Дмитро Щербатий, фахівець відділу економічного розвитку та інвестиційного менеджменту Недобоївської сільської ради, фахівець з комунікацій

Розкажіть, будь ласка, про свій досвід роботи в органах місцевого самоврядування. Як би Ви описали Вашу щоденну роботу як фахівця з комунікацій?

Функції фахівця з комунікацій я виконую на громадських засадах, паралельно зі своєю основною роботою на посаді головного спеціаліста відділу економічного розвитку та інвестиційного менеджменту. Я добре розумію, що сьогодні прозорість і відкритість роботи органу місцевого самоврядування є ключем до підтримки інвестиційних проєктів, тому взяв на себе відповідальність за створення контенту та адміністрування офіційного сайту та сторінок громади у Facebook, Instagram, Telegram і Viber.

Фактично моя робота охоплює весь процес – від збору інформації та фото до написання текстів і публікації їх на різних інформаційних майданчиках. Ця додаткова діяльність дозволяє мені ефективно трансформувати складні інвестиційні та управлінські процеси у зрозумілі для мешканців та партнерів формати. Окрім того, моя мета – не лише інформувати, а й формувати культуру діалогу між владою та громадою. Важливо, щоб люди не просто читали новини, а розуміли, як ті чи інші рішення впливають на розвиток.

Які напрями комунікаційної роботи зараз є пріоритетними для ОМС?

Головне в комунікації громади зараз – це простота і відкритість. Потрібно бути зрозумілими: писати без офіційних складних термінів, пояснювати людям мовою, як для друзів, чому ці зміни важливі для них і їхніх сімей. Важливо слухати людей і використовувати соцмережі не тільки для того, щоб «викласти новину», а щоб побачити коментарі й почути, що людей дійсно турбує, вчасно дати відповідь.

Обов’язково показувати реальні результати, адже фото і відео успішних проєктів, навіть малих, діють краще, ніж довгі звіти. Люди мають бачити, що робота ведеться, а не просто існує на папері. Окрім того, орган місцевого самоврядування повинен бути надійним джерелом, і в часи будь-яких криз чи незрозумілих ситуацій люди мають знати, що в офіційному телеграм-каналі чи на сайті вони знайдуть правдиву інформацію, а не чутки.

Як відбувається процес підготовки матеріалів для публікацій? Які принципи використовуєте при відборі інформації для висвітлення в офіційних каналах?

Оскільки комунікаційна робота для мене є додатковою, доводиться працювати максимально практично. Я не складаю складних редакційних планів – більшість матеріалів створюється безпосередньо під час робочого процесу.

Коли виїжджаю на об’єкти чи беру участь у нарадах, одразу фотографую, роблю короткі нотатки, зберігаю потрібну інформацію. Потім готую текст простою мовою і вже адаптую його під різні платформи. Для офіційного сайту інформація може бути більш розгорнутою, а для Telegram чи Viber достатньо короткого повідомлення з найголовнішим.

За період роботи виробилися і певні принципи відбору інформації. Передусім думаю про те, чи буде вона корисною для мешканців. Якщо новина стосується розвитку громади, інвестиційних проєктів, змін у послугах чи важливих рішень – вона обов’язково має бути висвітлена. Люди повинні бачити, як реалізуються проєкти, як використовуються кошти і які якісні зміни отримає громада. Я не описую процес нарад, а розповідаю про результат. Моє завдання як економіста – показати громаді, що ми розвиваємося, залучаємо кошти і робимо територію комфортнішою.

Безумовним принципом залишається достовірність. Жодних чуток чи припущень – тільки факти, тому оприлюднюється виключно перевірена інформація.

Особливе місце займають повідомлення про загиблих чи зниклих безвісти Героїв. Ці матеріали публікуються лише після офіційного підтвердження та за згодою рідних. Окрім того, такі дописи завжди стоять окремо, вони не змішуються з жодними іншими новинами, а після розміщення витримується пауза, щоб не публікувати нічого розважального. Це насамперед питання людської поваги й етики.

Які форми комунікації з мешканцями сьогодні є найбільш ефективними?

Сьогодні найкраще працюють ті формати, які дають можливість швидко донести інформацію і водночас отримати зворотний зв’язок від людей. З власного досвіду можу сказати, що мешканці найбільше довіряють тому, що можуть побачити на власні очі. Саме тому фотографії та відео реалізованих проєктів часто говорять більше, ніж будь-які офіційні звіти.

Не менш важливими є соціальні мережі та месенджери. Telegram і Viber – це не просто майданчики для публікації новин, а «пульс» громади: люди ставлять запитання, залишають коментарі, діляться проблемами, і дуже важливо читати коментарі та відповідати на питання. Люди цінують, коли влада чує їх напряму.

Час від часу ми також проводимо опитування, щоб краще зрозуміти потреби мешканців чи зібрати пропозиції. Завдяки цьому люди відчувають себе частиною громади, а не просто спостерігачами.

Ще один важливий момент – це коротке пояснення складних речей.  Замість довгого рішення ради – один пост: «Що це дасть особисто вам і коли чекати змін».

Як налагоджена взаємодія з іншими структурними підрозділами, комунальними закладами та установами громади?

Ми налагодили процес таким чином, щоб не витрачати зайвий час. Працюємо як «єдиний хаб»: освітні, культурні чи інші підрозділи найкраще знають власну діяльність, тому саме вони готують інформацію про свої заходи, додають фотографії й надсилають матеріали до спільного робочого чату, а я вже передаю його на наші головні канали – сайт і соцмережі. Якщо пост готовий і написаний зрозуміло – я просто роблю репост або дублюю його на всі платформи. При цьому кожен структурний підрозділ відповідає за достовірність інформації, яку надає. Моє завдання – зробити так, щоб цю інформацію побачило якомога більше наших мешканців. Ми не «пишемо за всіх», а даємо можливість кожному підрозділу виступити перед широкою аудиторією, допомагаючи лише з технічним оформленням.

Чи взаємодієте Ви з обласною радою, обласною військовою адміністрацією, територіальними органами центральної влади?

Так, така взаємодія є постійною, однак ми намагаємося дуже уважно ставитися до того, що саме потрапляє в інформаційний простір громади. Щодня отримуємо чимало повідомлень від обласних і районних структур, але далеко не всі вони однаково важливі для наших мешканців. Саме тому більшість офіційної інформації розміщуємо на сайті громади, а соціальні мережі використовуємо передусім для тих повідомлень, які безпосередньо впливають на повсякденне життя людей.

Якщо йдеться про питання безпеки, аварійні ситуації, перебої з комунальними послугами чи інші термінові повідомлення, інформація одразу з’являється на всіх наших інформаційних ресурсах. У таких випадках швидкість є надзвичайно важливою.

Загалом ми намагаємося бути своєрідним інформаційним фільтром. Для мене принципово, щоб офіційні сторінки громади не перетворювалися на «дошку оголошень» для вищих інстанцій. Ми транслюємо насамперед те, що реально впливає на життя людей у нашій громаді.

Які виклики у сфері комунікацій Ви могли б відзначити сьогодні?

Серед основних викликів, з якими стикаюся щодня – це інформаційний шум. Інформації забагато, і людям важко відрізнити головне від другорядного, тому головне завдання –виділити справді важливе.

Ще один виклик – це, звичайно, брак часу. Поєднувати основну роботу в економічному відділі з веденням соцмереж складно. Потрібно все робити швидко, без довгих погоджень, особливо зважаючи на те, що окрема інформація може втратити актуальність буквально за годину.

Наступна складність – це «офіціозна» мова. Іноді доволі важко пояснити складні рішення ради чи умови грантів простою мовою, щоб звичайний мешканець прочитав це повідомлення, а не прогортав його.

Звісно, має місце й емоційне вигорання. Робота з трагічними новинами про наших Героїв та постійний негатив у коментарях вимагають великої витримки.

Чи маєте досвід роботи, спрямований на протидію дезінформації?

Окремої стратегії «боротьби з фейками» у нас немає, бо ми працюємо в режимі реального часу. Але фактично протидіємо дезінформації через два прості правила: перше – «офіційність – це наш щит», тобто ми поширюємо лише ту інформацію, яка підтверджена офіційними джерелами; друге – робота на випередження: якщо бачимо, що в місцевих чатах чи соціальних мережах починають поширюватися неперевірені повідомлення, намагаємося якнайшвидше дати правдивий пост на офіційних каналах. Люди вже знають, що нашим ресурсам можна довіряти, тому після появи офіційного повідомлення чутки швидко зникають.

Чи доводилося займатися кризовими комунікаціями?

Як головний спеціаліст економічного відділу, я сприймаю кризові комунікації не як окремий складний процес, а як частину нашої щоденної відповідальності за спокій у громаді. Є вже певні напрацьовані алгоритми, які допомагають в роботі. Насамперед – оперативність. Коли виникає аварійна ситуація, перебої з комунальними послугами, негода чи будь-яка інша надзвичайна подія, усі заплановані публікації одразу відходять на другий план. Моє головне завдання – максимально швидко повідомити людям правдиву інформацію: що сталося, хто працює над вирішенням проблеми і коли чекати результату.

По-друге – чіткість замість паніки: у кризових дописах я уникаю зайвих слів – лише перевірені факти та конкретна інформація. Це допомагає запобігати паніці й не дає простору для чуток.

По-третє – робота «в полі»: я постійно на зв’язку із профільними службами – комунальними підприємствами, рятувальниками та іншими відповідальними структурами, тому отримую інформацію «з перших рук», перевіряю її та миттєво публікую.

І ще один важливий момент – це зворотний зв’язок. Під час кризи я уважно стежу за коментарями, і якщо люди запитують про щось конкретне – відповідаю максимально швидко, щоб зняти напругу.

Які напрямки комунікаційної роботи плануєте розвивати надалі?

Чесно кажучи, зараз я більше зосереджений на тому, щоб підтримувати нинішній темп і рівень роботи. Моя головна мета – продовжувати якісно виконувати поточні завдання, забезпечуючи мешканців актуальною та правдивою інформацією. Якщо виникне потреба у нових форматах, я буду вирішувати це за фактом, виходячи з реальних потреб нашої громади.

Що для Вас є найбільш цікавим у роботі? Які завдання не любите виконувати?

Найбільше в цій роботі я люблю творчі завдання, коли є час подумати над подачею матеріалу: як зробити цікаву статтю, гарно оформити фото чи перетворити «суху» новину на те, що реально зачепить людей.

Водночас найменше люблю монотонне копіювання, коли доводиться дублювати одну й ту саму офіційну інформацію на всі платформи без жодного шансу додати туди щось своє чи креативне.