У Чернівцях відбувся тематичний дискурс «Реалізація ветеранської політики в Чернівецькій області: виклики, досвід та перспективи», під час якого представники органів влади, місцевого самоврядування, ветеранської спільноти, громадських і благодійних організацій обговорили актуальні питання підтримки захисників і захисниць та їхніх родин. Організатори заходу – Чернівецький регіональний центр підвищення кваліфікації, Управління з питань ветеранської політики Чернівецької обласної військової адміністрації та Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги Захисникам та Захисницям України «Ветеран Про Буковина»

Робота дискурсу відбувалася в межах двох панелей: «Розбудова системного супроводу ветеранів у Чернівецькій області» та «Роль громад у повноцінній реінтеграції ветеранів: проблеми, досвід, перспективи». У центрі уваги були розвиток мережі фахівців і ветеранських просторів, доступність послуг, кадрове та фінансове забезпечення, психологічна підтримка, працевлаштування та залучення ветеранів до життя громад.

Олександр Кошовий, керівник  «Ветеран Про Буковина», поділився в імпульсному виступі власним досвідом повернення до цивільного життя. Як ветеран з інвалідністю внаслідок війни, який особисто пройшов шлях лікування, реабілітації, оформлення документів, отримання житлової підтримки та працевлаштування, він окреслив ключові виклики, які сьогодні стоять перед системою підтримки ветеранів у Чернівецькій області.

На його переконання, ветеранський маршрут має бути цілісним – від моменту звільнення з військової служби або потрапляння пораненого захисника до лікарні й аж до повернення до повноцінного життя в громаді. На кожному етапі людина повинна отримувати необхідну інформацію, медичну, психологічну, соціальну підтримку, допомогу з реабілітацією, освітою та працевлаштуванням.

Серед практичних пропозицій Олександра Кошового – зробити пілотний проєкт і провести аналіз ветеранського маршруту в кількох громадах області, простеживши, як ветеран або члени його родини проходять шлях від першого звернення до отримання необхідної допомоги. Такий аналіз дозволить виявити прогалини в системі, оцінити реальну доступність послуг, визначити потреби та посилити ті напрями, які наразі не працюють належним чином.

Олександр Кошовий відзначив позитивний досвід Чернівецької міської територіальної громади у створенні путівника «Маршрут ветерана», який, за його словами, є унікальним напрацюванням, що наразі не має аналогів в інших громадах. Це практичний інструмент, розроблений департаментом соціальної політики Чернівецької міської ради, який систематизує інформацію про доступні ветеранам послуги та допомогу, дозволяє зорієнтуватися в можливостях громади й зрозуміти, куди звертатися для вирішення конкретних питань. Його цінність полягає в тому, що ветеран отримує не просто перелік окремих програм, а зрозумілий орієнтир у системі підтримки – від першочергових потреб до подальшої соціальної адаптації.

Олександр Кошовий наголосив, що такий досвід варто поширювати, адже наявність подібного путівника у громадах допомогла б зробити ветеранські послуги більш доступними, зрозумілими та впорядкованими.

Окремо керівник «Ветеран Про Буковина» звернув увагу на нерівність можливостей різних громад. Навіть ветерани, які разом служили, отримали однакові поранення та користуються протезами, можуть мати зовсім різний рівень підтримки залежно від місця проживання. Як приклад він назвав відмінності між Чернівецькою міською територіальною громадою та невеликими громадами, де значно менше фінансових і організаційних ресурсів. Зокрема, йдеться про доступність програм зубопротезування, відшкодування вартості санаторно-курортного лікування та інших видів допомоги.

Також Олександр Кошовий порушив питання підтримки фахівців із супроводу ветеранів. За його словами, якість допомоги залежить не лише від кількості спеціалістів, а й від умов, у яких вони працюють, рівня підготовки, професійного навчання та можливостей відновлення. Ветеранський простір не повинен обмежуватися невеликим кабінетом для прийому відвідувачів. Це має бути комфортне середовище, де ветерана та членів його родини можуть гідно зустріти, вислухати, запропонувати допомогу, надати необхідну інформацію та створити умови для спілкування. Як приклад він навів Центр підтримки ветеранів «Місце Сили» у Чернівцях, досвід якого має стати орієнтиром для розвитку інших ветеранських просторів. Він закликав громади активніше залучати партнерів, готувати проєктні заявки, об’єднувати команди та використовувати можливості для підвищення кваліфікації працівників.

Ще одним важливим питанням, на думку Олександра Кошового, є створення обласної Ради ветеранів. На його думку, представники ветеранської спільноти мають бути повноцінно залучені до формування та реалізації ветеранської політики. Якщо кожна з 52 територіальних громад матиме свого представника, обраного самою ветеранською спільнотою, це дасть змогу почути різні голоси, краще розуміти потреби людей у громадах та враховувати їх під час ухвалення рішень. «Без ветерана не проговоримо про наші потреби і що нам необхідно», – наголосив він.

Значну увагу Олександр Кошовий приділив готовності області до збільшення кількості ветеранів після завершення війни. Він зауважив, що система має бути готовою не лише до надання соціальних послуг, а й до масштабних потреб у психологічній допомозі, лікуванні та реабілітації. Зокрема, навів приклад значного навантаження на фахівців психіатричних і психотерапевтичних служб, де кількість спеціалістів не відповідає потребам пацієнтів. На його переконання, потрібно оцінювати не лише кількість створених ветеранських просторів і запроваджених програм, а й реальні запити людей та спроможність інфраструктури їх задовольнити. Зокрема, варто комплексно аналізувати потребу в реабілітаційних центрах, медичних послугах, психологічній підтримці та інших ресурсах, перш ніж визначати пріоритети фінансування.

На завершення Олександр Кошовий запросив представників громад, організацій та партнерів до співпраці з центром «Ветеран Про Буковина» та закликав використовувати цей простір для проведення майстер-класів, зустрічей та інших заходів, адже, за його словами, ветеранські простори мають бути відкритими місцями взаємодії, підтримки та об’єднання.

Розбудова системного супроводу ветеранів у Чернівецькій області

Про формування регіональної системи ветеранської політики, її досягнення та проблемні питання розповіла Наталія Житарюк, заступниця начальника управління з питань ветеранської політики Чернівецької ОВА. За її словами, протягом майже трьох років роботи управління поступово формується мережа взаємодії на регіональному та місцевому рівнях. Відповідні підрозділи створені в районних державних адміністраціях, Чернівцях і Новодністровську, у кожній громаді визначені відповідальні за ветеранську політику.

Наталія Житарюк наголосила, що Міністерство у справах ветеранів розширює перелік програм і проєктів підтримки, зокрема у сферах професійного навчання, психологічної адаптації та медичної допомоги. Окрему увагу доповідачка приділила інфраструктурі ветеранської підтримки. Наразі в області працюють 89 фахівців із супроводу ветеранів, ще 11 посад залишаються вакантними. У закладах охорони здоров’я за підтримки Міністерства у справах ветеранів облаштовано три ветеранські простори, ще 17 таких просторів діють у громадах.

Водночас Наталія Житарюк зауважила, що ключове питання полягає не стільки в кількості створених просторів, скільки в якості послуг, які там надаються, та кадровому забезпеченні. Робота з ветеранами й членами їхніх родин потребує значних емоційних ресурсів, емпатії та постійної комунікації. Тому пріоритетом має бути не відкриття ветеранського простору в кожній громаді як формальне завдання, а забезпечення реальної можливості отримати необхідну послугу та фахову підтримку.

Також заступниця начальника управління зазначила, що попри обмежені фінансові можливості регіональної програми підтримки Захисників і Захисниць, в області передбачена відповідна допомога тим, хто її потребує. Наразі триває робота над програмою на наступний рік. 

На кадровому забезпеченні системи супроводу зосередив увагу Вячеслав Кривко, радник голови Чернівецької ОВА. За даними на 1 січня 2026 року, в області налічувалося 32 249 ветеранів. З огляду на рекомендоване Міністерством у справах ветеранів навантаження – до 35 ветеранів та членів їхніх сімей на одного фахівця – кадровий ресурс потребує суттєвого посилення.

Доповідач закликав громади переглянути потребу в таких фахівцях і не відмовлятися від розширення штатів, якщо кількість ветеранів, які потребують супроводу, зростає. Він звернув увагу на випадки, коли один фахівець супроводжує 150–200 ветеранів. Таке навантаження створює ризики професійного вигорання та звільнення працівників. Водночас, як наголосив Вячеслав Кривко, додаткові посади фінансуються Міністерством у справах ветеранів, а не з місцевих бюджетів, тому їх створення дає громадам можливість посилити підтримку ветеранів і забезпечити робочими місцями місцевих жителів.

Окремо радник голови ОВА відзначив досвід Чернівецької області в організації роботи фахівців із супроводу ветеранів, назвавши регіональну модель прикладом для інших областей. Він пояснив, що в багатьох регіонах робота фахівців переважно обмежується інформуванням ветеранів про доступні послуги та перенаправленням до відповідних установ. Натомість на Чернівеччині фахівці часто безпосередньо долучаються до розв’язання проблем: самостійно комунікують із ТЦК та СП, військовими частинами й іншими установами, допомагають долати організаційні перешкоди.

Про участь обласної ради у реалізації ветеранської політики розповів Петро Брижак, начальник відділу супроводу реформ та аудиту місцевих програм виконавчого апарату Чернівецької обласної ради.

Зокрема, в області діє операційний план реалізації Стратегії ветеранської політики до 2030 року та Регіональна програма соціальної підтримки Захисників і Захисниць. Серед важливих рішень – виділення земельної ділянки для будівництва ветеранського хабу, а також створення належних умов для лікування та реабілітації ветеранів у комунальних закладах охорони здоров’я. Окремо Петро Брижак відзначив відкриття простору ментального здоров’я на базі госпіталю ветеранів війни за підтримки фонду Віктора та Олени Пінчуків. Петро Брижак наголосив на важливості співпраці депутатського корпусу, виконавчого апарату обласної ради та ветеранських організацій, а також підтримки соціальних і економічних ініціатив ветеранів.

Роль громад у повноцінній реінтеграції ветеранів: проблеми, досвід, перспективи

Під час другої панелі учасники зосередилися на тому, як загальнодержавні та регіональні механізми підтримки працюють безпосередньо на місцях, із якими труднощами стикаються громади та які практики вже дають результат.

Олег Горбатюк, Рукшинський сільський голова, ветеран війни, звернув увагу на кадрові та фінансові труднощі, що ускладнюють реалізацію ветеранської політики на місцях. Громади часто отримують нові обов’язки без достатнього ресурсного забезпечення, тоді як нестача фахівців і невизначеність із бюджетним фінансуванням не дають змоги планувати роботу на перспективу. Ветеранів, які повертаються до цивільного життя, не завжди можна залучити до роботи із побратимами через брак відповідної освіти або небажання працювати в цій сфері. За таких умов громади змушені зважувати, які зобов’язання вони реально спроможні виконувати й чи зможуть забезпечити сталість підтримки. На думку Олега Горбатюка, передаючи громадам нові функції, держава має забезпечувати їх необхідними ресурсами й чітко визначати межі відповідальності.

Окремо доповідач наголосив, що ветеранська політика має охоплювати не лише самих ветеранів, а й їхні родини. Досвід військових, які пережили тривале перебування на передовій, може суттєво відрізнятися, тому допомога має бути індивідуальною. Одним ветеранам достатньо надати інформацію та допомогти з оформленням документів, інших потрібно супроводжувати на кожному етапі. Водночас підтримки можуть потребувати дружини, діти, батьки та інші члени родини, яким також доводиться адаптуватися до змін після повернення близької людини з війни.

Голова громади порушив також питання адресності соціальної допомоги: підтримка має враховувати реальні потреби сімей, а використання значних державних виплат у випадках, коли йдеться про інтереси дітей та їхнє майбутнє, потребує належної уваги.

Про комплексний досвід Чернівців розповіла Ольга Грамота, начальниця управління у справах ветеранів Чернівецької міської ради. Міська програма підтримки охоплює матеріальну допомогу, компенсацію витрат на житлово-комунальні послуги, підтримку сімей загиблих, полонених і зниклих безвісти, а також допомогу дітям із таких родин.

Серед інших напрямів – медична та фізична реабілітація, психологічний супровід ветеранів і їхніх близьких, юридичні консультації, соціальна адаптація, професійне навчання, працевлаштування та перекваліфікація. Окрему увагу приділяють ветеранському підприємництву, оздоровленню та санаторно-курортному лікуванню. Водночас доповідачка наголосила на необхідності розвивати реабілітаційні послуги, яких наразі недостатньо, та відзначила важливість заходів психоемоційного відновлення для ветеранів і їхніх родин.

На необхідності орієнтуватися не лише на формальні програми, а й на повсякденні запити людей наголосив Олександр Бурдужан, ветеран війни. Він зазначив, що підтримка ветеранів і родин загиблих не повинна обмежуватися державними виплатами чи формальними процедурами. Громади мають самостійно виявляти проблеми, з якими стикаються ці люди, оперативно реагувати на них, усувати бюрократичні перешкоди та забезпечувати доступність допомоги незалежно від місця проживання. Важливо враховувати не лише матеріальні, а й побутові питання, які безпосередньо впливають на якість життя.

Лоліта Звинка, фахівчиня із супроводу ветеранів Центру надання соціальних послуг Герцаївської міської ради, звернула увагу на особливості роботи невеликої громади, де можливості для працевлаштування та розвитку бізнесу обмежені. Водночас у громаді діє програма підтримки ветеранів, яка наразі складається з п’яти пунктів. За словами Лоліти Звинки, важливо не стільки передбачити в документі якомога більше заходів, скільки забезпечити їх реальне виконання. Тому громада намагається прислухатися до ветеранів, з’ясовувати, з якими проблемами вони стикаються, і враховувати їхні пропозиції під час внесення змін до програми.

Окрему увагу приділяють можливостям, які надають державні програми підтримки, зокрема для започаткування власної справи. Навіть за обмежених ресурсів громада намагається використовувати ці інструменти, щоб допомогти ветеранам реалізувати себе в цивільному житті. Як приклад вона навела відкриття спортивного закладу дружиною військовослужбовця за підтримки гранту від служби зайнятості. Заклад розвиває напрям ветеранського спорту та готовий долучатися до підтримки ветеранів.

Окрім фінансової спроможності Лоліта Звинка своєму виступі окреслила також інші виклики у роботі з ветеранами та їхніми родинами. Зокрема, у Герцаївській громаді, де переважає румуномовне населення, важливо забезпечувати доступність інформації та послуг рідною для людей мовою. Серед потреб ветеранів та їхніх родин – психологічна допомога, реабілітація, безбар’єрність, перекваліфікація та можливості працевлаштування.

Про важливість ветеранської спільноти, взаємопідтримки та активного залучення ветеранів до життя громади говорив Олег Кравчук, представник ветеранської спільноти Вижниччини. Він відзначив роль фахівців із супроводу, які допомагають військовим взаємодіяти з державними установами та долати організаційні труднощі, а також значення ветеранських хабів як місць для спілкування й зустрічей побратимів. Сам Олег Кравчук займається розвитком ветеранського спорту та опікується невеликим музеєм, де зберігаються предмети, що відображають досвід і пам’ять про війну.

Окремий напрям реінтеграції – економічна самостійність ветеранів і ветеранок – представила Олена Танасійчук, президентка благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи». Фонд працює в десяти регіонах України, зокрема у Чернівецькій області, надаючи гуманітарну підтримку ветеранам, членам їхніх родин, сім’ям загиблих, зниклих безвісти та військовополонених. Допомогу також отримують люди, які через бюрократичні труднощі не можуть скористатися передбаченими державою виплатами.

Важливим напрямом діяльності фонду є підтримка ветеранського підприємництва: бізнес-школи, грантові можливості та менторський супровід. Минулого року завдяки підтримці організації в Чернівецькій області було започатковано шість ветеранських бізнесів. Водночас Олена Танасійчук наголосила, що навчання та стартовий грант не гарантують сталого результату. Підприємцям необхідна подальша допомога з бізнес-плануванням, фінансовими розрахунками та розвитком власної справи.

Окремо вона звернула увагу на необхідність довгострокових програм підтримки ветеранів, адже короткострокові грантові проєкти не завжди забезпечують сталі результати. За її словами, громади мають не лише декларувати повагу до ветеранів, а й створювати реальні можливості для їхнього працевлаштування та підприємництва. Як приклад вона навела результати дослідження готовності громад: за високої оцінки загальної готовності, спроможність забезпечувати працевлаштування та відкриття бізнесу залишається значно нижчою.

На завершення Олена Танасійчук наголосила на важливості співпраці між органами влади, центрами зайнятості, громадськими організаціями та фахівцями із супроводу ветеранів. Вона відзначила роль фахівців, які не просто скеровують ветеранів до відповідних установ, а безпосередньо долучаються до вирішення їхніх проблем, вибудовуючи довіру та забезпечуючи підтримку. За її словами, лише об’єднання зусиль і системна робота дадуть змогу створити дієву систему допомоги ветеранам та їхнім родинам.

Про комплексну підтримку людей, які постраждали внаслідок війни, розповіла також Альона Ігнатьєва, координаторка Чернівецького Центру допомоги врятованим. Центр надає соціальну, психологічну та правову допомогу, зокрема внутрішньо переміщеним особам, родинам військовополонених і зниклих безвісти, а також постраждалим від насильства.

Окрему увагу доповідачка запропонувала приділити жінкам-ветеранкам, досвід і проблеми яких поки недостатньо представлені. Також вона наголосила на необхідності посилити підтримку дітей, чиї батьки служать у війську, перебувають у полоні, зникли безвісти або загинули. Такі діти можуть переживати серйозні психологічні труднощі та стикатися з булінгом, тому важливо своєчасно виявляти їхні запити й забезпечувати належну допомогу.

Від обговорення до спільних рішень

Дискурс засвідчив, що в Чернівецькій області вже сформовано основу системи ветеранської підтримки: працюють профільні підрозділи, фахівці із супроводу, ветеранські простори, діють регіональні та місцеві програми, розвиваються партнерські ініціативи.

Водночас подальший розвиток цієї системи потребує вирішення низки взаємопов’язаних питань: належного кадрового забезпечення, фінансової спроможності громад, доступності медичних і реабілітаційних послуг, психологічної підтримки ветеранів та їхніх родин, а також створення умов для професійної й економічної самореалізації.

Важливим спільним висновком учасників стало те, що ветеранська політика не може формуватися без безпосередньої участі самих ветеранів. Саме їхній досвід, голоси та реальні запити мають бути основою для планування програм і ухвалення рішень. А ефективна підтримка можлива лише за умови взаємодії державної та місцевої влади, ветеранських організацій, громадського сектору, благодійних фондів і самих громад.