Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

22 лютого 2022
Територіальна оборона: питання та відповіді

Єдність та згуртованість в протистоянні збройній агресії – запорука того, що ворог не наблизиться до наших домівок. На цьому наголошують у Чернівецькому обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки і закликають мешканців краю доєднуватися до лав територіальної оборони. Відповіді на найбільш поширені запитання надає пресслужба організації.

 

1. Хто може піти добровольцем у тероборону? Для цього потрібно збирати документи чи підписувати контракт?

До територіальної оборони можна долучитися, ставши військовослужбовцем місцевого підрозділу. Бригада територіальної оборони Чернівецької області на сьогодні продовжує укомплектування особовим складом – наразі сержантського та офіцерського складу віком до 57 та 55 років відповідно. Таким чином, буковинці мають нагоду проходити службу за місцем проживання та забезпечувати, в буквальному значенні, захист своєї домівки.


Військовослужбовцям надається стабільне грошове забезпечення: в середньому від 11000 грн. для рядового складу, 13000 грн. для сержантського та від 14000 грн. для офіцерського. До того ж, будь-який громадянин, який підписує контракт під час особливого періоду, матиме збережену зарплатню за основним місцем роботи або пенсію, якщо він пенсіонер.
Крім того, військовослужбовцям тероборони надається безоплатна кваліфікована лікарська допомога у військово-медичних закладах та пільгове санаторно-курортне лікування.

 

До територіальної оборони також залучаються сотні громадян, які укладають контракт в резерві, при цьому не залишаючи основного місця роботи. Резервіст ТрО знає, що коли його мобілізують у разі якоїсь загрози, він буде проходити службу в своєму батальйоні та захищати свій дім і свою родину.


Резервісти один або кілька разів на місяць залучаються до денних навчань, під час яких вони опановують володіння зброєю, проходять інженерну підготовку, вчаться надавати першу домедичну допомогу тощо. Окрім того, вони можуть викликатись раз на рік на навчальні збори тривалістю до двох тижнів, де у складі свого підрозділу проходять бойове злагодження та набувають навичок командної роботи.
Відтак, резервіст ТрО чітко знає свої обов’язки та порядок дій, як і де отримує закріплену за ним зброю для оборони свого села, міста та області у разі загрози.


За період зборів за резервістами зберігається середній заробіток за місцем роботи та щороку надаються виплати залежно від звання та терміну підготовки. Резервісти мають можливість підвищувати кваліфікацію за своєю військово-обліковою спеціальністю, здобувати нову, отримувати чергові військові звання.
Завдяки залученню сотень резервістів військові частини Сил ТрО, ядро яких складають військовослужбовці, здатні швидко розгорнутися до штату особливого періоду та забезпечити потужний захист свого краю.


І перший, і другий варіант залучення до ТрО відбувається відповідно до встановленого  порядку через обласні та районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.


Для цього потрібно:
• звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з військово-обліковим документом;
• пройти співбесіду з інструктором та представником підрозділу територіальної оборони;
• пройти військово-медичну комісію та зібрати документи (копії паспорта, ідентифікаційного коду, характеристики, довідку про склад сім'ї, довідку про несудимість).

 

2. Які зобов’язання має людина, яка входить в тероборону?

Якщо це військовослужбовець (як згадано вище), то він має обов’язки як будь-який військовослужбовець. Зокрема це підготовка та навчання осіб, які укладуть контракт про службу в резерві ТрО. Обов’язок резервіста ТрО – брати участь в зборах, вдосконалювати знання і навички, бути готовим та знати як діяти у складі свого підрозділу за будь-яких обставин.

 

3. Може член ТрО носити зброю? Її видають? Скільки зброї на людей?
Сили територіальної оборони будуть мати індивідуальну штатну зброю, як звичайні військовослужбовці. Вона зберігатиметься у спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної дислокації.

 

4. Чим відрізняються кадри від резерву?
Військовослужбовці ТрО забезпечують готовність підрозділу при потребі розгорнутись до штату воєнного часу – швидко закомплектуватися резервом ТрО і привести себе в готовність до виконання завдань.
Для одних це основна діяльність, для інших – паралельна з основною. Резервіст  знає, як і  в складі якого підрозділу він діятиме, знає свого командира, а також який об’єкт він охороняє чи який захід він проводить, як і де отримує зброю.

 

5. Які функції тероборони?
Згідно із Законом «Про основи національного спротиву», у Сил ТРО 12 завдань – від охорони і оборони важливих об’єктів і комунікацій, критично важливих об’єктів інфраструктури, до участі в боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора.
1. Своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України.
2. Участь у посиленні охорони та захисті державного кордону.
3. Участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій.
4. Участь у підготовці громадян України до національного спротиву.
5. Участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління.
6. Участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об’єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення.
7. Забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування.
8. Участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій.
9. Участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах.
10. Участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях.
11. Участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.
12. Участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника).


6. Скільки людей вступило до лав тероборони краю? Скільки серед них жінок?
 В Чернівецькій області військові частини Сил територіальної оборони укомплектовані більш як на 70%, частина охочих перебуває у процесі оформлення документів та проходження медогляду. На жаль, частині кандидатів відмовлено у зв’язку зі станом здоров’я. Жінок близько 15 відсотків.

 

7. Які категорії людей найактивніші?
Найбільш активно долучаються жителі Чернівецького району та міста. Серед них значна частина тих, хто брав участь у бойових діях.

 

8. Якщо ти є членом  тероборони, чи можуть мобілізувати в район ООС?
Військовослужбовці та резервісти тероборони у разі повномасштабного наступу ворога виконуватимуть завдання в межах області. Відрядження в район проведення ООС можуть відбуватись лише за власним бажанням.
 
9. Хто командує батальйонами тероборони?
Сили територіальної оборони складаються з 25 бригад територіальної оборони, де в штаті мирного часу перебуває 10 тисяч осіб. Як і в кожній області, в Чернівецькій області сформована бригада, якою керує командир бригади, а у її складі 4 батальйони, якими керують командири батальйонів.

 

Більш детальну інформацію можна отримати, звернувшись за телефоном:

(0372) 525 561,

 

Матеріали надано пресслужбою Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Дмитро Завгородній: Реформа професійно-технічної освіти в Україні Любов Кожолянко: Можливості перепідготовки та працевлаштування ветеранів війни службами зайнятості Микола Ярмистий «Державна служба України: регіональні та європейські виміри» Валентин Пабат: Цифрова трансформація Чернівецької області Світлана Бостан: Сім’ї у сладних життєвих обставинах можуть безкоштовно отримувати фахову соціальну та психологічну допомогу Наталія Свестун: Збільшується перелік препаратів, які можна отримати за програмою «Доступні ліки» Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі
Наталія Фрунзе: Реалізація ветеранської політики у Чернівецькій громаді Рукшинська громада: розвиток, виклики та пріоритети Вікторія Чебан: Працюємо з усіма громадам області, допомагаючи їм у розвитку Анатолій Круглашов: Місцеве самоврядування в умовах війни Віктор Прутяну: Основне завдання для Кишинева на сьогодні – підвищити рівень стійкості Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Інна Дутчак: Гуманітаризація реформування системи освіти: проблеми і виклики. Роль гуманітарної освіти в умовах воєнного стану Зиновій Бройде: Від до- і пост-кризового до постійно-кризового регіонального розвитку і його транскордонного виміру Анатолій Круглашов: Україна та Об’єднана Європа. Виклики і нові можливості інтеграційного процесу Сергій Федуняк: Система міжнародних відносин у період турбулентності Валентина Підгірна: Сучасний стан та перспективи розвитку туристичного потенцуіалу Чернівецької області Максим Ярмистий: Інституціональний імператив оптимізації органів виконавчої влади Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя!