Юрій Манастирський, завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Чернівецької обласної державної адміністрації

Кампанія декларування 2021 року триває до 31 березня.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Статтею 46 Закону визначено перелік відомостей, що підлягають відображенню у декларації. Зокрема,  це відомості про:

1) прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання);

2) об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування;

3) об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку;

4) цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї;

5) цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї

6) цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, із відображенням відомостей стосовно виду цінного папера, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів

7) корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї;

8) юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї

9) нематеріальні активи, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, крипто валюти;

10) отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї;

11) наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;

12) банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї);

13) фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї;

14) видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування;

15) посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом;

16) входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань.

Отже, зважаючи на такий великий перелік, суб’єкту декларування необхідно заздалегідь підготуватися до процесу декларування та зібрати всі необхідні відомості. Водночас в Україні діють  карантинні обмеження, пов’язані з коронавірусною інфекцією, та відвідування необхідних установ,  організацій створює певні труднощі.

Попри це суб’єктам декларування не варто переживати щодо отримання інформації, необхідної для заповнення декларації. Адже практично всі необхідні дані можна отримати з електронних реєстрів за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Розповідаємо, яку саме інформацію можна знайти, не виходячи з дому:

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – містить інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;

Офіційний електронний портал Держгеокадастру – містить відомості про власників та користувачів земельних ділянок, які потрібно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації;

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – інформація до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації;

Електронний кабінет водія  – інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;

Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України – містить відомості про доходи;

Портал електронних послуг Пенсійного фонду України – містить інформацію про нараховану заробітну плату та пенсію;

Укрпатент – інформація щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисних моделей, промислових знаків, яка необхідна для заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи».

Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України – інформація про номінальну вартість цінних паперів, яка необхідна для заповнення розділу 7 «Цінні папери».

Завдяки модернізації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій), яку Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) забезпечило у 2020 році, суб’єктам декларування більше не потрібно витрачати додатковий час для зміни кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Адже зараз можливо використовувати декілька КЕП для входу до Реєструза умови, якщо під час формування підписів не змінювалися ідентифікаційні дані декларанта. Серед таких даних: прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Якщо ваші ідентифікаційні дані у КЕП все ж таки змінилися, для входу до Реєстру декларацій достатньо виконати кілька простих кроків:

1. Зайдіть на сторінку входу до Реєстру і скористайтеся посиланням «Я змінив свій особистий ключ».

2. У полі «Електронна поштова скринька, зазначена в Реєстрі», вкажіть електронну адресу, зазначену у вашому персональному електронному кабінеті та натисніть кнопку «Вислати код для відновлення».

3. Зайдіть у поштову скриньку та знайдіть лист «Зміна кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у Єдиному державному реєстрі декларацій». Для зміни КЕП перейдіть за посиланням.

4. Перейшовши за посиланням, на сторінці зміни кваліфікованого електронного підпису оберіть кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП), новий особистий ключ, зазначте пароль від нього та натисніть кнопку «Змінити кваліфікований електронний підпис (КЕП)».

Під час кампанії декларування подати декларацію необхідно не тільки особам, які наразі працюють на публічній службі, але й колишнім посадовцям, які звільнилися у 2020 році.

Такі особи мають подати декларацію типу «після звільнення», а не «щорічну» декларацію.

Загалом, якщо особа звільняється з посади, яка передбачала подання декларацій, то їй потрібно подати два типи декларації - перед звільненням та після звільнення.

Декларація перед звільненням - декларація, яку потрібно подати впродовж 20 робочих днів з дня звільнення. Вона охоплюватиме період, який не був охоплений деклараціями, які суб’єкт декларування подавав раніше.

Зверніть увагу: якщо ви звільняєтеся під час кампанії декларування, то спочатку потрібно подати щорічну декларацію. Наприклад, дата вашого звільнення 31 січня 2021 року, отже до звільнення вам потрібно подати щорічну декларацію за 2020 рік, і лише потім подати декларацію перед звільненням, яка охоплюватиме період із 01.01.2021 по 31.01.2021 року.

Декларація після звільнення - декларація, яку потрібно подати на наступний рік після звільнення у період кампанії декларування, тобто з 1 січня по 31 березня наступного року після звільнення.

У яких випадках декларація після звільнення не подається?

Якщо до 1 квітня наступного року після звільнення з посади суб’єкт декларування знов розпочинає діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену в підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, і подає декларацію відповідно до частини першої статті 45 Закону (щорічну декларацію), то декларацію після звільнення подавати не потрібно.

У яких випадках декларації перед звільненням та після звільнення не потрібно подавати?

У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація перед звільненням та після звільнення не подається. Звільнення особи за переведенням або в разі, якщо особа стала переможцем конкурсу й у зв’язку з цим звільнилася з роботи в одному органі і прийнята на роботу в інший орган наступного робочого дня (без врахування вихідних днів), не вважається припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки в такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці.

У разі, якщо особа обіймала одночасно дві посади, що зумовлювали обов’язок подати декларацію, але протягом року особа звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад, декларація перед звільненням та після звільнення не подається.