Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

Сьогодні
Альбіна Грищенко: Три десятиліття професійного навчання. Досвід і нові підходи

Один із ключових напрямів діяльності Центру – професійне навчання публічних службовців. Про те, як упродовж 30 років трансформувався навчальний процес, розповідає заступниця директора ЧРЦПК Альбіна Грищенко.

 

Упродовж 30 років Центр працює над тим, щоб державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мали можливість постійно вдосконалювати професійні знання, уміння, навички та компетентності.

За ці роки наша структура суттєво не змінювалася. Спочатку функціонував навчально-методичний центр, який згодом було реорганізовано шляхом об’єднання двох структурних підрозділів – організаційного та навчально-методичного відділів. Так сформувався нинішній навчальний відділ, який і сьогодні забезпечує один із найважливіших напрямів роботи Центру.

 

Саме тут розробляються та реалізуються навчальні програми, здійснюється методичне забезпечення освітнього процесу, координується робота викладачів та оцінюється результативність навчання. За три десятиліття змінювалися підходи, формати та зміст професійного навчання. Проте основне завдання залишалося незмінним – не просто передати слухачам інформацію, а сформувати знання, уміння та практичні навички, необхідні для якісного виконання службових обов’язків.

 

Як змінювалося професійне навчання

На ранніх етапах значний акцент робився на виїзних короткострокових семінарах. Фахівці Центру виїжджали до районів області, зустрічалися з державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування, розповідали про актуальні зміни в законодавстві та допомагали застосовувати нові норми у практичній роботі.

 

Паралельно проводилися постійно діючі семінари, завданням яких було вже не лише інформувати, а й системно формувати професійні компетентності.

 

Важливе місце посідали й професійні програми підвищення кваліфікації, які і на сьогодні залишаються одним із основних інструментів системного професійного розвитку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. З часом змінювалися вимоги до їх змісту та обсягу. Якщо раніше професійні програми передбачали три кредити ЄКТС, то сьогодні їхній обсяг становить два кредити. Для новопризначених службовців така програма має базовий характер: слухачі знайомляться з основами державного управління та місцевого самоврядування, нормативно-правовою базою, питаннями діловодства, кадрової роботи, комунікації та іншими компетентностями, необхідними для щоденної професійної діяльності.

 

Змінився і порядок затвердження навчальних програм. Сьогодні програми обов’язково погоджуються Національним агентством України з питань державної служби. Така процедура покликана забезпечити відповідність навчання встановленим вимогам.

 

Війна змінила зміст навчання

Одним із пріоритетів для Центру завжди була і залишається актуальність навчання, адже публічна служба працює в умовах постійних змін, а отже, система професійного навчання має своєчасно реагувати на нові потреби. Особливо суттєво тематика професійного навчання змінилася після початку повномасштабної війни.

 

Сьогодні значна частина програм присвячена роботі в умовах воєнного стану, актуальним законодавчим змінам, особливостям взаємодії з військовослужбовцями, ветеранами та членами їхніх родин.

Значно більше уваги приділяється психологічній стійкості, ефективній комунікації, профілактиці професійного вигорання та управлінню стресом. Важливу роль у цьому напрямі відіграють викладачі-практичні психологи. Вони допомагають слухачам опановувати інструменти стресостійкості, запобігати професійному вигоранню та краще розуміти власний психологічний стан. Окремим напрямом є практичний досвід роботи з військовослужбовцями та членами їхніх сімей. Цим досвідом фахівці діляться зі слухачами, навчаючи їх ефективно комунікувати та надавати психологічну підтримку людям, які пережили втрату чи травматичний досвід, а також тим, чиї рідні зникли безвісти.

 

Від аудиторії – до цифрового навчання

Окрему сторінку в історії Центру відкрила пандемія COVID-19. Саме тоді дистанційний формат став вимушеною необхідністю, а з початком повномасштабної війни – невід’ємною частиною освітнього процесу.  Дистанційний формат має очевидні переваги: він дозволяє навчатися незалежно від місця перебування, економить час на дорогу та забезпечує доступ до навчання навіть в умовах безпекових обмежень. Водночас онлайн-формат має і свої особливості. Зокрема, він не завжди дозволяє повною мірою використовувати тренінгові методики та забезпечувати таку ж активну взаємодію між викладачем і слухачами, як під час очної роботи.

 

Відповідаючи на нові потреби, Центр створив власну навчальну платформу, яка поєднує синхронне та асинхронне навчання. Для асинхронного формату було розроблено десять навчальних програм. Кожна тема має повне методичне забезпечення та тестові завдання. Після опрацювання кожного модуля слухач проходить проміжне тестування, а після завершення курсу – підсумковий тест із 30 запитань. У разі успішного проходження сертифікат про підвищення кваліфікації автоматично формується в електронному кабінеті слухача. Це важливий крок у цифровій трансформації Центру та ще один приклад того, як за роки роботи змінювалися не лише програми, а й самі можливості професійного навчання.

 

Люди – основа професійного навчання

Якими б сучасними не були технології, основою якісної освіти залишаються люди. За роки роботи Центру до навчального процесу долучалися сотні фахівців – викладачі, науковці, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, представники різних державних установ та організацій. Кожен із них ділився власним досвідом, знаннями і професійним баченням. Особливо цінною завжди була співпраця з викладачами-практиками з Чернівецької обласної державної адміністрації, обласної та міської рад, які могли говорити зі слухачами не лише мовою законодавчих норм, а й мовою щоденної професійної практики – пояснювати, як ухвалюються рішення, розв’язуються робочі ситуації, застосовуються законодавчі зміни. Багато з них вже стали невід’ємною частиною навчального середовища Центру.

 

Важливий внесок роблять і викладачі-теоретики – науковці та освітяни, які забезпечують ґрунтовну теоретичну основу програм, беруть участь у їх розробленні та допомагають поєднувати фундаментальні знання з практичними завданнями.

 

Сьогодні Центр продовжує розширювати професійне середовище. До навчання залучаються науковці та досвідчені фахівці не лише з Чернівецької області, а й з інших регіонів України – Хмельницької, Тернопільської та Київської областей. Така взаємодія дає змогу урізноманітнювати навчальні програми та ефективніше формувати знання, уміння й навички слухачів.

 

Окремий напрям – співпраця зі службами управління персоналом та кадровими підрозділами державних органів і органів місцевого самоврядування. Саме вони відіграють важливу роль у тому, щоб професійне навчання не було формальністю, а відповідало реальним потребам працівників. Саме через кадрові служби ми краще розуміємо, які знання та навички сьогодні найбільше потрібні працівникам, які питання виникають у них у щоденній роботі, які законодавчі зміни потребують додаткового роз’яснення. Така взаємодія особливо важлива в умовах постійних змін. НАДС щороку визначає пріоритетні напрями професійного навчання з урахуванням сучасних викликів, стратегічних завдань держави та потреб публічної служби. Водночас на рівні конкретної установи саме служби управління персоналом допомагають визначити, які з цих напрямів є найбільш актуальними для її працівників.

 

Важливою складовою цієї роботи є співпраця з територіальними управліннями центральних органів виконавчої влади, зокрема Головним управлінням статистики у Чернівецькій області, Управлінням Державної міграційної служби, органами Державної служби України з питань праці, Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, Головним управлінням Національної поліції та іншими установами.

 

Досвід 30 років – основа для майбутнього

 

Сьогодні одним із першочергових завдань Центру є розвиток матеріально-технічної бази. Після проходження акредитації плануємо розширити можливості цифрового навчання, зокрема використовувати інструменти, які дадуть змогу повноцінно проводити інтерактивні онлайн-заняття. Водночас Центр прагне поступово повертатися до очного навчання, адже робота в аудиторії забезпечує особливу якість взаємодії та створює більше можливостей для практичних занять і тренінгів. Відгуки слухачів також свідчать про бажання повернутися до офлайн-формату.Для цього необхідно оновлювати комп’ютерне обладнання та розширювати аудиторний фонд.

  

У перспективі ще більше уваги планується приділяти практичним тренінгам із кадрової роботи, діловодства, психології, комунікації та інших напрямів, які допомагають публічним службовцям ефективно працювати в сучасних умовах.

 

30 років – це вагомий досвід, напрацьовані традиції та велика професійна історія. Але водночас це лише черговий етап розвитку. І головне завдання Центру – зберігаючи найкраще з напрацьованого за три десятиліття, продовжувати змінюватися разом із потребами публічної служби.

 

І, звичайно, ювілей – це передусім нагода подякувати людям, адже за кожною навчальною програмою, кожним семінаром чи тренінгом стоїть спільна праця організаторів, викладачів, працівників кадрових служб, і, звичайно, самих слухачів. Упродовж трьох десятиліть саме завдяки їм формувалося навчальне середовище Центру, розвивалися нові напрями роботи та впроваджувалися нові підходи до навчання.

 

Дякуємо всім, хто в різні роки був частиною цієї професійної спільноти, підтримував Центр, навчався і навчав, ділився досвідом та допомагав нам розвиватися. Ця спільна історія є нашим найціннішим надбанням і водночас основою для подальшого руху вперед.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Сергій Швидюк: Державна служба України в умовах війни та євроінтеграції Дмитро Завгородній: Реформа професійно-технічної освіти в Україні Любов Кожолянко: Можливості перепідготовки та працевлаштування ветеранів війни службами зайнятості Микола Ярмистий «Державна служба України: регіональні та європейські виміри» Валентин Пабат: Цифрова трансформація Чернівецької області Світлана Бостан: Сім’ї у сладних життєвих обставинах можуть безкоштовно отримувати фахову соціальну та психологічну допомогу Наталія Свестун: Збільшується перелік препаратів, які можна отримати за програмою «Доступні ліки» Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі
Дмитро Щербатий: Кризові комунікації – це не окремий складний процес, а частина нашої щоденної роботи Наталія Фрунзе: Реалізація ветеранської політики у Чернівецькій громаді Рукшинська громада: розвиток, виклики та пріоритети Вікторія Чебан: Працюємо з усіма громадам області, допомагаючи їм у розвитку Анатолій Круглашов: Місцеве самоврядування в умовах війни Віктор Прутяну: Основне завдання для Кишинева на сьогодні – підвищити рівень стійкості Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Сергій Федуняк: Фактичне членство без формального утвердження: здобутки і пастки євроатлантичної інтеграції України Зиновій Бройде: Формування внутрішніх і міжнародних передумов сталого розвитку буковинської складової українського євроінтеграційного поступу Анатолій Круглашов: Європа – єдність у спільній волі до миру, безпеки та процвітання Юрій Королюк: Повоєнне відновлення: безальтернативність моделі українського економічного дива Юрій Королюк: Відповідальність управлінця та програми штучного інтелекту Інна Дутчак: Гуманітаризація реформування системи освіти: проблеми і виклики. Роль гуманітарної освіти в умовах воєнного стану Зиновій Бройде: Від до- і пост-кризового до постійно-кризового регіонального розвитку і його транскордонного виміру Анатолій Круглашов: Україна та Об’єднана Європа. Виклики і нові можливості інтеграційного процесу Сергій Федуняк: Система міжнародних відносин у період турбулентності Валентина Підгірна: Сучасний стан та перспективи розвитку туристичного потенцуіалу Чернівецької області Максим Ярмистий: Інституціональний імператив оптимізації органів виконавчої влади Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя!