Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

23 лютого 2022
Олексій Гайдай: Ми не допустимо, щоб люди лишилися незахищеними

Про захисні споруди, систему оповіщення та дії населення у випадку надзвичайних ситуацій військового характеру розповів Олексій Гайдай, начальник управління цивільного захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, у програмі «Після новин» на телеканалі «Чернівецький промінь»


Скільки придатних, надійних сховищ, укриттів ми маємо на території області? Що робити мешканцям у випадку надзвичайної ситуації військового характеру?
Система цивільного захисту зародилася не зараз, як спадок від Радянського Союзу ми отримали частину служб цивільного захисту, захисних споруд, частину нормативних документів. За часів незалежності України відбулися зміни в законодавстві, були прийняті нові нормативні акти, зокрема Кодекс цивільного захисту України, удосконалено законодавство. На обліку в органах виконавчої влади знаходяться і ті захисні споруди, які були зареєстровані ще у 70-80-х роках.


Хочу пояснити мешканцям Буковини, що облік захисних споруд здійснює безпосередньо орган виконавчої влади – обласна державна адміністрація, а самі споруди є як державної форми власності, комунальної, так і приватної. Зокрема у період, коли підприємства були приватизовані, частина захисних споруд також перейшла у приватну форму власності. Але це не говорить про те, що приватний підприємець або приватна особа не дасть дозволу на укриття. Люди свідомі, всі розуміють ситуацію, усвідомлюють необхідність допомагати один одному.


На сайті Чернівецької обласної державної адміністрації розміщена інтерактивна карта місцезнаходження саме цих захисних споруд, з кожним днем її перегляди значно збільшуються, ми бачимо, як громадяни цікавляться питанням укриття. Додатково хочемо сказати, що нам не треба розраховувати виключно на ці зареєстровані із часів Радянського Союзу захисні споруди – ми можемо укриватися, і законодавством це передбачено, в більш простих укриттях: підземних паркінгах, інших підземних просторах, підвальних приміщеннях, приміщеннях підприємств, установ, організацій. Будуються нові заклади освіти, культури, де завжди є підземний простір. Для того, щоб поставити його на облік як захисну споруду, необхідно пройти відповідні процедури, але це не говорить про те, що воно не може використовуватися як укриття.


У сховищах,  які у нас на обліку згідно з інтерактивною картою, укриваються працівники підприємств, закладів, які залишаються діяти в особливий період, медичні працівники, важкохворі тощо. Для громадян передбачено будь-які інші підземні простори – це повинні знати всі. Також ми повинні розуміти, що в користуванні цими приміщеннями не повинно бути перешкод. Ми повинні бути свідомі того, що потрібно надати один одному допомогу, дозволяти використовувати своє приміщення, комунальне, державне для укриття громадян, бо найважливіша цінність – це життя


Що із системою оповіщення? В який спосіб відбуватиметься інформування населення про виникнення надзвичайної ситуації?
Ви знаєте, що у випадку надзвичайної ситуації лунають сирени, так ми можемо здійснити оповіщення населення, але ми не застосовуємо цей спосіб настільки активно. Є засоби масової інформації, і тут я зазначу, що ми повинні спиратися виключно на інформацію з офіційних джерел, перевірену – ту, яка приходить від органів державної влади та органів місцевого самоврядування.


Чи напоготові система життєзабезпечення, життєдіяльності області?
Ми аналізували питання життєзабезпечення, питання постачання продуктів харчування, постачання медичних закладів медикаментами. Ми знаємо, яким чином будемо реагувати на ту чи іншу категорію викликів – чи то надзвичайна ситуація, чи то подія військового характеру.
Система цивільного захисту працює не перший рік, у нас є спеціалізовані служби цивільного захисту: медична, протипожежна, інженерна, технічна служби, служба охорони правопорядку. У випадку надзвичайної події техногенного або військового характеру ці всі служби переходять у режим підвищеної готовності або повної готовності і починають  роботу. Перевірка цих спеціалізованих служб почалася уже давно, і ми вже від 2014 року приведені в режим підвищеної готовності.


Готовність комунальних закладів залежить від керівника, який наділений повноваженнями у сфері цивільного захисту. У нього є, відповідно, план реагування на кожний суб’єкт господарювання, план цивільного захисту, план переходу, є відповідальний працівник з цивільного захисту. Ми наголошуємо, що на даному етапі ці люди повинні найбільш енергійно працювати, максимально проявити себе, максимально налагодити всі зв’язки, всі свої внутрішні системи оповіщення.
Візьмемо колектив зі ста людей, для прикладу – орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування: надходить інформація про надзвичайну ситуацію або подію іншого характеру, керівник інформує заступників, які здійснюють інформування далі – вниз по вертикалі або по горизонталі. У кожному структурному підрозділі на випадок відсутності зв’язку розроблено схему оповіщення пішого порядку – від людини до людини. Радимо всім прислухатися, зробити аналогічним чином – це дієвий механізм і на екстрений випадок всі люди знають, як діяти. 


Зімпровізуємо ситуацію: лунають сирени. Що робити людям, цивільному населенню, аби не панікувати?
Відповідь є простою: всі громадяни повинні увімкнути засоби масової інформації: радіоприймач, телевізор і почути прямий ефір від керівників органів влади, які мають оповістити про подію, яка має місце – військового характеру, чи техногенну надзвичайну ситуацію, і діяти відповідно до вказівок.


Чи тривають наразі навчання з цивільного захисту?
З цивільного захисту у нас проводиться дуже багато навчань. З 2014 року щороку ми маємо комплексне навчання в рамках усієї області, кожна райдержадміністрація проводить його кожні три роки згідно з нормативними документами, керівником штабу є заступник голови облдержадміністрації або голова облдержадміністрації. Ми виїжджаємо в район, даємо ввідну, збирається відповідна комісія, відбувається збір, оповіщення, реагування, фільмування, документування. Є група посередників, яка спостерігає, аналізує за напрямками, в кінці кожного дня проводиться розбір і аналіз цієї ситуації: хто що не виконав, хто вчасно не доїхав, яким чином реагували, як доповіли тощо.


Органи місцевого самоврядування так само проводять навчання раз на три роки. Щороку відбуваються тренування на об’єктах: в школах, на об’єктах критичної інфраструктури, в медичних закладах, закладах культури, соціального захисту.
Так само тренування проводить не тільки цивільний захист, а й окремо правоохоронні органи, служба безпеки відповідно до своїх планів тренувань, державна служба з надзвичайних ситуацій по своїх напрямках. Крім того, нам окремо дають доручення по всіх видах надзвичайних ситуацій. Зараз маємо силами цивільного захисту провести в березні тренування на повеневу ситуацію, по підготовці до льодоходу, процедура та сама: сигнал, реагування, збір особового складу, праця всіх спеціалізованих служб, вчасний виїзд, доїзд, доповідь, розгортання сили засобів. Можливо, пересічним громадянам цього не видно, але ми ці тренування проводимо дуже часто. 


Що стосується керівників, то у нас є навчально-методичний центр з цивільного захисту, в якому теж відбувається навчання. Минулого року його пройшло 540 осіб, на цей рік заплановано навчання 537 осіб – мова йде про керівників комунальних установ, керівників органів виконавчої влади, закладів освіти тощо. Є три різні курси навчання: на 72 години, 48 та 12 годин. Навчання відбувається на безкоштовній основі. Всі керівники територіальних громад в минулому році отримали посвідчення про проходження навчання з цивільного захисту. На цей рік ми запланували навчання для секретарів.


Ми розуміємо, що для підтримання стабільності ситуації вкрай важливими є безперебійне енерго-, тепло-, водозабезпечення. Яка ситуація у цьому напрямку?
Як приклад наведу буревій у Хотинському районі, коли без освітлення залишилися всі населені пункти. Обласна та районна державні адміністрації вжили всіх заходів, аби все працювало у безперебійному режимі. Були якісь нарікання в районі? Заклади медицини, школи – всі працювали в режимі звичайної роботи, не дивлячись на те, що стихія завдала нам такого удару. Щодо медичних закладів, на які найбільше звертають увагу, то ми перевірили кожен медичний заклад, який працює на території Чернівецької області – всі мають кисневі станції, які забезпечуються альтернативними джерелами живлення, і якщо світло зникає, вони безпроблемно переходять на альтернативне джерело. Якби нас про це запитали років 4-5 назад, ми б сказали, що нам у цьому напрямку ще потрібно працювати. Зараз все налагоджено.


Якщо беремо для прикладу школу чи інший навчальний заклад, то у випадку, коли стається надзвичайна ситуація, ми можемо на один день змістити графік навчання дітей. Якщо ситуація військового характеру – це вже проблема, але необхідність у забезпеченні шкіл джерелами альтернативного живлення визначає вже самостійно керівник навчального закладу. Тобто такі об’єкти критичної інфраструктури як заклади охорони здоров’я, об’єкти, які забезпечують нормальні умови життєдіяльності населення Чернівецької області, повинні бути ними забезпечені і обладнані першочергово. У закладах, які можуть тимчасово припинити свою роботу і перекласти виконання своїх функцій на день-два, ми розглядаємо можливим варіант перенесення. Щодо готовності інженерних служб, комунальних, водопровідних – це все є обов’язком керівника суб’єкта господарювання. З питань цивільного захисту в нього є працівник, який повинен керівнику донести, чим вони не забезпечені і що потрібно на даний момент. Ми говоримо про це ще від 2014 року у кожному ефірі і кожного разу всім на цьому наголошуємо.


Ми дійсно вживаємо багато заходів для того, щоб не допустити надзвичайних ситуацій на території області. Керівництво обласної влади закликає зберігати спокій, люди повинні знати про те, що вони є захищеними, що в нас Збройні сили, є бійці Національної гвардії, є правоохоронні органи, Державна служба з надзвичайних ситуацій, є всі служби цивільного захисту, і ми не допустимо, щоб люди залишилися незахищеними.


За матеріалами відео: https://www.facebook.com/watch/349428988526260/252072423626887

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Дмитро Завгородній: Реформа професійно-технічної освіти в Україні Любов Кожолянко: Можливості перепідготовки та працевлаштування ветеранів війни службами зайнятості Микола Ярмистий «Державна служба України: регіональні та європейські виміри» Валентин Пабат: Цифрова трансформація Чернівецької області Світлана Бостан: Сім’ї у сладних життєвих обставинах можуть безкоштовно отримувати фахову соціальну та психологічну допомогу Наталія Свестун: Збільшується перелік препаратів, які можна отримати за програмою «Доступні ліки» Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі
Наталія Фрунзе: Реалізація ветеранської політики у Чернівецькій громаді Рукшинська громада: розвиток, виклики та пріоритети Вікторія Чебан: Працюємо з усіма громадам області, допомагаючи їм у розвитку Анатолій Круглашов: Місцеве самоврядування в умовах війни Віктор Прутяну: Основне завдання для Кишинева на сьогодні – підвищити рівень стійкості Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Інна Дутчак: Гуманітаризація реформування системи освіти: проблеми і виклики. Роль гуманітарної освіти в умовах воєнного стану Зиновій Бройде: Від до- і пост-кризового до постійно-кризового регіонального розвитку і його транскордонного виміру Анатолій Круглашов: Україна та Об’єднана Європа. Виклики і нові можливості інтеграційного процесу Сергій Федуняк: Система міжнародних відносин у період турбулентності Валентина Підгірна: Сучасний стан та перспективи розвитку туристичного потенцуіалу Чернівецької області Максим Ярмистий: Інституціональний імператив оптимізації органів виконавчої влади Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя!