’єднанні.


 Така специфіка цієї реформи: принцип добровільності передбачає активізацію і роботу громади «знизу», і ця робота відбувається так швидко, що законодавець часто не встигає за громадами, які ставлять щоразу нові виклики.
 Ще одним викликом стало управління фінансовими ресурсами, які надали держава та міжнародні донорські організації об’єднаним громадам. У 2016 році за рахунок державної субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних громад в Чернівецькій області було виділено 45,5 мільйонів гривень. Оскільки субвенція розраховується за формульним принципом відповідно до площі території та кількості сільського населення, найбільшу суму в 2016 р. отримала Мамалигівська ОТГ – 8,7 млн. грн., найменшу – Глибоцька ОТГ – 1744 тис. грн.


Ці кошти були освоєні в проектах модернізації інфраструктури в ОТГ.  Це зокрема, такі проекти, як:
- ремонт доріг, мостів;
- ремонт дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів із заміною вікон та дверей на енергоефективні;
- ремонт фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторій загальної практики сімейної медицини;
- будівництво ДНЗ;
- закупівля комунальної спецтехніки (грейдери, бульдозери, асенізаторні машини тощо).

Державна підтримка громад через інфраструктурну субвенцію стала потужним поштовхом для мобілізації інших ресурсів на користь розвитку громад. Це і власні надходження ОТГ, і кошти міжнародної технічної допомоги від донорських організацій. Найбільш інноваційними в цьому плані виявились Глибоцька та Сокирянська ОТГ, хоча і інші мають позитивні приклади реалізації соціально важливих проектів.

 

Так, в Глибоцькій ОТГ за 1 рік управління в новому форматі відкрито Центр первинної медико-санітарної допомоги, громада однією з перших в Україні отримала на нього ліцензію в Міністерстві охорони здоров’я. Було закуплено медичний автомобіль для надання допомоги сімейним лікарем в населених пунктах громади.  Якісні адмінпослуги надає новостворений ЦНАП. Між селами громади курсує соціальний автобус, який безкоштовно довозить літніх людей, учнів та вчителів до Глибоцького ліцею. Запровадження цієї послуги дозволило уникнути можливої соціальної напруги при створенні опорної школи на базі ліцею – дійсно закладу нового типу, з сучасним обладнанням, учнями-переможцями численних олімпіад та конкурсів, власною Школою енергоефективності та небайдужим директором, який разом з колективом впровадив вже понад 25 освітніх проектів.
 Голова громади, старости, депутати постійно в пошуку нових форм управління інфраструктурою. Із останніх новацій – цікава послуга в районній бібліотеці: забезпечення цікавого кількагодинного дозвілля для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку за читанням книжок разом з бібліотекарями, поки батьки зайняті справами в центрі селища. Громада самостійно готує та реалізує проекти розвитку, нещодавно виграла конкурсний відбір проекту Австрійської агенції міжнародного розвитку та програми ПРООН «Сталий розвиток сільських територій Чернівецької та Одеської областей» на створення молочного кооперативу.

 

 

Глибоцька ОТГ

 

В Сокирянській громаді велику увагу приділяють питанням благоустрою, чистоті довкілля та покращенню освітньо-культурних послуг. Так, у 2016 р., вже після об’єднання, в Сокирянах здано в експлуатацію очисні споруди, придбано сміттєвоз та баки для роздільного збору сміття, прес для ПЕТ-пляшок, які далі відправляються на переробку. До послуг мешканців громади – оновлений сквер та дитячий майданчик, відремонтований дитячий садочок. А музей гончарства при Коболчинській школі – унікальний та знаний не лише в Україні, а і далеко поза її межами; тут зібрано предмети старожитності, зразки гончарного ремесла, виготовлені за різними методиками, якими в цьому селі здавна володіли всі родини. Незмінний директор музею з промовистим прізвищем Іван Гончар є Заслуженим майстром народної творчості України та художнім керівником першого в Україні хору Сокирянської об’єднаної громади – учасника та переможця багатьох конкурсів та фестивалів.  

 

Сокирянська ОТГ

 

Такі здобутки є в кожній громаді, кожна себе чітко ідентифікує, шукає точки економічного та культурного зростання, пропагує свою унікальність, мобілізує власні ресурси і сміливо мріє про майбутні проекти. Видається, що об’єднаним громадам пощастило на небайдужих людей, які дбають про розквіт і подальший розвиток. Чи випадково це? Мабуть, ні. Нові адміністративно-територіальні утворення гуртують навколо себе кращих, небайдужих, з креативним мисленням, досить швидко вирощують молоді кадри, підтримують їхнє інтелектуальне зростання. І ця діяльність повертається не лише у вигляді сучасних проектів соціально-економічного розвитку, а і об’єднанням інтересів людей, створенням громадянського суспільства. Нова модель управління вже показує свою ефективність – в громадах стає престижно працювати, там існує конкуренція за кадри та історії успіху. А де здорова конкуренція – там розвиток.


Результати роботи десяти ОТГ області стають прикладом для наслідування шести наступним громадам, утвореним у 2016 році – Сторожинецькій, Вижницькій, Вашківецькій, Красноїльській, Чудейській, Тереблеченській. На своєму шляху вони вже можуть спиратись на досвід «піонерів». Стають вони і стимулом для об’єднання і утворення нових громад практично в усіх районах області, і ці процеси значно активізувались в Кіцманському, Хотинському, Заставнівському, Новоселицькому районах. У процесі реформи місцевого самоврядування керівники нових громад проходять своєрідну школу виживання, і, з одного боку, в співпраці, з іншого – в конкурентній боротьбі стають лідерами нової формації та потужними гравцями на політичній мапі України. 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook