Бути старостою – це означає дбати про інтереси мешканців села, представляти їх у громаді, допомагати у розв'язанні соціальних та побутових питань, ефективно вирішувати всі проблеми місцевого значення тощо. "Буковинський вісник" на своїх сторінках продовжує ознайомлювати читачів із діяльністю старост. Сьогодні про свою роботу розповідають представники Вашківецької територіальної громади (Вижницький район).

ВІРСТА Василь Михайлович, староста села Замостя, Вашківецька територіальна громада
Василю Михайловичу, які питання потребують першочергового вирішення у населеному пункті. Що зроблено? Що планується зробити у перспективі?
Протягом останній двох років в селі Замості було зроблено багато корисних і важливих справ. Так, наприклад зроблено фасад та перекрито дах в Будинку культури, відремонтовано фасад і перекрито адмінбудівлю старостату, зроблено вуличне освітлення по вулицях Українська та Молодіжна. Окрім того,  ми завершили розробку технічної документації на будівництво школи, зробили капітальний ремонт у двох групах Замостянського закладу дошкільної освіти, провели капремонт шкільного спортзалу, облаштували внутрішній туалет у корпусі початкової школи Замостянського закладу загальної середньої освіти. Також розчищено русло річки Бережниці по вулиці Луговій, проведено ремонт гравійних доріг по вулицях Федьковича та Українська.

Звісно, вистачає і проблем. Перша з них – це дороги, здебільшого гравійні та ґрунтові, які, особливо після зими, у поганому стані. Наступна проблема – це освітлення вулиць, оскільки ще не всі вони у нас освітлені і є потреба й бажання це зробити. Потребує очищення русло річки Бережниці. Ще одна нагальна проблема – це будівництво школи. У школі навчається близько 300 дітей, приміщення старе, йому вже більше ста років, відповідно – погані умови, немає внутрішніх туалетів у старшій школі. Тому це теж одне з першочергових завдань.
В бюджеті на 2021 рік у нас закладені кошти на ремонт харчоблоку у закладі дошкільної освіти, ремонт ґрунтових і гравійних доріг, капремонт дороги по вулиці Головній та будівництво школи.

 Оскільки бюджет у нас обмежений, зокрема у звязку з пандемією, будемо знаходити можливості залучати якісь додаткові ресурси, і вже так поступово щось буде вирішуватися.

Наскільки активними є місцеві мешканці?
Є різні категорії людей. Такі, які розуміють, що зараз є більша сила у місцевого самоврядування, розуміють, що уже частина тих коштів, яка раніше відходила до держави, зараз залишається на місці, але так само і розуміють, що якщо громада не дуже потужна і немає достатньо надходжень, то їй дуже важко. З кожним роком люди стають активніші, вони цікавляться діяльністю місцевої влади, знають свої права і дуже часто звертаються до міської ради, розуміють роль та компетенції депутатів міської ради та голови, звертаються індивідуально, а також готують колективні звернення. 

Чи обмінюєтеся досвідом з іншими старостами?
Спілкуюся більше зі старостами з нашої Вашківецької громади. Оскільки дехто з них вже має досвід роботи, для інших це теж нова посада. Часто зідзвонюємося, спілкуємося – це обов’язково, тому що багато чого є незрозумілим,  невідомим. Так само спілкуємося і з іншими – здебільшого з тих сіл, які є сусідніми з громадою, адже у нас район невеликий – колишній Вижницький. Час від часу зустрічаємося, говоримо, обмінюємося досвідом.

ПЕТРУСЬ Віталій Григорович, староста сіл Карапчів, Бабине, Вали.

Віталію Григоровичу, скажіть,  які питання потребують першочергового вирішення у підпорядкованому Вам населеному пункті?
Першочергове питання, яке стоїть зараз, особливо у весняний період, – це дороги місцевого значення. Окремі потребують капітального ремонту, окремі поточного, а на деяких взагалі сьогодні неможливо проїхати. Будемо збирати актив села, радитися, звертатися у міську раду – вирішуватимемо це питання спільними зусиллями.

Чи можете похвалитися якимись успіхами?
У нас створені вуличні комітети, які вже працюють: наймають приватний транспорт, купляють гравій, підсипають, ну і зараз, з весни, підключиться також міська рада.

Як створювалися вуличні комітети?
Десь спонтанно, десь за ініціативи громадян, десь з допомогою старостату – самоорганізовуємося, одним словом.

Люди зрозуміли, що таке місцеве самоврядування і яка їх роль у цьому?
Так.

З якими проблемами доводиться найчастіше зустрічатися?
Брак коштів – це головне. Є багато побутових звернень. Однозначної відповіді не можу дати.

Ваші очікування від реформи?
Загалом оптимістично дивимося в майбутнє і сподіваємося на краще.

ПИГИЧКО Микола Георгійович, староста села Слобода-Банилів

Миколо Георгійовичу, які питання потребують першочергового вирішення у населеному пункті. Що зроблено? Що планується зробити у перспективі?
Розумієте, щоб планувати роботу, у мене як у старости таких повноважень немає.  Перспективний план, приймається на сесії Вашківецької міської ради і вони уже планують все, що стосується соціально-економічного розвитку сіл – в мою компетенцію це вже не входить. А щодо питань, то капітального ремонту потребують комунальні дороги, потребує завершення розкопки річки Бережниця, що затоплювала населений пункт, потрібно продовжувати роботу над вуличним освітленням. Плануємо і хочемо зробити стадіон із штучним покриттям – то, напевно, вже будемо робити своїми силами, спільно з підприємцями. Планів багато, але зараз немає таких повноважень, які я мав, коли був сільським головою.

З якими ще проблемами доводиться зустрічатися?
На даний час як староста я змушений виконувати функції окремих працівників. У нас відбулося скорочення і, відповідно, багато обов’язків перейшло на мене. Серед повноважень, які передбачено законодавством, залишається робота з документами. Позитив у тому, що мене вже не стосуються фінансові питання села, питання заробітної плати моїх працівників, тому що це вже все вирішується у Вашківцях.

Яким бачите подальший розвиток реформи?
Я все життя намагався говорити правду і буду говорити правду. Я скажу так: я не маю нічого проти громади, нічого не маю відносно багатьох громад, які створені на даний час. Але мій погляд, все ж таки, це все зроблено трохи недосконало. По-перше, я вважаю, що кожне село повинне мати свого керівника, який має право вирішувати всі питання на своїй території, оскільки він найліпше цю територію знає. Має бути як не сесія, то хоча б виконком, місцеві люди повинні приймати рішення, що стосуються інфраструктури і також інших питань, які стосуються населеного пункту. А якщо брати громаду, то незважаючи на те, що ми доносимо до відома голови громади всі проблеми, він не може охопити кожне село і дбати про все. Добре, що у нас, наприклад, маленька громада і голова це все охопить. А якщо брати великі населені пункти, де об’єднані більше десяти сіл? На мій погляд, це неефективно.

І я ще раз повторюся, що у старост повноваження мають бути нормальні – такі, які були у голів сільських рад, тоді вони були б, як то кажуть, ґаздами на своїй території і виконком чи сесія мали би право вирішувати питання, що стосуються цього населеного пункту. Адже питань є багато: земельні, інфраструктурні – а вирішувати їх  ми повноважень таких не маємо.
Оскільки у нас вже є ця система, то варто було б, на мій погляд, внести зміни до закону про старост і наділити їх більшими повноваженнями, а також, можливо, створити при кожному населеному пункті виконкоми.