Сьогодні в області триває друга хвиля об’єднання громад. Про те, як відбувається цей процес, чим відрізняється ця хвиля від першої, а також про те, як живуть об’єднані раніше громади, розповідають експерти Офісу реформ Асоціації міст України в Чернівецькій області. Ольга Чепель, регіональний консультант з правових питань АМУ у Чернівецькій області – проект ПУЛЬС: Восьмого вересня Верховною Радою України розглядався так званий децентралізаційний пакет, зокрема до розгляду було включено наступні законопроекти: «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів до місцевих бюджетів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо добровільного приєднання територіальних громад», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов зміни меж районів у процесі добровільного об'єднання територіальних громад» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо статусу старости села, селища». За підсумками голосування ми маємо невеликий, але все ж таки результат. З початку 2016 року в адміністративний збір від отримання послуг за реєстрацію бізнесу та нерухомого майна не потрапляв у бюджет об’єднаних територіальних громад. У результаті цього неодноразово велися переговори про необхідність врегулювання цього питання, і нарешті 8 вересня 2016 року парламентарі все ж таки прийняли закон 4376-д, яким зарахували окремі адміністративні збори за надання послуг до місцевих бюджетів. Цей законопроект був найменш конфліктний з точки зору політики, алеразом з тим і найбільш необхідний, тому що це гроші, які заробили громади, а по факту вони перекидалися до районних бюджетів. Втрачався стимул наповнення на рівні ОТГ, тоді як децентралізація – це влада громади, а влада громади – це не просто право, це спроможність, можливість заробити самому собі кошти і, відповідно, розвиватись.
У першому читанні було прийнято законопроект, який стосується зміни меж районів тих населених пунктів, які об’єднуються з різних районів і міст обласного значення. Це ще одна причина, яка пригальмувала процес об’єднання, адже Центральна виборча комісія відмовляла у призначенні перших виборів тим громадам, які виходять за межі одного району або міст обласного значення. У нас ще немає офіційної відповіді від Центральної виборчої комісії по Чернівецькій області, але є практика інших областей, які отримали відмову від ЦВК. Чи правомірно вона це здійснювала –питання, звичайно, до суду, але для подолання цієї юридичної проблеми парламентарі у першому читанні прийняли законопроект, який заповнить цю прогалину в законодавстві, зокрема в частині зміни меж району.
Ще один документ стосується діяльності наших старост. Старости повинні не просто організувати роботу у своєму населеному пункті, але й виявляти проблеми та стимулювати громаду і раду об’єднаної територіальної громади до активних дій щодо розвитку. На сьогодні їх повноваження закріплені виключно статтею 14-1Закону «Про місцеве самоврядування» і положеннями про старост, які затверджені радою ОТГ. Це весь асортимент законодавчих і підзаконних актів, які на сьогодні стосуються інституту старост. Тому виникла нагальна потреба законодавчо урегулювати правовий статус старост і відповідний законопроект 4742-д було внесено до парламенту і 8 вересня він був прийнятий у першому читанні.
Нагальним є закон про доєднання, наявність цього законодавчого акта сприяла би збільшенню відсотка утворених об’єднання населених пунктів по всій Україні і в Чернівецькій області зокрема. Тобто ми б мали більший показник укрупнення населених пунктів, тому що ті населені пункти, які на сьогодні вже готові доєднатися, просто не мають юридичного механізму завершення цього процесу. Великий недолік, що парламентарі не прийняли цей законопроект, адже він дав би можливість зробити швидший крок у розвитку реформ місцевого самоврядування.
На жаль, було перенесено розгляд ще двох законопроектів. Їх не відхилили, не взяли за основу у першому читанні, а просто перенесли. Децентралізація , звичайно, – це влада громади, але без юридичного наповнення реформа йде повільнішим темпом, ніж би ми того хотіли. На перешкоді стоять і політичні аспекти, які не завжди можна подолати за один раз , і, зокрема, нерозуміння того, що ця реформа вже безповоротна.
|
|
Христина Марчук, начальник відділу з питань містобудівного кадастру та регіонального розвитку управління регіонального розвитку Чернівецької ОДА: Умовно етап об’єднання ми ділимо на три таких рівні: перший – це підготовка проектів рішень,їх схвалення органами місцевого самоврядування, подання нам на висновок. Другий рівень – це прийняття остаточного рішення про об’єднання, і третій – це звернення до Центральної виборчої комісії про призначення виборів. Минулого року у нашій області було створено десять об’єднаних територіальних громад: Вашковецьку (Сокирянського району), Великокучурівську, Волоківську, Глибоцьку, Клішковецьку, Мамалигівську, Недобоївську, Рукшинську, Сокирянську та Усть-Путильську. У цьому році процес продовжується,і на сьогодні позитивний висновок отримали вже сім об’єднаних громад, ще один пакет документів знаходиться на розгляді. Тобто загалом перший етап пройшло вісім громад. Звернення до ЦВК ми направили по чотирьох об’днаних громадах: Красноїльській, Чудейській, Новодністровській і Тереблечанській, і зараз очікуємо його рішення про призначення дати виборів.
Що стосується подальшого процесу об’єднання, то найбільш активно цей процес у нас активізувався у Вижницькому районі. Дві громади уже отримали позитивний висновок– це Вашковецька і Вижницька. Вижницька об’єднала навколо себе сім сільських рад, Вашківці – дві сільські ради. Це досить великі за кількістю і за площею громади, якімають потенціал для розвитку, і ми сподіваємося, що вони все-таки приймуть остаточне рішення про об’єднання.
|
|
Ольга Чепель, регіональний консультант з правових питань АМУ у Чернівецькій області – проект ПУЛЬС: Зазначу, що у червні 2016 року в Чернівецькій області розпочався Децентралізаційний марафон – широкомасштабна акція, яку ініціювала Асоціація міст України з метою активізувати та стимулювати процес об’єднання і формування спроможних громад.Акція охоплює всі регіони і триватиме до грудня 2016 року. В її рамках регіональні консультанти інформують місцеві громади про переваги децентралізації, роз’яснюють процеси та етапи об’єднання, консультують і допомагають готувати необхідні документи та проекти рішень. Асоціацією міст була поставлена досить висока планка – тисяча громад по Україні до кінця цього року. Хочу звернути увагу, що по Чернівецькій області консультантами АМУ заплановано 50 виїздів у різні населені пункти: як у ті, які можуть бути потенційними центрами, так і у ті, що планують доєднатися. У деякі населені пункти ми виїжджали навіть декілька разів. Такі виїзди дали свій результат: якщо на початковому етапі громади вагалися або сумнівалися в необхідності об’єднання, то після роз’яснення законодавства і реальних прикладів того, як працюють об’єднані громади, багатьох вдалося переконати.
Практика показала, що люди, всупереч великій недовірі до влади, все одно готові до змін. Прикладом може бути низка громад, які вирішили об’єднатися. Сьогодні децентралізаційний марафон знаходиться, можна сказати, на такому «екваторі». Проведена робота, сподіваюся, дасть потужний поштовх для подальшого процесу об’єднання, і вже до кінця року ми матимемо позитивний результат.
|
|
Євген Прокопець, регіональний консультант з фінансових питань АМУ у Чернівецькій області – проект ПУЛЬС: Громади, які вирішили об’єднатися зараз, мають наочний приклад тих десяти громад, які вже працюють в області. Перше півріччя показало, що вони дуже добре спрацювали по бюджету. На сьогодні об’єднані громади мають кошти, і це дало значний поштовх для їх розвитку. Громади, які «на виході», які готові сьогодні об’єднатися, будуть більш багаточисленні і більш потужні за попередні. Тобто це вже свідчить про те, що ми від кількісних показників переходимо на якісні, і це позитивно відобразиться в подальшому. Якщо у цьому році завершиться об’єднання громад і відбудуться вибори, то в наступному році інші громади також почнуть активно долучатися до процесу. Назад дороги немає, тим більше, що в наступному році громади, які не входять до складу об’єднаних, позбавляються, фактично, всіх делегованих повноважень і працюватимуть тільки на утримання власного апарату.
|
|
Тарас Халавка, регіональний консультант з питань комунікацій Асоціації міст України у Чернівецькій області- проект ПУЛЬС: За результатами опитування населення, яке було проведено Інститутом соціології НАН України на замовлення Асоціації міст України в рамках проекту «ПУЛЬС» у квітні-червні цього року, у Чернівецькій області реформу з децентралізації підтримують 76,6% населення. Загалом по Україні цей показник складає 62%. У містах реформу підтримують 68% опитаних, у селах – 53%. Якщо дивитися в розрізі динаміки, то півтора роки тому в лютому 2015 року проводилось таке ж опитування. Тоді в Україні реформу підтримувало 58% населення. Тобто за півтора роки ми не втратили, а навпаки – отримали дещо більшу підтримку. Якщо подивитися в розрізі регіонів, то Чернівецька область виглядає ще краще. За цим показником ми знаходимось на четвертому місці після Дніпровської, Донецької та Івано-Франківської областей.
53,5% опитаних респондентів підтримують ідею об’єднання територіальних громад та вірять, що ради таких громад можуть зробити щось реальне (в містах таку ідею підтримують 59% опитаних респондентів, в селах – 44,8%).
77,5% опитаних вважають, що мешканці населених пунктів повинні мати право як обирати, так і припиняти повноваження голови об’єднаної громади (в селах – 82%; в містах – 74,4%). 76% підтримують прямі форми виборів старост, з них половина вважає, що старосту можна обрати на загальних зборах села.
47% опитаних респондентів виступають за впровадження мажоритарної виборчої системи на місцевих виборах, 31% підтримують існуючу змішану виборчу систему. В селах 55% підтримують мажоритарну виборчу систему.
Ставлення до навчання у повнокомплектній або малокомплектній школі: 45,2% вважають, що їх дітям краще навчатись в повнокомплектній школі, навіть якщо вона розташована далеко від домівки (в містах – 47,6%, в селах – 41,8%); 23,7% впевнені, що діти мають навчатись ближче до домівки, тому навчання у малокомплектній школі (в селах – 27,8%, в містах – 20,9%).
На мою думку такого, досить високого, показника підтримки впровадження реформи в області вдалося досягнути завдяки зусиллям експертів, активістів, депутатів, працівників виконавчої влади та всіх небайдужих, які працюють над її реалізацією.
|
| |