Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

Основні аспекти формування спроможних територіальних громад

Ігор Баб’юк,
 директор Офісу реформ у Чернівецькій області


Ольга Чепель,
експерт Офісу реформ у Чернівецькій області

 

Успішність будь-якої реформи в державі залежить від розуміння її змісту усіма учасниками таких відносин. 1 квітня 2014 року розпорядження Кабінету Міністрів України №333-р була схвалена Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (– далі Концепція) та затверджено План заходів з її реалізації (розпорядження КМУ №591-р від 18.06.2014). Таким чином, були закладені підвалини для проведення нинішньої децентралізації в Україні. Децентралізація термін, що означає передачу владних повноважень органами центральної влади органам місцевого самоврядування. Іншими словами, децентралізація забезпечить право громади мати повноваження і бути спроможними їх реалізовувати.
Адже, реформа місцевого самоврядування, передбачає передачу в місцеві бюджети частки загальнонаціональних податків, створює економічну зацікавленість громад в розвитку нових виробництв, підтримці бізнесу, економічного розвитку країни  в цілому.
Крім того, досвід таких  унітарних держав, як Данії, Норвегії, Швеції, Польщі, Чехії, Естонії,Франції  показує, що передача значних повноважень від державних органів органам місцевого самоврядування, причому таким чином, аби якомога більше повноважень мали ті органи, які є найближчими до людей, забезпечило зміцнення місцевого самоврядування, а відповідно і до усунення штучних перешкод  (зайві дозволи, інстанції, надмірний контроль центру) для бізнесу і підприємницької діяльності, створення прозорого інвестиційного клімату та можливість спроможними (гроші, ресурси) громадами ефективніше вирішувати питання місцевого значення для мешканців та розвитку своїх територій.
На виконання Плану заходів з реалізації реформи місцевого самоврядування  в Україні було внесено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, якими здійснено стимулювання громад до об’єднання та підвищення їхньої спроможності через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.
05 лютого 2015р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (№157-VIII від 05.02.2015 – далі Закон №157), яким регулюються відносини, що виникають в процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст.  Кабінетом Міністрів України для забезпечення реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад затверджено Методику формування спроможних територіальних (постанова КМУ №214 від 08.04.2015 – далі Методика). Саме ці акти визначають, яким чином має відбуватись об’єднання громад для того щоб вони стали спроможними.
У разі об’єднання такі громади наділяються повноваженнями та ресурсами, як у міст обласного значення. Натомість територіальні громади, які не візьмуть участь у об’єднанні, залишаються осторонь цього процесу та позбавляються права на виконання делегованих державою повноважень органів місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення, що не об’єдналися і відповідного фінансування.
А ті громади, що виявлять бажання об’єднатись отримують зарахування до їхніх місцевих бюджетів 60% податку на доходи громадян. З додаткових ресурсів у ході реформи місцеві ради отримують власний земельний податок, ставки якого на своїй території кожна рада встановлюватиме самостійно. При цьому до юрисдикції кожної ради передаються всі землі відповідної громади, в тому числі й за межами населених пунктів. Також запроваджується обов’язковий у країнах зі спроможним місцевим самоврядуванням місцевий податок на нерухоме майно. Рішення про його запровадження та про його ставки кожна місцева рада теж приймає самостійно. Громада отримує також 5% від продажу пального на АЗС, алкогольних та тютюнових виробів, також залишаються раніше існуючі місцеві податки та збори.
Які ж це спроможні територіальні громади? Спроможні територіальні громади — «територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці».
Отже в спроможних територіальних громадах органи місцевого самоврядування мають забезпечити надання всіх необхідних громадянам публічних послуг, тобто бути спроможним адміністративним центром по наданню послуг населенню. До центрів спроможних громад (тобто ближче до громадян, що живуть поза райцентрами) будуть перенесені з районних центрів місця надання низки важливих послуг – адміністративних, соціальної допомоги через територіальні центри, пожежні, правоохоронні, санітарно-епідеміологічної служби тощо. У разі нестачі приміщень, інших елементів інфраструктури для надання всіх необхідних послуг громадам надаватиметься допомога з державного бюджету на їх придбання чи побудову.
Після консолідації громад села, які не матимуть власних сільрад, будуть представлені в місцевій раді своїми депутатами, а у виконкомі – сільськими старостами. Старости та депутати здійснюватимуть зв’язок між односельцями і владою громади та вирішуватимуть різні проблеми його жителів у раді та виконкомі. Староста обирається у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади на строк повноважень цієї місцевої ради. В самому адмінцентрі громади староста не обирається. До обрання на перших виборах старости обов’язки  селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання.
Методика вказує на такі умови об’єднання громад та утворення потенційних адміністративних центрів:
1) потенційними адміністративними центрами для об’єднання громад є міста обласного значення, районні центри, з якими можуть об’єднатися населені пункти (село, селище, місто) маючи такі зони доступності: на відстані не більш як 20 км. дорогами з твердим покриттям, однак ця відстань може бути збільшена до 25 км у разі якщо чисельність населення спроможної громади у зоні віддаленості від потенційного адміністративного центру становить не більш як 10% загальної чисельності населення такої громади. Така відстань може бути зменшена у разі відсутності доріг з твердим покриттям чи особливостями рельєфу, що унеможливлює сполучення (ріки без мостів, гори);
2) потенційними адміністративними центрами для об’єднання громад є населені пункти (село, селище, місто), які раніше мали статус районних центрів та розташовані на відстані більш як 20 км. дорогами з твердим покриттям від міст обласного значення та районних центрів;
3) потенційними адміністративними центрами для об’єднання громад є населені пункти (село, селище, місто), які мають відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема 250 дітей шкільного та 100 дітей дошкільного віку);
 4) потенційними адміністративними центрами для об’єднання громад є інші населені пункти (село, селище, місто), які розташовані на відстані не менш 20 км. дорогами з твердим покриттям від таких потенційних адміністративних центрів та частково забезпечені інфраструктурою;
Також, Методика визначає, що  зона доступності до потенційних адміністративних центрів об’єднаних громад визначається з урахуванням доступності послуг у відповідних сферах , таких як часу прибуття швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках, пожежної допомоги, що не має перевищувати 30 хвилин. Тобто відстань між об’єднаними громадами повинна бути така, щоб швидка допомога встигла приїхати по дорозі із твердим покриттям за 30 хвилин.  
У разі наявності на території, яка не охоплюється зонами доступності до потенційних адміністративних центів визначених Методикою, більш як одного населеного пункту, що може бути визначений потенційним адміністративним центром, перевага надається тому, що має найбільш розвинуту інфраструктуру.
Територіальна громада, яка розташована на однаковій відстані від потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад, може бути включена до складу тієї спроможної територіальної громади, потенційний адміністративний центр якої має найбільш розвинуту соціальну і транспортну інфраструктуру та розташований у межах одного району.
Межі території спроможної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що входять до її складу. Спроможні територіальні громади розташовуються у межах території Автономної Республіки Крим, однієї області та у разі можливості одного району.
 Таким чином, об’єднання громад може бути у  таких формах:
• Громада-район, коли на базі району утворюється одна велика об’єднана громада і всі населені пункти консолідуються в ній;
• Центр – громади, коли в межах міста обласного значення, району, населених пунктів, що мали статус районів утворюється декілька спроможних територіальних громад.
Механізм формування об’єднання спроможних громад  відтворений в Перспективному плані формування територіальних громад, який розробляється та затверджується відповідно до ст. 11 Закону  «Про добровільне об’єднання територіальних громад» №157 і має відповідати вимогам Методики та охоплює всю територію області. Перспективний план розробляється обласними державними адміністраціями, яким допомагають експерти офісу реформ області, схвалюється обласними радами та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади є правонаступниками активів і пасивів (зобов’язань) органів місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися.
Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об’єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
 Таким чином, результатом реформи місцевого самоврядування є децентралізація, яка дасть  можливість органам місцевого самоврядування об’єднаних громад мати власні кошти та повноваження для ефективного вирішення питань місцевого значення та на них покладається політична відповідальність за соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Довідково: Офіси реформ було створено у всіх областях для надання організаційної, консультативної та інформаційної допомоги облдержадміністраціям у питаннях створення територіальної основи місцевого самоврядування на базовому рівні. Свою роботу вони розпочали з травня цього року. Такий офіс  активно діє і у Чернівецькій області. Його експерти відвідали усі райони, де спільно з керівниками виконавчої та представницької влади, сільськими, селищними головами детально обговорили питання розробки Перспективного плану спроможних громад.
З метою більш детального ознайомлення щодо стану реалізації реформи місцевого самоврядування, спрямованої на формування спроможних та самодостатніх територіальних громад, систематично оприлюднюються інформаційно-роз’яснювальні матеріали на офіційному сайті обласної державної адміністрації.
У спеціально запроваджених рубриках «Формування територій громад Чернівецької області»  та «Офіс реформ» оприлюднено нормативно-правові документи, роз’яснювальні, довідкові матеріали та інформаційні повідомлення.
Також на веб-сторінці обласної державної адміністрації оприлюднено склад регіональної робочої групи з підготовки перспективного плану формування територій громад Чернівецької області та  Перспективний план формування територіальних громад Чернівецької області.
Ведеться роз’яснювальна робота і у соціальних мережах, так, у Facebook створено сторінку «Офіс реформ у Чернівецькій області», де розміщуються інформаційні повідомлення, що стосуються реформування місцевого самоврядування.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Микола Проданюк: Публічні закупівлі мають бути відкриті, чесні та прозорі Леся Нос: Налагодження комунікації з громадянським суспільством – важлива складова успіху в реалізації державної політики Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Основна увага району спрямована на завершення реформи децентралізації Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Ярослав Бартош: На часі – створити сприятливе інвестиційне поле об’єднаних громад та відкрити новий потенціал територій Скорочення штатів РДА. Дмитро Дубілет назвав принципи скорочення Опорна школа як основа якісної освіти Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України
шукайте нас на facebook