Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

26 травня 2021
Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні

Ольга Чепель, кандидат юридичних наук, доцент кафедри європейського права та порівняльного правознавства юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, консультант з юридичних питань Чернівецького РВ АМУ, консультант ЧОГО «Комітет виборців»,  експерт з питань децентралізації.


Правове регулювання земельних відносин в Україні.
Право власності на землю, земельні відносини – це ті питання, які були актуальними  вчора, сьогодні і будуть актуальні завжди. Серед основних нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини в Україні – це, насамперед, Конституція України, Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, Податковий кодекс України тощо. Окрім того, є низка інших законодавчих актів, про які ми будемо говорити.


Закон України «Про оренду землі» – на ньому варто зробити акцент, адже оренда землі видозмінюється з кожним роком, вноситься численна кількість змін та доповнень.


Одним із основних документів, який, фактично, запустить ринок землі юридично, є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020 року. Він набирає чинності з 1 липня 2021 року і частково розкриває механізми, які дадуть можливість фізичним, юридичним особам, також органам місцевого самоврядування бути активними, легальними учасниками земельних процесів, зокрема купівлі-продажу, відчуження тих земельних ділянок, які тривалий період часу були під мораторієм.


Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі із земельними ділянками» від 04.11.2020р. Уваги заслуговують особливості оренди водних об’єктів, адже з минулого місяця уточнено порядок передачі в оренду водних об’єктів у комплексі із земельними ділянками.  Тепер водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт.Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом затверджується Кабінетом Міністрів України, нині ще його немає.
Умови використання водних об’єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. За користування водним об’єктом орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за водний об’єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об’єктом.


Іншими словами, якщо раніше ми просто писали «оренда водного об’єкту (ставка)» і вказували у предметі договору, що це ставок, то тепер це є два різні об’єкти: водний об’єкт як вода і земля під ним. Відповідно, орендна плата стягується як з двох окремих об’єктів, хоча оформлюється одним документом. На цю річ треба також звернути увагу органам місцевого самоврядування, щоб правильно оформляти договори оренди ставків.


Важливих речей стосується Закон України «Про внесення змін до інших законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», що працює з 2019 року та передбачає регулювання ряду важливих питань. Зокрема, важливим є те,  що він визначив особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив, тепер полезахисні лісосмуги можуть бути передані  в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації, також в оренду тепер можуть передаватись і польові дороги, також визначено максимальний строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) не може перевищувати 50 років, ці та інші питання тривалий час не були врегульовані.


Також варто зазначити про Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», яким визначено особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, також  розмежування нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв), зокрема нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю), а невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).


У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Любов Кожолянко: Можливості перепідготовки та працевлаштування ветеранів війни службами зайнятості Микола Ярмистий «Державна служба України: регіональні та європейські виміри» Валентин Пабат: Цифрова трансформація Чернівецької області Світлана Бостан: Сім’ї у сладних життєвих обставинах можуть безкоштовно отримувати фахову соціальну та психологічну допомогу Наталія Свестун: Збільшується перелік препаратів, які можна отримати за програмою «Доступні ліки» Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі
Наталія Фрунзе: Реалізація ветеранської політики у Чернівецькій громаді Рукшинська громада: розвиток, виклики та пріоритети Вікторія Чебан: Працюємо з усіма громадам області, допомагаючи їм у розвитку Анатолій Круглашов: Місцеве самоврядування в умовах війни Віктор Прутяну: Основне завдання для Кишинева на сьогодні – підвищити рівень стійкості Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Інна Дутчак: Гуманітаризація реформування системи освіти: проблеми і виклики. Роль гуманітарної освіти в умовах воєнного стану Зиновій Бройде: Від до- і пост-кризового до постійно-кризового регіонального розвитку і його транскордонного виміру Анатолій Круглашов: Україна та Об’єднана Європа. Виклики і нові можливості інтеграційного процесу Сергій Федуняк: Система міжнародних відносин у період турбулентності Валентина Підгірна: Сучасний стан та перспективи розвитку туристичного потенцуіалу Чернівецької області Максим Ярмистий: Інституціональний імператив оптимізації органів виконавчої влади Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя!